Заходи БПР — Дитяча ендокринологія 2026

Цей онлайн-курс окреслює основні принципи надання допомоги травмованому постраждалому та пріоритетність дій під час його огляду на догоспітальному етапі. Матеріали курсу дають можливість учасникам отримати поглиблені знання щодо первинного огляду травмованого пацієнта. Автори курсу детально зупиняються на особливостях діагностики й лікування травм та станів, що безпосередньо загрожують життю травмованих пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика є одним із базових і найшвидших методів виявлення сечокам’яної хвороби та її ускладнень, даючи змогу оцінити наявність конкрементів, ознаки обструкції та ступінь дилатації чашково-мискової системи. Правильна інтерпретація УЗ-картини має критичне значення для своєчасного прийняття клінічних рішень, особливо в ургентних станах. Недостатній рівень опанування методики може призводити до несвоєчасного виявлення конкрементів, пізньої діагностики обструкції сечових шляхів, прогресування гідронефрозу, розвитку інфекційних ускладнень і втрати функціонального потенціалу нирки. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати ультразвукову картину при сечокам’яній хворобі, зокрема виявляти конкременти різної локалізації, ознаки обструкції та вторинні зміни у нирках. Ви розглянете методики ультразвукової діагностики при нирковій коліці й алгоритми інтерпретації знахідок у разі гострих станів. Також ви зможете точно оцінювати ступінь гідронефрозу в дорослих та дітей із використанням клінічно прийнятих класифікацій (SFU, Radiology, Onen) і діагностувати піонефроз та інші складні випадки. Після проходження майстер-класу ви зможете впевнено інтерпретувати УЗ-ознаки сечокам’яної хвороби та її ускладнень, своєчасно виявляти обструкцію та обґрунтовано визначати тактику ведення пацієнта: від спостереження до ургентного втручання. • Нефролітіаз, уретеролітіаз, цистолітіаз: можливості й обмеження УЗД. • УЗД при нирковій коліці. • УЗ-оцінювання ступеня гідронефрозу в дорослих та дітей (SFU, Radiology, Onen). • Піонефроз. • Складнощі диференціальної діагностики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

У критичній ситуації ефективність дій анестезіолога визначається рівнем його підготовки. Гайдлайни 2025 року – це повноцінна зміна підходу: від інтуїтивної ресусцитації до фізіологічно обґрунтованої, цифрово підтриманої системи дій. Настав час навчитися працювати за новими правилами та відповідати міжнародному стандарту або ризикувати припуститися помилки у ситуаціях, де кожна неправильна деталь ставить життя дитини під загрозу. На цьому заході ви розглянете зміни, які вже зараз визначають стандарт педіатричної та неонатальної реанімації, нові підходи до оксигенації та дозування адреналіну, пріоритети моніторингу з раннім використанням ЕКГ, а також роль новітніх технологій: від пристроїв зворотного зв’язку до ШІ-помічників у прийнятті рішень. Ви навчитеся діяти в умовах високого навантаження без втрати якості. Після навчання ви зможете діяти без зайвих сумнівів навіть у складних ситуаціях, не посилаючись на застарілі алгоритми. • Вступ та "Золота хвилина" • Чому гайдлайни 2025 змінили пріоритети? • Новонароджені: концепція "Золота хвилина" у 2025 році – фокус на терморегуляції та фізіологічному перетисканні пуповини. • Головна зміна: нові підходи до стартової концентрації кисню для доношених і недоношених. • Реанімація новонароджених (NLS): оновлені алгоритми • Дихання понад усе: техніка вентиляції під позитивним тиском (PPV). Використання Т-систем проти мішків Амбу. • Моніторинг: чому ЕКГ тепер рекомендовано раніше, ніж пульсоксиметрія для визначення ЧСС. • Медикаменти: оновлені дозування адреналіну та шляхи введення. • Сучасний акцент: підтримка сім'ї під час реанімації в пологовому залі. • Педіатрична реанімація (PALS): від немовлят до підлітків • Алгоритм C-A-B чи A-B-C? Останні дебати ERC vs AHA щодо послідовності дій. • Якість компресій: використання пристроїв зворотного зв’язку в реальному часі. • Дихальні шляхи: "Step-wise approach" – чому маскова вентиляція часто краща за інтубацію у дітей. • Дефібриляція: корекція енергії розряду та ведення рефрактерних ритмів. • Особливі стани й постреанімаційна допомога • Сепсис та рідинна терапія: обережність з болюсами. • Нейропротекція: цільовий температурний менеджмент (TTM) – де ми зараз? • Прогнозування: коли зупинитися? Етичні аспекти згідно з новими протоколами. • Робота в команді • Human Factors: роль лідера та CRM (Crew Resource Management) у критичних ситуаціях. • Цифрові помічники: мобільні додатки та ШІ-калькулятори доз, схвалені ERC. • Q&A-сесія

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Формування плану лабораторного скринінгу для дітей першого року життя відповідно до вікових періодів та груп ризику. • Інтерпретація результатів загального аналізу крові, сечі, біохімічних маркерів у немовлят. • Побудова оптимального графіка консультацій суміжних спеціалістів (невролог, ортопед, офтальмолог) на основі клінічних протоколів. • Стратифікація ризиків розвитку дефіцитних станів (залізодефіцит, дефіцит вітаміну D) та їх рання діагностика. • Призначення та корекція доз препаратів для профілактики рахіту та залізодефіцитної анемії згідно з актуальними рекомендаціями. • Володіння технікою диференційної діагностики на основі даних анамнезу, фізикального огляду та параклінічних досліджень. • Імплементація сучасних клінічних протоколів та настанов у щоденну практику ведення здорової дитини. Питання, що розглядаються: • Який обов’язковий перелік лабораторних досліджень для дитини першого року життя та в які декретовані терміни їх проводити? • Які показання до проведення нейросонографії та УЗД кульшових суглобів у немовлят? • Тактика ведення пацієнта при виявленні відхилень у загальному аналізі крові (анемія, тромбоцитоз). • Як обрати оптимальну профілактичну дозу вітаміну D для доношених та недоношених дітей? • Які «червоні прапорці» під час огляду дитини є показанням для консультації вузького спеціаліста? • Як тип вигодовування впливає на тактику профілактики залізодефіциту? • Сучасні підходи до діагностики та профілактики дефіциту ключових мікронутрієнтів. • Алгоритм диференційної діагностики неонатальних жовтяниць. Програма заходу • Заняття 1 • 02:45:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Навчання призначене для лікарів різних спеціальностей, практикуючих нутриціологів і спеціалістів, які хочуть систематизувати та оновити свої знання відповідно до сучасних доказових рекомендацій. Навчання відбувається онлайн: учасники дивляться уроки на зручній платформі, виконують домашні завдання, складають фінальний іспит і отримують сертифікат. Сертифікат з балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. У результаті навчання учасники навчаться критично аналізувати наукову літературу та інтерпретувати результати досліджень, опанують алгоритм проведення нутриціологічної консультації, зможуть складати персоналізовані програми харчування та використовувати харчування як інструмент профілактики й комплексного лікування неінфекційних захворювань. Також учасники опанують інструменти ефективного консультування, навчаться виявляти червоні прапорці розладів харчової поведінки та отримають практичні рекомендації щодо розвитку консультаційної практики. Програма заходу • Старт 29 червня • Формат навчання: онлайн • 20 балів БПР • Модуль 1. Вдалий старт — 2,4 акад.год • Лекція 1. Роль харчування у підтримці здоров’я: на що воно дійсно впливає і чому ми можемо це коригувати. Що таке здорове, збалансоване харчування. • Тривалість: 58,41 хвилин • Лекція 2. Пошук доказової інформації. Інтерпретація досліджень та рекомендацій з харчування. • Тривалість: 82,29 хвилин • Модуль 2. Макро й мікронутрієнти — 7,27 акад.год • Лекція 1. Вуглеводи. Харчові волокна. Наслідки дефіциту та надлишку. Цукор, цукрозамінники. • Тривалість: 128 хвилин • Лекція 2. Білки. Функції, типи, наслідки дефіциту й профіциту. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 3. Жири. Функції, типи, наслідки дефіциту й профіциту. • Тривалість: 47 хвилин • Лекція 4. Мікронутрієнти: огляд, пошир дефіцити, антинутрієнти. Часті дефіцити. • Тривалість: 52 хвилини • Лекція 5. Питний режим: що, скільки і коли пити. Найпоширеніші міфи. • Тривалість: 51 хвилин • Модуль 3. Консультування — 3,31 акад.год • Лекція 1. Послуги та типи пацієнтів, постановка реалістичної цілі. Інструменти для збору інформації про підопічного. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 2. Оцінка харчового профілю, підрахунок калорій: за і проти. Побудова раціону. • Тривалість: 100 хвилин • Модуль 4. Дієтотерапія при поширених захворюваннях — 7,11 акад.год • Лекція 1. Корекція ваги. Ожиріння: діагностика, корекція способу життя та харчування. • Тривалість: 107 хвилин • Лекція 2. Метаболічний синдром, інсулінорезистентність. Діагностика, лікування. Діабет та харчування. Огляд рекомендацій ADA, EASD. • Тривалість: 63 хвилини • Лекція 3. Харчування і захворювання серцево-судинної системи. • Тривалість: 45 хвилин • Лекція 4. Дієти для гастропацієнтів: що ефективно і що ні. Чому "столи за Певзнером" неефективні. • Тривалість: 56 хвилин • Лекція 5. Харчування вегетаріанців та веганів: на що маємо звернути увагу для збалансування раціону. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 6. Подагра. Підвищення сечової кислоти. Особливості харчування • Модуль 5. Психологія для роботи — 3,11 акад.год • Лекція 1. РХП та переїдання: як розрізняти і виявити "червоні прапорці" і що не варто казати пацієнту. • Лекція 2. Емоційне переїдання, заїдання стресу: як допомогти пацієнту налагодити харчову поведінку. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове дослідження лімфатичної системи допомагає своєчасно виявити системну патологію. Лімфатичні вузли реагують на інфекційні, запальні, аутоімунні та онкологічні процеси, виступаючи маркером як локальних, так і генералізованих змін. Під час проведення УЗД важливо розуміти клінічне значення лімфатичної системи, її анатомічні й топографічні варіанти. Це забезпечує правильну інтерпретацію УЗ-картини, дає змогу відрізнити фізіологічну або реактивну відповідь від початкових проявів злоякісного процесу та визначити, коли УЗД є методом першої лінії, а коли необхідне дообстеження з використанням КТ, МРТ, ПЕТ або морфологічної верифікації. На цьому заході ви розглянете ультразвукові критерії норми та патології лімфатичних вузлів, типові й атипові варіанти анатомії. Ви дізнаєтеся про діагностичні пастки, які можуть призводити до хибної інтерпретації реактивних змін як злоякісних та через які можна не помітити ранні ознаки метастатичного ураження чи лімфопроліферативних захворювань. Після навчання ви будете впевнено оцінювати лімфатичні вузли різних анатомічних груп, обґрунтовано проводити диференційну діагностику, а також формувати клінічно аргументований УЗ-висновок. • Клінічне значення лімфатичної системи. • Ембріогенез лімфатичної системи. • Анатомія та анатомічні варіанти. • Топографічна класифікація (зони). • Методика ультразвукового дослідження лімфатичних вузлів. • Нормальні лімфатичні вузли. • Запальні та реактивні ураження лімфатичних вузлів. • Доброякісні неінфекційні ураження. • Злоякісні ураження лімфатичних вузлів. • Захворювання з первинним ураженням лімфатичної тканини. • Реакція лімфатичних вузлів у разі патології органів. • Додаткові методи (еластографія, CEUS, пункційна навігація). • Типові діагностичні помилки і пастки. • Алгоритм УЗ-висновку. Клінічні кейси та інтеграція в практику. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

1. Відеолекція Порушення фаз I та II печінкової біотрансформації: патобіохімічні механізми та клінічні прояви: Сучасна модель біотрансформації ксенобіотиків Phase I: біоактивація і формування реактивних метаболітів Phase II: кон’югація та кофакторна забезпеченість Патобіохімія дисбалансу Phase I–II та транспортного компонента Модифікатори активності систем біотрансформації Клінічні фенотипи та діагностична рамка 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

До 60% пацієнтів з хронічними дерматологічними захворюваннями мають симптоми тривожності або депресії. Шкіра й нервова система мають спільне ембріональне походження та взаємодіють через складні нейроімунні та нейроендокринні механізми. Психоемоційні фактори можуть провокувати або посилювати перебіг дерматозів, водночас видимі шкірні прояви нерідко стають джерелом психологічного дистресу. Розуміння взаємодії «шкіра–мозок» дає змогу точно оцінювати причини рецидивів та ефективніше будувати лікувальну тактику. На цьому заході ви дізнаєтеся про біологічні механізми взаємодії між нервовою системою та шкірою, роль стресу як тригера дерматологічних захворювань, а також про вплив хронічних дерматозів на психічне здоров’я пацієнтів. Ви розглянете нейропсихологічні механізми хронічного свербежу, поведінкові психодерматологічні розлади, зокрема дерматиломанію і трихотиломанію, а також проблему стигматизації пацієнтів з видимими шкірними змінами. Окрім цього, ви навчитесь користуватися базовими інструментами скринінгу психічних розладів у дерматологічній практиці та дізнаєтеся принципи міждисциплінарної взаємодії між психіатром і дерматологом. Після навчання ви зможете розпізнавати психодерматологічні фактори у пацієнтів із псоріазом, атопічним дерматитом, акне, розацеа чи хронічним свербежем, а також у разі загострень дерматозів після стресу. • 1. Шкіра–мозок: біологічний зв’язок. Шкіра – нейроімунний орган. • 2. Стрес як тригер дерматологічних захворювань: психоемоційні фактори можуть провокувати або посилювати перебіг багатьох дерматозів. • 3. Хронічні дерматози і психічне здоров’я: вплив тривалого перебігу шкірних захворювань на рівень тривожності, депресії та соціальної адаптації. • 4. Свербіж як нейропсихологічний симптом: хронічний свербіж – приклад прямої взаємодії між мозком і шкірою. • 5. Поведінкові та психодерматологічні розлади: дерматиломанія, трихотиломанія та інші поведінкові фактори. • 6. Стигматизація та психологічний дистрес: видимі шкірні зміни, соціальна стигматизація, зниження самооцінки та емоційні розлади. • 7. Дисморфічний розлад тіла в дерматології та косметології. • 8. Скринінг психічних розладів у дерматологічній практиці: PHQ-9, GAD-7, DLQI для виявлення психоемоційного компонента. • 9. Сучасне ведення психодерматологічних станів, інтегрована модель «шкіра–мозок»: коли підозрювати психічний компонент, коли направляти до психолога/психотерапевта/психіатра, роль психотерапії та психофармакології (антидепресанти, СІЗЗС, анксіолітики). • 10. Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027857. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "порядок проведення та документування результатів медичного обстеження". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера