Заходи БПР — Дитяча кардіоревматологія 2026

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

УЗД колінного суглоба – один із основних методів діагностики, що дає змогу в режимі реального часу оцінити стан структур суглоба та прийняти точне й обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики. Але без досконалого знання протоколів дослідження й технічних особливостей методу можна припуститися помилок у документуванні та інтерпретації результатів. Це означає ризик несвоєчасного виявлення значущої патології або, навпаки, її гіпердіагностики. На цьому заході ви сформуєте структурований підхід до проведення УЗД колінного суглоба: від базових налаштувань апарата й правильного позиціонування до повноцінного протоколу обстеження з урахуванням усіх доступів. Ви розглянете нормальну соноанатомію переднього, медіального, латерального та заднього відділів, а також артефакти й типові помилки інтерпретації. Окрім цього, ви навчитеся впевнено визначати патологічні зміни (випіт, синовіт, ураження сухожилків і зв’язок, бурсит, дегенеративні й запальні процеси) та диференціювати утворення підколінної ямки. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм проведення й опису дослідження, що допоможе вам підвищити точність діагностики та приймати правильні рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. • Базові принципи УЗД колінного суглоба: • показання та можливості методу; • обмеження УЗД коліна; • підготовка, положення пацієнта і датчика; • вибір датчика, частоти, глибини, фокусу, доплера. • Стандартизований протокол дослідження (доступи, варіанти сканування, порівняння, обов’язкова фотофіксація). • Передній відділ коліна в нормі. • Медіальний відділ коліна в нормі. • Латеральний відділ коліна в нормі. • Задній відділ коліна в нормі. • Хрящ, кісткові контури, динамічні проби. • Нормальний протокол і типові помилки: • опис нормального дослідження; • структури, які не можна пропустити; • анізотропія, компресія, хибна оцінка рідини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Випіт, синовіт, гіпертрофія синовії. • Патологія сухожилків переднього відділу. • Бурсити і патологія жирового тіла. • Пошкодження медіальних і латеральних стабілізаторів. • Меніски та параменіскові утворення. • Кіста Бейкера і патологія підколінної ямки. • Дегенеративні та запальні зміни. • Спортивна та післяопераційна патологія. • Алгоритм опису патології: • структура протоколу при травмі; • структура протоколу при хронічному болю та перевантаженні; • червоні прапорці та показання до інших методів візуалізації; • розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) – це комплексне порушення, яке може суттєво впливати на якість життя пацієнта. За даними метааналізу, опублікованого в Journal of Clinical Medicine у 2024 році, загальна поширеність дисфункцій СНЩС у дорослих становить близько 34%, з найвищими показниками в Південній Америці (47%), Азії (33%), Європі (29%) та Північній Америці (26%). Ці порушення проявляються болем у щелепі, обмеженням рухливості, клацанням під час відкривання рота, головними болями та болем у вусі. Симптоми розладів СНЩС можуть маскуватись під інші захворювання, що ускладнює діагностику й може призвести до неправильного лікування. Особливо важливо брати до уваги ці аспекти під час диференціальної діагностики болю в ділянці обличчя, скроні, привушної та завушної зон. Зважаючи на значну поширеність та потенційні ускладнення, знання про дисфункцію СНЩС є важливими для лікарів різних спеціальностей. Своєчасна діагностика і правильне лікування можуть запобігти хронізації процесу та незворотним наслідкам для пацієнта. Навчальний захід «УЗД скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м’язів» буде присвячений вивченню УЗ-анатомії СНЩС, жувальних м’язів та прилеглих м’яких тканин. Буде приділено увагу біомеханіці жувального апарату. У фокусі – розгляд запальних і дегенеративних змін суглобів, а також характерних динамічних порушень. • Анатомія скронево-нижньощелепних суглобів • Анатомія та біомеханіка жувальних м’язів • Анатомія прилеглих м’яких тканин • Нормальна УЗ-анатомія скронево-нижньощелепних суглобів та динаміка • Патологічні зміни (запальні й дегенеративні зміни скронево-нижньощелепних суглобів) • Динамічні порушення скронево-нижньощелепних суглобів • Порушення функції жувальних м’язів • Відповіді на запитання учасників

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Біль у плечовому суглобі є однією з найчастіших причин звернення до ортопедів, ревматологів, лікарів спортивної медицини та спеціалістів ультразвукової діагностики. Володіння сучасними протоколами УЗД плечового суглоба та розуміння сонографічної анатомії мають вирішальне значення для своєчасного виявлення патології ротаторної манжети, сухожилля довгої голівки біцепса, бурситів та інших причин больового синдрому. Недостатнє знання ультразвукових критеріїв може ускладнювати диференційну діагностику, призводити до хибної інтерпретації знахідок і затримки призначення оптимального лікування. На цьому майстер-класі ви розберете нормальну сонографічну анатомію плечового суглоба, сучасний протокол ультразвукового дослідження та типові патологічні зміни. Ви навчитеся оцінювати стан довгої голівки біцепса, субскапуляріса, надостьового та підостьового м’язів, виявляти субакроміально-субдельтоподібний бурсит, діагностувати розриви ротаторної манжети, дегенеративні зміни акроміально-ключичного суглоба, а також розпізнавати ознаки адгезивного капсуліту та спортивних ушкоджень плеча. Після навчання ви зможете впевнено та послідовно виконувати УЗД плечового суглоба відповідно до сучасних рекомендацій, проводити диференційну діагностику найпоширеніших патологічних станів і формулювати клінічно значущі висновки. • Основи ультразвукового дослідження плечового суглоба • Довга голівка біцепса • Субскапуляріс • Надостьовий м’яз • Підостьовий м’яз та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібна бурса • Акроміально-ключичний суглоб • Гленогумеральний суглоб • Дельтоподібний м’яз та м’які тканини • Повний протокол УЗД плечового суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Патологія довгої голівки біцепса • Патологія субскапуляріса • Патологія надостьового сухожилля • Патологія підостьового м’яза та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібний бурсит • Розриви ротаторної манжети • Патологія акроміально-ключичного суглоба • Заморожене плече • Нестабільність та спортивна патологія плеча • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Організаційні питання щодо курсу Лекція 1: Етика і доброчесність у медицині: недискримінація як стандарт Тестування БПР

Раннє виявлення порушень розвитку кульшового суглоба – одне з основних завдань в педіатричній та ортопедичній практиці. У перші місяці життя анатомічні структури суглоба є переважно хрящовими, що визначає провідну роль ультразвукового дослідження як основного методу оцінювання. Щоб своєчасно діагностувати дисплазію та інші порушення, необхідно досконало розуміти анатомію кульшового суглоба та його ультразвукові характеристики. На цьому заході ви розглянете анатомічні та ультразвукові особливості кульшового суглоба на різних етапах розвитку, принципи підготовки пацієнта, правильну укладку і стандартизовані методики сканування, що забезпечують відтворюваність і точність результатів. Ви навчитесь оцінювати нормальні показники, визначати різні варіанти розвитку й ультразвукові ознаки дисплазії, підвивиху і вивиху. Після навчання ви зможете правильно виконувати УЗД кульшових суглобів у новонароджених, диференціювати фізіологічну незрілість від патологічних змін, визначати ступінь порушення розвитку й обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • Анатомія розвитку кульшового суглоба. • Нормальна анатомія кульшового суглоба новонародженого. • Нормальна УЗ-анатомія кульшового суглоба новонародженого. • Підготовка пацієнта й укладка. • УЗ-анатомія сформованого кульшового суглоба. • УЗ-ознаки дисплазії та інших розвиткових патологій кульшового суглоба у новонароджених. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Мета заходу: Розширити знання та покращити практичні навички учасників щодо алгоритмів невідкладної допомоги при захворюваннях та травмах опорно-рухового апарату (скелетній травмі, мінно- вибухових переломах, септичному артриті, гострому болю в спині тощо). По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (12 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Домашнє насильство щодо дітей та підлітків: алгоритм дій та медична документація: Кібернасильство як частина домашнього та сексуального насильства щодо дітей та підлітків.
 Правові питання визначення домашнього насильства у дітей та підлітків.
 Компетентності в документуванні домашнього насильства.
 Алгоритм дій при фіксації домашнього насильства у дітей та підлітків:
 - особливості опитування, огляду; - надання медичної допомоги; - взаємодія з правоохоронними органами та соціальними службами у справах дітей; Рекомендації та профілактичні заходи з попередження домашнього насильства у дітей та підлітків. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть навички диференціації типів болю — ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного — на основі їхніх патофізіологічних механізмів. Учасники навчаться розпізнавати клінічні маркери периферичної та центральної сенситизації, застосовувати механізм-орієнтований підхід до вибору фармакотерапії та оптимізувати схеми мультимодальної анальгезії. Розглядаються молекулярні й клітинні механізми переходу гострого болю в хронічний, роль гліальних клітин у розвитку центральної сенситизації, вплив генетичних поліморфізмів на схильність до хронізації болю та відповідь на анальгетики. Також висвітлюються роль іонних каналів у патогенезі нейропатичного болю, дисфункція низхідних модулюючих больових систем, патофізіологічні основи ноципластичного болю та можливість використання об’єктивних біомаркерів у клінічній практиці. Програма заходу • Заняття — 26:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД шийного відділу хребта дає змогу швидко виявляти м’язово-скелетні причини болю, оцінити дрібні суглоби, зв’язки, м’язи та міжхребцеві проміжки у режимі реального часу і без променевого навантаження. Чи легко ви можете відрізнити фізіологію від патології, визначити джерело болю та зрозуміти, коли необхідно направити пацієнта на МРТ або КТ? На цьому заході ви детально розглянете соноанатомію шийного відділу хребта й навчитеся точно оцінювати структури, що найчастіше стають причиною болю. Ви опануєте типові ультразвукові доступи і зможете уникати хибних висновків, що призводять до пропуску протрузій, гриж, лістезів та міофасціальних порушень. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм оцінювання шийного відділу й обирати правильну лікувальну тактику. • Анатомія шийного відділу хребта. • Біомеханіка шийного відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД шийного відділу хребта. • Соноанатомія норми шийного відділу хребта. • Патології, які ми достовірно здатні виявити за допомогою УЗД. • Грижі, протрузії. • Функціональні порушення хребта й навколишніх мʼязів. • Відповіді на запитання учасників.