Заходи БПР — Дитяча гастроентерологія 2026

Цей навчальний курс розроблений Академією НСЗУ для формування комплексного розуміння особливостей ведення медичних записів пацієнтів, які потребують паліативної допомоги та знеболення лікарськими засобами, включеними до програми реімбурсації за напрямком “Лікарські засоби для лікування болю та надання паліативної допомоги”. Він допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів паліативних пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги та амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рецептурні помилки є однією з найчастіших причин відмови у відпуску лікарських засобів, юридичних ризиків для медичного працівника та затримки лікування пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні вимоги до оформлення рецептів, типові помилки під час їх виписування та практичні алгоритми роботи з паперовими й електронними рецептами. Після навчання ви зможете впевнено оформлювати рецепти відповідно до чинних нормативних вимог і уникати типових помилок у вашій практиці. • 1. Чотири рішення, які лікар має прийняти до створення рецепта • 2. Клінічне призначення як основа коректного рецепта • 3. Матриця вибору рецепта • 4. Е-рецепт у ЕСОЗ: що відбувається до і після натискання кнопки «Створити» • 5. Рецепти підвищеного ризику • 6. Якщо рецепт уже створено невірно. Алгоритм дій лікаря • 7. Дистанційний і повторний рецепт: межі допустимого. Ситуації, коли рецепт можна створити без очного візиту. • 8. Лікар — пацієнт — аптека: конфліктні ситуації. • 9. Практикум: «Рецепти, у яких легко помилитися» • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027965. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Формування стоми – не кінцевий етап лікування, а складова довготривалої реабілітації пацієнта, що потребує системного міждисциплінарного підходу. Підготовка фахівців до ведення таких пацієнтів часто є недостатньою в межах базових освітніх програм, а зростання частоти онкопатології кишківника й тяжких травматичних ушкоджень, зокрема мінно-вибухових, зумовлює збільшення кількості пацієнтів зі стомами, що підвищує актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей. Дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема стом-терапевтів, призводить до того, що значна частина відповідальності покладається на лікарів первинної ланки. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі аспекти ведення пацієнтів зі стомами. Ви дізнаєтеся про принципи формування стом та особливості догляду за ними на амбулаторному етапі. Також ви проаналізуєте технічні аспекти підбору засобів догляду, зокрема калоприймачів та засобів захисту шкіри, що є важливою складовою профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Після навчання ви зможете здійснювати комплексне ведення пацієнтів зі стомами на амбулаторному етапі, зокрема оцінювання стану стоми, підбір адекватного догляду та своєчасне виявлення ускладнень, як-от парастомальні грижі, стенози чи некротичні зміни. • Вступ. Актуальність теми і роль амбулаторного лікаря у веденні пацієнтів зі стомами. • Поняття стоми й загальні принципи її формування. • Основні види стом: гастростомія, трахеостомія, колостомія. • Показання до формування різних видів стом. • Базові принципи догляду за стомами на амбулаторному етапі. • Особливості догляду залежно від типу стоми (гастростома, трахеостома, колостома). • Найчастіші ускладнення. • Червоні прапорці та показання до направлення в стаціонар. • Клінічний випадок. • Висновки та практичні рекомендації для лікарів. • Запитання-відповіді.

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Бали БПР: 4. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики соматоформних розладів та органічної соматичної патології, застосування валідизованих скринінгових шкал, виявлення маркерів хронічного психосоматичного розладу й біологічного виснаження, розпізнавання патернів соматизації психотравми, формулювання клінічного діагнозу відповідно до МКХ та розроблення плану обстеження пацієнта. Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • Проводити диференційну діагностику між соматоформними розладами та органічною соматичною патологією у пацієнтів з досвідом бойового стресу. • Застосовувати валідизовані скринінгові шкали та опитувальники для оцінки рівня стресу, тривоги, депресії та соматизації. • Виявляти ранні клінічні та лабораторні маркери переходу гострої стресової реакції у хронічний психосоматичний розлад та біологічне виснаження. • Розпізнавати специфічні патерни соматизації психотравми (кардіальні, гастроентерологічні, неврологічні маски). • Формулювати клінічний діагноз відповідно до МКХ, враховуючи психосоматичний компонент захворювання. • Розробляти план обстеження пацієнта з підозрою на психосоматичну патологію, мінімізуючи ятрогенію та поліпрагмазію. • Які нейробіологічні механізми лежать в основі трансформації хронічного стресу в соматичну патологію та біологічне виснаження? • Як провести диференційну діагностику між конверсійними розладами, соматизованою депресією та іпохондрією у пацієнтів, що зазнали психотравми? • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити психосоматичний генез соматичних скарг (напр., абдомінального болю, головного болю, кардіалгій)? • Які лабораторно-інструментальні методи є доцільними для виключення органічної патології та підтвердження діагнозу психосоматичного розладу? • В чому полягають особливості клінічної картини та діагностики психосоматичних розладів у різних категорій населення (військовослужбовці, ВПО, діти)? • Яка роль запальних процесів низької інтенсивності (low-grade inflammation) у патогенезі біологічного виснаження при тривалому стресі? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Розвиток м'яких навичок (soft skills). Кількість балів: 2. Мета навчання: допомогти зрозуміти тактику поведінки лікаря при повідомленні різним за віком пацієнтам про важкий діагноз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Огляд новонародженої дитини — дистанційний курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Онлайн курс з огляду новонародженої дитини українською мовою. Тривалість — 5 ак. годин. Для учасників передбачено дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів. Програма заходу • Блок 1. Основні поняття. Огляд шкіри, мʼяких тканин • Урок 1 — Привітання, знайомство з ментором (для кого курс буде корисним?) • Урок 2 — Огляд новонародженого: на що звертати увагу? (перший погляд; шкіра, грудні залози, вушні раковини, волосяний покрив, геніталії, шкірні звивини; ознаки недоношеності) • Урок 3 — Шкіра новонародженого: можливі знахідки. Тактика ведення (мілії, міліарії, кавова пляма, монголоїдна пляма, токсична еритема, малюкова гемангіома, винна пляма, невус, пустулярний меланоз) • Урок 4 — Малюкова гемангіома. Ускладнення. Медикаментозне та хірургічне лікування (сучасні підходи до менеджменту) • Урок 5 — Гігрома. Ліпома, фіброма, дермоїдна кіста (кіста Бейкера; як поставити діагноз; сучасний підхід до ведення) • Урок 6 — Проміжне тестування • Блок 2. Опорно-руховий апарат. Голова. Обличчя. Шия • Урок 1 — Перелом ключиці. Деформації грудної клітки. Патологія кінцівок (деформації грудної клітки; полі- та олігодактилія; амніотична перетяжка; дисплазія кульшових суглобів) • Урок 2 — Новоутворення голови: пологова пухлина, підапоневротичний крововилив, кефалогематома (диференційна діагностика; тактика та сучасні підходи до лікування) • Урок 3 — Дакріоцистит. Атрезія та стеноз хоан. Розщілина мʼякого, твердого піднебіння та верхньої губи. Анкілоглосія (діагностика та тактика ведення поширених станів) • Урок 4 — Мʼязова кривошия. Лімфангіома, тератома, серединні та бічні кісти шиї (значення пренатальної діагностики; діагностика та тактика ведення) • Урок 5 — Проміжне тестування • Блок 3. Пуповина. Пупочна грижа. Діастаз. Гастростома. Стома • Урок 1 — Пуповина: як доглядати. Пуповинна грижа (омфалоцеле) (коли відпаде, чому мокне; що виділяється; хірургічні втручання) • Урок 2 — Пупочна грижа та вентральна грижа: в чому різниця? (чи ущемлюється; міфи; коли лікувати) • Урок 3 — Діастаз прямих мʼязів живота. Грижа білої лінії живота (як діагностувати; різниця; небезпеки; чи потрібне хірургічне лікування) • Урок 4 — Види стом. Як правильно вести пацієнта зі стомою (види; для чого виводяться; як не нашкодити) • Урок 5 — Стоми з тонкої та товстої кишки (відмінності; на що звертати увагу; небезпеки та догляд; показники контролю; особливості ведення) • Урок 6 — Проміжне тестування • Блок 4. Пахова грижа. Патології геніталій. Промежина та анус. Гнійні процеси • Урок 1 — Пахова грижа. Защемлення пахової грижі (ознаки; основні небезпеки; коли оперувати; як попередити ускладнення) • Урок 2 — Фімоз, парфімоз, рубцевий фімоз, епі-, гіпоспадія (коли слід втручатися; норма чи патологія; відсутнє яєчко) • Урок 3 — Патологія яєчка: перекрут яєчка, перекрут придатка яєчка, варикоцеле, водянка яєчка (диференційна діагностика; що таке варикоцеле та водянка) • Урок 4 — Промежина та анус. Поняття про аноректальні мальформації (типова анатомія; як виявити; види нориць) • Урок 5 — Гнійні процеси: врослий ніготь, пілонідальна хвороба (основи гнійної хірургії; підходи до лікування; тактика ведення пілонідальної кісти) • Урок 6 — Проміжне тестування • Урок 7 — Завершення курсу (дякуємо за проходження) Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Системна склеродермія не має яскравого маніфесту. Вона починається з дрібних сигналів: феномену Рейно, шкірних змін чи антитіл у крові. Якщо їх пропустити, наступним проявом буде легенева гіпертензія, гостра ниркова недостатність або інші ускладнення, що визначають тривалість життя пацієнта. На заході ви навчитеся розпізнавати ранні прояви системного склерозу (VEDOSS-синдром), розглянете сучасні діагностичні критерії та алгоритми ведення відповідно до настанов EULAR/ACR. Дізнаєтесь, які обстеження необхідно призначити та як уникати критичних помилок у лікуванні, зокрема з призначенням глюкокортикостероїдів. Після лекції ви будете впевнено орієнтуватись в мультиорганних проявах склеродермії, знатимете, як діяти у складних ситуаціях (вагітність, вакцинація, коморбідність), і зможете покращити прогноз для пацієнта. • Вступ та епідеміологія. • Патогенез як ключ до розуміння клініки та лікування. • Імунологічні маркери. • Сучасна класифікація та діагностичні критерії. • Клінічні прояви системного склерозу. • синдром VEDOSS; • ураження шкіри; • ураження серцево-судинної системи; • ураження ШКТ; • ураження дихальної системи; • ураження нирок. • Загальні принципи лікування і терапія відповідно до ураженої системи. • Прогноз і стратифікація ризику. • Алгоритм спостереження та окремі клінічні аспекти: • рекомендації щодо скринінгу та спостереження за пацієнтами; • особливості проведення вакцинації відповідно до призначеної терапії; • вагітність та препарати для ведення системного склерозу. • Відповіді на запитання