Заходи БПР — Алергологія 2026

Інгаляційна терапія – один із базових інструментів лікування пацієнтів із захворюваннями дихальної системи. Проте її ефективність визначається не лише вибором препарата, а насамперед правильністю використання доставкового пристрою. Помилки у техніці інгаляції значно погіршують клінічний результат навіть за умов призначення сучасних засобів, тому навчання пацієнта і контроль техніки є важливою складовою щоденної практики. На цьому заході ви розглянете підходи до вибору доставкових пристроїв залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта й рівня комплаєнсу. Ви дізнаєтеся про класифікацію інгаляторів, принципи їхньої роботи, відповідність препаратів конкретним пристроям, а також навчитесь уникати типових помилок в їх призначенні та застосуванні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати доцільність використання спейсера чи небулайзера та своєчасно виявляти причини неефективності лікування. Вам буде значно легше навчати пацієнтів правильної техніки застосування доставкових пристроїв. • 1. Актуальність використання доставкових пристроїв та вплив на ефективність лікування. • 1.1. Актуальність інгаляційної терапії в загальній практиці. • 1.2. Вплив вибору пристрою на клінічний результат. • 1.3. Типові причини неефективності лікування. • 2. Класифікація доставкових пристроїв для інгаляційної терапії. • 2.1. Дозовані аерозольні інгалятори (ДАІ). • 2.2. Порошкові інгалятори (ДПІ): спейсери; небулайзери. • 2.3. Клінічні показання, переваги й обмеження кожного типу. • 3. Спейсер vs небулайзер: клінічний вибір у реальній практиці. • 3.1. Вік пацієнта, стан, комплаєнс як фактори вибору. • 3.2. Поширені міфи використання. • 4. Препарати для інгаляційної терапії: можливості та обмеження. • 4.1 Основні групи препаратів. • 4.2. Відповідність препарату доставковому пристрою. • 4.3. Типові помилки у призначенні. • 5. Обмеження та застереження в первинній ланці. • 5.1. Обробка та догляд за доставковими пристроями. • 5.2. Основні правила очищення та дезінфекції. • 6. Практичні нюанси, які впливають на ефективність і безпеку. • 6.1. Контроль техніки інгаляції як основний компонент лікування. • 6.2. Як і коли перевіряти правильність використання пристрою. • 6.3. Роль лікаря та медичної сестри у навчанні пацієнта, інструменти підвищення прихильності до лікування. • 7. Клінічні приклади: аналіз помилок і правильних рішень. Типові ситуації з практики. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс для лікарів, який надасть сучасні знання для діагностики та лікування найбільш поширених респіраторних захворювань у дітей. Основна увага зосереджена на вирішенні ключових питань діагностики та терапії бронхіоліту, візингу, хронічного кашлю та пневмонії — станів, з якими дитячі лікарі стикаються найчастіше у своїй практиці. Після проходження ви дізнаєтесь, як діагностувати та лікувати бронхіоліт і вірус-індукований візинг у дітей, коли підозрювати бронхіальну астму та розпочинати пробну терапію, а також ознайомитеся із сучасними алгоритмами ведення хронічного кашлю й оновленими підходами до діагностики та лікування пневмонії у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Дитина зі свистячим диханням на прийомі у педіатра • Лекція 2. Бронхіоліт. Як спрогнозувати та бути готовим. Менеджмент та контроль • Лекція 3. Алгоритм ведення дитини з хронічним кашлем • Лекція 4. Сучасний підхід до діагностики пневмонії у дітей • Лекція 5. Оновлені алгоритми лікування позагоспітальної пневмонії у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кишкову мікробіоту слід розглядати як повноцінний регуляторний орган, який впливає на мозок, нервову систему та психічне здоров’я. Зміни мікробіоти пов’язані з депресією, тривожністю, когнітивними порушеннями, аутизмом, мігренню, хворобою Паркінсона та Альцгеймера. Розуміння цієї взаємодії відкриває нові шляхи терапії та дає змогу інтегрувати мультидисциплінарний підхід у повсякденну практику. На цьому заході ви навчитесь оцінювати вплив кишкової мікробіоти на неврологічні й психічні стани, зважати на вісь кишківник–мозок, корелювати кишкові симптоми з депресією, тривожними розладами, нейродегенеративними і нейророзвитковими порушеннями. Ви дізнаєтеся про ефективні способи корекції: дієтичні стратегії, пробіотики й пребіотики, фекальну трансплантацію, поведінкові та вегетативні практики. Після навчання ви зможете інтегрувати знання про мікробіом у щоденну практику, планувати мультидисциплінарне лікування та вчасно помічати взаємозв’язок кишківник–мозок у пацієнтів з комбінованими симптомами. • Актуальність теми. • Мікробіом та мікробіота. • Вісь кишківник-мозок • Структурні компоненти вісі кишківник-мозок. • Нейробіологічні механізми впливу мікробіоти. • Мікробіота як фактор ризику та модифікатор неврологічних захворювань • Нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона). • Демієлінізувальні захворювання. • Головний біль. • Розлади нейророзвитку (РДУГ, аутизм). • Психіатричні стани (депресія, ГТР). • Корекція мікробіому • Дієтичні інтервенції. • Пробіотики й пребіотики. • Фекальна мікробіотна трансплантація. • Вегетативні та поведінкові практики. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Курс має на меті допомогти лікарям та іншому медичному персоналу навчитися кодувати діагнози та медичні інтервенції, використовуючи національні класифікатори хвороб та медичних інтервенцій відповідно до правил та стандартів кодування пролікованих випадків у стаціонарних умовах. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення з боку ендокринної системи часто маскуються під інші патології, що ускладнює встановлення правильного діагнозу. Наприклад, інциденталома наднирника виявляється випадково у 3–10% пацієнтів, які проходять КТ з іншої причини, але до 20% таких утворень можуть бути гормонально активними або злоякісними. А типовий симптом гіпертиреозу – тривожність – легко сплутати з психоемоційними розладами. За таких умов можна пропустити клінічні прояви або призначити застарілі чи неефективні схеми лікування, що підриває довіру пацієнтів. Сучасна клінічна практика вимагає від лікаря впевненості у веденні складних випадків: від первинної діагностики до раціонального маршруту пацієнта. Так, оновлені рекомендації Американської діабетологічної асоціації (ADA) акцентували увагу на необхідності скринінгу на моногенний діабет у молодих пацієнтів із нехарактерним перебігом. А виявлення гіперкальціємії вимагає диференціації її причин не лише з гіперпаратиреозом, а й з онкологічними процесами. Знання нових підходів важливі для дотримання міжнародних стандартів та ефективної допомоги пацієнтам. Навчальний майстер-клас «Останні досягнення ендокринології 2025 року» буде присвячений вивченню найсвіжіших змін у підходах до діагностики та профілактики ендокринних захворювань. Будуть розглянуті нові рекомендації щодо ведення пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Окрему увагу буде приділено впливу навколишнього середовища на ендокринну систему. Учасники майстер-класу дізнаються про останні відкриття у сфері репродуктивної ендокринології: буде обговорений найновіший гайдлайн щодо цукрового діабету вагітних. Також у фокусі – оновлений погляд на захворювання паращитоподібних залоз та наднирників. • Зміна парадигми в діагностиці та профілактиці цукрового діабету 1 типу. • Новини в діагностиці та лікуванні СПКЯ. • Як навколишнє середовище впливає на наші гормони. • New у світі репродуктивної ендокринології. • Презентація гайдлайну щодо цукрового діабету у вагітних. • Як ми можемо допомогти дітям, хворим на генетичне ожиріння? • Нове в ендокринології: акценти на наднирники та паращитоподібні залози з Європейського конгресу. • Відповіді на запитання учасників

Морфологічні особливості спонгіозних та псоріазіформних дерматитів нерідко стають джерелом діагностичних труднощів. Висновок гістологічного дослідження без зіставлення з клінічною картиною може призводити до неправильного трактування результатів біопсії, водночас відсутність розуміння патоморфологічних змін з боку клініциста ускладнює побудову диференційно-діагностичного алгоритму. Помилкова інтерпретація псоріазіформного патерну як псоріазу, недостатня клініко-морфологічна кореляція або необґрунтоване призначення повторних біопсій можуть спричиняти затримку встановлення діагнозу та нераціональну тактику лікування. На цьому заході ви розглянете патогенез і морфологічні особливості спонгіозних та псоріазіформних дерматитів і навчитеся зіставляти гістологічні зміни з клінічними проявами захворювання. Ви детально проаналізуєте типові нозології, зокрема екзему, атопічний дерматит, грибкові ураження, псоріаз і хворобу Девержі, а також найбільш поширені діагностичні пастки, які виникають під час інтерпретації біопсійного матеріалу. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати патогістологічного дослідження, проводити диференційну діагностику між основними еритематозно-лускатими дерматозами та раціонально використовувати морфологічну верифікацію в складних клінічних випадках. • Патогенез спонгіозних дерматитів. • Морфологічні ознаки спонгіозних дерматитів. • Нозології на прикладі екземи, грибкового ураження, атопічного дерматиту тощо. • Патогенез псоріазіформних дерматитів. • Морфологічні ознаки псоріазіформних дерматитів. • Нозології на прикладі псоріазу, хвороби Девержі тощо. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Складні ринологічні симптоми можуть становити серйозний діагностичний виклик, особливо у випадках, коли виражені скарги пацієнта не супроводжуються значущими змінами на КТ або при ендоскопічному дослідженні. Сучасні уявлення про нейрофізіологію носового дихання, роль трійчастої сенсорної системи, автономної регуляції слизової оболонки та аеродинаміки носа дозволяють по-новому поглянути на причини парадоксальної назальної обструкції, сенсорних порушень і симптомів, що не вписуються у класичні моделі хронічних ринологічних захворювань. У таких ситуаціях важливим є системний підхід до інтерпретації розбіжностей між клінічною картиною та результатами інструментальних досліджень. На цьому заході ви навчитеся аналізувати випадки клініко-радіологічної дисоціації в ринології, зрозумієте механізми формування складних сенсорних симптомів та опануєте сучасний нейрофункціональний підхід до їх інтерпретації. Ви дізнаєтеся, чому пацієнт може мати порушення носового дихання навіть після технічно успішної операції, розберете сучасні погляди на синдром пустого носа, нейрогенний біль у носі, нейром’язові розлади та ЛОР-прояви неврологічних захворювань. Також ви розберете складні клінічні випадки та сформуєте фенотип-орієнтований підхід до лікування. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, у яких тяжкість симптомів не відповідає результатам КТ чи ендоскопії, використовувати структурований алгоритм оцінки складних ринологічних скарг та враховувати нейросенсорні й функціональні механізми формування симптомів. • Клініко-радіологічна дисоціація в ринології: коли скарги пацієнта не відповідають КТ, ендоскопії та об’єктивним знахідкам • Трійчаста сенсорна система та нейрофізіологія сприйняття носового дихання • Синдром пустого носа: сучасний нейросенсорний та аеродинамічний погляд • Зіяюча слухова труба та роль аеродинаміки носа у формуванні аутофонії • Відієв нерв, його гіпо- і гіперфункція, автономна регуляція слизової оболонки носа та нейровегетативні механізми • Порушення сприйняття носового дихання та сенсорна дисфункція трійчастої системи • Палатинальний міоклонус та інші нейром’язові порушення в практиці оториноларинголога • Неврологічні захворювання, що можуть дебютувати ринологічними або ЛОР-симптомами (міастенія, іктальний кашель, сенсорні феномени) • Ведення пацієнтів ЛОР-лікарем після ендоскопічних ендоназальних нейрохірургічних втручань: функціональні та нейросенсорні аспекти • Фенотип-орієнтований алгоритм діагностики та лікування, сучасні можливості функціональної ендоскопічної реконструктивної ринохірургії: розбір клінічних випадків. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Вітамін D — це більше, ніж про кістки. У 2024–2025 роках він залишається у фокусі міжнародних рекомендацій не лише через вплив на кістково-м’язову систему, але й завдяки своїй важливій ролі в імунній регуляції, профілактиці падінь, підтримці м’язового тонусу, перебігу хронічних захворювань і навіть ефективності медикаментозної терапії. На майстер-класі ви дізнаєтесь: Коли дійсно потрібно визначати рівень 25(OH)D — а коли це зайве Як грамотно інтерпретувати результати аналізу з урахуванням різних міжнародних шкал Як підібрати дозу для профілактики чи лікування, уникнувши токсичності У яких клінічних випадках вітамін D — важливий допоміжний інструмент Як корекція рівня D може змінити перебіг захворювання — на прикладі реальних клінічних кейсів

1.Лекційна частина: Нормативно-правова база. Ключові зміни у Календарі профілактичних щеплень з 2026 р. Техніка проведення щеплень Шляхи введення та поєднання вакцин Протипокази до проведення щеплень - Несприятливі події після імунізації (НППІ) Невідкладна допомога при НППІ Структура та принципи роботи системи «холодового ланцюга» Нові вимоги до збирання, сортування та утилізації медичних відходів у кабінеті щеплень 2.Підсумкове тестування

Онлайн курс PRO: комунікацію як інструмент 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Hard skills у медичній практиці — основа професійної діяльності лікаря, але для якісного пацієнт-орієнтованого менеджменту важливу роль відіграють soft skills. Діалог між лікарем і пацієнтом — це вміння правильно побудувати комунікацію, критично оцінити отриману інформацію та пояснити складні терміни. Під час курсу розглядаються ключові аспекти взаємодії з пацієнтами: технічні та нетехнічні навички в роботі лікаря, роль комунікації для комплаєнсу, побудова діалогу зі «складним пацієнтом», а також як інструмент teach-back покращує дотримання медичних рекомендацій. У результаті учасники отримують практичні алгоритми спільного прийняття рішень із пацієнтом, дієві поради для щоденної роботи та комунікативні підходи до пацієнтів різних поколінь. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center