Заходи БПР — Анестезіологія 2026

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Правильне ранове покриття вирішує більше, ніж здається: воно може врятувати кінцівку, скоротити строки загоєння й зменшити ризик ускладнень. На заході ви дізнаєтеся про біологію ран, які покриття існують і як вони впливають на процес регенерації. Розглянете їхні властивості, сильні й слабкі сторони, зрозумієте, що вибирати в разі опіків, трофічних виразок, пролежнів чи синдрому діабетичної стопи. Після навчання ви зможете швидко визначати оптимальну стратегію закриття рани, уникати мацерації та інфекції, працювати з важкими випадками і впевнено застосовувати smart dressings та новітні технології. • Як мислить шкіра: біологія рани і вплив покриттів • Класифікація сучасних покриттів: від марлі до біоматриксів • Що, коли і куди накладати: вибір за фазою та глибиною ураження • Типові помилки: мацерація, інфекція, порушення регенерації • Реальні клінічні кейси: від легких до важких опіків • Інновації: smart dressings, сенсори, 3D-матриці • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Онлайн-навчання з будь-якої точки світу з живими практиками та підтримкою куратора. Програма призначена для психологів, психотерапевтів, психіатрів, коучів, лікарів, соціальних працівників, бізнес-консультантів та інших фахівців, які працюють з людьми або прагнуть професійно розвиватися в цій галузі. Навчатися можна з нуля, навіть без вищої освіти психолога. Учасники ознайомляться з основами Еріксонівського та класичного гіпнозу, а також опанують інструменти когнітивної, екзистенціальної та проективної гіпнотерапії, техніки регресивного й прогресивного гіпнозу. Навчання має практичний формат і допомагає розвинути навички релаксації, саморегуляції, встановлення довірчих стосунків із клієнтами, роботи зі зміненими станами свідомості та проведення онлайн-консультацій. Передбачені особистий кабінет на онлайн-платформі, живі практики, чат технічної підтримки, чат із куратором, інтервізії та доступ до матеріалів після завершення навчання. Після атестації учасники можуть отримати сертифікат компанії «Гіпнотерапевт» або «Гіпнокоуч», свідоцтво про підвищення кваліфікації з 6 кредитами ECTS від ВНЗ та UpPro School, а також свідоцтво на 180 балів БПР для медичних працівників після додаткового тестування. Доступна розстрочка навчання. Гарантія повернення коштів діє протягом 14 днів з початку курсу. Програма заходу • Старт навчання: 20 жовтня 2026 року. • Тривалість навчання: 3 місяці. • 34 уроків і практик наживо протягом 12 тижнів, 160 годин. • 180 академічних годин. • + 18 годин додаткових практик з куратором психологом-гіпнологом. • + 9 бонусних уроків від спікерів UpPro School. • + 2 групові супервізії по 50 хвилин з гіпнологом протягом навчання. • Модуль №1: Основи гіпнозу. • Модуль №2: Індукції гіпнозу. • Модуль №3: Терапевтичні техніки гіпнозу. • Модуль №4: Робота з клієнтами. • Модуль №5: Гіпнокоучинг. • Модуль №6: Застосування гіпнотерапії у клінічній практиці. • Модуль №7: Конструювання гіпнотерапевтичної сесії. • Бонусна лекція №1: Про вегетативну нервову систему. • Бонусна лекція №2: Що таке НЛП. Основи базової комунікації. • Бонусна лекція №3: Гіпнотерапія кПТСР. • Бонусна лекція №4: Гіпнотерапія+КПТ: інтегративний підхід. • Бонусна лекція №5: Робота з проблемами у стосунках з іншими та із собою. • Бонусна лекція №6: Регресивний гіпноз: вступ. • Бонусна лекція №7: Гіпнотерапія зайвої ваги. • Бонусна лекція №8: Гіпнотерапія залежностей. • Бонусна лекція №9: Як правильно вести базу карток клієнтів та взаємодіяти з ними. • Усі лекційні заняття в записі. • Доступ до матеріалів після закінчення навчання. • Мова викладання: українська. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть навички класифікації кропив’янки за етіологією та тривалістю, проведення диференційної діагностики між істинною кропив’янкою, уртикарним васкулітом, мастоцитозом і спадковим ангіонабряком. У програмі передбачено застосування провокаційних тестів, інтерпретацію лабораторних даних, виявлення «червоних прапорців», використання покрокових терапевтичних алгоритмів згідно з міжнародними рекомендаціями та раціональний вибір H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. Учасники опрацюють призначення терапії у складних клінічних випадках, зокрема із застосуванням омалізумабу та циклоспорину, корекцію супутніх станів, невідкладну допомогу при ангіонабряку з ознаками набряку гортані та підбір безпечної антигістамінної терапії для вагітних. Програма заходу • Заняття №1 • 02:07:35 • Патогенетичні механізми IgE-опосередкованої та неімунної (псевдоалергічної) кропив’янки. • Клінічна та гістологічна диференційна діагностика хронічної спонтанної кропив’янки й уртикарного васкуліту. • Діагностичний алгоритм для пацієнта з уперше виниклою кропив’янкою у віці після 40 років. • Показання, ризики та правові аспекти чотирикратного підвищення дози H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. • Роль фактора активації тромбоцитів у патогенезі та препарати, що впливають на цей шлях. • Ведення пацієнта з холодовою кропив’янкою, рефрактерною до стандартної терапії. • Діагностичні критерії та специфічні підходи до лікування спадкового ангіоневротичного набряку. • Механізм дії та місце омалізумабу в терапевтичному алгоритмі хронічної ідіопатичної кропив’янки. • Клінічне значення гельмінтозів у патогенезі хронічної кропив’янки та підходи до їх лікування. • Вибір антигістамінних препаратів ІІ покоління для лікування кропив’янки у вагітних згідно з категоріями ризику FDA. • Роль елімінаційної дієти, виключення гістамінолібераторів і продуктів з високим вмістом гістаміну. • Заняття №2 • Сучасні уявлення про патогенетичні механізми хронічної спонтанної кропив’янки та роль аутоімунних процесів. • Клінічні ситуації для розширеного лабораторного обстеження пацієнта. • Алгоритм діагностики та лікування індукованих кропив’янок: холодової, сонячної, дермографічної. • Критерії та терміни переходу на наступні кроки терапії згідно з гайдлайнами EAACI/GA²LEN/EDF/WAO. • Визначення оптимальної дози та тривалості застосування неседативних Н1-антигістамінних препаратів. • Місце омалізумабу та інших біологічних препаратів у лікуванні рефрактерної хронічної кропив’янки. • Ведення пацієнтів із кропив’янкою та супутнім ангіоневротичним набряком. • Доказові дані щодо ефективності дієтичних обмежень при хронічній кропив’янці. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медична сестра часто опиняється першою біля пацієнта у критичному стані, тому вміння правильно користуватися дефібрилятором – це життєва необхідність. Особливо, коли допомогу треба надати відразу і немає часу чекати на лікаря. Від техніки, знання алгоритмів та впевненості у своїх діях залежить безпека як пацієнта, так і того, хто виконує процедуру. На цьому заході ви отримаєте системні знання про принципи роботи різних типів дефібриляторів, навчитеся перевіряти обладнання, готуватися до дефібриляції, а також опануєте алгоритми роботи під час СРЛ. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як безпечно користуватись AED і взаємодіяти у команді під час проведення реанімаційних заходів, уникаючи помилок та аварійних випадків. Після навчання ви зможете впевнено проводити дефібриляцію, швидко реагувати на несподівані ситуації та забезпечувати високу ефективність реанімаційних заходів за сучасними стандартами. • 1. Базові технічні принципи роботи дефібрилятора • Різниця між монофазною та біфазною хвилями. • Енергетичні режими й поняття «ефективної енергії». • Чому важлива імпеданс-компенсація. • Показники, які відображаються на екрані: ЕКГ, енергія, заряд, режим. • 2. Типи дефібриляторів та особливості їх використання • Manual defibrillator vs AED vs Monitor-defibrillator. • Сильні/слабкі сторони елетродів та педів у клінічних сценаріях. • 3. Передбачена перевірка обладнання (Daily/Shift Check) • Самотест (self-test): що означають індикатори. • Перевірка батареї, кабелів, термінів придатності педів. • Тест навантаження через тестову панель/резистор. • 4. Підготовка пацієнта до дефібриляції • Оцінювання ризиків, безпека персоналу, положення пацієнта. • Підготовка шкіри: волосяний покрив, волога, піт, пластини. • Правильне розташування електродів у стандартних і нестандартних ситуаціях (ожиріння, грудні імпланти, кардіостимулятор, інфільтрати, пов’язки). • 5. Робота з режимами дефібрилятора • Переключення: paddles → pads → monitoring → pacing. • Синхронізована кардіоверсія (режим «SYNC»): показання, помилки. • Несинхронна дефібриляція: алгоритм для VF/pVT. • Аналіз ЕКГ на дефібриляторі (технічна частина). • 6. Дефібриляція під час СРЛ • Вікно часу й алгоритм «розряд → СРЛ → аналіз». • Проблеми, що знижують успіх розряду. • Дефібриляція під час транспортування та в операційній. • 7. Автоматизований зовнішінй дефібрилятор • Принцип роботи AED. • Типи AED та їхні особливості. • Показання до застосування AED у стаціонарі. • Покроковий алгоритм роботи з AED. • Встановлення електродів для AED. • Безпека під час роботи з AED. • Типові помилки роботи з AED. • Обслуговування та перевірка AED. • 8. Робота з дефібрилятором у специфічних ситуаціях • Дефібриляція в присутності високого кисневого потоку. • Пацієнт на каталці/металевому столі: як убезпечити. • 9. Управління помилками та аварійними ситуаціями • Ритм змінився → шок скасовують: як правильно розрядити («abort shock»). • Заряд набраний, але розряду не треба: дії персоналу. • Відмова моніторингу ЕКГ, відсутність контакту електродів дефібрилятора. • Дефібрилятор не заряджається/довго заряджається. • 10. Ураження струмом медперсоналу • Як це трапляється: типові причини (кисень, волога, контакт). • Негайні дії після інциденту. • Профілактика таких ситуацій у майбутньому. • 11. Інфекційний контроль та догляд за обладнанням • Обробка ложок і панелей. • Одноразові й багаторазові компоненти. • Зберігання падів і батарей. • 12. Документування дій та взаємодія з командою • Як правильно озвучувати команди («Clear!», «Charging», «Shock delivered»). • Яку інформацію медсестра документує (час розряду, енергія, зміни ритму). • Робота в команді під час СРЛ. • 13. Відповіді на запитання

Чому це важливо знати: Точність діагностики: УЗД ліктьового суглоба – це ключовий інструмент для швидкої та неінвазивної оцінки стану опорно-рухового апарату. Володіння передовими техніками дозволить вам приймати більш точні клінічні рішення. Рання діагностика захворювань: Ультразвукове дослідження дає унікальну можливість виявляти патологічні зміни на ранніх стадіях, що критично важливо для ефективного лікування спортсменів, пацієнтів з ревматологічними захворюваннями та після травм. Підвищення професійної експертності: Опанування сучасними методиками УЗД ліктьового суглоба зробить вас незамінним фахівцем, який може надавати високоточну діагностику в різних медичних напрямках. Клінічні “пастки” для лікарів: Анатомічні особливості: Складна анатомічна будова ліктьового суглоба часто призводить до помилок у диференціальній діагностиці. Невірне трактування УЗД-зображень може спричинити неправильне лікування. Технічні обмеження: Недостатнє володіння техніками сканування та інтерпретації результатів призводить до пропуску важливих патологічних змін, особливо при мінімальних ушкодженнях. Диференційна діагностика: Схожість симптомів різних захворювань ліктьового суглоба вимагає високої професійної експертизи для точної диференціації патологій. Практичні навички, якими оволодіє лікар: Досконала техніка сканування: Ви опануєте стандартизовані протоколи УЗД ліктьового суглоба, включаючи правильне позиціонування пацієнта та датчика для отримання максимально інформативних зображень. Поглиблена інтерпретація: Навчитесь розпізнавати тонкі патологічні зміни, диференціювати різні типи уражень м’яких тканин, синовітів, ентезитів та травматичних пошкоджень. Практичні алгоритми діагностики: Отримаєте покрокові інструкції з діагностики найскладніших патологій ліктьового суглоба, включаючи нейропатії та мікротравми. Програма заходу • УЗД ліктьового суглоба: анатомія ліктьового суглоба • УЗД ліктьового суглоба: нормальна соноанатомія ліктьового суглоба • УЗД ліктьового суглоба: стандартні доступи для оцінювання суглоба • Патологія ліктьового суглоба на УЗД: патологія ліктьового суглоба • Патологія ліктьового суглоба на УЗД: ентезити • Патологія ліктьового суглоба на УЗД: синовіти • Патологія ліктьового суглоба на УЗД: теносиновіти • Патологія ліктьового суглоба на УЗД: тендинози • Патологія ліктьового суглоба на УЗД: пошкодження сухожилків та звʼязок • Патологія ліктьового суглоба на УЗД: бурсити • Патологія ліктьового суглоба на УЗД: патологія ліктьового, променевого й серединного нерва в ліктьовому суглобі Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Об’ємна корекція обличчя потребує правильного вибору стратегії для кожного конкретного пацієнта. Один і той самий дефіцит тканин у двох різних людей може бути ефективно скоригований абсолютно різними підходами. Незнання чітких показань і можливостей кожного методу призводить до системних помилок у плануванні, втрати природності результату та зниження довіри до лікаря, навіть якщо технічно ін’єкції були виконані ідеально. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнта перед об’ємною корекцією, розуміти біологічні та анатомічні основи старіння обличчя, а також чітко розмежовувати показання до філерів і ліпофілінгу. Ви розглянете переваги та обмеження кожного методу, зможете визначати клінічні ситуації, де ін’єкційна корекція є достатньою, а де єдиним вдалим рішенням буде робота з власними тканинами або комбіновані протоколи. Також ви розберете типові помилки, включно з гіперкорекцією, синдромом overfilled face та неправильним плануванням об’єму. Після навчання ви зможете чітко аргументувати вибір методики для кожного пацієнта, уникати перевантаження тканин філерами та будувати довготривалі, природні та анатомічно обґрунтовані результати. • Сучасний погляд на об’ємне моделювання обличчя • Дефіцит об’єму як одна з ключових причин старіння. • Роль жирової тканини, кісткової резорбції та зміни зв’язкового апарату. • Ліпофілінг: можливості та обмеження методу • Біологічні особливості аутологічної жирової тканини. • Регенеративний потенціал жиру та вплив на якість шкіри. • Показання до ліпофілінгу в естетичній медицині та пластичній хірургії. • Фактори, що впливають на приживлення трансплантату. • Переваги та недоліки методу. • Контурна пластика філерами: сучасні можливості • Основні завдання філерів у корекції вікових змін. • Переваги та обмеження контурної пластики. • Ліпофілінг чи філер: алгоритм вибору для практикуючого лікаря • Оцінка пацієнта перед об’ємною корекцією. • Аналіз дефіциту тканин та якості шкіри. • Клінічні ситуації, де перевагу слід надати філерам. • Клінічні ситуації, де оптимальним рішенням є ліпофілінг. • Комбіновані протоколи корекції. • Типові помилки при виборі методу корекції • Гіперкорекція великих дефіцитів за допомогою філерів. • Помилки планування об’єму корекції. • Синдром «переповненого обличчя» (Overfilled Face Syndrome): причини, профілактика та шляхи корекції. • Типові ускладнення та способи їх попередження. • Розбір клінічних випадків • Практичні рекомендації та висновки • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики для ідентифікації урологічних, гінекологічних, неврологічних та міофасціальних причин хронічного тазового болю. 2. Інтерпретувати клінічні дані для розмежування ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного компонентів больового синдрому. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії, включаючи раціональне застосування НПЗП, антиконвульсантів та антидепресантів. 4. Інтегрувати немедикаментозні методи лікування, зокрема фізіотерапію тазового дна та психотерапевтичні втручання, в комплексну програму ведення пацієнта. 5. Виявляти та корегувати коморбідні психічні розлади (тривога, депресія), що супроводжують хронічний біль. 6. Володіти навичками ефективної комунікації з пацієнтом для підвищення комплаєнсу та формування терапевтичного альянсу. Питання, що розглядаються: Які сучасні уявлення про роль центральної та периферичної сенситизації у хроніфікації тазового болю? Як клінічно диференціювати біль, пов’язаний з ендометріозом, аденоміозом, інтерстиціальним циститом та синдромом подразненого кишечника? Яка діагностична цінність нейрофізіологічних та візуалізаційних методів обстеження у пацієнтів з хронічним тазовим болем? Які доказові стратегії існують для лікування нейропатичного компонента тазового болю? В яких клінічних ситуаціях виправдане застосування інвазивних методів лікування (нервові блокади, нейромодуляція)? Яка роль дисфункції м’язів тазового дна у патогенезі больового синдрому та які методи її корекції є найефективнішими? Як оптимізувати ведення пацієнтів із супутніми психосоціальними факторами та запобігти поліпрагмазії? Програма заходу • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У кожного десятого пораненого в умовах бойових дій діагностується торакальна травма – це третій за частотою тип уражень після травм кінцівок і голови. Рентгенографія при ураженнях грудної клітки часто проводиться прямо у приймальному покої, операційній або палаті інтенсивної терапії незалежно від часу доби. Так, адже для правильного вибору лікувальної тактики необхідна візуалізація ушкодження. Проте ефективність екстреного обстеження залежить не лише від наявності апаратури, а й від клінічного мислення лікаря: важливо знати, коли та яке дослідження показане і як інтерпретувати його результати. Нерідко саме рентгенографія дає змогу вчасно розпізнати небезпечні стани, наприклад напружений пневмоторакс, набряк легень або дислокацію катетерів і дренажів. Навчальний захід «Непрості випадки на звичайних рентгенограмах. Діагностика невідкладних станів органів грудної клітки» буде присвячений вивченню основних аспектів рентгенологічної діагностики невідкладних станів при ушкодженнях грудної клітки. Учасники розглянуть особливості візуалізації у разі закритих і відкритих травм, наприклад переломів, контузії легень та проникних поранень. Окремий блок буде присвячено кардіогенному та некардіогенному набряку легень, зокрема ГРДС. Також буде проаналізований аспіраційний синдром з поділом на ураження дихальних шляхів і паренхіми легень. Завершальною темою стане правильне й патологічне розташування катетерів і дренажів у грудній клітці, а також ускладнення внаслідок неправильного їхнього положення. • Травми органів грудної клітки. • 1. Закриті травми грудної клітки (переломи кісткового каркасу, контузія легень, розриви органів). • 2. Відкриті травми грудної клітки (непроникні та проникні травми). • Набряки легень. • 1. Кардіогенний набряк. • 2. Некардіогенний набряк, зокрема й гострий респіраторний дистрес-синдром. • Аспіраційний синдром. • 1. Захворювання з ураженням переважно дихальних шляхів (сторонні тіла). • 2. Захворювання з ураженням переважно легеневої паренхіми (аспіраційна пневмонія, аспіраційний пневмоніт, утоплення). • 3. Розташування катетерів і трубок в грудній клітці (нормальне розташування, неправильне розташування та ускладнення). • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Кількість балів БПР: 5. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники феритину, сатурації трансферину та гепсидину для диференційної діагностики латентного залізодефіциту й анемії хронічних захворювань. Програма охоплює сучасні діагностичні алгоритми для виявлення причин залізодефіциту у пацієнтів із коморбідною патологією та формування стратегії лікування з вибором між пероральними й парентеральними препаратами заліза на основі клінічного профілю пацієнта та даних доказової медицини. Розглядається корекція залізодефіциту у вагітних, пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та запальними захворюваннями кишківника, а також планування моніторингу ефективності терапії, визначення критеріїв її завершення та профілактики рецидивів. Учасники опанують підходи до ведення пацієнтів із рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією та застосування протоколів передопераційної підготовки пацієнтів з анемією для зниження ризику гемотрансфузій та ускладнень. Програма заходу • Заняття — 01:42:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні критерії дозволяють розмежувати абсолютний та функціональний дефіцит заліза? • Як впливає хронічне запалення (при ХСН, ЗЗК, онкопатології) на метаболізм заліза та інтерпретацію діагностичних маркерів? • Які покази до призначення парентеральних форм заліза є абсолютними, а які – відносними в різних клінічних групах? • Яка оптимальна тактика ведення вагітних з латентним дефіцитом заліза та маніфестною анемією? • У чому полягають особливості діагностики та корекції залізодефіциту в кардіологічних, гастроентерологічних та хірургічних пацієнтів? • Як коректно оцінити ефективність феротерапії та які цільові рівні гемоглобіну та феритину в залежності від клінічної ситуації? • Які негематологічні прояви залізодефіциту (синдром неспокійних ніг, когнітивні порушення) та як їх менеджувати? • Чи існують уніфіковані протоколи скринінгу залізодефіциту для груп ризику в українській клінічній практиці? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У сучасних умовах медичних викликів ефективне лікування ран є ключовим напрямком клінічної практики. Лікарі потребують актуальних знань і алгоритмів для оптимального загоєння тканин, мінімізації ризиків інфекцій та успішної реабілітації пацієнтів. Запрошуємо вас на майстер-клас, де ми детально розглянемо основні аспекти, які має знати лікар для ефективної роботи з пацієнтами, що мають складні рани. Долучайтеся, щоб впровадити нові підходи у клінічну практику та покращити результати лікування пацієнтів із ранами різного генезу! Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Програма заходу • 1. Методи закриття складних дефектів мʼяких тканин після комбінованих поранень. Багатоетапне лікування ран. • Онлайн лекція • Багатоетапне лікування — це стратегія, не розтягування • Профілактика дешевше за лікування • Рання діагностика ускладнень повертає якість життя • 2. Межові стани в хірургії ран: як запобігти прогресуванню некрозу при опіках та тяжких травмах • Онлайн лекція • Загоєння ран — це наука та мистецтво • Знання патофізіології запобігає ускладненням • Вибір перев'язувального матеріалу визначає успіх • Комбіновані поранення потребують комбінованого підходу • Системне мислення запобігає ампутаціям • 3. Особливості загоєння післяопераційних ран у пацієнтів з естетичною деформацією черевної стінки із супутнім метаболічним синдромом* • Онлайн лекція • Комбіновані поранення вимагають синхронізації хірургічних етапів та міждисциплінарної координації • Своєчасна некректомія та профілактика інфекції визначають успіх всієї стратегії лікування • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Еgis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера