Заходи БПР — Екстрена медицина 2026

У теплий сезон кількість звернень з приводу укусів комах у дітей зростає в геометричній прогресії, а ризик алергічних реакцій і ускладнень потребує чіткої тактики дій лікаря. Майстер-клас призначений для спеціалістів, які працюють із дітьми, а також і «дорослих» фахівців, які можуть стикатись із подібними запитами від пацієнтів. Головна ідея — навчитись швидко відрізняти алергічні та неалергічні реакції на укуси і обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта, а також профілактики укусів в подальшому. Після проходження майстер-класу учасники отримають чіткий алгоритм диференціації алергічних і неалергічних реакцій на укуси комах, практичні рішення для невідкладної допомоги, раціональний підбір симптоматичного лікування та інструменти профілактики для рекомендацій пацієнтам. Практичні алгоритми, які можна застосовувати одразу після навчання. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Як розпізнати алергічну реакцію на укуси бджіл та ос, діагностику і невідкладну допомогу. • Неалергічні прояви укусів комах (комарі, мошки, інші неотруйні комахи) — клініка та можливі ускладнення. • Синдром Скіттера: як не пропустити та як лікувати. • Симптоматичне лікування укусів комах у дітей: що дійсно працює. • Профілактика: ефективні засоби та підхід до запобігання укусам. • Укуси кліщів: пов'язані ризики, антибіотикопрофілактика хвороби Лайма, вакцинація проти кліщового енцефаліту. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал (PHQ-9, GAD-7) для раннього виявлення тривожних та депресивних розладів. Проведення диференційної діагностики між соматичними захворюваннями з психічними проявами та первинними афективними розладами. Алгоритмізація вибору фармакотерапії першої лінії (СІЗЗС, СІЗЗСН) з урахуванням клінічного профілю пацієнта та коморбідної патології. Моніторинг ефективності та безпеки лікування, корекція терапевтичної тактики та менеджмент побічних ефектів антидепресантів. Володіння техніками психоедукації пацієнта та його родини для покращення комплаєнсу та результатів лікування. Визначення “червоних прапорців” та критеріїв для невідкладного направлення пацієнта на консультацію до лікаря-психіатра. Програма заходу • Як клінічно розмежувати патологічну тривогу та фізіологічну реакцію на стрес в умовах первинної ланки? • Які соматичні “маски” депресії найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря і як їх вчасно розпізнати? • Які критерії є підставою для ініціації фармакотерапії сімейним лікарем, а коли необхідна консультація психіатра? • Особливості вибору антидепресанту у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет). • Яка оптимальна тривалість терапії антидепресантами після досягнення ремісії та якими є протоколи відміни препарату? • Як вести пацієнтів з суїцидальними думками на первинній ланці? Алгоритм дій та юридичні аспекти. • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Метаболічні пастки при епілепсії: сліпі зони в діагностиці Вступ: чому метаболічні фактори важливі при епілепсії
 Енергетичний метаболізм мозку та нейромедіаторний баланс
 Порушення іонного обміну (Na⁺, K⁺, Ca²⁺, Mg²⁺)
 Сліпі зони (мітохондріальні порушення, дефіцити вітамінів та мінералів, амінокислотні порушення та гормонально-метаболічні фактори
 Клінічні наслідки непомічених пасток
 Сучасні інструменти діагностики
 Клінічні кейси та терапевтичні стратегії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Інгаляційна анестезія є поширеним інструментом в сучасній педіатричній анестезіології, проте її безпечне застосування потребує чіткого розуміння вікових анатомо-фізіологічних особливостей, змін МАК і системного впливу летючих агентів на організм дитини. Для анестезіолога це складна послідовність рішень, які визначають стабільність гемодинаміки, контроль дихальних шляхів і профілактику критичних ускладнень. На цьому заході ви розглянете підходи до передопераційного оцінювання дітей, вікові особливості дихальної та серцево-судинної систем, принципи інгаляційної індукції та безпечного титрування анестетиків. Також буде висвітлено порівняльну характеристику інгаляційних агентів, вікові значення МАК, ризики ларингоспазму, бронхоспазму, гемодинамічних змін та злоякісної гіпертермії. Після навчання ви зможете планувати інгаляційну індукцію залежно від віку дитини, обирати оптимальний анестетик, прогнозувати можливі ускладнення та підвищити керованість загальної анестезії у педіатричній практиці. • Вступ • Чому педіатрична анестезія відрізняється від дорослої • Роль інгаляційної анестезії в сучасній дитячій анестезіології • Основні цілі: безпечна, атравматична й керована індукція • Передопераційне оцінювання дитини • Збір анамнезу та фізикальний огляд • Оцінювання дихальних шляхів та предиктори складної інтубації • Оцінювання серцево-легеневої системи • Особливі групи ризику: недоношені, діти з ОАС, супутні захворювання • Коли потрібні лабораторні обстеження • Анатомо-фізіологічні особливості дітей • Відмінності дихальної та серцево-судинної систем • Як ці особливості впливають на швидкість індукції та ризики ускладнень • Інгаляційні анестетики: загальна характеристика • Поняття МАК та його вікові особливості • Стадії анестезії • Основні клінічні ефекти летючих агентів • Порівняння інгаляційних анестетиків • Вплив інгаляційних анестетиків на організм дитини • Дихальна система: ризик ларингоспазму, бронхоспазму, бронходилатація • Серцево-судинна система: вплив на ЧСС, АТ, серцевий викид • Центральна нервова система й питання нейробезпеки • Післяопераційна нудота і блювання • Взаємодія з поглиначами CO₂ • Злоякісна гіпертермія: розпізнавання та невідкладна допомога • Інгаляційна індукція у дітей • Підготовка обладнання та медикаментів • Чому інгаляційна індукція є методом вибору у дітей • Фізіологічні особливості, що впливають на швидкість індукції • Ризик гіпотензії та брадикардії, профілактика • Практичні методики індукції за віком • Підтримка загальної анестезії • Вибір агента • Вікові значення МАК • Принципи безпечного титрування • Висновки та клінічні акценти

Низькопотокова анестезія (LFA) – це сучасний стандарт, який об’єднує економічність, екологічність і безпеку пацієнта. Але справжня цінність методу відкривається тоді, коли ви опанували його на рівні, прийнятому у світовій практиці. Це підвищує вашу професійну конкурентоспроможність і відчиняє двері до міжнародної співпраці. На заході ви навчитеся впевнено працювати з LFA: від вибору інгаляційного анестетика і налаштування моніторингу до алгоритму безпечного зниження потоку свіжого газу. Ви зрозумієте фізіологічні відмінності між LFA та TIVA, розглянете клінічні кейси й отримаєте практичні інструменти, які використовують у провідних клініках світу. Особливість заходу – Голос Medvoice д-р Андрій Варвінський, анестезіолог із Великобританії, який поділиться власним міжнародним досвідом і сучасними підходами до LFA. Лекція проходитиме англійською мовою з синхронним перекладом, тож ви одночасно покращите практичні навички й професійну англійську. • Актуальність низькопотокової анестезії в сучасній практиці • Історичний розвиток і перспективи застосування • Теоретичні основи LFA (Low-flow anaesthesia) • Визначення та основні параметри низькопотокової анестезії • Оптимальні рівні потоку свіжого газу (FGF < 3 л/хв) • Особливості під час індукції та підтримки анестезії • Технічні аспекти • Вибір інгаляційного анестетика (севофлуран, ізофлуран, десфлуран) • Вимоги до анестезіологічного апарату • Обладнання для моніторингу: роль газоаналізатора, EtCO₂, FiO₂, MAC • Технічні виклики й методи їх подолання • Практичне застосування • Клінічні приклади з інгаляційної індукції • Підтримання анестезії на низьких потоках • Алгоритм безпечного зниження потоку свіжого газу • Порівняння LFA та TIVA • Фармакокінетичні й фармакодинамічні особливості • Переваги та обмеження обох методів • Клінічні й економічні фактори у виборі техніки • Переваги та недоліки LFA • Економічна вигода і зменшення витрат • Зменшення впливу на навколишнє середовище • Переваги для пацієнта (тепло- й вологозбереження) • Обмеження: повільна індукція, ризик гіперкарбії/гіпоксії, технічні вимоги • Q&A

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Здійснювати цілеспрямований збір анамнезу для ідентифікації та класифікації черепно-мозкової травми (ЧМТ). 2. Застосовувати стандартизовані нейропсихологічні скринінгові інструменти для оцінки когнітивних та поведінкових порушень. 3. Проводити диференційну діагностику між нейроповедінковими наслідками ЧМТ та первинними психічними розладами (ПТСР, депресія, тривожні розлади). 4. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії, що враховують патофізіологічні механізми посттравматичних змін. 5. Алгоритмізувати підходи до менеджменту специфічних синдромів: апатії, емоційної лабільності, агресивності та виконавчої дисфункції. 6. Визначати показання для направлення пацієнта до суміжних спеціалістів (невролога, нейропсихолога, реабілітолога) для мультидисциплінарного ведення. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку афективних, когнітивних та поведінкових розладів після ЧМТ? • Як клінічно розмежувати симптоми, що є прямим наслідком ЧМТ, від проявів супутніх психічних розладів, зокрема ПТСР? • Яка роль та обмеження сучасних методів нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) у діагностиці та прогнозуванні нейроповедінкових наслідків ЧМТ? • Які групи психофармакологічних препаратів є препаратами вибору для корекції емоційної дисрегуляції, апатії та агресії у посттравматичному періоді? • Які існують доказові протоколи ведення пацієнтів з подвійною діагностикою ЧМТ та розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин? • Які немедикаментозні методи (когнітивна реабілітація, TBI-focused психотерапія) мають доведену ефективність у пацієнтів з наслідками ЧМТ? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

· Сучасна роль центрального венозного доступу в клінічній практиці · Класифікація центральних венозних доступів · Клінічні показання та обґрунтування вибору ЦВК · Принципи безпечної та ефективної роботи з ЦВК · Профілактика ускладнень та стандарти догляду · Імплантовані порт-системи та особливості роботи з голкою Губера · Аналіз клінічних кейсів і типових помилок · Ключові висновки та інтеграція знань у практику

Медична сестра часто опиняється першою біля пацієнта у критичному стані, тому вміння правильно користуватися дефібрилятором – це життєва необхідність. Особливо, коли допомогу треба надати відразу і немає часу чекати на лікаря. Від техніки, знання алгоритмів та впевненості у своїх діях залежить безпека як пацієнта, так і того, хто виконує процедуру. На цьому заході ви отримаєте системні знання про принципи роботи різних типів дефібриляторів, навчитеся перевіряти обладнання, готуватися до дефібриляції, а також опануєте алгоритми роботи під час СРЛ. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як безпечно користуватись AED і взаємодіяти у команді під час проведення реанімаційних заходів, уникаючи помилок та аварійних випадків. Після навчання ви зможете впевнено проводити дефібриляцію, швидко реагувати на несподівані ситуації та забезпечувати високу ефективність реанімаційних заходів за сучасними стандартами. • 1. Базові технічні принципи роботи дефібрилятора • Різниця між монофазною та біфазною хвилями. • Енергетичні режими й поняття «ефективної енергії». • Чому важлива імпеданс-компенсація. • Показники, які відображаються на екрані: ЕКГ, енергія, заряд, режим. • 2. Типи дефібриляторів та особливості їх використання • Manual defibrillator vs AED vs Monitor-defibrillator. • Сильні/слабкі сторони елетродів та педів у клінічних сценаріях. • 3. Передбачена перевірка обладнання (Daily/Shift Check) • Самотест (self-test): що означають індикатори. • Перевірка батареї, кабелів, термінів придатності педів. • Тест навантаження через тестову панель/резистор. • 4. Підготовка пацієнта до дефібриляції • Оцінювання ризиків, безпека персоналу, положення пацієнта. • Підготовка шкіри: волосяний покрив, волога, піт, пластини. • Правильне розташування електродів у стандартних і нестандартних ситуаціях (ожиріння, грудні імпланти, кардіостимулятор, інфільтрати, пов’язки). • 5. Робота з режимами дефібрилятора • Переключення: paddles → pads → monitoring → pacing. • Синхронізована кардіоверсія (режим «SYNC»): показання, помилки. • Несинхронна дефібриляція: алгоритм для VF/pVT. • Аналіз ЕКГ на дефібриляторі (технічна частина). • 6. Дефібриляція під час СРЛ • Вікно часу й алгоритм «розряд → СРЛ → аналіз». • Проблеми, що знижують успіх розряду. • Дефібриляція під час транспортування та в операційній. • 7. Автоматизований зовнішінй дефібрилятор • Принцип роботи AED. • Типи AED та їхні особливості. • Показання до застосування AED у стаціонарі. • Покроковий алгоритм роботи з AED. • Встановлення електродів для AED. • Безпека під час роботи з AED. • Типові помилки роботи з AED. • Обслуговування та перевірка AED. • 8. Робота з дефібрилятором у специфічних ситуаціях • Дефібриляція в присутності високого кисневого потоку. • Пацієнт на каталці/металевому столі: як убезпечити. • 9. Управління помилками та аварійними ситуаціями • Ритм змінився → шок скасовують: як правильно розрядити («abort shock»). • Заряд набраний, але розряду не треба: дії персоналу. • Відмова моніторингу ЕКГ, відсутність контакту електродів дефібрилятора. • Дефібрилятор не заряджається/довго заряджається. • 10. Ураження струмом медперсоналу • Як це трапляється: типові причини (кисень, волога, контакт). • Негайні дії після інциденту. • Профілактика таких ситуацій у майбутньому. • 11. Інфекційний контроль та догляд за обладнанням • Обробка ложок і панелей. • Одноразові й багаторазові компоненти. • Зберігання падів і батарей. • 12. Документування дій та взаємодія з командою • Як правильно озвучувати команди («Clear!», «Charging», «Shock delivered»). • Яку інформацію медсестра документує (час розряду, енергія, зміни ритму). • Робота в команді під час СРЛ. • 13. Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Глибока кома починається з дрібниць. Завдання медсестри – помітити їх. На цьому заході для медичних сестер ви навчитеся системно оцінювати свідомість, мовлення, рухи, зіничні реакції та інші важливі параметри. Зʼясуєте, як користуватися шкалою ком Глазго та іншими інструментами, щоб уникнути суб’єктивності. Дізнаєтеся, як правильно документувати результати й оперативно передавати лікарю дані для прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі післяопераційних ускладнень, інсульту, ЧМТ, судомних станів чи прогресувальних порушень свідомості. Ви знатимете, які зміни є критичними та як на них реагувати покроково. • Значення моніторингу: чому регулярне оцінювання неврологічного статусу є критично важливим для життя та прогнозу пацієнта. • Основні параметри оцінювання: свідомість, мовлення, рухова активність, реакція зіниць, чутливість, координація. • Інструменти та шкали: шкала ком Глазго, оцінювання зіничних реакцій, тестування когнітивних функцій. • Роль медсестри: постійне спостереження, швидке виявлення змін та своєчасне інформування лікаря. • Документування результатів: значення чіткого і систематичного запису даних у медичній документації. • Практичні навички: точність, уважність, уміння проводити швидке оцінювання в різних клінічних ситуаціях. • Навчання та підвищення кваліфікації: постійні тренінги й практичні заняття для удосконалення компетентності медсестри. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Клишоногість – одна з найпоширеніших вроджених ортопедичних патологій, яка без своєчасного й правильного лікування призводить до стійких функціональних порушень, інвалідизації та суттєвого зниження якості життя пацієнта. Сучасні доказові підходи, зокрема метод Понсеті, дають змогу досягати хороших клінічних результатів за умови ранньої діагностики та чіткого дотримання протоколів лікування. Незважаючи на наявність міжнародних рекомендацій, зберігаються проблеми пізнього виявлення патології, варіабельності терапевтичних підходів і недостатньої прихильності до етапного лікування, що значно підвищує ризик рецидивів. На цьому заході ви розглянете етіологію і патомеханіку клишоногості, принципи клінічної та диференційної діагностики, а також класифікації та шкали оцінювання тяжкості деформації. Особлива увага буде приділена методу Понсеті як золотому стандарту лікування, зокрема будуть висвітлені усі його етапи: серійне гіпсування, ахілотомія і тривалий брейсинг. Також ви розберете питання профілактики та лікування рецидивів і типові помилки, що часто трапляються у клінічній практиці. Після навчання ви зможете правильно визначати тактику ведення пацієнтів, покращити прихильність до лікування шляхом ефективної взаємодії з батьками та досягати більш стабільних довгострокових функціональних результатів. • Вступ та актуальність проблеми. • Етіологія та ембріологія розвитку клишоногості. • Патомеханіка деформації (CAVE). • Класифікації та шкали оцінювання тяжкості. • Клінічна і диференційна діагностика. • Історичні та консервативні методи лікування. • Метод Понсеті як сучасний стандарт лікування. • Профілактика та лікування рецидивів. • Показання до хірургічного лікування. • Клінічні випадки й типові помилки лікування. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Цей онлайн-курс окреслює основні принципи надання допомоги травмованому постраждалому та пріоритетність дій під час його огляду на догоспітальному етапі. Матеріали курсу дають можливість учасникам отримати поглиблені знання щодо первинного огляду травмованого пацієнта. Автори курсу детально зупиняються на особливостях діагностики й лікування травм та станів, що безпосередньо загрожують життю травмованих пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

При гострому панкреатиті своєчасна й повноцінна нутритивна підтримка визначає перебіг лікування та виживання. Важливо вміти вибирати доступ для годування пацієнта і своєчасно профілактувати синдром відновлення харчування. Нутритивна підтримка є основним компонентом інтенсивної терапії, тому ці знання і навички є обов’язковими для кожного анестезіолога. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми й сучасні протоколи з годування критичних пацієнтів з гострим панкреатитом, навчитесь оцінювати стан шлунково-кишкового тракту, визначати тип інтестинальної недостатності й підбирати оптимальну стратегію нутритивної терапії. Ви опануєте вибір типу харчування та сумішей, критерії доступу для ентерального годування, профілактику синдрому відновлення харчування й алгоритми запобігання ускладненням. Після навчання ви зможете інтегрувати нутритивну підтримку в щоденну практику інтенсивної терапії, підвищити ефективність лікування пацієнтів з гострим панкреатитом та мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ • Клінічне значення нутритивної підтримки у разі критичних станів. • Особливості перебігу гострого важкого панкреатиту: системна запальна реакція, поліорганна дисфункція. • Чому саме нутритивна терапія є основним компонентом інтенсивної терапії. • Шлунково-кишковий тракт у критичному стані • Фізіологія травного тракту під час голодування. • Наслідки відсутності ентерального навантаження: атрофія слизової, транслокація бактерій, порушення бар’єрної функції. • Важливість ранньої активації кишки як органа імунної відповіді. • Інтестинальна недостатність: класифікація та клінічне значення • Типи інтестинальної недостатності. • Практичні приклади у пацієнтів з гострим панкреатитом. • Як правильно діагностувати і зважати на тип недостатності під час вибору нутритивної стратегії. • Вибір типу харчування при тяжкому гострому панкреатиті • Ентеральне харчування як метод першої лінії. • Показання до парентерального харчування та комбінованих схем. • Аргументи на користь раннього ентерального харчування: зменшення інфекційних ускладнень, підтримка імунітету, скорочення тривалості лікування. • Вибір суміші для ентерального харчування • Стандартизовані полімерні суміші vs спеціалізовані (глутамін, омега-3, антиоксиданти). • Критерії вибору: толерантність, осмолярність, склад макро- та мікронутрієнтів. • Практичні рекомендації для застосування та вибору нутритивної підтримки. • Критерії вибору доступу для ентерального харчування • Назогастральний vs назоеюнальний доступ. • Переваги та ризики кожного варіанту. • Алгоритм прийняття рішення: клінічний стан, ризик аспірації, моторика шлунка. • Синдром відновлення харчування (refeeding syndrome) • Патофізіологія: гіпофосфатемія, електролітні зрушення, серцево-судинні ризики. • Групи високого ризику серед пацієнтів з панкреатитом. • Алгоритм профілактики та моніторингу: поступове введення калорій, контроль електролітів. • Запобігання ускладненням ентерального й парентерального харчування та усунення їх • Механічні ускладнення: обструкція зонда, аспірація. • Метаболічні ускладнення: гіперглікемія, електролітні порушення. • Інфекційні ризики у разі парентерального харчування: катетер-асоційовані інфекції. • Практичні стратегії мінімізації ризиків: мультидисциплінарний контроль, протоколи моніторингу. • Відповіді на запитання.

POCUS в ургентній гінекології є одним із головних інструментів прийняття рішень у ситуаціях, коли від швидкості діагностики залежить прогноз пацієнтки. У практиці приймальних відділень та ургентних гінекологічних станів ультразвукове дослідження часто стає першим і вирішальним етапом пошуку патології. Якщо ви займаєтесь наданням ургентної допомоги, то опанування сучасних підходів до POCUS відповідно до рекомендацій ISUOG (2025) є для вас обов’язковою навичкою. На цьому заході ви розглянете ультразвукові ознаки основних ургентних гінекологічних станів та їхню інтеграцію в клінічний контекст. Ви навчитеся диференціювати причини внутрішньочеревної кровотечі, гострого больового синдрому та вагінальної кровотечі, оцінювати ознаки запальних процесів органів малого таза і своєчасно розпізнавати ектопічну вагітність. Після навчання ви зможете застосовувати POCUS у невідкладних ситуаціях, своєчасно ідентифікувати загрозливі стани й діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. • 1. POCUS в гінекології: рекомендації ISUOG (2025). • 2. Внутрішньочеревна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 3. Больовий синдром: диференційна діагностика причин. • 4. Вагінальна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 5. Гострі запальні процеси. • 6. Ектопічна вагітність. • 7. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Хронічні та гострі рани є поширеною проблемою у практиці хірургів, медичних сестер, лікарів реабілітаційної медицини та спеціалістів, які працюють із пацієнтами з пролежнями, трофічними виразками чи синдромом діабетичної стопи. Попри появу великої кількості сучасних ранових покриттів, вибір пов’язки нерідко ґрунтується на звичці, а не на клінічній логіці. У результаті кожна перев’язка може перетворюватися на додаткову травму для тканин, посилення болю та фактор, що сповільнює загоєння. Сучасний підхід до лікування ран вимагає системної оцінки ранового процесу та розуміння того, що універсальної пов’язки не існує. На цьому заході ви навчитесь оцінювати рану відповідно до принципів TIME, підбирати перев’язувальні матеріали залежно від стадії ранового процесу та особливостей пацієнта, а також зрозумієте, як використовувати пінисті, альгінатні, гідроколоїдні та силіконові пов’язки у щоденній практиці. Також ви дізнаєтесь, як уникнути типових помилок, які стають причинами болю під час перев’язок та засвоїте сучасні атравматичні технології, що дозволяють мінімізувати пошкодження тканин і підвищити комфорт пацієнта. Після навчання ви зможете впевнено обирати оптимальний перев’язувальний матеріал для гострих і хронічних ран, пролежнів, трофічних виразок, синдрому діабетичної стопи та післяопераційних ушкоджень. • Сучасний підхід до лікування ран: принципи TIME. • Класифікація сучасних ранових покриттів. • Як оцінити рану перед вибором пов'язки. • Алгоритм підбору пов'язки залежно від стану рани. • Особливості використання пінистих, альгінатних, гідроколоїдних та силіконових пов'язок. • Помилки при виборі перев'язувального матеріалу. • Причини болю під час перев'язок. • Методи мінімізації болю та травматизації тканин. • Атравматичні технології та сучасні рішення для комфортної перев'язки. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань