Заходи БПР — Дитяча нейрохірургія 2026

Цей курс допомагає перетворити невідкладну допомогу з набору окремих знань на зрозумілу командну дію. Учасники розберуть, як організувати перші хвилини при погіршенні стану пацієнта: хто оцінює ABCDE, хто викликає допомогу, хто готує дефібрилятор, кисень, венозний доступ, препарати та документи для передачі. Окремий акцент зроблено на клініках без реанімаційного відділення: курс не передбачає, що команда має інтенсивістські ресурси. Навпаки, він навчає працювати з реальним мінімумом – базовим обладнанням, чітким алгоритмом, візком невідкладної допомоги, чек-листами і вчасною ескалацією. Програма охоплює найважливіші сценарії, які мають бути відпрацьовані до автоматизму: зупинка серця, СЛР і дефібриляція; дихальні шляхи та гостра дихальна недостатність; анафілаксія; гіпотензія, шок, кровотеча і сепсис; судоми, кома, гіпоглікемія та токсичність. Після проходження курсу команда має отримати не лише теоретичне розуміння, а й готову логіку дій: як зібрати людей, як говорити вголос, як документувати подію, як контролювати час і як передати пацієнта так, щоб наступна команда отримала всю критично важливу інформацію. БПР: курс у процесі реєстрації. Кількість балів буде додана після внесення заходу до системи БПР. Програма заходу • Модуль 1 — Командний алгоритм ABCDE і виклик допомоги: оцінка Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure; ролі в команді; тривожна кнопка або виклик 103; візок невідкладної допомоги; чек-лист; підготовка до передачі пацієнта. • Модуль 2 — Зупинка серця, СЛР і дефібриляція: розпізнавання зупинки кровообігу, якісні компресії, вентиляція, AED/дефібрилятор, безпечна робота з розрядом, мінімізація пауз і командна комунікація під час реанімації. • Модуль 3 — Дихальні шляхи і гостра дихальна недостатність: кисень, позиціонування, аспірація, маскова вентиляція, мішок Амбу, бронхоспазм, аспіраційний синдром, важка інтубація та сценарій «не можу інтубувати/не можу вентилювати». • Модуль 4 — Анафілаксія і гострі алергічні реакції: раннє розпізнавання анафілаксії, адреналін як препарат першої лінії, інфузія, бронхоспазм, моніторинг, повторна оцінка та рішення про переведення. • Модуль 5 — Шок, гіпотензія, кровотеча і сепсис: оцінка перфузії, венозний доступ, інфузійна терапія, контроль кровотечі, ранні ознаки сепсису, стартова антибактеріальна логіка, підготовка до транспортування. • Модуль 6 — Судоми, кома, глікемічні порушення і токсичність: безпечне положення пацієнта, бензодіазепіни при судомах, кома невідомої етіології, гіпоглікемія, кетоацидоз, антидоти, LAST-синдром і медикаментозна токсичність. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ліцензійна перезагрузка 2025: 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ як зберегти право на медичну практику. Нова атестація 2025. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей електронний навчальний курс присвячений сучасним підходам до вакцинації у 2026 році, оновленому календарю профілактичних щеплень, алгоритмам імунізації та стандартам безпечного використання і зберігання вакцин. Курс допоможе медичним працівникам систематизувати знання щодо організації вакцинації у клінічній практиці, дотримання холодового ланцюга, оцінки безпеки вакцин та ефективної комунікації з пацієнтами. Особлива увага приділяється боротьбі з міфами про вакцинацію, професійній взаємодії з пацієнтами та забезпеченню високих стандартів імунопрофілактики. Учасники ознайомляться з оновленим календарем профілактичних щеплень 2026 року, сучасними алгоритмами проведення вакцинації, принципами дії та особливостями складу вакцин. Курс спрямований на поглиблення знань щодо безпечного використання вакцин і контролю їх якості, формування навичок організації та дотримання холодового ланцюга, а також покращення професійної комунікації з пацієнтами. Електронний формат дозволяє проходити заняття у зручний для учасників час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 10 балами БПР. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Програма заходу • Основні зміни та оновлення календаря профілактичних щеплень. • Алгоритми імунізації: практичні підходи до проведення вакцинації у різних клінічних ситуаціях. • Безпечне використання вакцин: сучасні стандарти оцінки якості та безпеки імунобіологічних препаратів. • Клінічна практика вакцинації: організація процесу щеплення та ведення медичної документації. • Контроль холодового ланцюга: умови транспортування, зберігання та моніторингу температурного режиму вакцин. • Склад вакцин: основні компоненти вакцин, принципи їх дії та особливості використання. • Післявакцинальні реакції: оцінка нормальних реакцій та алгоритми дій при можливих ускладненнях. • Комунікація з пацієнтами: як професійно відповідати на запитання та формувати довіру до вакцинації. • Міфи про щеплення: спростування поширених хибних уявлень на основі доказової медицини. • Профілактика інфекційних захворювань: роль вакцинації у збереженні громадського здоров’я та зниженні ризику епідемій. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Банк реальних відео-кейсів ЕНМГ: обстеження при різних патологіях ПНС 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Відео реальних обстежень пацієнтів з паралельним записом екрану показників комплексної ЕНМГ при різних патологіях периферичної нервової системи (ПНС). Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс | 7 балів БПР | Номер заходу № 1021838. Тестування ЕНК необхідно пройти з 04.02.2026-02.04.2028. Раннє виявлення: своєчасна діагностика кривошиї дозволяє уникнути хронічних деформацій шийного відділу та обличчя. Диференційна діагностика: розуміння різних типів кривошиї допомагає відрізнити ортопедичні, неврологічні та інші причини. Оптимальне ведення пацієнта: знання сучасних методів лікування дозволяє підібрати правильну тактику — від консервативної терапії до хірургічної корекції. Клінічні “пастки” для лікарів: пропуск ранніх симптомів, неправильна диференціація та перебільшена інвазивність. Практичні навички: оцінка та вимір шийного нахилу, підбір консервативної терапії, а також визначення, коли потрібна консультація суміжних спеціалістів або хірургічна корекція. Програма заходу • Види кривошиї: вроджена, набута, постуральна • Клінічна картина: як не пропустити важливі симптоми • Диференційна діагностика (ортопедичні, неврологічні, офтальмологічні причини) • Сучасні методи діагностики: огляд, УЗД, рентген, КТ • Лікувальна тактика: від консервативної терапії до хірургічної корекції • Роль фізіотерапії, масажу, ЛФК • Коли направляти до суміжних спеціалістів • Практичні поради для щоденної роботи лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

За участь у заході нараховується 6 балів БПР. Дата проведення: 10.09.2026. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Нейросонографія з доплерографією судин головного мозку – це незамінний інструмент в арсеналі неонатолога, педіатра, лікаря УЗД та невролога. Метод дає змогу виявляти ураження ЦНС у новонароджених і дітей раннього віку ще до появи клінічних симптомів. Це необхідно для своєчасного призначення лікування й профілактики тяжких неврологічних наслідків. Недостатнє розуміння нейросонографічної анатомії та ігнорування доплерографічного компонента може призвести до серйозних діагностичних помилок. Пропущена гіпоксія або ішемічне ушкодження, несвоєчасне виявлення внутрішньошлуночкових або паренхіматозних крововиливів у передчасно народжених малюків та хибна інтерпретація варіантів норми як патології (і навпаки) – все це може мати фатальні наслідки. Навчальний майстер-клас «Нейросонографічна анатомія. Доплерографія судин головного мозку у дітей» буде присвячений вивченню основ нейросонографічної анатомії та сучасних стандартів проведення НСГ з доплерографією в новонароджених і дітей раннього віку. Будуть розглянуті типові зміни у разі гіпоксично-ішемічних уражень та оцінювання стану гемодинаміки. Учасники заходу навчаться розпізнавати сонографічні ознаки внутрішньочерепних крововиливів. Крім цього, буде представлена актуальна класифікація геморагічних уражень з механізмами їх виникнення та підходами до моніторингу. • Нейросонографічна анатомія. Сучасні стандарти проведення НСГ з доплерографією судин головного мозку новонароджених та дітей раннього віку. • Нейросонографічний моніторинг гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС у доношених і недоношених новонароджених. • Сонографічні ознаки геморагічних уражень ЦНС у новонароджених, етіопатогенез, класифікація, моніторинг. • Відповіді на запитання учасників.

У складних умовах операційної саме анестезіолог відповідає за стабільність пацієнта, контроль життєво важливих показників і профілактику критичних станів. Але навіть досвід не захищає від ризиків: щороку в усьому світі ускладнення виникають майже під час кожного другого хірургічного втручання. Більшості з них можна запобігти. Тому, провідні європейські та світові ініціативи наполягають на спільних стандартах, перевірених протоколах і високій якості командної взаємодії. Анестезіолог відповідає не тільки за знеболення. Це фахівець, який приймає рішення в режимі реального часу, оцінює ризики, керує ситуацією та відповідає за безпеку пацієнта. І саме ця роль потребує чіткої системи: від моніторингу й чеклістів до навичок комунікації та здатності залишатися стійким після складних клінічних ситуацій. Навчальний захід «Гельсінська декларація в практиці анестезіолога: безпека без компромісів» буде присвячений вивченню сучасних підходів до безпеки в анестезіології: від аналізу періопераційних ускладнень і стандартів моніторингу (зокрема BIS, ANI та нейром’язової блокади) до методів профілактики пробудження під час операції. Будуть розглянуті ефективні формати чеклістів (SSC ВООЗ, SURPASS) та їх адаптація до практики. Окрема увага буде приділена ролі командної взаємодії в операційній, інструментам комунікації в критичних моментах і роботі з феноменом «другої жертви». Цей захід дасть анестезіологу змогу чітко структурувати дії в операційній, знизити ризики ускладнень і працювати впевнено навіть у стресових умовах. • Анестезіолог – гарант безпеки • ▪ Періопераційні ризики: статистика, виклики, відповідальність • ▪ Гельсінська декларація як межі дій • Стандарти моніторингу – мінімум, що рятує життя • ▪ Обов’язкові параметри спостереження • ▪ Інструменти: BIS, ANI, нейром’язовий моніторинг • Адекватність анестезії: як уникнути інтраопераційного пробудження • ▪ Баланс гіпнозу, ноцицепції, м’язового блоку • ▪ Помилки, яким ми ще можемо запобігти • Чеклісти як інструмент нульової толерантності до помилок • ▪ SSC ВООЗ, SURPASS: структура, ефективність • ▪ Як адаптувати чекліст під свій заклад • Командна взаємодія: без комунікації немає безпеки • ▪ Техніки CUS, DESC, правило «двох викликів» • ▪ Stop the line: як не мовчати, коли ризикує пацієнт • Синдром другої жертви: підтримка медиків після помилок • ▪ Психоемоційне навантаження анестезіолога • ▪ Програми підтримки: що дійсно працює • Рівність і довіра як фундамент безпечної практики • ▪ DEI у клінічній роботі • ▪ Професійне середовище без дискримінації • Safety-II: фокус не лише на помилках, а й на успіхах • Розгляд клінічних кейсів • Q&A-сесія: відповіді на запитання та клінічні ситуації від учасників

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Зригування у немовлят є однією з найчастіших причин звернення до педіатра в перші місяці життя дитини. У більшості випадків цей стан має фізіологічний характер, однак він створює суттєве комунікаційне навантаження на лікаря. Необхідність своєчасного та обґрунтованого розмежування норми і патології визначає якість подальшої тактики ведення пацієнта. У на цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінки немовлят із зригуваннями, включаючи клінічні критерії фізіологічного перебігу та ознаки, що свідчать про патологічні стани. Ви засвоїте алгоритми диференційної діагностики, показання до додаткових обстежень та принципи їх раціонального застосування. Також ви навчитесь планувати тактику ведення пацієнтів, зокрема нефармакологічні підходи і обґрунтоване призначення медикаментозної терапії. Після навчання ви змодете систематизувати ваш підхід до ведення немовлят із регургітацією, уникати необґрунтованих втручань, а також своєчасно виявляти патологічні стани, зокрема гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. • Фізіологічні зригування у немовлят: межа норми та патології. Поняття регургітації у немовлят. Критерії фізіологічного перебігу. Ознаки, що свідчать про патологію (red flags). • Алгоритм клінічної оцінки немовляти із зригуваннями. Збір анамнезу та фізикальне обстеження. Оцінка росту та розвитку. Використання клінічних шкал і критеріїв. • Диференційна діагностика синдрому зригувань у немовлят. • Показання до додаткових обстежень. Клінічні критерії дообстеження. Інструментальні та лабораторні методи: доцільність та обмеження. Принципи раціонального використання діагностики. • Тактика ведення немовлят із зригуваннями. Нефармакологічні підходи (позиційна терапія, харчування, догляд). Показання до медикаментозної терапії. Принципи доказового призначення лікування. • Типові помилки та хибні стратегії лікування. Гіпердіагностика та надмірне лікування. Клінічні наслідки помилкових рішень. • Показання до направлення до суміжних спеціалістів. Критерії консультації гастроентеролога, хірурга, алерголога, невролога.. Мультидисциплінарний підхід у складних випадках. • Клінічний випадок: розбір пацієнта із зригуваннями. Покроковий аналіз клінічної ситуації. Побудова діагностичного та лікувального алгоритму. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Коли йдеться про саркоми, то права на помилку немає. Від рішення лікаря залежить, чи вдасться зберегти кінцівку та життя пацієнта. Проблема ускладнюється тим, що ці пухлини можуть маскуватися під звичайні ортопедичні проблеми. На заході ви дізнаєтеся, як відрізнити саркому від типових травматологічних станів, на що звернути увагу під час первинного огляду та які методи візуалізації й біопсії мають найбільшу діагностичну цінність. Розглянете типові помилки, зрозумієте роль мультидисциплінарної команди та сучасні принципи органозбереження. Після лекції ви зможете швидко зреагувати на підозріле новоутворення, правильно скерувати пацієнта для подальшого обстеження, брати участь у плануванні консиліумів та впевнено вести хворих після завершення лікування. • Структура та епідеміологія сарком опорно-рухового апарату. • Сучасні підходи до діагностики: клініка, візуалізація (МРТ/КТ/ПЕТ), біопсія, типові діагностичні помилки. • Роль мультидисциплінарної взаємодії: співпраця з патоморфологами та рентгенологами. • Хіміотерапія сарком: можливості та обмеження. • Хірургічне лікування: принципи органозбереження. • Променева терапія: значення у комплексному лікуванні. • Спостереження та follow-up пацієнтів після завершення лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

У разі невідкладних станів необхідно діяти без роздумів, але за чітким алгоритмом. Кровотечі з ЛОР-органів, сторонні тіла в дихальних шляхах, гострі стенози чи травми – ситуації, де помилка або затримка можуть коштувати життя. Вміння швидко розпізнати ургентний стан, виконати гемостаз і відновити прохідність дихальних шляхів є професійною необхідністю. На цьому заході ви розберете покрокові дії в разі носових, післяопераційних і глоткових кровотеч, навчитеся застосовувати сучасні методи тампонади, коагуляції та судинного гемостазу. Розглянете тактику в разі сторонніх тіл і травм ЛОР-органів, а також відпрацюєте підхід до гострих стенозів гортані, зокрема показання до трахеостомії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у критичних ситуаціях і забезпечувати пацієнтам своєчасну та професійну допомогу. • Загальні принципи ведення пацієнтів з невідкладними станами ЛОР-органів • Кровотечі з ЛОР-органів • Діагностика та оцінювання тяжкості кровотечі • Методи зупинки кровотечі: консервативні (тиск, тампони, медикаментозна терапія) та інструментальні (коагуляція, перев’язка судин) • Контроль гемостазу й післяопераційний моніторинг • Особливості ведення травми ЛОР-органів • Перелік обов’язкових діагностично-лікувальних заходів • Запобігання ускладненням • Сторонні тіла ЛОР-органів • Класифікація: живі/неживі, органічні/неорганічні • Тактика ведення пацієнтів • Методи видалення та післяопераційне спостереження • Гострі стенози гортані • Діагностика й оцінювання стану пацієнта • Тактика ведення: медикаментозна, ендоскопічна, хірургічна • Показання до проведення трахеостомії • Відповіді на запитання

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

​Оперізувальний герпес – це реактивація вірусу вітряної віспи (Varicella Zoster), що після перенесеного захворювання тривало зберігається в латентному стані в нервових гангліях. Захворювання уражає до 25% людей, які мали вітряну віспу, і найбільш поширене серед осіб, старших 50 років, хоча воно фіксується і в молодших вікових групах через імуносупресію, зокрема на тлі стресу, хронічних хвороб, приймання імуносупресантів або ВІЛ-інфекції. Симптоми можуть варіювати від болісного локального висипу до небезпечних неврологічних ускладнень: менінгіту, енцефаліту й постгерпетичної невралгії. Водночас герпетичний висип іноді відсутній, що ускладнює діагностику. Комплексний підхід за участі інфекціоніста й невролога дає змогу не лише швидко встановити діагноз, а й мінімізувати ризики ускладнень та покращити якість життя пацієнта. Варто пам’ятати, що оперізувальний герпес може бути першим клінічним сигналом ВІЛ-інфекції – це підкреслює важливість настороженості лікаря. Навчальний майстер-клас «Herpes Zoster: виклик для інфекціоніста та невролога» буде присвячений вивченню етіології та патогенезу оперізувального герпесу з акцентом на механізми реактивації вірусу Varicella Zoster. Будуть розглянуті різні клінічні форми захворювання, зокрема типовий перебіг й атипові варіанти, як-от герпес без висипу, офтальмозостер і зостер отікус. Окрема увага буде приділена ускладненням, а саме постгерпетичній невралгії, ураженню нервової системи, а також особливостям перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами. Детально будуть висвітлені сучасні підходи до терапії, зокрема ефективність противірусних препаратів та методи знеболення, а також профілактичні стратегії, наприклад вакцинація для груп ризику. Завершить захід розгляд реального клінічного випадку для кращого засвоєння теми. • 1. Вступ. Актуальність проблеми оперізувального герпесу в практиці інфекціоніста • 2. Етіологія та патогенез інфекції, механізми реактивації вірусу Varicella Zoster • 3. Клінічні форми оперізувального герпесу • Типовий перебіг. • Атипові варіанти (герпес без висипу, офтальмозостер, зостер отікус). • 4. Ускладнення Herpes Zoster • Постгерпетична невралгія. • Ураження центральної та периферичної нервової системи. • Особливості перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами (ВІЛ, онкопатологія, імуносупресія). • 5. Сучасні можливості терапії • Противірусні препарати: порівняльна ефективність та практичні рекомендації. • Підходи до знеболення та профілактики хронічного болю. • 6. Профілактика оперізувального герпесу • Вакцинація: види вакцин, показання, ефективність. • Клінічні алгоритми вакцинації для пацієнтів старшого віку та груп ризику. • 7. Розгляд клінічного випадку • Відповіді на запитання.

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

Сучасна практика вимагає від лікарів і медичних сестер уміння працювати не лише з класичними гіпсовими, а й з полімерними матеріалами для іммобілізації, які мають інші фізичні властивості, техніку накладання та показання до застосування. Попри поширення новітніх технологій, у багатьох закладах досі відсутнє системне навчання щодо правильного вибору й використання таких засобів. Це створює ризики неадекватної фіксації, ускладнень та зниження ефективності лікування. Підготовка персоналу до застосування сучасних матеріалів для іммобілізації дає змогу зменшити кількість помилок та підвищити рівень безпеки для пацієнтів, особливо у роботі травмпунктів і відділень невідкладної допомоги. Навчальний захід «Гіпсотехніка та полімерні пов'язки» буде присвячений вивченню сучасних підходів до іммобілізації у травматології з акцентом на техніку накладання як гіпсових, так і полімерних пов’язок. Будуть розглянуті види твердих пов’язок, типові помилки під час їх накладання, а також принципи анатомічної фіксації. Особлива увага буде приділена роботі з низько- та високотемпературними термопластичними матеріалами, зокрема в амбулаторних умовах та у разі складних реконструктивних втручань. Також у програмі – практичне ознайомлення з мобільними засобами фіксації: шинами, ортезами, фіксаторами. Учасники зможуть відпрацювати техніку накладання пов’язок на різні сегменти тіла та дізнаються про правила контролю за станом пов’язки. Цей захід допоможе впевнено орієнтуватися в іммобілізаційних техніках: від класики до сучасних полімерів. • 1. Види твердих пов’язок. Принципи іммобілізації. • ⦁ Основні цілі та показання до іммобілізації. • ⦁ Види твердих пов’язок: циркулярні, лонгетні, комбіновані. • ⦁ Принципи анатомічної фіксації: положення функціонального спокою, зони обов’язкової іммобілізації. • ⦁ Типові помилки та клінічні наслідки. • 2. Гіпсові пов’язки: види і техніка накладання • ⦁ Властивості гіпсу й умови роботи з ним. • ⦁ Лонгета, циркулярна та комбінована пов’язки: техніка накладання. • ⦁ Підготовка пацієнта, перевірка кровообігу та іннервації. • ⦁ Контроль за станом пов’язки після накладання. • 3. Полімерні матеріали: види, техніка накладання, особливості застосування • ⦁ Склад і властивості сучасних полімерних іммобілізаційних систем. • ⦁ Переваги й недоліки полімерних пов’язок порівняно з гіпсовими. • ⦁ Техніка накладання, догляд за пов’язкою, умови її зняття. • ⦁ Вибір матеріалу залежно від клінічного випадку. • 4. Принципи використання низькотемпературних термопластичних полімерів • ⦁ Що таке низькотемпературні полімери та як вони працюють. • ⦁ Зони застосування: ортези, стабілізація пальців, індивідуальні пов’язки. • ⦁ Практика моделювання за температури < 70°C. • ⦁ Переваги для амбулаторної допомоги та реабілітації. • 5. Високотемпературні термопластичні матеріали: поліетилен та поліпропілен • ⦁ Властивості матеріалів, необхідне обладнання. • ⦁ Етапи виготовлення індивідуальних шин і ортезів. • ⦁ Використання у складних клінічних випадках та у разі реконструктивних втручань. • ⦁ Безпека роботи з високотемпературними матеріалами. • 6. Засоби мобільної іммобілізації: шини, ортези, фіксатори. • ⦁ Огляд основних типів шин. • ⦁ Клінічні показання до використання тимчасових засобів фіксації. • ⦁ Правила накладання та контролю за фіксацією. • ⦁ Взаємодія медсестри з лікарем під час вибору тактики іммобілізації. • 7. Аналіз типових помилок у реальних кейсах. • Відповіді на запитання учасників