Заходи БПР — Дитяча імунологія 2026

Даний курс має на меті проінформувати надавачів медичних послуг про цілі та загальні підходи до моніторингу виконання умов договорів з НСЗУ, а також сформувати уявлення про важливість моніторингу та його позитивний вплив для розвитку програми медичних гарантій в цілому. Цей курс буде корисний: керівникам надавачів медичних послуг; лікарям та іншим медичним фахівцям; власникам закладів охорони здоров'я; представникам департаментів охорони здоров’я, а також громадським та пацієнтським організаціям, які захищають права пацієнтів на доступ до медичних послуг. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців, присвячений нейрогенним порушенням функції нижніх сечових шляхів. Лікарі здобувають навички застосування діагностичних алгоритмів, інтерпретації даних комплексного уродинамічного дослідження та стратифікації ризиків ураження верхніх сечових шляхів. У межах курсу розглядаються підбір і титрування фармакотерапії, показання та протипоказання до ін’єкцій ботулотоксину типу А, принципи чистої періодичної катетеризації, профілактика ускладнень і довгострокове мультидисциплінарне ведення пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість курсу — 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Попри сучасні міжнародні протоколи, астма у дітей досі сприймається батьками як вирок, а для лікарів первинної ланки – як складний діагностичний і терапевтичний виклик. Недооцінення тяжкості захворювання та пізнє направлення до спеціаліста призводять до втрати «золотого часу» для контролю над хворобою, а це збільшує ризик ускладнень. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти бронхіальну астму й вести пацієнтів згідно з чинними настановами: від діагностики у ранньому віці та використання FENO до спірометрії, правильного підбору доставкових пристроїв і застосування сучасних протоколів лікування за GINA 2025. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати астму на ранніх стадіях, уникати помилок і забезпечувати пацієнтам повноцінне активне життя з контролем захворювання. • Епідеміологія астми у дітей та підлітків. • Особливості діагностики астми у ранньому дитячому віці. Роль FENO. • Спірометрія та діти: кому, коли і як? • Сучасний підхід до лікування БА у дітей та підлітків згідно з GINA 2025. • Важливість адекватного підбору доставкового пристрою для інгаляційної терапії як запорука її ефективності. • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Електронний навчальний курс БПР присвячений ранньому виявленню холери, її диференційній діагностиці, лабораторній верифікації та тактиці ведення пацієнтів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться застосовувати алгоритми клінічної діагностики на основі оцінки патогномонічних симптомів і ступеня дегідратації, проводити диференційну діагностику з іншими гострими кишковими інфекціями, інтерпретувати результати бактеріоскопії, бактеріологічного посіву, ПЛР-діагностики та серологічних тестів. Курс охоплює визначення ступеня ексикозу за клінічними шкалами, вибір оптимальної оральної або парентеральної регідратаційної терапії, збір та аналіз епідеміологічного анамнезу, використання експрес-тестів, організацію первинних протиепідемічних заходів і призначення етіотропної терапії відповідно до актуальних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність Vibrio cholerae. Також розглядаються діагностичний мінімум для закладів первинної та вторинної медичної допомоги, роль імунохроматографічних тестів, тактика регідратації при різних ступенях дегідратації, показання до антибактеріальної терапії, порядок сповіщення, госпіталізації та забору матеріалу, особливості перебігу у вагітних, дітей і пацієнтів із коморбідною патологією, профілактика та заходи в осередку інфекції. Програма заходу • Заняття — 01:58:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кишкову мікробіоту слід розглядати як повноцінний регуляторний орган, який впливає на мозок, нервову систему та психічне здоров’я. Зміни мікробіоти пов’язані з депресією, тривожністю, когнітивними порушеннями, аутизмом, мігренню, хворобою Паркінсона та Альцгеймера. Розуміння цієї взаємодії відкриває нові шляхи терапії та дає змогу інтегрувати мультидисциплінарний підхід у повсякденну практику. На цьому заході ви навчитесь оцінювати вплив кишкової мікробіоти на неврологічні й психічні стани, зважати на вісь кишківник–мозок, корелювати кишкові симптоми з депресією, тривожними розладами, нейродегенеративними і нейророзвитковими порушеннями. Ви дізнаєтеся про ефективні способи корекції: дієтичні стратегії, пробіотики й пребіотики, фекальну трансплантацію, поведінкові та вегетативні практики. Після навчання ви зможете інтегрувати знання про мікробіом у щоденну практику, планувати мультидисциплінарне лікування та вчасно помічати взаємозв’язок кишківник–мозок у пацієнтів з комбінованими симптомами. • Актуальність теми. • Мікробіом та мікробіота. • Вісь кишківник-мозок • Структурні компоненти вісі кишківник-мозок. • Нейробіологічні механізми впливу мікробіоти. • Мікробіота як фактор ризику та модифікатор неврологічних захворювань • Нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона). • Демієлінізувальні захворювання. • Головний біль. • Розлади нейророзвитку (РДУГ, аутизм). • Психіатричні стани (депресія, ГТР). • Корекція мікробіому • Дієтичні інтервенції. • Пробіотики й пребіотики. • Фекальна мікробіотна трансплантація. • Вегетативні та поведінкові практики. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Формування плану лабораторного скринінгу для дітей першого року життя відповідно до вікових періодів та груп ризику. • Інтерпретація результатів загального аналізу крові, сечі, біохімічних маркерів у немовлят. • Побудова оптимального графіка консультацій суміжних спеціалістів (невролог, ортопед, офтальмолог) на основі клінічних протоколів. • Стратифікація ризиків розвитку дефіцитних станів (залізодефіцит, дефіцит вітаміну D) та їх рання діагностика. • Призначення та корекція доз препаратів для профілактики рахіту та залізодефіцитної анемії згідно з актуальними рекомендаціями. • Володіння технікою диференційної діагностики на основі даних анамнезу, фізикального огляду та параклінічних досліджень. • Імплементація сучасних клінічних протоколів та настанов у щоденну практику ведення здорової дитини. Питання, що розглядаються: • Який обов’язковий перелік лабораторних досліджень для дитини першого року життя та в які декретовані терміни їх проводити? • Які показання до проведення нейросонографії та УЗД кульшових суглобів у немовлят? • Тактика ведення пацієнта при виявленні відхилень у загальному аналізі крові (анемія, тромбоцитоз). • Як обрати оптимальну профілактичну дозу вітаміну D для доношених та недоношених дітей? • Які «червоні прапорці» під час огляду дитини є показанням для консультації вузького спеціаліста? • Як тип вигодовування впливає на тактику профілактики залізодефіциту? • Сучасні підходи до діагностики та профілактики дефіциту ключових мікронутрієнтів. • Алгоритм диференційної діагностики неонатальних жовтяниць. Програма заходу • Заняття 1 • 02:45:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу: Навчити лікарів первинної медичної допомоги забезпечувати належну підтримку пацієнтам з COVID-19, що потребують використання кисневих концентраторів. Кількість балів: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027867. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей і всіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера