Заходи БПР — Дитяча анестезіологія 2026

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Кандидозні інфекції є однією з найскладніших проблем у неонатальній практиці, особливо в умовах інтенсивної терапії новонароджених. Діти з екстремально низькою масою тіла, передчасно народжені, а також ті, хто перебуває на тривалому курсі антибіотикотерапії, мають значно підвищений ризик розвитку інвазивного кандидозу. Ця інфекція асоціюється з високим рівнем смертності й тяжкими ускладненнями, як-от ураження ЦНС, очей і тяжкі системні порушення. Виклики у веденні таких пацієнтів посилюються через зростання резистентності до флуконазолу й інших антимікотиків, що вимагає більш зваженого підходу до емпіричної та таргетної терапії. Крім того, кандидоз часто маскується під інші інфекційні стани або сепсис, що ускладнює своєчасну діагностику. Необхідно запроваджувати мультидисциплінарний підхід до контролю за цією інфекцією, зокрема раннє мікробіологічне тестування, оцінювання факторів ризику та вдосконалення інфекційного контролю. Навчальний майстер-клас «Кандидозні інфекції у новонароджених» буде присвячений вивченню клінічного значення кандидозних інфекцій у немовлят та їхньої актуальності в умовах сучасної неонатології. Учасники детально розглянуть групи ризику, типи кандидозу й частоту виникнення цих інфекцій. Будуть проаналізовані чинники, які сприяють розвитку інфекції, зокрема роль вертикального та нозокоміального передавання. Окрему увагу буде приділено патогенезу кандидозу відповідно до незрілості імунної системи новонароджених і формування біоплівок. Також будуть висвітлені доказові підходи до лікування, зокрема вибір антимікотиків та моніторинг терапії. • Вступ: клінічне значення кандидозу в новонароджених • Чому тема важлива саме зараз: сучасні виклики неонатології • Групи ризику: передчасно народжені, діти з катетерами, після антибіотикотерапії • Види кандидозних інфекцій: шкірні, слизові, інвазивні форми • Епідеміологія та фактори ризику • Частота кандидозу в різних неонатальних популяціях • Основні чинники ризику: перинатальні, госпітальні, медикаментозні • Роль вертикальної та нозокоміальної трансмісії • Патогенез кандидозної інфекції у новонароджених • Механізми колонізації та інвазії • Особливості імунної відповіді новонародженого • Біоплівки, антибіотик-асоційований дисбаланс • Клінічні форми та прояви кандидозу • Шкірно-слизові ураження • Ураження сечостатевої, респіраторної систем • Кандидемія та інвазивний кандидоз: ознаки, перебіг, ускладнення • Сучасні підходи до діагностики • Клінічні критерії, лабораторна верифікація • Мікроскопія, культуральні дослідження, ПЛР • Роль біомаркерів (β-D-глюкан, маннан) у ранній діагностиці • Лікування кандидозу в новонароджених: доказові стратегії • Принципи вибору антимікотика: азоли, амфотерицин B, ехінокандини • Особливості дозування в неонатальному періоді • Моніторинг ефективності й безпеки терапії • Профілактика кандидозних інфекцій у відділеннях новонароджених • Профілактичне застосування антимікотиків • Контроль за антибіотикотерапією • Інфекційний контроль, гігієна рук, догляд за катетерами • Клінічні кейси та алгоритми дій • Аналіз реальних клінічних ситуацій • Обговорення помилок, варіанти рішень • Розроблення покрокових алгоритмів ведення пацієнта • Запитання та відповіді

Іригоскопія з одномоментним подвійним контрастуванням – один із найінформативніших методів дослідження товстої кишки, що дає змогу детально оцінити її морфологію, топографію та функціональний стан. Попри розвиток ендоскопічних і томографічних технологій, метод зберігає свою важливість, зокрема для уточнення анатомічних особливостей товстої кишки та виключення патологічних змін. На цьому заході ви розглянете принципи виконання іригоскопії з одномоментним подвійним контрастуванням (метод Фішера), її відмінності від методу тугого заповнення, показання й протипоказання до проведення дослідження. Ви навчитеся проводити правильну підготовку пацієнта і забезпечувати найкращу якість процедури. Також ви дізнаєтеся про типові помилки й артефакти, що впливають на інтерпретацію результатів, та засвоїте основи рентгеносеміотики змін товстої кишки. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до проведення одномоментного подвійного контрастування, якісно готувати пацієнта, технічно правильно виконувати дослідження й точно інтерпретувати отримані зображення. • Вступ та актуальність методу • Визначення методики (метод Фішера) • Порівняння з методом тугого заповнення • Показання та протипоказання • Підготовка пацієнта як запорука якості • Технічне забезпечення • Етапи процедури • Типові помилки й артефакти • Рентгеносеміотика • Висновки

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Інтимна хірургія – це складна міждисциплінарна сфера, у якій поєднуються естетичні, функціональні та психоемоційні аспекти лікування. Будь-яка технічна помилка може вплинути не лише на анатомічний результат, але й на якість життя пацієнтки. Велика варіабельність анатомії інтимної зони, зростання кількості запитів на корекцію та нерівномірний рівень підготовки фахівців формують потребу у системному навчанні, заснованому на клінічній логіці та доказових підходах. На цьому заході ви розглянете основні аспекти сучасної інтимної пластики. Ви дізнаєтеся про показання до первинних і ревізійних втручань, особливості післяпологових та вікових змін, принципи виконання лабіопластики, hood reduction, перинеопластики й комбінованих операцій. Окремо ви розглянете алгоритми профілактики ускладнень, ведення пацієнток із порушенням чутливості або хронічним болем, а також побудову етичної комунікації в роботі з делікатними запитами й нереалістичними очікуваннями. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати клінічні показання, обирати оптимальну тактику втручання й мінімізувати ризик рубцевих змін, деформацій і функціональних порушень. • 1. Інтимна хірургія як окрема галузь пластичної хірургії. • Межа між естетикою, функцією та психоемоційним здоров’ям пацієнтки. • 2. Показання до інтимної пластики: коли «естетика» – це лікування. • Функціональні, післяпологові, вікові й посттравматичні зміни. • 3. Анатомія без ілюзій. • Варіанти норми, індивідуальна симетрія та хірургічні пастки делікатної зони. • 4. Вибір методики: персоналізований підхід. • Лабіопластика, кліторальний hood reduction, перинеопластика, комбіновані втручання. • 5. Техніка, що визначає результат. • Шви, гемостаз, робота з тканинами: як уникнути рубців, деформацій і втрати чутливості. • 6. Ускладнення: чесно про складне. • Причини, профілактика, тактика ведення та ревізійна хірургія. • 7. Комунікація з пацієнткою до операції. • Очікування, табуйовані питання, юридичні й етичні нюанси. • 8. Післяопераційний супровід як частина результату. • Реабілітація, сексуальна функція, довгострокове спостереження. • 9. Межа відповідальності хірурга. • Коли потрібно сказати «ні» і чому це ознака професіоналізму. • 10. Авторський досвід та клінічні кейси. • Аналіз помилок, нестандартні ситуації, практичні висновки. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Відеолекція Сумісність у трансфузіології: лабораторні алгоритми підбору донорської крові Основи імуногематології, що включають принципи взаємодії антигенів і антитіл, клінічне значення систем ABO та RhD, їхню імуногенність і ризики сенсибілізації; характеристика клінічно значущих антитіл. Лабораторні етапи підбору донорської крові, що охоплюють визначення групи крові пацієнта та донора з урахуванням особливих серологічних варіантів (слабкі антигени ABO, слабкий D), фенотипування за RhD та іншими клінічно значущими антигенами, проведення скринінгу алоантитіл із використанням сучасних методик і підходів до інтерпретації результатів. Особливості трансфузії у пацієнтів із багаторазовими переливаннями, підбору крові для вагітних і новонароджених, алгоритми дій в ургентних умовах та підходів до трансфузії у пацієнтів з аутоантитілами. Принципи контролю якості лабораторних досліджень та вимог до ведення документації і трасування компонентів крові. Висновки та рекомендації. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Прищитоподібні залози часто не візуалізуються під час рутинного УЗД, а їх патологію можна сплутати з вузлом щитоподібної залози або лімфатичним вузлом. На цьому заході ви навчитеся знаходити прищитоподібні залози за анатомічними орієнтирами, оцінювати їх сонографічні ознаки при аденомі, гіперплазії, карциномі та кісті, а також проводити диференційну діагностику з іншими утвореннями шиї. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати патологічно змінені прищитоподібні залози, використовувати доплерографію у складних випадках і правильно визначати подальшу тактику обстеження пацієнта. • Ультразвукова анатомія та топографія прищитоподібних залоз: • Ехо-будова нормальних прищитоподібних залоз та чи можна їх побачити при рутинному обстеженні • Варіанти кількості • Типове та атипове розташування • Фізіологія та патофізіологія прищитоподібних залоз: поняття про первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. • Коли і чому виникає гіпопаратиреоз? • Клінічна картина та лабораторна діагностика гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу. • Класифікація захворювань та сонографічна картина прищитоподібних залоз: • Гіперплазія • Аденома • Карцинома • Кіста • Коли треба «шукати» прищитоподібні залози та як це робити? • Ультразвукова диференційна діагностика: утворення прищитоподібної залози/вузол щитоподібної залози/лімфатичний вузол (ультразвукові критерії, роль доплерографії). • Складні випадки та помилки: розбір реальних клінічних кейсів. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентгенографія органів грудної клітки – один з основних методів первинної візуалізації в ургентній медицині, а швидка та правильна інтерпретація рентгенограм безпосередньо впливає на своєчасність діагностики критичних станів. Пневмоторакс, пневмомедіастинум, гемоторакс, травматичні ушкодження легень чи масивна кровотеча потребують негайного розпізнавання, оскільки навіть коротка затримка може значно погіршити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати рентгенограми при синдромах витоку повітря і травматичних ушкоджень грудної клітки. Ви розглянете рентгенологічні ознаки пневмотораксу, пневмомедіастинуму, пневмоперикарду, інтерстиціальної емфіземи та емфіземи м’яких тканин, а також особливості їх диференційної діагностики. Окрім цього, ви дізнаєтеся про відмінності між закритими й відкритими травмами грудної клітки, зокрема переломами кісткового каркасу, контузіями легень і розривами внутрішніх органів, та особливості оцінювання ургентних змін, що потребують негайного втручання. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні рентгенологічні зміни при синдромі витоку повітря і травмах грудної клітки, своєчасно визначати ступінь загрози й обирати обґрунтовану тактику ведення. • Синдром витоку повітря в грудну клітку (вступ) • Пневмоторакс • Пневмомедіастинум • Пневмоперикард • Інтерстиціальна емфізема • Емфізема м’яких тканин • Травми органів грудної клітки (вступ) • Закриті травми грудної клітки: переломи кісткового каркасу грудної клітки, контузія легень, розриви органів грудної клітки • Відкриті травми грудної клітки: проникні та непроникні.

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гемотрансфузія в інтенсивній терапії є критично важливим клінічним рішенням. Кожен компонент крові має чіткі покази до переливання, ризики та межі ефективності. У практиці анестезіолога саме трансфузійна тактика часто визначає перебіг критичного стану: від контролю крововтрати до корекції коагулопатії та підтримки доставки кисню. Головне завдання гемотрансфузії — досягти клінічно обґрунтованої корекції гемостазу без перевантаження об’ємом, імунних ускладнень і трансфузійних реакцій. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Компоненти крові: еритроцитарна маса, плазма, тромбоцити • Сучасні покази до трансфузії: коли переливати, а коли — ні (рестриктивна vs ліберальна стратегія) • Зберігання та логістика: що важливо знати, щоб не зіпсувати продукт до введення • Трансфузійна тактика в ІТ: крововтрата, коагулопатія, масивна трансфузія • Процедура переливання: від перевірки сумісності до моніторингу пацієнта • Типові помилки: “профілактичні” переливання, перевантаження об’ємом, ігнорування коагуляційних порушень • Ускладнення: TRALI, TACO, гемолітичні реакції: як розпізнати і діяти швидко • Масивна крововтрата в операційній • Пацієнт у ВІТ з коагулопатією • Сепсис і трансфузійна підтримка: з акцентом на реальні клінічні рішення, а не теорію Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини є одним із найбільш інформативних методів сучасної променевої діагностики. Використання мультипараметричних МРТ-протоколів, зокрема T1-, T2-зважених зображень, DWI та динамічного контрастування, дає змогу складати детальну тканинну характеристику патологічних утворень, оцінювати їхню васкуляризацію, поширення та відповідь на лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізичні й технічні можливості методу, принципи побудови алгоритму інтерпретації МРТ органів черевної порожнини та особливості структурованого опису результатів дослідження. Ви навчитеся проводити МРТ-діагностику патології печінки, панкреатобіліарної зони, селезінки, нирок, наднирників, кишківника й очеревини. Також ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пухлинних процесів та диференціювання доброякісних і злоякісних утворень. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати основні патологічні зміни органів черевної порожнини за допомогою МРТ-візуалізації та значно покращити ефективність лікування. • Вступ • Фізичні й технічні можливості методу • Алгоритм інтерпретації МРТ ОЧП і структурований протокол опису • МРТ печінки: можливості та алгоритми • МРТ панкреатобіліарної зони • МРТ селезінки, нирок, наднирників • МРТ кишківника та очеревини • Висновки

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли — ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Що таке тейп: міфи, правда, біомеханіка впливу Показання та протипоказання до тейпування Основи дії кінезіотейпів у реабілітації Демонстрація та відпрацювання: – Тейпування коліна – Тейпування передпліччя, зап’ястка, першого пальця руки Лімфотейпування (дренажне): передпліччя та плече Тейпування рубців Типові помилки та технічні нюанси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Загальна анестезія в стоматології вам досі схожа на «екстремальний спорт»? Стоматологічні процедури під седацією чи загальним знеболенням – це щільний пацієнтопотік, робота одразу в кількох кабінетах й готовність діяти миттєво у критичній ситуації. Для медсестри-анестезистки це особлива зона відповідальності, яка в Україні досі не має чіткої нормативної бази. Усе тримається на особистій підготовці. На заході ви отримаєте структуровані знання та алгоритми, яких немає у наказах та інструкціях, але які щодня рятують життя. Ви навчитеся швидко готувати пацієнта і робоче місце, працювати в різних анестезіологічних бригадах, налаштовувати моніторинг за міжнародними стандартами і діяти впевнено у разі гіпоксії, апное чи анафілаксії. Ви детально розглянете роль медсестри-анестезистки у безпечному проведенні анестезії. • Актуальність амбулаторної анестезіології у стоматології. • Роль медичної сестри-анестезистки у безпечному проведенні процедур амбулаторної анестезіології. • Організаційні аспекти роботи • Моделі взаємодії: адміністратор, медсестра кабінету, анестезіологічна бригада. • Алгоритм розподілу обов’язків та взаємодії під час робочого дня. • Організація зміни, передача пацієнтів (handover). • Локальні протоколи і стандарти безпеки. • Передопераційний етап • Підготовка робочого місця та перевірка обладнання. • Підготовка медикаментів: маркування, облік наркотичних і психотропних препаратів. • Підготовка пацієнта до знеболення: вибір місця ПВК, налагодження інфузії. • Заповнення передопераційного чекліста: ідентифікація пацієнта, алергологічний анамнез, останнє приймання їжі/рідини, супутні захворювання. • Документація та комунікація з анестезіологом. • Ведення загального знеболення/седації • Обов’язки медсестри під час індукції, підтримки та завершення анестезії. • Моніторинг життєво важливих функцій: SpO₂, пульс, артеріальний тиск, капнографія. • Алгоритми дій у разі критичних станів: гіпоксія, апное, анафілаксія. • Післяопераційний етап • Організація постанестезіологічної палати (rest room/PACU). • Критерії переведення пацієнта з операційної до зони відновлення. • Моніторинг у ранньому післяопераційному періоді, профілактика ускладнень. • Активізація пацієнта, контроль болю, оцінювання стану перед виписуванням. • Надання письмових та усних рекомендацій пацієнту/супроводу. • Q&A сесія • Відповіді на запитання учасників. • Розбір клінічних прикладів і типових помилок.

Гігієна рук — проста дія з великим ефектом. Чисті руки залишаються найефективнішим методом профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Незважаючи на простоту, саме цей крок часто визначає, чи отримає пацієнт безпечну медичну допомогу. На заході ми поговоримо про те, як перетворити гігієну рук на невід’ємну частину повсякденної клінічної практики — автоматичну, свідому та контрольовану. Ви отримаєте: Чіткі алгоритми гігієни рук відповідно до міжнародних і національних стандартів. Практичні підходи до навчання та аудиту. Інструменти для підвищення ефективності інфекційного контролю. Приєднуйтесь до заходу, щоб зробити гігієну рук інструментом безпеки у вашому закладі. Програма заходу • Сучасні стандарти: огляд актуальних міжнародних та національних рекомендацій з гігієни рук • Навчання гігієні рук: розглянемо найпоширеніші помилки серед медичного персоналу, їхні наслідки, практичні підходи до навчання, тренування і контролю навичок у щоденній роботі • Мотивація та поведінкові зміни: як сформувати культуру чистих рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Один неправильний рух – і або блокада просто не працює, або пацієнт матиме дисфункцію органів малого тазу. На цьому заході буде проводитись онлайн-демонстрація на моделі, протягом якої ви дізнаєтеся більше про анатомію периферичних нервів і попереково-крижового сплетення. Ви вивчите дерматоми, маршрути нервів і взаєморозташування сплетінь, щоб оптимізувати дозування анестетика й мінімізувати ризики ускладнень. Після навчання ви впевнено застосовуватимете периферичні блокади як альтернативу епідуральній аналгезії під час втручань на органах малого тазу. Практична частина заходу дасть змогу відпрацювати УЗ-візуалізацію і техніки блокад для безпечного й точного знеболення пацієнта. • Анатомія та іннервація малого тазу • Іннервація відповідними дерматомами органів малого тазу. • Поперекове та крижове сплетення: роль в іннервації органів малого тазу. • Альтернатива епідуральній аналгезії • Периферичні блокади як ефективна альтернатива епідуральній аналгезії під час гінекологічних, урологічних і проктологічних втручань. • Порівняння показань, переваг та можливих ускладнень. • Демонстрація на моделі • Ультразвукова візуалізація периферичних нервів та сплетень, які іннервують органи малого тазу. • Практичні техніки УЗ-візуалізації блокад • Ефективне проведення блокади квадратного м’яза попереку. • Техніка блокади соромітного нерва: позиціонування, підхід, контроль ефективності. • Міжфасціальні (площинні) блокади: принцип дії та застосування без прямої візуалізації нервів. • Q&A

Контроль болю в дитячій паліативній допомозі – це складний клінічний виклик, що безпосередньо впливає на якість життя дитини та її родини. Необґрунтоване призначення або несвоєчасне титрування дози опіоїдних анальгетиків призводить до розвитку ускладнень, зокрема опіоїдної залежності. В умовах розвитку системної паліативної допомоги необхідно діяти відповідно до сучасних протоколів та законодавчих вимог. На цьому заході ви розглянете патофізіологію больових синдромів у дітей, навчитеся правильно оцінювати біль з використанням валідованих шкал та уникати типових діагностичних помилок. Ви дізнаєтеся про практичні аспекти застосування WHO analgesic ladder у педіатрії та пригадаєте фармакологію опіоїдних анальгетиків. Навчитеся розраховувати стартові дози й титрувати їх в подальшому, профілактувати побічні ефекти і проводити безпечну ротацію опіоїдних анальгетиків. Окрема увага буде приділена актуальним нормативно-правовим вимогам, зокрема положенням Наказу МОЗ України №643, що регламентують призначення та виписку опіоїдів. Після навчання ви зможете формувати індивідуалізовані стратегії знеболення для дітей з паліативними станами, приймати клінічно обґрунтовані рішення щодо вибору препарату і його дози, а також уникати юридичних помилок. • Вступ. Актуальність проблеми болю в дитячій паліативній допомозі • Поняття болю в паліативній медицині: біопсихосоціальна модель. • Особливості болю у дітей з онкологічними та неонкологічними захворюваннями. • Наслідки неадекватного контролю болю. • Принципи дитячої паліативної допомоги. • Патофізіологія болю у дітей • Механізми виникнення болю: ноцицептивний, нейропатичний, змішаний біль. • Центральна та периферична сенситизація. • Особливості формування больових синдромів у дітей різного віку. • Хронічний біль у паліативних пацієнтів. • Оцінювання болю у дітей • Принципи оцінювання болю в педіатрії. • Валідовані шкали оцінювання болю. • Документація та моніторинг болю в паліативній практиці. • Типові помилки оцінювання болю. • Стратегії лікування болю в дитячій паліативній допомозі • Принципи WHO analgesic ladder у дітей. • Фармакологічні методи лікування. • Огляд і практичні аспекти застосування Наказу МОЗ України № 643 від 06.04.2023 • Морфін у дитячій паліативній практиці • Фармакологічні властивості морфіну. • Показання й протипоказання. • Шляхи введення та лікарські форми. • Принципи титрації та підтримувальної терапії. • Розрахунок дозування у дітей (з клінічними прикладами). • Побічні ефекти та їх профілактика. • Безпека застосування. • Ротація опіоїдних анальгетиків в амбулаторній паліативній допомозі • Показання до ротації опіоїдів. • Принципи еквівалентності доз. • Практичні алгоритми переходу між опіоїдами. • Типові клінічні кейси • Виписка рецептів на опіоїдні анальгетики • Нормативно-правові аспекти призначення опіоїдів в Україні. • Правила виписки рецептів та ведення документації. • Типові помилки та юридичні ризики. • Підсумки й практичні висновки • Основні принципи ефективного контролю болю у дітей. • Відповіді на запитання