Заходи БПР — Дитяча нейрохірургія 2026

Ахондроплазія є найпоширенішою формою скелетної дисплазії та супроводжується комплексом ортопедичних, неврологічних, педіатричних і системних ускладнень. Обмежений практичний досвід більшості лікарів у роботі з такими пацієнтами зумовлює ризики пізньої діагностики ускладнень, фрагментарного спостереження та неузгоджених клінічних рішень. Це може негативно впливати як на прогноз, так і на якість життя пацієнтів та їхніх родин. На цьому заході ви дізнаєтеся про генетичні механізми розвитку ахондроплазії, фенотипові особливості перебігу, позаскелетні ускладнення, а також принципи ранньої та диференційної діагностики. Ви навчитеся координувати пацієнтів між лікарями різних спеціальностей і знатимете роль кожного фахівця у довготривалому менеджменті хворого. Після навчання ви будете приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо ведення людей з ахондроплазією, своєчасно виявляти ускладнення та будувати ефективну взаємодію з пацієнтом. • 1. Етіологія та патогенез ахондроплазії • Генетичні причини розвитку захворювання. • Молекулярно-генетичні механізми порушення росту кісткової тканини. • Роль мутацій FGFR3 у формуванні клінічного фенотипу. • 2. Клінічна картина й фенотипові особливості • Основні клінічні прояви ахондроплазії у дітей та дорослих. • Характерні фенотипові ознаки, вікові особливості перебігу, варіабельність клінічних форм. • 3. Позаскелетні ускладнення й мультисистемні прояви • Неврологічні, респіраторні, отоларингологічні та інші системні ускладнення. • Ризики компресивних синдромів, апное, порушень розвитку. • 4. Рання та диференційна діагностика • Ранні клінічні й інструментальні маркери захворювання. • Алгоритм диференційної діагностики з іншими скелетними дисплазіями та синдромальними станами. • 5. Алгоритм діагностики та генетичне підтвердження • Покрокова тактика обстеження пацієнта: клінічний огляд, візуалізаційні методи, показання до молекулярно-генетичного тестування й інтерпретація результатів. • 6. Принципи мультидисциплінарного ведення пацієнтів відповідно до сучасних рекомендацій • Спостереження, профілактика ускладнень, роль педіатра, генетика, ортопеда, невролога та інших спеціалістів. • 7. Огляд сучасних терапевтичних стратегій та клінічних рекомендацій • Традиційне симптоматичне лікування й сучасні терапевтичні стратегії. • Аналіз клінічних випадків з практики, обговорення прийняття клінічних рішень. • 8. Відповіді на запитання учасників

Аналіз газів крові є одним із найважливіших інструментів оцінки стану критично пацієнта. Проте правильна інтерпретація показників кислотно-лужного стану, оксигенації та вентиляції нерідко викликає труднощі навіть у досвідчених клініцистів. Вміння швидко та правильно інтерпретувати результати дослідження дозволяє не лише оцінити тяжкість стану пацієнта, а й своєчасно виявити загрозливі порушення дихання, оксигенації та кислотно-лужного балансу. Захід включатиме розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів, які допоможуть швидко й впевнено аналізувати гази крові у щоденній роботі. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • механізми розвитку метаболічних і респіраторних ацидозів та алкалозів, принципи компенсації порушень кислотно-лужного стану • покроковий алгоритм аналізу газів артеріальної крові • визначення порушень кислотно-лужного балансу • розпізнавання респіраторних та метаболічних розладів, оцінювання ефективності оксигенації та вентиляції • клінічне застосування результатів дослідження для прийняття рішень у невідкладних станах та інтенсивній терапії • розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Рефракційні порушення зору є однією з найчастіших причин, з якими пацієнти звертаються не лише до офтальмологів, а й до лікарів інших спеціальностей. Міопія, гіперметропія, астигматизм — ці стани все частіше виникають через сучасний спосіб життя: ми багато часу проводимо з гаджетами, менше рухаємося, більше напружуємо очі. У результаті — погіршення зору, а з часом і серйозні ускладнення, як-от дегенеративні зміни сітківки, глаукома чи навіть її відшарування. Щоб допомогти пацієнтові вчасно і правильно, лікар має добре орієнтуватися в сучасних підходах до корекції зору — зокрема, в ексимерній лазерній хірургії. Майстер-клас «Перші кроки в рефракційній хірургії: базові поняття, відбір пацієнтів, обстеження, покази та обмеження (Частина 1)» буде присвячений розбору ключових моментів лазерної корекції: що це за метод, коли і кому його варто рекомендувати, а коли — навпаки, утриматися. Ви дізнаєтеся, які рефракційні порушення піддаються корекції, як забезпечити стабільність результатів процедури та врахувати наявні супутні патології. Особлива увага буде приділена практичним ситуаціям: як діяти, якщо пацієнт має глаукому, кератоконус або запальні захворювання очей, а також особливості проведення корекції у вагітних. Вся необхідна інформація буде надана зрозумілою мовою, з чіткими алгоритмами, які легко застосовувати на практиці. • ВСТУП • Актуальність проблеми рефракційних порушень. • Сучасні методи корекції зору. • Ексимерна лазерна корекція як революційний підхід. • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ • Що таке ексимерний лазер? • Принцип дії ексимерного лазера: видалення тканини рогівки для зміни її форми. • Типи рефракційних порушень, які можна коригувати (міопія, гіперметропія, астигматизм). • ПОКАЗАННЯ ДО ПРОЦЕДУРИ • Вік пацієнта. • Стабільність рефракційного порушення. • Відсутність супутніх патологій очей. • Очікування пацієнта. • ПРОТИПОКАЗАННЯ • Хронічні захворювання рогівки (кератоконус, дистрофії). • Глаукома чи катаракта. • Інфекційні захворювання очей. • Вагітність та період лактації. • Відповіді на запитання

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Біль у плечі може мати неочевидну причину. За ним часто ховається субкоракоїдний біль пошкодження великого грудного м’яза чи компресія грудних нервів. Ці стани легко проґавити, якщо дивитися поверхнево або орієнтуватись лише на типові УЗ-зміни. Важливо розуміти пошарову анатомію, щоб точно виявити справжнє джерело болю. А матеріалів з цієї теми у відкритому доступі майже немає. На заході ви дізнаєтеся те, що раніше могли засвоїти лише на власній практиці. Ви розглянете субкоракоїдний простір як окрему зону болю, візуалізацію глибоких шарів великого грудного м’яза та їхню взаємодію з реберно-хрящовими структурами й малим грудним м’язом. Ви навчитеся розрізняти розриви, сухожилкові пошкодження, міофасціальні тригерні точки й ознаки компресії грудних нервів на УЗД та в клінічній картині. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати причину болю в передній ділянці плеча, а також вчасно виявлятимете компресії нервів. • Субкоракоїдний біль: • Основні моменти. • Причини. • Провокувальні фактори: • - передня нестабільність плечового суглоба; • - післяопераційні рубці; • - зменшена корако-гумеральна відстань. • Великий грудний м’яз: «шари болю». Аналіз багатошарової анатомії великого грудного м’яза (ключична й грудинно-реберна частини) та його взаємодії з: • малим грудним м’язом; • реберно-хрящовими з’єднаннями; • міжреберними нервами. • Джерела болю: • розриви великого грудного м’яза; • міофасціальні тригерні точки; • ушкодження сухожилка великого грудного м’яза; • стиснення медіального або латерального грудних нервів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Ультразвукова діагностика м’язів і м’яких тканин на сьогодні є повноцінним інструментом для прийняття правильного клінічного рішення в травматології, спортивній медицині, хірургії, ревматології та ургентній практиці. УЗД дає змогу швидко диференціювати м’язову травму, гематому, абсцес, післяопераційне ускладнення чи пухлиноподібне утворення без затримки на складніші методи візуалізації. І навіть один неправильний кут датчика може стати причиною невиявлення ушкодження або навпаки – гіпердіагностики за відсутності патології. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ультразвукового оцінювання м’язів і м’яких тканин. Ви детально розберете сонографічну анатомію м’язів, фасцій, сухожильно-м’язових переходів та підшкірної клітковини, навчитеся правильно обирати датчик і налаштування апарата, виконувати динамічне дослідження й уникати типових помилок. Також ви засвоїте принципи диференційної діагностики травматичних, запальних, післяопераційних та пухлиноподібних змін м’яких тканин. Цей майстер-клас не є базовим оглядом теми. Він сфокусований на найбільш складних, клінічно значущих і часто недооцінених аспектах ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. Після навчання ви зможете оцінювати Grade 1–3 muscle injuries, виявляти часткові та повні розриви м’язів, диференціювати організовану гематому від утворення мʼяких тканин, розпізнавати абсцеси, флегмони, післяопераційні сероми і патологічну васкуляризацію. • Актуальність ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. • Переваги та обмеження ультразвукового методу. • Типові помилки інтерпретації. • Основні принципи обстеження м’яких тканин. • Сонографічна анатомія м’язів і м’яких тканин: • нормальна ехоструктура м’яза; • фасції та міжм’язові перегородки; • сухожильно-м’язовий перехід; • підшкірна жирова клітковина. • Особливості васкуляризації. • Динамічне дослідження, вибір датчика, частота й налаштування. • Анізотропія. • Класифікація м’язових травм: • Grade 1–3 muscle injuries; • часткові та повні розриви м’язів. • Рідинні утворення та післятравматичні зміни м’яких тканин: гематоми, організація гематом, сероми, післяопераційні гематоми. • Запальні та інфекційні процеси м’яких тканин: целюліт, абсцеси, флегмони, панікуліт, міозити, осифікуючий міозит. • Хронічні та післяопераційні зміни: фіброз, рубцеві зміни. • Доброякісні утворення м’яких тканин: ліпоми, епідермальні кісти, гангліони. • Судинні утворення м’яких тканин: гемангіоми та інші судинні мальформації. • Диференційна діагностика новоутворень м’яких тканин. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Розвиток м'яких навичок (soft skills). Кількість балів: 2. Мета навчання: допомогти зрозуміти тактику поведінки лікаря при повідомленні різним за віком пацієнтам про важкий діагноз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У перші 18 місяців життя закладаються ключові моторні та функціональні навички дитини, і помилки в оцінці та методах втручання можуть коштувати втраченого часу і можливості оптимального розвитку. Захід призначений для педіатрів, сімейних лікарів, фізичних терапевтів та інших фахівців, які працюють з дітьми раннього віку. Головна ідея — дати чіткі доказові критерії направлення до фізичного терапевта, визначення «червоних прапорців» та вибору оптимального методу втручання. Приєднуйтесь, щоб приймати обґрунтовані рішення у веденні дітей раннього віку та не втрачати час, коли він має вирішальне значення. Практичний формат допоможе впевнено діяти у щоденній роботі. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Покази до направлення дітей 0–18 місяців до фізичного терапевта. • «Червоні прапорці», віхи та вікна розвитку: на що звертати увагу під час огляду. • Масаж чи фізична терапія: коли потрібна системна робота з функцією. • Доказові шкали та інструменти оцінки моторного розвитку. • Алгоритм дій для лікаря та мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

ERAS у неонатології є новою філософією догляду, яка кардинально змінює звичні підходи. Коли йдеться про анестезіологію та інтенсивну терапію новонароджених, кожен мілілітр інфузії, кожен градус температури й кожна хвилина вентиляції мають значення. Рішення анестезіолога визначають, чи пройде дитина через операцію зі стресом для організму, чи з мінімальним втручанням у фізіологічні механізми. На цьому заході ви дізнаєтесь, як адаптувати принципи ERAS для новонароджених: оптимізація голодування, контроль глікемії, збалансована інфузійна терапія, профілактика гіпотермії, рання екстубація та залучення батьків до процесу відновлення. Окремо буде розглянута командна робота і комунікація за моделлю STEPPS, стандартизовані протоколи SBAR і чеклісти ВООЗ, які дадуть змогу підвищити рівень безпеки в операційній. Після навчання ви зможете впевнено впроваджувати неонатальні ERAS-протоколи у щоденну практику і скоротити час відновлення малюків після хірургічного втручання. • 1. Вступ • Концепція ERAS: від дорослої хірургії до неонатології • Мета й клінічна значущість програми ERAS у новонароджених • 2. Основні компоненти неонатального ERAS • 3. Командна взаємодія та комунікація • Міждисциплінарний підхід, командна модель STEPPS • Стандартизовані алгоритми передавання інформації (SBAR, Closed-loop communication) • Роль чеклістів ВООЗ у гарантуванні безпеки пацієнтів • 4. Передопераційна підготовка • Оптимізація періоду голодування • Підтримка нормотермії: профілактика гіпотермії, термонейтральне середовище • Антимікробна профілактика • Критерії гемотрансфузії • 5. Інтраопераційне ведення • Періопераційна вентиляція: захист легень • Інфузійна терапія: баланс рідини, профілактика гіпонатріємії • Контроль глікемії: уникнення гіпо- та гіперглікемії • Підтримка теплового балансу: основні шляхи втрати тепла • 6. Післяопераційний етап • Рання екстубація та відновлення ентерального годування • Залучення батьків до процесу догляду: підготовка до виписки • 7. Відповіді на запитання учасників

Сучасна нейробіологія доводить, що біль є результатом складної центральної обробки, де вирішальну роль відіграють нейрональні мережі загрози, афекту й очікувань, а не лише периферичне ушкодження тканин. Якщо не знати про ці механізми, це призводить до необґрунтованої ескалації анальгетиків, поліпрагмазії та прогресування функціональної інвалідизації пацієнта. Особливо актуальними ці знання стають у разі хронічного, генералізованого або диспропорційного болю, що не має чіткої кореляції з об’єктивними знахідками. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про нейробіологію болю, роль центральної сенситизації та взаємодії ноцицептивних, емоційних і когнітивних компонентів. Ви розглянете принципи ідентифікації сенситизації, оцінювання психіатричної коморбідності й фенотип-орієнтованого підбору терапії, зокрема використання психофармакологічних і психотерапевтичних підходів. Після навчання ви зможете диференціювати типи болю відповідно до центральних механізмів та формувати мультимодальний індивідуалізований план лікування, коли монотерапії анальгетиками недостатньо. • Сучасне розуміння болю • Загроза та когнітивна інтерпретація визначають інтенсивність та хронізацію болю. • Біопсихосоціальна модель болю • Інтеграція нейрональних, психологічних і соціальних факторів у формуванні болю. • Нейроанатомія та функціональні мережі болю • Таламо-кортикальне передання та роль ACC, інсули і PFC у формуванні афективного і когнітивного компонента болю. • Лімбічна система й низхідне гальмування забезпечують емоційне забарвлення та регуляцію болю. • Центральна сенситизація • Підвищена збудливість ЦНС та порушення гальмівних механізмів – ключ до хронізації болю. • Гліальні клітини та нейрозапалення підтримують патологічні нейрональні мережі. • Клінічні прояви сенситизації • Генералізований біль, алодинія та гіпералгезія. • Сенсорне перевантаження й уникання руху як поведінкова реакція. • Нейропсихіатричні аспекти болю • Спільні мережі болю та депресії, тривожність, катастрофізація. • Травматичний досвід і дисрегуляція автономної нервової системи, соматизація. • Психофармакологія у нейропсихіатрії болю • Антидепресанти й протисудомні препарати модулюють центральні антиноцицептивні шляхи. • Фенотип-орієнтований підбір терапії та інтеграція фармакологічних і нефармакологічних методів. • Психотерапевтичні втручання та нейропластичність • Когнітивно-поведінкова терапія та ACT для корекції страху й уникання. • Усвідомленість, регуляція уваги та психоосвіта для зміни больових патернів. • Інтегрований клінічний алгоритм та обговорення • Визначення типу болю, ознак центральної сенситизації та психіатричної коморбідності. • Побудова мультимодального індивідуального плану лікування та розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.