Заходи БПР — Дитяча кардіологія 2026

​Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) – це комплексне порушення, яке може суттєво впливати на якість життя пацієнта. За даними метааналізу, опублікованого в Journal of Clinical Medicine у 2024 році, загальна поширеність дисфункцій СНЩС у дорослих становить близько 34%, з найвищими показниками в Південній Америці (47%), Азії (33%), Європі (29%) та Північній Америці (26%). Ці порушення проявляються болем у щелепі, обмеженням рухливості, клацанням під час відкривання рота, головними болями та болем у вусі. Симптоми розладів СНЩС можуть маскуватись під інші захворювання, що ускладнює діагностику й може призвести до неправильного лікування. Особливо важливо брати до уваги ці аспекти під час диференціальної діагностики болю в ділянці обличчя, скроні, привушної та завушної зон. Зважаючи на значну поширеність та потенційні ускладнення, знання про дисфункцію СНЩС є важливими для лікарів різних спеціальностей. Своєчасна діагностика і правильне лікування можуть запобігти хронізації процесу та незворотним наслідкам для пацієнта. Навчальний захід «УЗД скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м’язів» буде присвячений вивченню УЗ-анатомії СНЩС, жувальних м’язів та прилеглих м’яких тканин. Буде приділено увагу біомеханіці жувального апарату. У фокусі – розгляд запальних і дегенеративних змін суглобів, а також характерних динамічних порушень. • Анатомія скронево-нижньощелепних суглобів • Анатомія та біомеханіка жувальних м’язів • Анатомія прилеглих м’яких тканин • Нормальна УЗ-анатомія скронево-нижньощелепних суглобів та динаміка • Патологічні зміни (запальні й дегенеративні зміни скронево-нижньощелепних суглобів) • Динамічні порушення скронево-нижньощелепних суглобів • Порушення функції жувальних м’язів • Відповіді на запитання учасників

1. Відеолекція Мітохондріальна дисфункція як спільна ланка неврологічних, психічних і метаболічних розладів: Мітохондрії: роль у регуляції енергії, стресу, запалення та нейромедіації. Основні механізми мітохондріальної дисфункції. Неврологічні та психічні прояви — хронічна втома, депресія, тривожність, аутизм, когнітивний спад. Метаболічні наслідки Лабораторні маркери мітохондріальної дисфункції Практичні підходи до підтримки Діагностичні алгоритми для лікаря 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідованих шкал (RCRI, NSQIP MICA) для стратифікації периопераційного кардіального ризику. 2. Інтерпретація даних передопераційного обстеження, включаючи ЕКГ спокою, та визначення потреби у додаткових дослідженнях (ехокардіографія, стрес-тести). 3. Розробка алгоритмів ведення пацієнтів на подвійній антитромбоцитарній терапії (ПАТТ) та пероральних антикоагулянтах (ПОАК) в периопераційному періоді. 4. Визначення показань для направлення на доопераційну консультацію кардіолога. 5. Оптимізація фармакотерапії супутніх серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність) перед плановим втручанням. 6. Тактика периопераційного призначення та титрування доз бета-адреноблокаторів, статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. 7. Розпізнавання та принципи невідкладного менеджменту основних післяопераційних кардіальних ускладнень: гострий коронарний синдром, гостра декомпенсація серцевої недостатності, фібриляція передсердь. Які індекси кардіального ризику (наприклад, Lee’s Revised Cardiac Risk Index) є найбільш інформативними та валідованими в клінічній практиці? Як коректно оцінити функціональний резерв пацієнта в метаболічних еквівалентах (METs) і як цей показник впливає на подальшу периопераційну тактику? Коли доцільно відміняти та відновлювати прийом антикоагулянтів і антиагрегантів у пацієнтів перед ургентними та плановими операціями? Чи виправдана профілактична реваскуляризація міокарда перед плановими некардіальними операціями високого ризику? Як тип, тривалість та інвазивність хірургічного втручання модифікують рівень серцево-судинного ризику? Які особливості периопераційного ведення пацієнтів з імплантованими електронними пристроями (штучні водії ритму, кардіовертери-дефібрилятори)? Яка тактика ведення пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією в день оперативного втручання? Ключові положення та оновлення актуальних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо кардіоваскулярної оцінки та ведення пацієнтів при некардіальній хірургії. Програма заходу • Заняття — 36:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання

​Рефракційні порушення зору є однією з найчастіших причин, з якими пацієнти звертаються не лише до офтальмологів, а й до лікарів інших спеціальностей. Міопія, гіперметропія, астигматизм — ці стани все частіше виникають через сучасний спосіб життя: ми багато часу проводимо з гаджетами, менше рухаємося, більше напружуємо очі. У результаті — погіршення зору, а з часом і серйозні ускладнення, як-от дегенеративні зміни сітківки, глаукома чи навіть її відшарування. Щоб допомогти пацієнтові вчасно і правильно, лікар має добре орієнтуватися в сучасних підходах до корекції зору — зокрема, в ексимерній лазерній хірургії. Майстер-клас «Перші кроки в рефракційній хірургії: базові поняття, відбір пацієнтів, обстеження, покази та обмеження (Частина 1)» буде присвячений розбору ключових моментів лазерної корекції: що це за метод, коли і кому його варто рекомендувати, а коли — навпаки, утриматися. Ви дізнаєтеся, які рефракційні порушення піддаються корекції, як забезпечити стабільність результатів процедури та врахувати наявні супутні патології. Особлива увага буде приділена практичним ситуаціям: як діяти, якщо пацієнт має глаукому, кератоконус або запальні захворювання очей, а також особливості проведення корекції у вагітних. Вся необхідна інформація буде надана зрозумілою мовою, з чіткими алгоритмами, які легко застосовувати на практиці. • ВСТУП • Актуальність проблеми рефракційних порушень. • Сучасні методи корекції зору. • Ексимерна лазерна корекція як революційний підхід. • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ • Що таке ексимерний лазер? • Принцип дії ексимерного лазера: видалення тканини рогівки для зміни її форми. • Типи рефракційних порушень, які можна коригувати (міопія, гіперметропія, астигматизм). • ПОКАЗАННЯ ДО ПРОЦЕДУРИ • Вік пацієнта. • Стабільність рефракційного порушення. • Відсутність супутніх патологій очей. • Очікування пацієнта. • ПРОТИПОКАЗАННЯ • Хронічні захворювання рогівки (кератоконус, дистрофії). • Глаукома чи катаракта. • Інфекційні захворювання очей. • Вагітність та період лактації. • Відповіді на запитання

​Оперізувальний герпес – це реактивація вірусу вітряної віспи (Varicella Zoster), що після перенесеного захворювання тривало зберігається в латентному стані в нервових гангліях. Захворювання уражає до 25% людей, які мали вітряну віспу, і найбільш поширене серед осіб, старших 50 років, хоча воно фіксується і в молодших вікових групах через імуносупресію, зокрема на тлі стресу, хронічних хвороб, приймання імуносупресантів або ВІЛ-інфекції. Симптоми можуть варіювати від болісного локального висипу до небезпечних неврологічних ускладнень: менінгіту, енцефаліту й постгерпетичної невралгії. Водночас герпетичний висип іноді відсутній, що ускладнює діагностику. Комплексний підхід за участі інфекціоніста й невролога дає змогу не лише швидко встановити діагноз, а й мінімізувати ризики ускладнень та покращити якість життя пацієнта. Варто пам’ятати, що оперізувальний герпес може бути першим клінічним сигналом ВІЛ-інфекції – це підкреслює важливість настороженості лікаря. Навчальний майстер-клас «Herpes Zoster: виклик для інфекціоніста та невролога» буде присвячений вивченню етіології та патогенезу оперізувального герпесу з акцентом на механізми реактивації вірусу Varicella Zoster. Будуть розглянуті різні клінічні форми захворювання, зокрема типовий перебіг й атипові варіанти, як-от герпес без висипу, офтальмозостер і зостер отікус. Окрема увага буде приділена ускладненням, а саме постгерпетичній невралгії, ураженню нервової системи, а також особливостям перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами. Детально будуть висвітлені сучасні підходи до терапії, зокрема ефективність противірусних препаратів та методи знеболення, а також профілактичні стратегії, наприклад вакцинація для груп ризику. Завершить захід розгляд реального клінічного випадку для кращого засвоєння теми. • 1. Вступ. Актуальність проблеми оперізувального герпесу в практиці інфекціоніста • 2. Етіологія та патогенез інфекції, механізми реактивації вірусу Varicella Zoster • 3. Клінічні форми оперізувального герпесу • Типовий перебіг. • Атипові варіанти (герпес без висипу, офтальмозостер, зостер отікус). • 4. Ускладнення Herpes Zoster • Постгерпетична невралгія. • Ураження центральної та периферичної нервової системи. • Особливості перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами (ВІЛ, онкопатологія, імуносупресія). • 5. Сучасні можливості терапії • Противірусні препарати: порівняльна ефективність та практичні рекомендації. • Підходи до знеболення та профілактики хронічного болю. • 6. Профілактика оперізувального герпесу • Вакцинація: види вакцин, показання, ефективність. • Клінічні алгоритми вакцинації для пацієнтів старшого віку та груп ризику. • 7. Розгляд клінічного випадку • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027862. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Офлайн тренінг: ALS (Розширені реанімаційні заходи для дорослих) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Реєстрація на офлайн тренінги від ВГО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги» (офіційний провайдер БПР, № 2065). Курси з оволодіння практичними навичками (симуляційні тренінги) відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC (European Resuscitation Council) та ASC (American Surgeon College), орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників. Вкажіть, будь ласка, номер заходу в Е-БПР та оберіть курс «ALS (Advanced Life Support)» — розширені реанімаційні заходи для дорослих. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Лекційна частина 1.1 Управління відходами, які не є медичними в ЗОЗ Огляд нормативної бази у сфері управління відходами Перелік операцій з відновлення відходів Побутові відходи План управління відходами Роздільне збирання побутових відходів Вимоги до контейнерів для збирання побутових відходів 1.2 Управління медичними відходами в ЗОЗ Національний перелік відходів, підгрупа 18 01 Схема управління відходами Вимоги до організації зберігання відходів Вимоги до приміщень Декларація про відходи 2. Підсумкове тестування