Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Масштабування практики проведення госпітальної ОМТ на ЗОЗ для поліпшення прийняття управлінських рішень особливо в умовах обмежених ресурсів. Впровадження такого підходу особливо важливо для ЗОЗ з високою діагностичною та операційною активністю, де активно впроваджуються нові медичні технології Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Врятувати життя — під силу кожному! Велика кількість громадян дізнаються про серцево-легеневу реанімацію, отримують навички та вивчають її особливості. Серцево-легенева реанімація — це складний комплекс дій, спрямований на усунення оборотних причин смерті та відновлення спонтанного кровообігу. Головний меседж ERC 2025 — «не лише відновити серце, а дати людині шанс на якісне продовження життя». Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • роль диспетчера МНС, наявності AED, поняття про оновлений ланцюг виживання • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дорослих • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс БПР присвячений питанням діагностики та лікування нейроінфекцій у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування алгоритмів диференційної діагностики, інтерпретації результатів аналізу ліквору, визначення показань і протипоказань до люмбальної пункції, вибору та корекції антибактеріальної терапії, надання невідкладної допомоги при ускладненнях, використання протоколів ад’ювантної терапії, розпізнавання менінгококцемії, застосування клінічних шкал, проведення інфузійної терапії та виявлення клінічних “червоних прапорців” для негайної госпіталізації. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити менінгіт у дітей раннього віку при стертій клінічній картині? • Як диференціювати бактеріальний та вірусний менінгіт на основі клініко-лабораторних даних? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції і коли необхідне попереднє проведення нейровізуалізації? • Який оптимальний алгоритм емпіричної антибіотикотерапії при підозрі на бактеріальний менінгіт залежно від вікової групи? • У яких випадках доцільне призначення ад’ювантної терапії кортикостероїдами і яка схема їх застосування є найбільш обґрунтованою? • Тактика ведення пацієнтів з асептичним менінгітом: критерії госпіталізації та принципи терапії. • Як інтерпретувати результати дослідження ліквору при частково лікованому бактеріальному менінгіті? • Які сучасні методи експрес-діагностики (ПЛР, латекс-аглютинація) можуть бути використані для швидкої ідентифікації збудника? • Заняття №2: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити менінгококцемію на ранніх стадіях, ще до появи геморагічного висипу? • Який патогенез геморагічного висипу при менінгококцемії та його диференційно-діагностичні ознаки? • Який протокол невідкладної допомоги на догоспітальному етапі є оптимальним (вибір антибіотика, інфузійна терапія)? • Які критерії тяжкості та показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії? • Як проводити диференційну діагностику між менінгококцемією та іншими причинами геморагічних висипань (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт)? • У чому полягає тактика ведення пацієнтів із фульмінантною формою та розвитком синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена? • Які лабораторні маркери (прокальцитонін, СРБ, лактат) мають найбільшу діагностичну та прогностичну цінність? • Показання, протипоказання та оптимальні терміни проведення люмбальної пункції. • Які сучасні підходи до антибіотикотерапії та кортикостероїдної терапії при менінгококцемії? • Заняття №3: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Як провести диференційну діагностику між бактеріальним та вірусним менінгітом на догоспітальному етапі? • Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити герпетичний енцефаліт і коли починати специфічну терапію? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції існують у педіатрії? • Які патерни на МРТ головного мозку є патогномонічними для різних видів нейроінфекцій? • Як інтерпретувати “стерильний” плеоцитоз у лікворі та який алгоритм подальшого діагностичного пошуку? • У чому полягають особливості клінічної картини та діагностики нейробореліозу у дітей? • Які критерії використовуються для діагностики аутоімунних енцефалітів та як їх відрізнити від інфекційних? • Якою є тактика ведення пацієнта при підозрі на нейроінфекцію з нормальними показниками ліквору? • Коли слід призначати кортикостероїди у комплексному лікуванні бактеріального менінгіту? • 02:06:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Клінічні задачі до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Конспект до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Клінічні задачі до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У перші 18 місяців життя закладаються ключові моторні та функціональні навички дитини, і помилки в оцінці та методах втручання можуть коштувати втраченого часу і можливості оптимального розвитку. Захід призначений для педіатрів, сімейних лікарів, фізичних терапевтів та інших фахівців, які працюють з дітьми раннього віку. Головна ідея — дати чіткі доказові критерії направлення до фізичного терапевта, визначення «червоних прапорців» та вибору оптимального методу втручання. Приєднуйтесь, щоб приймати обґрунтовані рішення у веденні дітей раннього віку та не втрачати час, коли він має вирішальне значення. Практичний формат допоможе впевнено діяти у щоденній роботі. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Покази до направлення дітей 0–18 місяців до фізичного терапевта. • «Червоні прапорці», віхи та вікна розвитку: на що звертати увагу під час огляду. • Масаж чи фізична терапія: коли потрібна системна робота з функцією. • Доказові шкали та інструменти оцінки моторного розвитку. • Алгоритм дій для лікаря та мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цистит чи пієлонефрит? А може, це вже уросепсис? Правильна відповідь тут вирішує подальший прогноз для пацієнта. На заході ви розглянете повний шлях інфекцій сечової системи: від банальних циститів до критичних станів. Дізнаєтесь, як швидко відрізнити просте ураження від небезпечного, коли підозрювати приховані анатомічні проблеми у чоловіків та дітей, і як діяти у разі фебрильної лихоманки незрозумілого походження. Після лекції ви зможете впевнено підбирати антибіотики навіть на тлі резистентності, застосовувати алгоритм ведення уросепсису, уникати лікарських помилок та знижувати ризик повторних госпіталізацій. Ці знання ви одразу зможете застосувати на практиці, де б ви не працювали: від амбулаторії до відділення інтенсивної терапії. • Вступ та цілі: чому інфекції сечових шляхів залишаються викликом + ключові епідеміологічні дані. • Патогенез і класифікація інфекцій сечовидільної системи (цистит → пієлонефрит → уросепсис). • Як розпізнати вчасно. Клініка та діагностика: аналізи, посіви й сучасні методи візуалізації. • Раціональна антибіотикотерапія: емпіричні стратегії, таргетний підхід та принципи антимікробного стюардшипу. • Уросепсис під контролем: ознаки, алгоритм дій, інтенсивна підтримка. • Профілактика та контроль: як зменшити ризики і запобігти рецидивам. • Обговорення клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Рефракційна заміна кришталика є тією галуззю офтальмохірургії, яка постійно розвивається й доповнюється. З’являються нові рішення для корекції пресбіопії, високого ступеня аметропії та рефракційних ускладнень після попередніх втручань. Згідно з даними Американської академії офтальмології, понад 26 мільйонів людей у США страждають на пресбіопію, і ця цифра продовжує зростати з віком населення. Імплантація сучасних інтраокулярних лінз (ІОЛ), зокрема мультифокальних та EDOF, дозволяє пацієнтам відновити якість зору без потреби в окулярах, проте ефективність таких втручань безпосередньо залежить від точності біометричних розрахунків і правильного вибору ІОЛ. Без корекції формул розрахунку може трапитись помилка у визначенні сили ІОЛ, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу. Врахування стилю життя та анатомічних особливостей пацієнта є обов’язковим для успішного результату та попередження післяопераційних порушень, зокрема дісфотопсій або залишкового астигматизму. Майстер-клас «Рефракційна заміна кришталика: сучасні рішення. Розбір клінічного випадку» буде присвячений вивченню сучасного підходу до рефракційної заміни кришталика: від показань до вибору цієї методики до індивідуалізованого підбору типу ІОЛ (монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF) з урахуванням потреб пацієнта. Учасники детально розглянуть роль біометричних приладів, алгоритми планування втручання, технології фемтолазерної підтримки, інтраопераційної візуалізації та навігації. Особливу увагу буде приділено післяопераційному веденню, профілактиці ускладнень і мінімізації ризиків. Практичну цінність курсу забезпечить розбір клінічного випадку імплантації мультифокальної ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Показання до рефракційної заміни кришталика. • Типи інтраокулярних лінз (ІОЛ): монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF. • Алгоритм підбору ІОЛ залежно від потреб пацієнта. • Роль сучасних біометричних приладів у плануванні операції. • Технології фемтолазерної підтримки під час РЗХ. • Вибір пацієнтів: коли РЗХ краща за лазерну корекцію. • Інтраопераційні технології візуалізації та навігації. • Післяопераційне ведення та профілактика ускладнень. • Клінічний випадок: мультифокальна ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Потенційні ризики та шляхи їх мінімізації. • Відповіді на запитання.

Розлади кишково-мозкової взаємодії (DGBI) верхніх відділів ШКТ є однією з найчастіших причин звернення пацієнтів до гастроентеролога, терапевта й сімейного лікаря. Печія, диспепсія, раннє насичення, нудота, дисфагія чи біль за грудиною нерідко виникають без очевидної органічної патології, що значно ускладнює клінічне мислення та вибір тактики ведення. Додаткової актуальності темі надає поява нових римських критеріїв V (2026) – найбільшого оновлення міжнародних підходів до діагностики та класифікації DGBI за останнє десятиліття. На цьому заході ви навчитеся працювати за сучасними римськими критеріями V та системно оцінювати пацієнтів із симптомами верхніх відділів ШКТ. Ви розберете нові підходи до діагностики функціональної диспепсії, функціональної печії, рефлюксної гіперчутливості, синдромів нудоти, блювання та румінації. Також ви розглянете нові нозології, клінічні пастки й принципи диференційної діагностики з ГЕРХ, гастропарезом, ахалазією, виразковою хворобою та онкопатологією. Після навчання ви зможете інтерпретувати симптоми верхніх відділів ШКТ, обґрунтовано проводити диференційну діагностику між функціональними й органічними станами, уникати поліпрагмазії та непотрібних обстежень, а також формувати сучасну персоналізовану тактику ведення пацієнтів з хронічними гастроентерологічними скаргами. • Сучасне визначення розладів кишково-мозкової взаємодії (РКМВ) та основні зміни у критеріях Rome V. • Класифікація РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Патофізіологічні механізми розвитку РКМВ. • Функціональна диспепсія за Rome V: клінічні варіанти, діагностичні критерії, диференційна діагностика. • Печія, біль за грудиною та дисфагія без органічної патології: функціональна печія, рефлюксна гіперчутливість, функціональний біль у грудній клітці. • Синдроми нудоти, блювання, румінації та нові Rome V нозології верхнього ШКТ. • Червоні прапорці та органічні захворювання, які необхідно виключати при симптомах верхніх відділів ШКТ. • Сучасні діагностичні методи, які використовуються для диференційної діагностики РКМВ. • Принципи лікування РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Клінічні алгоритми ведення пацієнтів та практичне значення Rome V для щоденної роботи лікаря. • Відповіді на запитання.

Ультразвукове оцінювання щитоподібної залози необхідне для своєчасного розпізнавання автоімунних та дифузних захворювань. Чи знаєте ви, як відрізнити АІТ від дифузно-токсичного зоба, помітити псевдовузли та виявити ранні ознаки злоякісного процесу, які клінічно можуть бути непомітні? На цьому заході ви детально розглянете ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту, що дасть змогу відразу помічати ранні зміни і правильно оцінювати активність процесу. Навчитеся диференціювати різні форми АІТ, щоб уникати помилкових діагнозів і невиправданого лікування. Ви зможете точно відрізняти псевдовузли від справжніх вузлів, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо пункційної біопсії. Отримаєте навички оцінювання ризику раку та лімфоми на тлі АІТ, щоб своєчасно направляти пацієнта до онколога або хірурга. Крім того, навчитеся розпізнавати ультразвукові прояви дифузно-токсичного зоба та різні форми гіпертиреозу, а також діагностувати гострий і підгострий тиреоїдит. Після навчання ви зможете закріпити знання і відпрацювати алгоритми рішень у реальних клінічних ситуаціях, обговоривши складні випадки зі спікером. • Що насправді відкрив Хашимото? • Ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту • Диференційна діагностика форм автоімунного тиреоїдиту • Що таке псевдовузол і як його відрізнити від справжнього вузла • Рак щитоподібної залози й АІТ • Ультразвукові симптоми лімфоми щитоподібної залози • Чи були знайомі Грейвс та Базедов? • Ультразвукові ознаки дифузно-токсичного зоба • Рак щитоподібної залози і ДТЗ • Диференційна ультразвукова діагностики різних форм гіпертиреозу • Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Стридор у дітей — частий, але неоднорідний симптом, де помилка в оцінці може призвести до неправильного лікування. Майстер-клас створений для педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, лікарів невідкладної допомоги та інших спеціалістів, які хочуть дізнатись більше про ведення стридору в педіатричній популяції. Головна мета заходу — дати чіткий алгоритм диференційної діагностики стридору та допомогти обирати вірну тактику лікування в кожному клінічному випадку. Після майстер-класу ви знатимете, як відрізняти різні стани у дітей, що проявляються стридором, отримаєте алгоритм діагностики та вибору лікування в типових і нетипових ситуаціях, зрозумієте, як уникати помилок у веденні таких пацієнтів, і навчитесь впевнено призначати необхідні обстеження та оцінювати їх доцільність. Приєднуйтесь, щоб упевнено орієнтуватися у причинах стридору та приймати обґрунтовані клінічні рішення у гострих ситуаціях. Подія допоможе зробити вашу діагностику точнішою, а лікування — ефективнішим. Програма заходу • термінологію, як розрізнити що таке "круп", "хибний круп", "вірусний круп", "стридор", "ларингіт"; • основні причини стридору та їх лікуванння; • найпоширеніші помилки в лікуванні стридору та як їх уникати; • диференційна діагностика причин стридору (на які ні ознаки звернути увагу, які аналізи/обстеження і в яких випадках варто призначати) • на реальних клінічних випадках розберемо алгоритм діагностики та лікування стридору. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Складні ринологічні симптоми можуть становити серйозний діагностичний виклик, особливо у випадках, коли виражені скарги пацієнта не супроводжуються значущими змінами на КТ або при ендоскопічному дослідженні. Сучасні уявлення про нейрофізіологію носового дихання, роль трійчастої сенсорної системи, автономної регуляції слизової оболонки та аеродинаміки носа дозволяють по-новому поглянути на причини парадоксальної назальної обструкції, сенсорних порушень і симптомів, що не вписуються у класичні моделі хронічних ринологічних захворювань. У таких ситуаціях важливим є системний підхід до інтерпретації розбіжностей між клінічною картиною та результатами інструментальних досліджень. На цьому заході ви навчитеся аналізувати випадки клініко-радіологічної дисоціації в ринології, зрозумієте механізми формування складних сенсорних симптомів та опануєте сучасний нейрофункціональний підхід до їх інтерпретації. Ви дізнаєтеся, чому пацієнт може мати порушення носового дихання навіть після технічно успішної операції, розберете сучасні погляди на синдром пустого носа, нейрогенний біль у носі, нейром’язові розлади та ЛОР-прояви неврологічних захворювань. Також ви розберете складні клінічні випадки та сформуєте фенотип-орієнтований підхід до лікування. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, у яких тяжкість симптомів не відповідає результатам КТ чи ендоскопії, використовувати структурований алгоритм оцінки складних ринологічних скарг та враховувати нейросенсорні й функціональні механізми формування симптомів. • Клініко-радіологічна дисоціація в ринології: коли скарги пацієнта не відповідають КТ, ендоскопії та об’єктивним знахідкам • Трійчаста сенсорна система та нейрофізіологія сприйняття носового дихання • Синдром пустого носа: сучасний нейросенсорний та аеродинамічний погляд • Зіяюча слухова труба та роль аеродинаміки носа у формуванні аутофонії • Відієв нерв, його гіпо- і гіперфункція, автономна регуляція слизової оболонки носа та нейровегетативні механізми • Порушення сприйняття носового дихання та сенсорна дисфункція трійчастої системи • Палатинальний міоклонус та інші нейром’язові порушення в практиці оториноларинголога • Неврологічні захворювання, що можуть дебютувати ринологічними або ЛОР-симптомами (міастенія, іктальний кашель, сенсорні феномени) • Ведення пацієнтів ЛОР-лікарем після ендоскопічних ендоназальних нейрохірургічних втручань: функціональні та нейросенсорні аспекти • Фенотип-орієнтований алгоритм діагностики та лікування, сучасні можливості функціональної ендоскопічної реконструктивної ринохірургії: розбір клінічних випадків. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

GVP: функції та відповідальність уповноваженої/контактної особи з фармаконагляду 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ 8 балів БПР. Код заходу БПР: 1022548 Тривалість: 8 академічних годин. Вартість: • 7 000 грн. для 1-го учасника • 6 300 грн. – 2-й та кожен наступний учасник від компанії До вартості входить: доступ до відео на каналі YouYube на 30 днів + навчальні матеріали в електронному вигляді + сертифікат. Курс записано українською мовою. Для доступу потрібна Google-пошта учасника (із закінченням gmail.com). Програма заходу • ✅ Вимоги до кваліфікації уповноваженої особи відповідальної за фармаконагляд. • Специфічні процеси: обмін інформацією з РВ; використання термінології; збереження даних та можливість пошуку; оновлення та актуальність даних. • ✅ Вимоги до локальної особи відповідальної за фармаконагляд. • ✅ Вимоги до кваліфікації та освіти фахівців з фармаконагляду. • ✅ Система документації глобальної системи фармаконагляду. • ✅ Документація. • ✅ Система менеджменту якості до системи фармаконагляду. • ✅ Навчання у системі фармаконагляду. • ✅ Угоди щодо обміну інформацією з безпеки ЛЗ з бізнес-партнерами, дистриб’торами, виробниками. • ✅ Майстер – файл системи фармаконагляду. • ✅ Аудити системи фармаконгляду. • ✅ Процес управління повідомленнями про побічні реакції (ICSRs). • ✅ Бази даних з фармаконагляду (2 частини). • ✅ Моніторинг літератури та інтернет-джерел, сайтів регуляторних органів щодо інформації/повідомлень про побічні реакції/відсутності ефективності ЛЗ. • ✅ Зв’язок глобальної системи фармаконагляду із матеріалами реєстраційного досьє. • ✅ Система управління ризиками. • ✅ Періодичний звіт із безпеки. • ✅ Визначення співвідношення користь-ризик. • ✅ Заходи мінімізації ризиками. • ✅ Інспекція системи ФН на глобальному та локальному рівнях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів таких пацієнтів на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера