Заходи БПР — Дитяча гематологія-онкологія 2026

Анемія у новонароджених, особливо у передчасно народжених дітей — одна з головних проблем неонатальної практики, оскільки має прямий вплив на виживання, нейророзвиток та довгостроковий прогноз. Обмежені запаси заліза, низький рівень еритропоетину та ятрогенні крововтрати формують високий ризик анемії у перші тижні життя. Важливо вміти тримати баланс між трансфузійною безпекою та ефективними профілактичними стратегіями відповідно до міжнародних рекомендацій. На цьому заході ви розглянете патофізіологію анемії у новонароджених, сучасні підходи до діагностики та моніторингу, а також доказову базу трансфузійних і нетрансфузійних стратегій. Ви ознайомитесь з міжнародними рекомендаціями AAP, ESPGHAN, WHO та BAPM, навчитесь оцінювати показання до трансфузії, обирати оптимальні компоненти крові та використовувати фармакологічну профілактику, включно з препаратами заліза й еритропоетинами. Після навчання ви зможете приймати точні рішення щодо менеджменту анемії у новонароджених, мінімізувати необґрунтовані трансфузії та застосовувати рестриктивні стратегії корекції анемії та залізодефіциту. • 1. Вступ • Значення проблеми анемії у новонароджених • Вплив на виживання, нейророзвиток та прогноз • Особливості у недоношених дітей • 2. Патофізіологія та класифікація • Анемія передчасно народжених дітей • Гемолітичні та крововтратні анемії • 3. Діагностика та моніторинг • Лабораторні критерії • Клінічні прояви • Мінімізація флеботомій: мікрометоди, point of care • 4. Огляд міжнародних рекомендацій з профілактики та лікування анемії передчасно народжених • 5. Трансфузійна терапія • Міжнародні пороги для трансфузій (рестриктивна стратегія) • Вибір компонентів крові • Безпека та моніторинг після трансфузії • Порівняння рестриктивних vs ліберальних стратегій (Cochrane, AAP, BAPM) • 6. Фармакологічна профілактична підтримка • Препарати заліза: старт, дози, моніторинг • Відтерміноване перетискання пуповини (WHO, ACOG) • Фортифікація грудного молока, збагачені суміші • Алгоритми профілактики у групах високого ризику • Еритропоетини: показання, ефективність, ризики • 7. Алгоритми менеджменту • Міждисциплінарна взаємодія (неонатолог, анестезіолог, трансфузіолог) • 8. Клінічні кейси • Недоношений 28 тижнів з анемією • Анемія у доношеного після інтенсивної терапії (часті забори крові) • Вибір між трансфузією та фармакотерапією • 9. Відповіді на питання учасників

Ліки можуть рятувати життя, але важливо подбати, щоб вони не спричиняли залежність. На цьому заході ви дізнаєтесь, як безпечно працювати з рецептурними препаратами, розпізнавати ранні ознаки залежності та не допустити її розвитку у своїх пацієнтів. Ви навчитеся контролювати призначення ліків, оцінювати ризики, вчасно помічати абстинентний синдром, грамотно комунікувати з пацієнтом і пропонувати безпечні альтернативи. Ви знатимете, як уникнути помилок, які можуть призвести до хронічного болю, передозування чи психоемоційних зривів. Протягом заходу ви зʼясуєте, як правильно застосовувати бензодіазепіни, коли варто припиняти терапію, які стратегії профілактики справді працюють і як вибудувати ефективну взаємодію з пацієнтами й колегами. Окрема увага буде приділена розгляду реальних клінічних випадків. • Розуміння проблеми залежності від рецептурних препаратів. • Ранні ознаки формування залежності. • Ризики неправильного призначення лікарських засобів. • Профілактика розвитку залежності. • Альтернативні методи лікування. • Стратегії безпечного припинення терапії. • Психоосвіта й ефективна комунікація з пацієнтом. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників

ЗЗК (хвороба Крона (ХК) та виразковий коліт (ВК)) дедалі частіше діагностуються у дітей; близько 20–25% усіх випадків починаються саме в дитячому віці. Найшвидше зростання захворюваності спостерігається у дітей до 5 років («дуже ранній початок» — VEO-IBD), що часто пов'язано з моногенними дефектами імунітету. Більшість випадків припадає на вік 9–17 років. Середня тривалість часу від перших симптомів до постановки діагнозу за міжнародними даними складає 1 рік. Дитячий виразковий коліт часто перебігає у більш поширеній та тяжкій формі, ніж у дорослих. Ключові особливості: теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Приєднуйтесь, щоб упевнено розпізнавати ранні прояви запальних захворювань кишківника у дітей та своєчасно скеровувати пацієнтів до спеціалізованої допомоги. Програма заходу • Поговоримо про: що натякає на ЗЗК (симптоми, «червоні прапорці», позакишкові прояви). • Алгоритм діагностики на рівні лікаря первинної ланки: лабораторні тесті, диференціальна діагностика на ранньому етапі, скерування та маршрут. • Як не потрапити в пастку гіпердіагностики, та що не треба робити при підозрі на ЗЗК. • Дитина в ремісії — що далі? • Клінічний та параклінічний моніторинг — перелік, строки, частота. • Ознаки загострення, шлях пацієнта. • Вакцинація: коли та чим. • Психосоціальна підтримка: навчання, комунікація, створення команди. • Профілактика та превенція ускладнень захворювання та лікування. • Нутритивна підтримка. • Бонус: новітні стратегії лікування. • Бонус: гострий ЗЗК — ознаки, діагностика, швидкі рішення, скерування. • Бонус: підготовка до переходу пацієнта в дорослу медичну мережу. • Після завершення майстер-класу ви будете вміти: виявляти ознаки та симптоми ЗЗК. • Проводити доречний діагностичний скринінг ЗЗК. • Створювати маршрут пацієнта підозрілого на ЗЗК. • Уникати зайвих обстежень та лікувальних підходів. • Впевнено керувати ходом лікування та своєчасно виявляти загострення або ускладнення. • Розумно проводити нутритивну підтримку. • Проводити вакцинацію дітям з ЗЗК до початку імуносупресорної або біологічної терапії. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

GVP: функції та відповідальність уповноваженої/контактної особи з фармаконагляду 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ 8 балів БПР. Код заходу БПР: 1022548 Тривалість: 8 академічних годин. Вартість: • 7 000 грн. для 1-го учасника • 6 300 грн. – 2-й та кожен наступний учасник від компанії До вартості входить: доступ до відео на каналі YouYube на 30 днів + навчальні матеріали в електронному вигляді + сертифікат. Курс записано українською мовою. Для доступу потрібна Google-пошта учасника (із закінченням gmail.com). Програма заходу • ✅ Вимоги до кваліфікації уповноваженої особи відповідальної за фармаконагляд. • Специфічні процеси: обмін інформацією з РВ; використання термінології; збереження даних та можливість пошуку; оновлення та актуальність даних. • ✅ Вимоги до локальної особи відповідальної за фармаконагляд. • ✅ Вимоги до кваліфікації та освіти фахівців з фармаконагляду. • ✅ Система документації глобальної системи фармаконагляду. • ✅ Документація. • ✅ Система менеджменту якості до системи фармаконагляду. • ✅ Навчання у системі фармаконагляду. • ✅ Угоди щодо обміну інформацією з безпеки ЛЗ з бізнес-партнерами, дистриб’торами, виробниками. • ✅ Майстер – файл системи фармаконагляду. • ✅ Аудити системи фармаконгляду. • ✅ Процес управління повідомленнями про побічні реакції (ICSRs). • ✅ Бази даних з фармаконагляду (2 частини). • ✅ Моніторинг літератури та інтернет-джерел, сайтів регуляторних органів щодо інформації/повідомлень про побічні реакції/відсутності ефективності ЛЗ. • ✅ Зв’язок глобальної системи фармаконагляду із матеріалами реєстраційного досьє. • ✅ Система управління ризиками. • ✅ Періодичний звіт із безпеки. • ✅ Визначення співвідношення користь-ризик. • ✅ Заходи мінімізації ризиками. • ✅ Інспекція системи ФН на глобальному та локальному рівнях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс розроблено щоб сформувати розуміння процесу та основних вимог для коректного виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я. Ви дізнаєтесь про передумови виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я, а також про особливості створення та використовування електронного рецепта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційний курс із використанням електронних навчальних ресурсів (українська мова) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційний курс із використанням електронних навчальних ресурсів (українська мова). Основний акцент — розбір гепатотоксичності та клінічних аспектів медикаментозно-індукованих уражень печінки (DILI/МІУП), від номенклатури й причин до діагностики та лікувальної тактики. Програма заходу • Блок 1. Вступ в номенклатуру МІУП: Урок 1 — Знайомство з ментором (Олена Барабанчик); Урок 2 — Поняття гепатотоксичності. Історична довідка; Урок 3 — Тестування • Блок 2. Епідеміологія МІУП: Урок 1 — FDA про гепатотоксичність. Нові дані; Урок 2 — Тестування • Блок 3. Причини розвитку МІУП: Урок 1 — Ліки, БАДи та фітопрепарати. Їх вплив на печінку; Урок 2 — Тестування • Блок 4. Провокуючі фактори та фактори ризику розвитку МІУП: Урок 1 — Коморбідні стани. Механізм патологічної дії лікарських засобів на печінку. Шляхи метаболізму; Урок 2 — Тестування • Блок 5. Основні дефініції та класифікація: Урок 1 — Шкала RUCAM. Класифікація МІУП. Механізми холестазу; Урок 2 — Тестування • Блок 6. Клінічні особливості перебігу МІУП: Урок 1 — Клінічна картина. Форма гепатиту; Урок 2 — Тестування • Блок 7. Діагностика та критерії діагнозу МІУП: Урок 1 — Лабораторні критерії діагностики. Алгоритм встановлення діагнозу; Урок 2 — Тестування • Блок 8. Лікарські засоби та МІУП: Урок 1 — Антибіотики. НПЗП. Статини. Імунобіологічні препарати. Кардіологічні препарати. ІПП; Урок 2 — Тестування • Блок 9. Закон Хайя: Урок 1 — Прогностичні індекси. Біохімічні критерії закону Хайя; Урок 2 — Тестування • Блок 10. Лікувальна тактика при МІУП: Урок 1 — Основні принципи терапії. Рекомендовані лікарські засоби. Моніторинг. Профілактика; Урок 2 — Тестування Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Помилка 404. Сторінку не знайдено. Можливо, вона була видалена або ніколи не існувала. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань