Заходи БПР — Дитяча психіатрія 2026

Хронічне безсоння – це складний розлад, який легко переплутати з парасомніями, СОАС чи тривожними станами. Важливо добре розуміти механізми гіперзбудження та класифікацію ICSD-3, адже тільки так можна чітко визначити справжню причину порушення сну. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати інсомнії, працювати зі щоденником та ефективністю сну (SE), застосовувати КПТ-Б на практиці й пояснювати пацієнту механізми так, щоб він ретельно дотримувався ваших рекомендацій. Ви зрозумієте, коли призначити фармакотерапію, які препарати працюють краще у конкретних випадках та як безпечно комбінувати їх через стратерію Bridge Therapy. Після навчання ви зможете впевнено лікувати пацієнтів з хронічним безсонням, скорочувати тривалість лікування та підвищувати рівень його ефективності навіть у складних випадках з тривожними розладами або неуспішними спробами терапії в минулому. • Класифікація розладів сну та місце інсомнії • Огляд класифікації порушень сну за ICSD-3. • Інсомнія як симптом чи окремий розлад. • Сім основних категорій розладів сну. • Диференційні діагнози: розлади інсомнії, розлади дихання, пов’язані зі сном (СОАС), розлади руху (СНН). • Патофізіологія, діагностика та парасомнії • Модель гіперзбудження (hyperarousal) як основа хронічного безсоння. • Модель 3П: схильні, провокувальні та підтримувальні фактори. • Сонний параліч як REM-феномен: збереження REM-атонії при активації свідомості, зв’язок із нарколепсією. • Діагностика хронічної інсомнії та інструменти • Клінічні критерії хронічної інсомнії. • Щоденник сну як золотий стандарт. • Розрахування ефективності сну (SE) і терапевтична ціль SE > 85%. • Додаткові шкали: ISI (Insomnia Severity Index). • Когнітивно-поведінкова терапія для інсомнії (КПТ-Б) • Основний метод першої лінії лікування. • Основні компоненти КПТ-Б: • 1. Обмеження сну (SRT): підвищення гомеостатичного потягу до сну, розрахування часу в ліжку. • 2. Контроль стимулів: відновлення асоціації ліжка зі сном, правило 15–20 хвилин. • 3. Когнітивна реструктуризація: тривога очікування, робота з неадаптивними переконаннями щодо сну. • Фармакотерапія та раціональний вибір • Роль медикаментів як короткострокового інструмента. • Основні групи препаратів: • 1. Z-препарати: індукція сну, ризик залежності. • 2. Агоністи мелатоніну: корекція циркадних ритмів. • 3. Антагоністи орексину: сучасний механізм впливу на сон. • Ризики: толерантність, залежність, падіння у літніх людей. • Обережність під час ведення пацієнтів похилого віку. • Клінічна інтеграція та управління лікуванням • Стратегія Bridge Therapy. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Формування плану лабораторного скринінгу для дітей першого року життя відповідно до вікових періодів та груп ризику. • Інтерпретація результатів загального аналізу крові, сечі, біохімічних маркерів у немовлят. • Побудова оптимального графіка консультацій суміжних спеціалістів (невролог, ортопед, офтальмолог) на основі клінічних протоколів. • Стратифікація ризиків розвитку дефіцитних станів (залізодефіцит, дефіцит вітаміну D) та їх рання діагностика. • Призначення та корекція доз препаратів для профілактики рахіту та залізодефіцитної анемії згідно з актуальними рекомендаціями. • Володіння технікою диференційної діагностики на основі даних анамнезу, фізикального огляду та параклінічних досліджень. • Імплементація сучасних клінічних протоколів та настанов у щоденну практику ведення здорової дитини. Питання, що розглядаються: • Який обов’язковий перелік лабораторних досліджень для дитини першого року життя та в які декретовані терміни їх проводити? • Які показання до проведення нейросонографії та УЗД кульшових суглобів у немовлят? • Тактика ведення пацієнта при виявленні відхилень у загальному аналізі крові (анемія, тромбоцитоз). • Як обрати оптимальну профілактичну дозу вітаміну D для доношених та недоношених дітей? • Які «червоні прапорці» під час огляду дитини є показанням для консультації вузького спеціаліста? • Як тип вигодовування впливає на тактику профілактики залізодефіциту? • Сучасні підходи до діагностики та профілактики дефіциту ключових мікронутрієнтів. • Алгоритм диференційної діагностики неонатальних жовтяниць. Програма заходу • Заняття 1 • 02:45:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Галюцинації є симптомом, який часто асоціюється з психозом, проте в клінічній практиці вони мають значно ширший і складніший диференційно-діагностичний спектр. Однакові перцептивні феномени можуть бути проявом психотичних, афективних, органічних, неврологічних або травматично асоційованих станів, що потребують принципово різних підходів до лікування. Через неправильну інтерпретацію цього симптому можна не помітити органічну патологію або встановити помилковий психіатричний діагноз, а це може мати тяжкі юридичні наслідки для лікаря. На цьому заході ви навчитеся розрізняти галюцинації, псевдогалюцинації та ілюзії, визначати їхні ключові характеристики й діагностичну цінність. Ви дізнаєтеся, як проводити диференційну діагностику між психотичними розладами й афективними станами з психотичними симптомами, делірієм, епілепсією, нейродегенеративними процесами та дисоціативними феноменами, а також виявляти тривожні симптоми, які вказують на можливу органічну природу розладу. Після навчання ви зможете об’єктивно оцінювати перцептивні порушення, правильно описувати психопатологічні симптоми, визначати рівень ясності свідомості й критичності пацієнта, своєчасно виявляти органічні причини та обирати обґрунтовану тактику ведення. • Розуміння природи перцептивних феноменів. • Відмінності між галюцинаціями, псевдогалюцинаціями та ілюзіями. • Психіатричні причини: • шизофренічний спектр; • БАР; • психотична депресія. • Органічні стани: • деменція, епілепсія; • нейродегенеративні процеси. • Дисоціативні й травматично асоційовані феномени. • Основні діагностичні критерії та червоні прапорці. • Коморбідність та діагностичні пастки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019937. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу: Навчити лікарів первинної медичної допомоги забезпечувати належну підтримку пацієнтам з COVID-19, що потребують використання кисневих концентраторів. Кількість балів: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Загальне розуміння щодо комплексу гігієни рук медичних працівників у ЗОЗ 3. Використання медичних рукавичок – як складова у впровадженні покращення практик з гігієни рук у ЗОЗ. Підбір та критерії ефективності антисептиків 4. Практичні та теоретичні помилки щодо гігієни рук медичних працівників 5. Гігієна рук медичних працівників. Догляд за руками ВООЗ. Розгляд додатків 6. Додаткові матеріали від автора курсу 7. Відповіді на актуальні питання від автора курсу

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між гострою реакцією на стрес, ПТСР, комплексним ПТСР та розладами адаптації. Учасники навчаться ідентифікувати та вести коморбідні соматичні, кардіоваскулярні, ендокринні та неврологічні розлади. Програма передбачає застосування валідованих психометричних шкал для об’єктивізації стану пацієнта та моніторингу терапії. Розглядається розробка інтегрованих планів лікування, що поєднують фармакотерапію та доказові методи психотерапії. Учасники опрацюють вибір фармакотерапевтичних стратегій для купірування тривоги, депресії, інсомнії та інших афективних порушень. Окрема увага приділяється консультуванню пацієнтів та їхніх родин щодо природи захворювання, прогнозу та стратегій подолання стресу. Розглядаються предиктори ускладненого перебігу психічних розладів для своєчасного втручання. У межах навчання аналізуються нейробіологічні механізми трансформації хронічного стресу в маніфестні психічні розлади та вплив військового контексту на клінічну феноменологію ПТСР, тривожних і депресивних розладів. Також розглядаються соматичні, неврологічні та наркологічні коморбідності, критерії диференційної діагностики, сучасні протоколи фармакотерапії, психотерапевтичні інтервенції, алгоритми ведення терапевтично-резистентних пацієнтів і довгострокові наслідки хронічного бойового стресу. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чи знаєте ви, що 90% медичних справ у судах пов’язані з відсутністю або неналежним застосуванням клінічних протоколів? В Україні не всі клінічні протоколи мають юридичну силу — і важливо знати, які саме. Впровадження нових клінічних протоколів у практику лікаря є не лише медичною, а й юридичною необхідністю. Курс допоможе лікарям та надавачам медичних послуг правильно інтегрувати сучасні рекомендації у свою практику, щоб залишатися ефективними та юридично захищеними. Учасники дізнаються, які клінічні протоколи є обов’язковими до виконання, як уникнути юридичних помилок при оновленні медичної документації, чи можна перетворити закордонні джерела та стандарти на нові клінічні протоколи, як правильно документувати відхилення від протоколу та як уникати типових юридичних помилок. Переваги: навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Сертифікат із балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. Програма заходу • Лекція 1. Нові клінічні протоколи: інструмент чи експеримент • Формат участі: онлайн • Тривалість: 4 академічні години • Кількість балів БПР: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027962. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "цифрова компетентність". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяопераційні ускладнення є завжди складним клінічним викликом, але, крім цього, вони супроводжуються критичним моментом у комунікації. В цей момент визначається, чи вдасться вам зберегти довіру пацієнта, його прихильність до лікування, забезпечити вдалий перебіг реабілітації та позитивний подальший результат. Ваші слова в цій ситуації можуть або виправити становище, або запустити ланцюг конфліктів та юридичних проблем. Неправильна або несвоєчасна комунікація часто має серйозніші наслідки, ніж саме ускладнення. На цьому заході ви отримаєте практичні навички ведення непростих післяопераційних розмов: повідомлення про ускладнення, обговорення несприятливого чи невизначеного прогнозу, пояснення необхідності додаткових втручань або повторної операції. Окрему увагу буде приділено роботі з тривожними, депресивними та агресивними пацієнтами, а також комунікації з родиною в умовах емоційної напруги. Ви навчитеся структурувати повідомлення, контролювати ескалацію емоцій та водночас зберігати чіткість, етичність і професійні межі. Після навчання ви зможете впевнено та спокійно доносити складну інформацію зрозуміло й безпечно, підтримувати пацієнта і його родину, знижувати ризик конфліктів, а також документувати комунікацію як елемент юридичного захисту. • Вступ та обґрунтування важливості • Клінічне значення післяопераційних ускладнень та їхній вплив на пацієнта і сім’ю. • Психоемоційні реакції на ускладнення: стрес, страх, почуття провини, тривога, агресія. • Роль лікаря і психотерапевта: етичні та клінічні межі відповідальності. • Підготовка до складної розмови • Аналіз клінічної ситуації та прогнозу: що потрібно донести, а що – не на цьому етапі. • Оцінювання емоційного стану пацієнта і родини. • Створення сприятливого середовища: час, приватність, позиціонування. • Психотерапевтична стратегія лікаря: емпатичний фокус, опора на ресурси пацієнта. • Інтерактив №1 – «Перші 30 секунд розмови» • Техніки комунікації у складних розмовах • Структура повідомлення негативної новини: SPIKES, ABCDE, адаптовані клінічні моделі. • Активне слухання, емоційне віддзеркалення, робота з паузами. • Короткі психотерапевтичні інтервенції для зниження тривожності. • Управління власною емоційною реакцією лікаря. • Інтерактив №2 – «Запитання, яке змінює розмову» • Обробка складних емоцій та конфліктних ситуацій • Робота з гнівом, страхом, звинуваченням, відчуженням. • Регуляція емоцій, дозування інформації, рефреймінг. • Робота з нереалістичними очікуваннями. • Формування довіри без виправдовування. • Інтерактив №3 – Судовий кейс «з однієї фрази» • Практична інтеграція та завершення • Узагальнення типових помилок і робочих алгоритмів. • Як поєднати клінічну інформацію та підтримку ресурсу пацієнта. • Перенесення навичок у реальні клінічні ситуації. • Інтерактив №4 – Фінальний «Норм/Стрьом» • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть навички ідентифікації та класифікації ризиків, пов’язаних із застосуванням психотропних препаратів. Учасники навчаться застосовувати стандартизовані протоколи для безпечного переключення між різними класами психофармакологічних засобів, розробляти індивідуалізовані схеми поступового зниження дози для мінімізації ризику синдрому відміни, а також оцінювати й контролювати значущі лікарські взаємодії при поліфармакотерапії. Розглядаються діагностика, диференційна діагностика та терапевтична корекція синдрому відміни, стратифікація співвідношення ризик/користь при припиненні довготривалої підтримуючої терапії та консультування пацієнтів щодо потенційних ризиків і стратегій завершення лікування. Питання, що розглядаються: доказові стратегії переходу з одного антидепресанту на інший; диференціація симптомів рецидиву основного психічного розладу та синдрому відміни; протоколи титрування дози для відміни бензодіазепінів; профілактика, діагностика та невідкладна допомога при серотоніновому синдромі; управління метаболічними порушеннями, асоційованими з терапією атиповими антипсихотиками; предиктори тяжкого синдрому відміни; клінічні ситуації для депрескрайбінгу. Програма заходу • Заняття — 26:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Для лікарів первинної ланки коректне оформлення лікарняних та інформованих згод є не лише формальною вимогою, а важливим елементом професійної та юридичної безпеки. Щоденна робота з пацієнтами, високе навантаження, різні клінічні ситуації створюють ризики помилок у документації, які згодом можуть мати серйозні наслідки для лікаря та медичного закладу. Цей майстер-клас буде корисним для сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів та інших лікарів первинної ланки, які прагнуть впевнено працювати з медичною документацією, мінімізувати юридичні ризики та вибудувати безпечну й професійну комунікацію з пацієнтами. Навчайтесь разом із Progress Platform. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • хто, коли і на яких підставах має право відкривати та продовжувати лікарняний • типові помилки при оформленні лікарняних і як їх уникнути у щоденній практиці • інформована згода пацієнта: коли вона є обовʼязковою та чому вона захищає лікаря • на які обстеження, втручання та маніпуляції потрібна письмова згода • особливості інформованої згоди у педіатричній практиці • як правильно оформити, зберігати та архівувати інформовані згоди в медичному закладі • що робити у разі відмови пацієнта від обстеження або лікування • розбір реальних клінічних та юридичних кейсів з практики лікаря первинної ланки Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Лекційна частина 1.1 Антидепресанти у гастроентерології Антидепресанти чи нейромодулятори? Вісь «мозок–кишківник» Механізм дії антидепресантів при патології шлунково-кишкового тракту Призначення антидепресантів при функціональних захворюваннях ШКТ Розбір класів антидепресантів при захворюваннях ШКТ Комунікація з пацієнтом при призначенні антидепресантів Функціональна диспепсія та синдром подразненого кишківника (СПК) — критерії діагностики 1.2 Функціональні розлади ШКТ Класифікація функціональних розладів у гастроентерології Поширеність та причини розвитку функціональних розладів ШКТ Вісь «мозок–кишківник» як ключовий патогенетичний механізм «Червоні прапорці» у діагностиці функціональних розладів Опитувальник пацієнтів із підозрою на функціональні захворювання ШКТ Дієтичні рекомендації при функціональних захворюваннях ШКТ

​Хронічний біль — це медико-соціальна проблема, яка охоплює значну частину населення. За даними Європейської федерації болю, близько 150 мільйонів європейців страждають від хронічного болю, що приблизно дорівнює населенню Франції та Німеччини разом узятих. Це явище має серйозні наслідки для якості життя пацієнтів, включаючи обмеження рухливості, соціальну ізоляцію та підвищений ризик депресії. Особливо вразливими є пацієнти з травматичними ураженнями, де хронічний біль може поєднуватися з неврологічними та психічними порушеннями, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. Сучасні лікарі повинні бути обізнані з різними типами больових синдромів, такими як абузусний головний біль, вертеброгенні, міофасціальні, нейропатичні та центральні больові синдроми, особливо у пацієнтів із хронічним болем на тлі травматичних уражень. Незнання цих станів може призвести до хронізації болю, надмірного застосування анальгетиків, формування медикаментозної залежності та зниження якості життя пацієнтів. Особливо це актуально для військовослужбовців з посттравматичним головним болем, мононейропатіями нижніх кінцівок, наслідками спінальних травм та тривалими больовими станами зі складною поведінковою компонентою. Навчальний курс «Хронічний біль і анальгетична пастка: між неврологічною дисфункцією та психічною залежністю» буде присвячений вивченню особливостей хронічного болю, зокрема абузусного головного болю та больових синдромів, що супроводжують травматичні ураження. Будуть розглянуті проблеми зловживання анальгетиками, а також механізми формування залежності. Окрема увага буде приділена клінічним ознакам опіоїдної залежності та сучасним підходам до її лікування — від фармакотерапії до психотерапевтичних стратегій. Крім цього, програма заходу включає розгляд мультимодального підходу до менеджменту хронічного болю як альтернативу опіоїдній монотерапії. Завершить майстер-клас обговорення клінічних випадків з уточненням алгоритмів дій у складних ситуаціях. • Абузусний головний біль • Хронічні больові синдроми • Проблема із зловживанням анальгетиків • Вчасне залучення психіатра — ключ до попередження розвитку залежності • Клінічні кейси • Анальгетична пастка: як формується залежність • Опіоїди та ризик залежності: хто у групі ризику • Клінічні ознаки формування опіоїдного розладу та діагностика опіоїдної залежності • Лікування опіоїдної залежності – фармакотерапія та психотерапія (мотиваційне інтерв’ю — робота зі спротивом і запереченням, групова терапія, участь родини) • Перехід до мультимодального підходу при хронічному болі, заміна опіоїдної монотерапії на антидепресанти, антиконвульсанти, психотерапію • Q&A-сесія

Метою курсу є розкрити питання стандартів у сфері охорони здоров’я та контролю якості медичної допомоги, а також визначення законодавчого забезпечення здійснення клініко-експертної оцінки якості Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Медичні аспекти документування домашнього насильства 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Надмірна сонливість є однією з найбільш недооцінених скарг. Коли пацієнти говорять «постійно хочу спати», «не висипаюсь» або «немає сил», за цим можуть приховуватися центральні розлади гіперсомнолентності, психіатричні й ендокринні захворювання, наслідки черепно-мозкової травми, порушення циркадного ритму або медикаментозно-індуковані стани. Розуміння гіперсомнії виходить далеко за межі надмірного сну – це складний нейробіологічний феномен, пов’язаний із дисфункцією систем підтримання неспання, орексинової регуляції та нейромедіаторного балансу. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику між сонливістю і втомою, оцінювати скарги пацієнта з позиції сучасної сомнології та формувати алгоритм діагностичного пошуку при гіперсомнії. Ви розглянете нейробіологічні механізми центральних розладів гіперсомнолентності, зокрема нарколепсію, ідіопатичну гіперсомнію та синдром Кляйне-Левіна, а також їхні клінічні прояви й сучасні діагностичні критерії. Також ви розберете розлади сну, асоційовані з надмірною денною сонливістю, наприклад синдром обструктивного апное уві сні, джетлаг та порушення циркадного ритму. Після навчання ви зможете визначати потенційно небезпечні причини гіперсомнії та обирати доцільний обсяг обстеження й лікування відповідно до клінічної ситуації. • Актуальність теми. • Гіперсомнія як нейробіологічний феномен: • як правильно інтерпретувати скаргу; • гіперсомнія vs втома. • Нарколепсія. • Ідіопатична гіперсомнія. • Синдром Кляйне–Левіна. • Розлади сну, асоційовані з гіперсомнією: • синдром обструктивного апное уві сні; • розлади циркадного ритму; • джетлаг. • Гіперсомнія як симптом соматичних захворювань: • гіпотиреоз; • наслідки черепно-мозкової травми. • Психіатричні причини гіперсомнії: • атипова депресія; • біполярний афективний розлад. • Медикаментозно-індукована гіперсомнія: • бензодіазепіни; • опіати; • антигістамінні препарати. • Висновки. • Відповіді на запитання.