Заходи БПР — Дитяча нейрохірургія 2026

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений діагностиці Лайм-бореліозу та веденню вагітних із цим захворюванням. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють застосування двоетапного протоколу серологічної діагностики згідно з міжнародними та національними рекомендаціями, інтерпретацію результатів ІФА для виявлення антитіл класів IgM та IgG до Borrelia burgdorferi sensu lato, а також призначення й клінічну оцінку підтверджуючого тесту Western Blot. Курс допоможе проводити диференційну діагностику Лайм-бореліозу, ідентифікувати хибнопозитивні та хибнонегативні результати серологічних досліджень, визначати показання до додаткових досліджень ліквору та синовіальної рідини й формулювати клінічний діагноз на основі епідеміологічного анамнезу, клінічних проявів та лабораторних даних. Окрему увагу приділено інтерпретації серологічних результатів у вагітних, вибору безпечних схем антибіотикотерапії залежно від триместру та клінічної форми захворювання, веденню після укусу кліща, консультуванню щодо ризиків вертикальної передачі інфекції та антенатальному моніторингу. Програма заходу • Заняття 1: алгоритм діагностики та інтерпретація результатів • Який алгоритм діагностики є оптимальним при підозрі на хворобу Лайма на різних стадіях захворювання? • Як правильно інтерпретувати результати ІФА на IgG та IgM до Borrelia burgdorferi? • В яких клінічних ситуаціях є обов’язковим проведення підтверджуючого тесту імуноблот (Western Blot)? • Які критерії інтерпретації імуноблоту є валідними для підтвердження діагнозу? • Що таке «серологічне вікно» при Лайм-бореліозі та як воно впливає на тактику обстеження? • Які основні причини хибнопозитивних результатів серологічних тестів на бореліоз? • Як диференціювати серологічну картину гострої інфекції від перенесеної інфекції? • Чи є доцільним повторне серологічне тестування для контролю ефективності антибіотикотерапії? • Які показання до дослідження спинномозкової рідини (ліквору) та які критерії діагностики нейробореліозу? • Які особливості діагностики Лайм-артриту та яка роль ПЛР-дослідження синовіальної рідини? • Тривалість заняття: 01:42:07 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Ведення вагітних з хворобою Лайма • Яка доказова база щодо вертикальної трансмісії Borrelia burgdorferi та які потенційні наслідки для плода та новонародженого? • Які особливості серологічної діагностики (IgM, IgG) у вагітних та як уникнути гіпердіагностики? • Які антибактеріальні препарати є препаратами вибору для лікування різних стадій хвороби Лайма на різних термінах гестації, а які категорично протипоказані? • Чи є доцільним серологічний скринінг на хворобу Лайма у безсимптомних вагітних, що проживають в ендемічних зонах? • Якою є тактика ведення вагітної пацієнтки з фактом укусу іксодового кліща за відсутності клінічних проявів? • Як вести пацієнтку з неврологічними або кардіальними ускладненнями бореліозу під час вагітності? • Чи існують специфічні рекомендації щодо ультразвукового моніторингу плода у жінок з діагностованою хворобою Лайма? • Які рекомендації щодо грудного вигодовування для жінок, які отримують лікування з приводу хвороби Лайма? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Під час ведення вагітної з екстрагенітальною патологією лікар має визначити фармакотерапію з належним профілем безпечності. Звичний підхід до лікування потребує перегляду з урахуванням вагітності. Помилка у виборі терапевтичної тактики може зробити призначення небезпечним і ускладнити ведення пацієнтки. На майстер-класі ми розберемо логіку вибору безпечної фармакотерапії екстрагенітальної патології під час вагітності. Зосередимося на оцінці терапевтичної тактики та обґрунтуванні призначень з урахуванням вагітності. Після заходу ви зможете оцінювати безпечність фармакотерапії під час вагітності, добирати терапевтичну тактику при екстрагенітальній патології, обґрунтовувати призначення та переглядати вибір лікування з урахуванням вагітності. Програма • Безпека препаратів. Їх вплив • Типові приклади препаратів під час вагітності • Клінічні задачі • Де перевіряти безпечність препаратів під час вагітності • Висновки

Медична документація може здаватися формальним адміністративним елементом, однак вона є невіддільною частиною клінічного процесу, оскільки визначає безперервність лікування та юридичну захищеність лікаря. Недоліки в її веденні є поширеною проблемою: неповна фіксація показань до оперативного втручання, відсутність структурованого обґрунтування клінічних рішень, неправильне оформлення інформованої згоди, розбіжності між записами різних членів команди. У разі ускладнень якість оформлення цих документів стає найпершим фактором оцінювання дій медичного персоналу. На цьому заході ви розглянете системний підхід до ведення медичної документації, принципи правильного оформлення інформованої згоди і структурування записів в історії хвороби. Ви навчитесь узгоджувати документацію між хірургом та анестезіологом, а також дотримуватися вимог до написання протоколів операції. Окрім цього, ви проаналізуєте типові помилки в оформленні документів та їхній вплив на клінічні та юридичні наслідки. Після навчання ви зможете цілісно й системно вести документацію, щоб чітко відображати логіку прийняття клінічних рішень, забезпечити прозорість лікувального процесу та знизити юридичні ризики. • Вступ. Роль медичної документації в хірургії. • Документація як частина клінічного процесу, а не формальність. • Юридична значущість медичних записів. • Типові помилки лікарів у веденні документації. • Інформована згода на оперативне втручання (форма № 003-6/о). • Обов’язкові складові інформованої згоди. • Акценти в поясненнях для пацієнта (ризики, альтернативи, ускладнення). • Типові помилки оформлення. • Коли згода є юридично недійсною. • Практичні приклади. • Карта стаціонарного хворого (форма № 003/о) як основний документ. • Структура та основні блоки. • Відображення показань до операції. • Фіксація динаміки стану пацієнта. Обґрунтування клінічних рішень. • Критичні записи, які впливають на юридичну оцінку. • Передопераційний огляд анестезіолога (форма № 003-3/о). • Роль анестезіолога в документуванні ризиків. • Оцінка операційного та анестезіологічного ризику. • Узгодженість записів між хірургом й анестезіологом. • Типові помилки та їхні наслідки. • Операційна документація. • Журнал запису операцій (форма № 008/о). • Операційний протокол. • Відповідність між записами в різних документах. Критичні розбіжності та їхні ризики. • Аналіз типових судових кейсів. Як документація працює «проти» лікаря. • Практичний блок: відпрацювання ситуацій. Розбір реальних і змодельованих кейсів. Виявлення помилок у документації. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Електронний навчальний курс БПР №1021886 відбудеться 23.02.2026 - 31.12.2028. Мета заходу: розширити знання та покращити практичні навички учасників курсу щодо їх етичного мислення на засадах біоетики, людиноцентричного підходу та поваги до гідності, рівності та відповідальності у професійній діяльності. По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (8 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застосування ботулінічного токсину в сучасній ортопедичній та реабілітаційній практиці ґрунтується на значній доказовій базі, однак клінічний результат безпосередньо залежить від точності відбору пацієнтів, правильного визначення м’язів-мішеней та інтеграції ін’єкційних методів у комплексну програму лікування рухових порушень. У клінічній практиці часто виникають питання щодо оптимального дозування, вибору техніки введення, оцінювання ефективності терапії та профілактики ускладнень, що визначає потребу в систематизації підходів до ботулінотерапії. На цьому заході ви розглянете показання до застосування ботулінічного токсину в ортопедичній практиці, його роль у лікуванні спастичності, дистоній та патологічних м’язових патернів, а також доказову базу ефективності методу. Ви засвоїте принципи вибору м’язів-мішеней, використання ультразвукової навігації як стандарту точного введення, поєднання ботулінотерапії з фізичною реабілітацією та аналізу типових клінічних помилок і ускладнень. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до проведення ботулінотерапії, оптимізувати вибір м’язів для ін’єкцій, застосовувати сучасні методи навігації та інтегрувати ін’єкційне лікування в індивідуальні реабілітаційні програми пацієнтів. • Основні показання до ботулінотерапії в сучасній ортопедичній практиці. • Доказова база використання ботулотоксину в ортопедичній клініці. • Ботулотоксин при спастичності, дистоніях та патологічних м'язових патернах. • Як правильно обирати м'язи-мішені для ін'єкцій. • Ультразвукова навігація як сучасний стандарт точного введення. • Поєднання ботулінотерапії з реабілітацією та фізичною терапією. • Типові помилки, ускладнення та способи їх уникнення. • Практичні клінічні протоколи та реальні кейси з ортопедичної практики. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Грижа поперекового відділу: сучасні підходи до диференціації та реабілітації Первинна оцінка стану пацієнта Відмінності між протрузією, грижею та іншими причинами болю Вибір стратегії реабілітації Практичні протоколи роботи 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Здійснювати цілеспрямований збір анамнезу для ідентифікації та класифікації черепно-мозкової травми (ЧМТ). 2. Застосовувати стандартизовані нейропсихологічні скринінгові інструменти для оцінки когнітивних та поведінкових порушень. 3. Проводити диференційну діагностику між нейроповедінковими наслідками ЧМТ та первинними психічними розладами (ПТСР, депресія, тривожні розлади). 4. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії, що враховують патофізіологічні механізми посттравматичних змін. 5. Алгоритмізувати підходи до менеджменту специфічних синдромів: апатії, емоційної лабільності, агресивності та виконавчої дисфункції. 6. Визначати показання для направлення пацієнта до суміжних спеціалістів (невролога, нейропсихолога, реабілітолога) для мультидисциплінарного ведення. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку афективних, когнітивних та поведінкових розладів після ЧМТ? • Як клінічно розмежувати симптоми, що є прямим наслідком ЧМТ, від проявів супутніх психічних розладів, зокрема ПТСР? • Яка роль та обмеження сучасних методів нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) у діагностиці та прогнозуванні нейроповедінкових наслідків ЧМТ? • Які групи психофармакологічних препаратів є препаратами вибору для корекції емоційної дисрегуляції, апатії та агресії у посттравматичному періоді? • Які існують доказові протоколи ведення пацієнтів з подвійною діагностикою ЧМТ та розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин? • Які немедикаментозні методи (когнітивна реабілітація, TBI-focused психотерапія) мають доведену ефективність у пацієнтів з наслідками ЧМТ? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раптова втрата слуху не дає права на зволікання. У перші 72 години вирішується, чи зможе пацієнт знову почути світ, чи залишиться зі стійкою втратою слуху. Помилка в диференціації між сенсоневральною і кондуктивною формою, плутанина з отитом чи навіть банальною сірчаною пробкою може коштувати людині повноцінного життя. На заході ви навчитеся швидко й чітко відрізняти гостру втрату слуху від інших патологій, правильно збирати анамнез і проводити базові обстеження: від аудіометрії до камертональних тестів. Розглянете важливість часового фактора терапії, отримаєте покрокові алгоритми лікування та дізнаєтеся про особливості ведення пацієнтів із супутнім шумом у вухах, запамороченням чи після вірусних інфекцій. Після лекції ви зможете впевнено діяти в перші критично важливі години, мінімізувати діагностичні помилки й підвищити ефективність лікування. • План ведення пацієнта із SSNHL (Sudden Sensorineural Hearing Loss). Визначення і терміновість. • Диференціація сенсоневральної та кондуктивної втрати слуху: • аудіометрія; • камертональні тести (Weber, Rinne); • огляд для виключення вторинних причин. • Збір анамнезу та клінічне обстеження. • Часовий фактор лікування. • Діагностика раптової втрати слуху. • Лікування. • Пацієнтоорієнтований підхід і реабілітація. • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера