Заходи БПР — Дитяча кардіологія 2026

Хронічна м’язова слабкість не завжди має неврологічну причину. Але завжди це клінічний виклик. Цей дводенний майстер-клас допоможе вам зʼясувати складну тему міопатій і впевнено ставити діагноз там, де інші фахівці роками «лікують остеохондроз» без жодних результатів. Ви навчитеся розпізнавати спадкові, запальні, токсичні й метаболічні міопатії, відрізняти їх від нейропатій, оцінювати ступінь ризику, визначати подальшу тактику, направлення на генетичні або імунологічні дослідження. Отримаєте алгоритм дій у разі слабкості, що прогресує, підозри на дистрофію, ураження серця чи дихальних м’язів. Зрозумієте, як діяти, коли пацієнт не може підвестись на ноги, а на КТ не видно жодних проблем. У програмі: 2 дні повноцінної роботи, поділ на спадкові й набуті міопатії, практичні алгоритми та поради щодо ведення пацієнтів з рідкісними формами. • Алгоритм ведення пацієнта з м’язовою слабкістю: характерні симптоми, клініка, діагностичний скринінг. • Спадкові міопатії: • 1. М’язові дистрофії: • Дистрофінопатії (Дюшена, Беккера) • Міотонічні мʼязові дистрофії (тип 1 і тип 2) • Лицево-лопатково-плечова міодистрофія Ландузі-Дежеріна (тип 1 і тип 2) • Мʼязова дистрофія Емері-Дрейфуса • Кінцівково-поясні мʼязові дистрофії • Окулофарингеальна мʼязова дистрофія • Міотонічні дистрофії 1-2 типу • Дистальні міопатії • 2. Вроджені міопатії • 3. Метаболічні: глікогенові, ліпідні, мітохондріальні тощо • 4. Каналопатії: • Періодичний параліч • Недистрофічні міотонії • Відповіді на запитання учасників • Набуті міопатії: • 1. Запальні: • Дерматоміозит • Поліміозит • Антисинтетазний синдром • Імуноопосередкована некротична міопатія • Міопатія з включеними тільцями • 2. Паранеопластичні, токсичні й медикаментозно індуковані, ендокринні, вторинно метаболічні, інфекційні тощо • Доступні варіанти лікування міопатій. • Відповіді на запитання учасників

Ортопедичні деформації є складною проблемою в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем. Вони суттєво обмежують мобільність, ускладнюють самообслуговування та впливають на якість життя. Сучасним хірургічним підходом у таких випадках є Single Event Multilevel Surgery (SEMLS) – методика, що передбачає проведення кількох оперативних втручань на різних рівнях опорно-рухового апарату за одну операцію. Це дає змогу мінімізувати кількість загальних анестезій, скоротити період відновлення та досягти кращого функціонального результату з меншим навантаженням на пацієнта і його сім’ю. Щоб ефективно застосовувати SEMLS, лікар повинен глибоко розуміти патогенез порушень ходи при ДЦП, використовувати об’єктивні інструменти оцінювання рухової функції, вміти планувати оперативну корекцію відповідно до анатомічних і функціональних особливостей. Важливим є також мультидисциплінарний підхід: участь не лише хірурга, а й реабілітолога, невролога, терапевта. Навчальний захід «Оперативна корекція у дітей з ДЦП: мультирівневий підхід SEMLS» буде присвячений вивченню концепції SEMLS як сучасної хірургічної стратегії в разі порушень опорно-рухового апарату внаслідок ДЦП. У програмі: огляд клінічних форм церебрального паралічу, критерії відбору пацієнтів для втручання (зокрема за шкалою GMFCS), типові операції в межах SEMLS (подовження сухожиль, остеотомії, корекція деформацій), а також аналіз результатів лікування за основними показниками (GDI, GMFM). Окрема увага буде приділена реабілітації до й після операції, а також перспективам розвитку цієї методики в Україні. Цей захід допоможе лікарям системно підійти до ведення дітей з ДЦП та вдосконалити хірургічні рішення, які покращують якість життя. • Вступ. Церебральний параліч у дітей: клінічні форми, порушення ходи, значення мультидисциплінарного підходу. • Поняття SEMLS (Single Event Multilevel Surgery): визначення, принципи, відмінність від поетапних втручань. • Показання та критерії відбору пацієнтів: GMFCS I–III, оптимальний вік. • Типові хірургічні втручання в межах SEMLS: подовження сухожиль, остеотомії, корекції деформацій нижніх кінцівок. • Результати SEMLS: покращення GDI, GMFM, ходи та якості життя; зменшення контрактур і болю. • Реабілітація до і після SEMLS. • Перспективи розвитку та стандартизації SEMLS в Україні: Необхідність мультидисциплінарних центрів. • Запитання та відповіді.

Не просто знати. Вміти приймати правильні рішення. Щодня педіатр працює в умовах клінічної невизначеності. Більшість реальних клінічних ситуацій не мають готової відповіді в підручнику чи протоколі. Саме тому найважливішою компетенцією сучасного лікаря стає не обсяг знань, а здатність приймати правильні рішення. Що робити, коли відповідь неочевидна? Саме цьому присвячена конференція ProPed: Навколо дитини 2026. У центрі уваги — не окремі захворювання, а клінічне мислення педіатра. Ми будемо говорити про ситуації, у яких лікар щодня проводить межу між нормою та патологією, безпечним спостереженням та необхідністю негайного втручання, тривогою батьків та реальним ризиком для дитини. Разом із провідними експертами розбиратимемо: ✔ як швидко оцінювати ризики та визначати пріоритети; ✔ як розпізнавати red flags і не пропускати серйозну патологію; ✔ як відрізняти варіанти норми від проявів захворювання; ✔ як працювати зі скаргами, що знаходяться на межі соматичної та психоемоційної проблеми; ✔ як приймати рішення щодо дообстеження, консультацій та направлення пацієнта; ✔ як діяти в складних комунікаційних та юридичних ситуаціях. Після конференції ви отримаєте конкретні інструменти для щоденної практики: ✔ алгоритми прийняття клінічних рішень; ✔ чек-листи оцінки ризиків; ✔ маршрутні карти для складних клінічних ситуацій; ✔ готові рішення для прийому; ✔ практичні інструменти, які можна використати вже наступного робочого дня. ProPed: Навколо дитини 2026 — конференція для лікарів, які прагнуть не просто накопичувати знання, а впевнено приймати рішення там, де відповідь неочевидна.

Нейросонографія з доплерографією судин головного мозку – це незамінний інструмент в арсеналі неонатолога, педіатра, лікаря УЗД та невролога. Метод дає змогу виявляти ураження ЦНС у новонароджених і дітей раннього віку ще до появи клінічних симптомів. Це необхідно для своєчасного призначення лікування й профілактики тяжких неврологічних наслідків. Недостатнє розуміння нейросонографічної анатомії та ігнорування доплерографічного компонента може призвести до серйозних діагностичних помилок. Пропущена гіпоксія або ішемічне ушкодження, несвоєчасне виявлення внутрішньошлуночкових або паренхіматозних крововиливів у передчасно народжених малюків та хибна інтерпретація варіантів норми як патології (і навпаки) – все це може мати фатальні наслідки. Навчальний майстер-клас «Нейросонографічна анатомія. Доплерографія судин головного мозку у дітей» буде присвячений вивченню основ нейросонографічної анатомії та сучасних стандартів проведення НСГ з доплерографією в новонароджених і дітей раннього віку. Будуть розглянуті типові зміни у разі гіпоксично-ішемічних уражень та оцінювання стану гемодинаміки. Учасники заходу навчаться розпізнавати сонографічні ознаки внутрішньочерепних крововиливів. Крім цього, буде представлена актуальна класифікація геморагічних уражень з механізмами їх виникнення та підходами до моніторингу. • Нейросонографічна анатомія. Сучасні стандарти проведення НСГ з доплерографією судин головного мозку новонароджених та дітей раннього віку. • Нейросонографічний моніторинг гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС у доношених і недоношених новонароджених. • Сонографічні ознаки геморагічних уражень ЦНС у новонароджених, етіопатогенез, класифікація, моніторинг. • Відповіді на запитання учасників.

Коди – це гроші. Припустилися помилки у співставленні – залишили лікарню без фінансування. Саме тому оновлену Таблицю співставлення послуг із класифікаторами НК 025 та НК 026 має знати кожен, хто працює з eHealth. У липні 2025 року МОЗ затвердило нову редакцію цієї таблиці, і тепер вона стала обов’язкова для всіх закладів, що працюють за контрактом з НСЗУ. Хочете працювати без стресу і не потонути в бюрократії? На заході «Оновлення таблиці співставлення в програмі медичних гарантій 2025» ви дізнаєтеся, що саме змінилось у таблиці, які коди зникли, які з’явилися і як правильно зрозуміти нову логіку співставлення. Ви навчитеся працювати з кодами на практиці: обирати правильну комбінацію послуги, діагнозу та інтервенції, уникати типових помилок і розуміти, як усе це впливає на оплату від НСЗУ. Захід допоможе вам зробити кодування контрольованим процесом. • 1. Нормативно-правова база: зміни до Наказу МОЗ України № 773 та нова редакція Таблиці співставлення медичних послуг. • Огляд основних нормативних документів, що регулюють використання класифікаторів. • Оновлення, внесені Наказом МОЗ від 07.03.2025 № 424. • Підстави та обґрунтування змін; зв’язок з Програмою медичних гарантій на 2025 рік • 2. Структура та логіка Таблиці співставлення. • Принципи побудови таблиці: як зчитувати, інтерпретувати і правильно застосовувати. • Зв’язок між медичними послугами, діагнозами та інтервенціями. • Роль кожного класифікатора у щоденній практиці лікаря. • 3. Основні оновлення та вилучення кодів у новій редакції. • Аналіз змін у кодах медичних послуг, діагнозів та інтервенцій. • Групи послуг зазнали найбільших змін: що було вилучено/додано. • Нові підходи до деталізації послуг та обґрунтування медичних втручань. • 4. Алгоритм співставлення медичних послуг з кодами класифікаторів: практичні приклади • Покроковий алгоритм для лікарів: від вибору медичної послуги до правильного кодування. • Типові сценарії, що потребують особливої уваги. • Інтеграція алгоритму в медичну документацію та eHealth. • 5. Типові помилки під час кодування та їхній вплив на фінансування. • Часті помилки лікарів під час кодування в оновленій системі. • Неправильне співставлення, яке впливає на оплату НСЗУ. • 6. Інтеграція нової Таблиці співставлення в eHealth та роботу з НСЗУ • Технічна інтеграція нової редакції з електронною системою охорони здоров’я. • Особливості внесення змін в електронні медичні записи. • Взаємодія з модулями eHealth та верифікація з боку НСЗУ. • 7. Розгляд типових помилок та кейсів з практики • Відповіді на запитання учасників.

​Гіпергомоцистеїнемія розглядається як незалежний предиктор розвитку серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, зокрема атеросклерозу, тромбоемболічних ускладнень, інсульту, когнітивного погіршення й афективних розладів. У пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, особливо в умовах постковідного синдрому, порушення метаболізму гомоцистеїну може бути наслідком функціональних або генетичних варіантів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR), які опосередковують реметилювання гомоцистеїну до метіоніну й синтез метилових донаторів для метаболізму нейротрансмітерів. Згідно з даними NIH Genetics Home Reference, алель C677T гена MTHFR виявляється у гомозиготному варіанті приблизно у 10–15% європейської популяції та асоціюється з гіпергомоцистеїнемією і зниженим рівнем активної форми фолату. Крім того, SARS-CoV-2-індуковане системне запалення, метаболічна дисфункція та ендотеліальна дисрегуляція можуть посилювати вразливість нейрометаболічних шляхів, особливо в осіб із вже наявними факторами ризику. Зважання на ці механізми під час клінічного аналізу постковідних проявів, що охоплюють когнітивну дисфункцію, астенію і тривожні розлади, є важливим для своєчасної діагностики, стратифікації ризику та призначення цільової терапії, зокрема метильованих форм вітамінів групи B. Навчальний захід «Нейрометаболічні пастки: гомоцистеїн, діабет, COVID» буде присвячений вивченню клінічного значення фолатного циклу та його генетичних варіантів. Особливу увагу буде приділено ролі MTHFR, MTRR, MTR у метаболізмі гомоцистеїну, серотоніну та їхньому впливу на судинні, когнітивні й афективні розлади. У фокусі – фармакогенетичні аспекти вибору терапії, зокрема цукрознижувальні препарати й вітаміни групи B. Розглядатимуться клінічні маркери ризику когнітивних порушень, депресії та тривожності у хворих із ЦД 2 типу в постковідному періоді. Учасники отримають чіткі алгоритми дій для стратифікації ризику, інтерпретації лабораторних показників і персоналізованого підходу до лікування. • Що приховує фолатний цикл: як один ген може змінити долю пацієнта • MTHFR, MTRR, MTR – від нудної генетики до практичної клініки • Чому COVID-19 запустив лавину неврологічних і психоемоційних розладів у діабетиків • Серотонін: більше, ніж «гормон щастя» – біомаркер постковідного мозку • Хворий із ЦД2 та депресією: що не так із метаболізмом фолатів? • Гомоцистеїн – мовчазний руйнівник: коли лабораторія говорить раніше, ніж пацієнт • Постковід і гормональна терапія: як це несподівано впливає на серотонін • Вибір цукрознижувальної терапії: як фармакогенетика пояснює результат • Фолати, вітаміни B, тестування – коли це не мода, а порятунок • Побудова прогнозу: хто втратить когнітивну функцію першим і як цьому запобігти • Відповіді на запитання учасників

Пропущена трансфузійна реакція може коштувати пацієнту життя. Гостра гемолітична реакція, TRALI, TACO, алергічні або фебрильні прояви – усе це вимагає від лікаря глибоких знань та готовності діяти за секунди. Молоді спеціалісти й чергові лікарі часто першими стикаються з такими ситуаціями, і вони повинні вміти швидко оцінити стан, зупинити трансфузію та надати допомогу. На заході «Трансфузіологія. Реакції та стани після переливання компонентів донорської крові» ви дізнаєтесь, як розпізнавати основні типи посттрансфузійних ускладнень, чітко розрізняти TRALI й TACO, не плутати посттрансфузійні реакції з невідкладними станами і знати, які кроки важливо зробити у перші хвилини. Також ви опануєте алгоритми дій, критерії диференційної діагностики, принципи профілактики й документування. Після заходу ви зможете діяти швидко та впевнено у кожному випадку посттрансфузійної реакції. • Вступ. Значення посттрансфузійних ускладнень у клінічній практиці. Чому це важливо? • Поширеність та клінічна значущість. Частота реакцій, їхній вплив на перебіг захворювання та безпеку пацієнта. • Класифікація посттрансфузійних реакцій: за часом та механізмом виникнення. • TRALI й TACO. Патогенез, клінічні прояви. Диференційна діагностика. Принципи ведення пацієнта. • Тактика лікаря у разі підозри на реакцію. Алгоритм дій у разі трансфузійної реакції. Коли зупиняти трансфузію, які обстеження призначити. • Профілактика посттрансфузійних ускладнень. Правильний підбір компонентів крові. Лейкофільтрація, інактивація плазми, обмеження показань. • Документування й аналіз випадків. Ведення медичної документації. Роль клініко-трансфузійних комісій у розборі інцидентів. • Запитання та відповіді.

Клінічна безпека пацієнта: інфекційний контроль та профілактика ІПМНД 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Під час заходу розглядаються сучасні підходи до профілактики інфекцій, пов’язаних із медичною допомогою, та інструменти інфекційного контролю для підвищення безпеки пацієнта в практиці лікаря. Програма заходу • 03.09.2026, День 1 • Початок – 08:55; Місце проведення: ІІІ поверх поліклінічного структурного підрозділу, зал для конференцій (більше 30 осіб); І поверх стаціонарного корпусу, симуляційний кабінет №422 (до 30 осіб) • Секція №1: 08:55–09:00 Вітальне слово • 09:00–09:45 Чинні нормативні документи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Епідеміологічний нагляд та облік ІПМНД. Комплексні протиепідемічні заходи при виявленні пацієнта з множинною резистентністю мікроорганізмів до АМП • 09:45–10:45 Адміністрування антимікробних препаратів. Раціональна периопераційна антибіотикопрофілактика як складова інфекційного контролю • 10:45–11:00 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 11:00–11:30 Кава-брейк • Секція №2 • 11:30–12:00 Догляд за периферичним катетером. Інфекційна безпека венозного доступу • 12:00–12:30 Профілактика катетрасоційованих інфекцій кровотоку (КАІК периферичної та центральної вени) • 12:30–13:15 Догляд за сечовим катетером. Катетеризація сечового міхура • 13:15–14:00 Профілактика катетрасоційованих інфекцій сечовивідних шляхів (КАІСВШ) • 14:00–14:30 Основи гігієни рук. Майстер-клас: миття рук з милом • 14:30–14:45 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 04.09.2026, День 2 • Початок 9:00; Місце проведення: ІІІ поверх поліклінічного структурного підрозділу (зал для конференцій, більше 30 осіб) та І поверх стаціонарного корпусу, симуляційний кабінет №422 (до 30 осіб) • Секція №1 • 09:00–09:30 Сучасні підходи до очищення та дезінфекції поверхонь в закладах охорони здоров’я • 09:30–10:00 Критерії визначення ІОХВ • 10:00–10:30 Профілактика інфекцій області хірургічного втручання (ІОХВ) • 10:30–11:00 Рутинний епідеміологічний нагляд за ІОХВ • 11:00–11:30 Відбір біологічного матеріалу від пацієнтів із ускладненнями ІОХВ для мікробіологічних досліджень на чутливість до АМП • 11:30–11:45 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 11:45–12:15 Кава-брейк • Секція №2 • 12:15–13:30 Сучасні підходи до репроцесінгу медичних виробів у ЗОЗ • 13:30–14:30 Інфекційна безпека при інтубації трахеї • 14:30–15:15 Профілактика вентилятор асоційованих пневмоній (ВАП) • 15:15–15:30 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 15:30–23:59 Тестування учасників до закриття заходу згідно з абзацом 7 пункту 19 Положення про систему безперервного професійного розвитку (Постанова КМУ №725 від 14.07.2021) Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center