Заходи БПР — Дитяча імунологія 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати сучасні діагностичні критерії міокардиту, включаючи клінічні, лабораторні, електрокардіографічні та візуалізаційні дані. 2. Інтерпретувати результати інструментальних досліджень (ЕхоКГ, МРТ серця з контрастуванням) для верифікації діагнозу та оцінки прогнозу. 3. Проводити диференційну діагностику міокардиту з гострим коронарним синдромом, зокрема MINOCA, стрес-індукованою кардіоміопатією та іншими некоронарогенними ураженнями міокарда. 4. Визначати показання до проведення ендоміокардіальної біопсії та трактувати її результати для вибору етіотропної терапії. 5. Розробляти індивідуалізовану тактику ведення пацієнтів залежно від етіології, клінічного фенотипу та гемодинамічного статусу. 6. Застосовувати протоколи лікування життєзагрозливих ускладнень: гострої серцевої недостатності, кардіогенного шоку та шлуночкових аритмій. 7. Здійснювати стратифікацію ризику раптової серцевої смерті та визначати стратегії довготривалого спостереження за пацієнтами. Питання, що розглядаються: Які клінічні фенотипи гострого міокардиту та як вони впливають на діагностичну та лікувальну тактику? Як диференціювати міокардит від інфаркту міокарда з необструктивним ураженням коронарних артерій (MINOCA)? Який діагностичний алгоритм є оптимальним при підозрі на міокардит в умовах обмежених ресурсів? Яку роль відіграє МРТ серця з пізнім накопиченням гадолінію (LGE) у верифікації діагнозу та прогнозуванні наслідків? В яких клінічних ситуаціях ендоміокардіальна біопсія є абсолютно показаною і змінює підходи до лікування? Які сучасні підходи до імуносупресивної терапії при гігантоклітинному, еозинофільному та саркоїдному міокардиті? Якою є тактика ведення пацієнтів з фульмінантним міокардитом, що потребують механічної підтримки кровообігу? Які критерії безпечного повернення до фізичних навантажень та спорту після перенесеного міокардиту? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до заняття Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рецептурні помилки є однією з найчастіших причин відмови у відпуску лікарських засобів, юридичних ризиків для медичного працівника та затримки лікування пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні вимоги до оформлення рецептів, типові помилки під час їх виписування та практичні алгоритми роботи з паперовими й електронними рецептами. Після навчання ви зможете впевнено оформлювати рецепти відповідно до чинних нормативних вимог і уникати типових помилок у вашій практиці. • 1. Чотири рішення, які лікар має прийняти до створення рецепта • 2. Клінічне призначення як основа коректного рецепта • 3. Матриця вибору рецепта • 4. Е-рецепт у ЕСОЗ: що відбувається до і після натискання кнопки «Створити» • 5. Рецепти підвищеного ризику • 6. Якщо рецепт уже створено невірно. Алгоритм дій лікаря • 7. Дистанційний і повторний рецепт: межі допустимого. Ситуації, коли рецепт можна створити без очного візиту. • 8. Лікар — пацієнт — аптека: конфліктні ситуації. • 9. Практикум: «Рецепти, у яких легко помилитися» • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть навички комплексної оцінки раціону дитини з позиції концепції «перших 1000 днів життя» та його впливу на епігенетичні патерни, експресію генів і формування кишкової мікробіоти. Учасники навчаться розробляти персоналізовані плани харчування для немовлят, застосовувати алгоритми дієтотерапії та нутритивної корекції, а також здійснювати клінічний підбір пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків та інших компонентів для підтримки еубіозу. Програма охоплює прогнозування довгострокових ризиків розвитку метаболічного синдрому, ожиріння, алергічних та аутоімунних захворювань, інтеграцію даних нутрігеноміки й сучасних знань про вісь «кишечник-мозок» у практику педіатра і сімейного лікаря. Окрему увагу приділено консультуванню батьків щодо важливості збалансованого раціону та мікробіом-орієнтованого підходу для епігенетичного програмування здоров’я дитини. Програма заходу • Заняття №1: Епігенетичне програмування на першому році життя дитини: роль нутрієнтів — 20:46 • Які конкретні механізми лежать в основі впливу нутрієнтів на геном дитини? • Яка роль фолатного циклу та донорів метильних груп (холін, метіонін, B12) у епігенетичному програмуванні? • Як склад грудного молока модулює епігеном та імунну систему немовляти? • Чи існують доказові дані щодо впливу пробіотиків на епігенетичні маркери ризику алергічних захворювань? • Які епігенетичні наслідки має дефіцит або надлишок мікронутрієнтів (цинк, залізо, йод) на першому році життя? • Як надмірне споживання білка в ранньому дитинстві програмує ризик розвитку ожиріння та метаболічного синдрому? • Чи є епігенетичні зміни, спричинені харчуванням, спадковими? • Які біомаркери існують для оцінки епігенетичного статусу дитини? • Заняття №2: Мікробіом орієнтоване харчування у дітей раннього віку • Які ключові періоди формування мікробіому у дітей раннього віку та як на них вплинути? • Як склад грудного молока та дитячих сумішей модулює становлення кишкової мікробіоти? • Які компоненти раціону (пребіотики, пробіотики, поліфеноли) є найбільш ефективними для підтримки еубіозу? • Яка роль мікробіоти у розвитку імунної системи та профілактиці алергічних захворювань? • Як мінімізувати негативний вплив антибіотикотерапії на мікробіом дитини? • Які існують доказові стратегії нутритивної корекції при функціональних розладах ШКТ? • Які довгострокові наслідки дисбіозу, закладеного в ранньому дитинстві, для метаболічного здоров’я? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 5 балів БПР. Номер в системі БПР: 1027839. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Підошовні бородавки у клінічній практиці дерматолога: діагностика та лікувальні стратегії: Актуальність проблеми підошовних бородавок у дерматологічній практиці Етіологія та патогенез підошовних бородавок. Роль вірусу папіломи людини (ВПЛ) Клінічні прояви підошовних бородавок. Основні аспекти диференційної діагностики Сучасні методи діагностики Лікувальні стратегії: огляд консервативних і деструктивних методів Профілактика рецидивів та рекомендації для пацієнтів Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація неспецифічних симптомів (субфебрилітет, втрата ваги, астенія) як маркерів туберкульозу за відсутності кашлю. 2. Диференційна діагностика туберкульозної інфекції з бактеріальними пневмоніями, сепсисом, лімфопроліферативними захворюваннями та пухлинами ЦНС. 3. Розпізнавання рентгенологічних ознак дитячого туберкульозу: лімфаденопатія внутрішньогрудних лімфовузлів, ателектаз, міліарна дисемінація. 4. Застосування КТ та МРТ для верифікації діагнозу при підозрі на позалегеневі форми. 5. Алгоритм дій при підозрі на туберкульозний менінгіт: показання до люмбальної пункції, трактування змін у лікворі. 6. Ідентифікація клінічних проявів генералізованої БЦЖ-інфекції та її зв’язку з первинними імунодефіцитами. 7. Ведення пацієнтів з контакту з хворими на бацилярний туберкульоз, оцінка ризиків для невакцинованих дітей. 8. Застосування молекулярно-генетичних методів (GeneXpert) для швидкої діагностики та визначення чутливості до рифампіцину. Програма заходу • Відеозаняття — 33:13 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації клінічних проявів: лихоманки, лімфаденопатії, фарингіту, гепатоспленомегалії. Учасники навчаться застосовувати алгоритми диференційної діагностики з CMV, HIV, HHV-6 та Toxoplasma gondii. Програма охоплює трактування гетерофільних антитіл, специфічних серологічних маркерів EBV (VCA IgM, VCA IgG, EBNA), загального аналізу крові з атиповими мононуклеарами, оцінювання ризиків обструкції дихальних шляхів, розриву селезінки, гематологічних і неврологічних ускладнень. Розглядаються формування тактики ведення пацієнта, обґрунтоване призначення симптоматичної терапії та кортикостероїдів, а також рекомендації щодо модифікації способу життя і фізичних навантажень для профілактики ускладнень. Програма заходу • Заняття №1: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія. • Ключові клініко-лабораторні маркери диференціації EBV-інфекції, CMV-інфекції та інших станів, що імітують мононуклеозоподібний синдром. • Оптимальна стратегія лабораторної діагностики. Показання до визначення специфічних антитіл до капсидного (VCA), ядерного (EBNA) та раннього (EA) антигенів EBV. • Абсолютні та відносні показання до призначення кортикостероїдів, зокрема при ускладненому перебігу. • Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, неврологічні порушення. • Визначення термінів безпечного повернення до фізичних навантажень для мінімізації ризику розриву селезінки. • Особливості перебігу EBV-інфекції у імунокомпрометованих пацієнтів та пріоритетні діагностичні й терапевтичні підходи. • Роль противірусних препаратів у лікуванні неускладненого та ускладненого перебігу. • Заняття №2: Клінічні варіанти перебігу ЕБВ-інфекції. Клінічна картина. Ускладнення. • Ключові лабораторні маркери диференціації EBV-інфекції, CMV-інфекції та інших причин мононуклеозоподібного синдрому. • Клініко-лабораторні «червоні прапорці» для негайного виключення гострого лейкозу та інших онкогематологічних захворювань. • Абсолютні та відносні показання до системних глюкокортикостероїдів і найбільш обґрунтовані схеми. • Роль та місце противірусної терапії: ацикловір, ганцикловір. • Терміни обмеження фізичної активності для профілактики розриву селезінки на основі клінічних та сонографічних даних. • Критерії госпіталізації пацієнтів та переведення до відділення інтенсивної терапії. • Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит з вираженим цитолізом, тромбоцитопенія, гемолітична анемія. • Заняття №3: Діагностичний підхід. Диференційна діагностика. Хронічні форми. • Критерії диференціації EBV-асоційованого мононуклеозу, CMV-інфекції та гострої ВІЛ-інфекції. • Інтерпретація «нетипових» серологічних профілів, зокрема відсутності VCA IgM при наявності VCA IgG та EBNA IgG. • Показання до призначення системних кортикостероїдів. • Тактика ведення пацієнтів з вираженою гепатоспленомегалією та підвищенням рівня печінкових трансаміназ. • Клінічні ситуації для проведення ПЛР-діагностики з визначенням вірусного навантаження EBV. • Рекомендації щодо термінів повернення спортсменів до тренувань. • Роль етіотропної терапії у лікуванні неускладнених та ускладнених форм. • Заняття №4: Лікування у дітей. • Діагностичні обмеження тесту на гетерофільні антитіла (Monospot test). • Тактика ведення пацієнта з вираженою тромбоцитопенією. • Критерії диференційної діагностики між лімфаденопатією та лімфомою. • Клінічні ситуації для застосування системних глюкокортикостероїдів. • Інтерпретація персистенції IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (VCA) та подальші діагностичні кроки. • Патогенетичні механізми розвитку аутоімунних ускладнень, асоційованих з ВЕБ-інфекцією. • Особливості перебігу у імуноскомпрометованих пацієнтів та алгоритми їх ведення. • Навчальна програма: заняття, конспекти та клінічні задачі. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Оніхомікоз у дітей, вагітних та пацієнтів з цукровим діабетом: особливості перебігу, діагностичні труднощі та безпечні стратегії лікування: Вступ та актуальність оніхомікозу в загальній популяції та в особливих групах. 
Особливості перебігу оніхомікозу у дітей. Безпечні стратегії лікування.
 Особливості перебігу оніхомікозу у вагітних жінок. Безпечні стратегії лікування під час вагітності та лактації.
 Особливості перебігу оніхомікозу у пацієнтів з цукровим діабетом. Безпечні стратегії лікування.
 Діагностичні труднощі в особливих групах пацієнтів.
 Висновки та основні клінічні акценти. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Бронхіальна астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів у світі. Згідно з даними Глобальної ініціативи з астми (GINA), у 2023 році від цього захворювання страждало близько 300 мільйонів людей, а у деяких регіонах поширеність сягала 18% населення. В Україні, за інформацією Центру громадського здоров’я, понад мільйон людей живуть з цією хворобою, хоча реальні цифри, ймовірно, є вищими через недіагностовані випадки. Оновлені рекомендації GINA 2025 акцентують на необхідності персоналізованого підходу до ведення пацієнтів, зміні алгоритмів лікування у дітей і дорослих, а також на профілактиці загострень та підвищенні комплаєнсу. У новій редакції детально висвітлено ролі ІКС/формотеролу як стартової терапії та чітко розмежовано термінологію лікарських засобів. Для фахівців охорони здоров’я важливо актуалізувати знання з цієї сфери, адже, за оцінками ВООЗ, щорічно від БА у світі помирає до 461 тисячі людей. Навчальний майстер-клас «Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025» буде присвячений найновішій інформації щодо ведення бронхіальної астми з акцентом на найважливіші зміни в міжнародних клінічних настановах. Учасники детально розглянуть нові підходи до класифікації та діагностики БА відповідно до останніх наукових даних, а також буде приділено увагу актуалізованим стратегіям лікування. Будуть висвітлені особливості ведення БА у дітей, вагітних, а також осіб із супутніми захворюваннями. Окремо будуть розглянуті алгоритми менеджменту загострень БА й підбір терапії для складних випадків. • Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025 • Оновлення рекомендацій GINA 2025. • Огляд основних змін у клінічних настановах. • Нові підходи до класифікації та діагностики БА. • Зміни у стратегіях лікування бронхіальної астми. • Практичні аспекти лікування БА • Вибір інгаляційної терапії. • Особливості лікування у дітей, вагітних, пацієнтів з коморбідними станами. • Менеджмент загострень: сучасні алгоритми. • Практичні аспекти ведення пацієнтів. Як підібрати терапію складному пацієнту? • Відповіді на запитання

Цей курс був створений як реакція на виклики воєнного часу, пов'язані з відсутністю доступу до медичної допомоги на деокупованих та віддалених територіях. Під час навчання ви дізнаєтесь про актуальність та поетапне проведення скринінгів для виявлення найпоширеніших неінфекційних захворювань, таких як: 🔹 серцево-судинні захворювання 🔹 діабет 🔹 хронічне обструктивне захворювання легень 🔹 втрата слуху Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ознайомлення сімейних лікарів, медичних сестер та братів із сучасним розумінням феномену залежностей від психоактивних речовин (ПАР) та алкоголю, підходами до профілактики, раннього виявлення та ведення пацієнтів із розладами, пов’язаними з вживанням ПАР, алкоголю, зловживанням лікарськими засобами, а також для отримання зворотного звʼязку з цієї теми. Кількість балів: 3 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Масштабування практики проведення госпітальної ОМТ на ЗОЗ для поліпшення прийняття управлінських рішень особливо в умовах обмежених ресурсів. Впровадження такого підходу особливо важливо для ЗОЗ з високою діагностичною та операційною активністю, де активно впроваджуються нові медичні технології Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Коли йдеться про судинний доступ у дітей, точність і швидкість виходять на перший план. Один неправильний кут чи затримка перетворять ефективне лікування на стрес і ризики. Проблеми важкого венозного доступу, ускладнення катетеризації та порушення алгоритмів є болючою темою для багатьох відділень, навіть попри розвиток технологій. На цьому заході ви отримаєте чітку систему дій: від вибору типу доступу (PICC, CVC, UVC, внутрішньокістковий) до використання ультразвукової навігації за принципами in-plane/out-of-plane. Розглянете типові помилки, навчитеся працювати з важким доступом, вчасно розпізнавати ускладнення та запобігати інфекціям. Після заходу ви зможете впевнено забезпечувати венозний доступ у дітей будь-якого віку, мінімізувати ризики та діяти злагоджено навіть у критичних ситуаціях. • Вступ і актуальність • Клінічні виклики забезпечення венозного доступу у дітей. • Короткий огляд сучасних рекомендацій та поширених помилок. • Вибір судинного доступу: стратегія та алгоритми • Показання до периферичного, центрального та внутрішньокісткового доступу. • Огляд варіантів венозного доступу у дітей: PICC, CVC, IAP, UAC, UVC та внутрішньокістковий доступ. • Клінічні алгоритми вибору: шок, дегідратація, важкий доступ. • Ультразвукова навігація: покроковий підхід • Принципи використання УЗД при канюляції: in-plane/out-of-plane. • Як візуалізувати вени, уникати артерій, обирати оптимальну глибину. • Коротке відео з коментарями експерта. • Типові труднощі: колапс вени, неправильний кут, відсутність потоку. • Ускладнення і профілактика • Найчастіші ускладнення: екстравазація, тромбоз, інфекція, пошкодження артерії. • Як мінімізувати ризики: асептика, правильна фіксація, контроль прохідності. • Алгоритм дій у разі втрати доступу в критичного пацієнта (зокрема, внутрішньокістковий). • Відеодемонстрація встановлення катетера • Розбір клінічного кейсу з катетерасоційованої інфекції кровотоку • Q&A-сесія