Заходи БПР — Алергологія 2026

Попри сучасні міжнародні протоколи, астма у дітей досі сприймається батьками як вирок, а для лікарів первинної ланки – як складний діагностичний і терапевтичний виклик. Недооцінення тяжкості захворювання та пізнє направлення до спеціаліста призводять до втрати «золотого часу» для контролю над хворобою, а це збільшує ризик ускладнень. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти бронхіальну астму й вести пацієнтів згідно з чинними настановами: від діагностики у ранньому віці та використання FENO до спірометрії, правильного підбору доставкових пристроїв і застосування сучасних протоколів лікування за GINA 2025. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати астму на ранніх стадіях, уникати помилок і забезпечувати пацієнтам повноцінне активне життя з контролем захворювання. • Епідеміологія астми у дітей та підлітків. • Особливості діагностики астми у ранньому дитячому віці. Роль FENO. • Спірометрія та діти: кому, коли і як? • Сучасний підхід до лікування БА у дітей та підлітків згідно з GINA 2025. • Важливість адекватного підбору доставкового пристрою для інгаляційної терапії як запорука її ефективності. • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Даний курс БПР присвячений інтерпретації результатів фарингоскопії та прийняттю клінічно обґрунтованих рішень. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування стандартизованої методики проведення фарингоскопії, диференційної діагностики вірусних і бактеріальних уражень глотки, ідентифікації специфічних ознак гострого тонзиліту, фарингіту, скарлатини, інфекційного мононуклеозу та дифтерії. Учасники навчаться інтерпретувати характер і локалізацію ексудату, наявність нальотів, гіперемії, набряку та інших патологічних змін слизової оболонки, використовувати валідовані шкали, зокрема шкалу МакАйзека, обґрунтовувати показання до експрес-тестів на стрептокок і бактеріологічного дослідження. Програма також охоплює прийняття рішень щодо призначення антибактеріальної терапії на основі даних фарингоскопії та клінічної оцінки, а також коректне документування результатів огляду глотки в медичній карті пацієнта з використанням уніфікованої термінології. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Вакцинація дорослих є не менш важливою, ніж дитяча, адже імунітет із часом слабшає, а незроблені в юності щеплення можуть обернутись небезпечними інфекційними захворюваннями. Наприклад, за даними ВООЗ, кожен третій дорослий не має захисту від дифтерії через відсутність ревакцинації, що створює ризик спалахів навіть у країнах із розвиненою медициною. Крім цього, спостерігається збільшення кількості випадків кору серед дорослих в Україні у 2025 році. Це тривожний сигнал про наслідки прогалин у вакцинації, адже тільки в січні було зареєстровано 192 випадки кору. А це вже 50% від загальної кількості зареєстрованих випадків за 2024 рік. Попри доступність вакцин, рівень охоплення щепленнями серед дорослого населення залишається низьким. У цій ситуації саме сімейний лікар має найбільший вплив на прийняття пацієнтом такого рішення. Завдяки персоналізованому підходу лікар не лише пояснює необхідність вакцинації, а й допомагає подолати страхи та гарантує безпечне щеплення. Навчальний майстер-клас «Вакцинація дорослих: що має знати сімейний лікар» буде присвячений розгляду оновленого календаря профілактичних щеплень для дорослих в Україні з акцентом на обов’язкові та рекомендовані вакцини, а також останні зміни в нормативній базі. Окремо будуть висвітлені особливості вакцинації людей різного віку, вагітних жінок та пацієнтів з хронічними захворюваннями. Також учасники знатимуть правила щеплення груп ризику: медичних працівників, мандрівників та осіб з імунодефіцитами. Будуть розглянуті техніки введення вакцин, порядок внесення даних до електронної системи охорони здоров’я та алгоритм дій у разі несприятливих подій після імунізації. Завершальна частина буде присвячена ефективним методам комунікації з пацієнтами: як відповідати на запитання, руйнувати міфи та формувати довіру до щеплень. • Оновлений календар профілактичних щеплень для дорослих в Україні: обов’язкові та рекомендовані вакцини, зміни останніх років. • Вакцини для різних вікових груп дорослих, вагітних, людей з хронічними захворюваннями. • Показання та протипоказання до вакцинації дорослих, підготовка пацієнта до щеплення. • Ревакцинація: необхідність, терміни, особливості проведення. • Вакцинопрофілактика для груп ризику: медичні працівники, мандрівники, пацієнти з імунодефіцитами. • Види вакцин і техніка їх введення: внутрішньом’язово, підшкірно, орально. • Внесення даних про щеплення в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). • Несприятливі події після імунізації (НППІ): профілактика, алгоритм дій, інформування пацієнта. • Методи інформування та раціоналізації: як проводити освітню бесіду, відповідати на запитання пацієнтів, пояснювати важливість і безпеку щеплень. • Відповіді на запитання.

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Електронний навчальний курс допомагає систематизувати підходи до ведення недоношених дітей після виписки, оцінювання їхнього розвитку, нутритивної підтримки, вакцинації, скринінгу ускладнень і консультування батьків. Програма заходу • Планування та корекція нутритивної підтримки недоношеної дитини, включаючи розрахунок калоражу та дотацію мікронутрієнтів (залізо, вітамін D). • Оцінка фізичного розвитку з використанням скоригованого віку та спеціалізованих перцентильних кривих (Fenton, Intergrowth-21st). • Складання індивідуального графіка вакцинації з урахуванням гестаційного віку та клінічного стану. • Проведення скринінгу та раннього виявлення відхилень нейророзвитку, ретинопатії та порушень слуху. • Алгоритмізація профілактики РСВ-інфекції у групах високого ризику. • Консультування батьків щодо особливостей догляду, вигодовування та моніторингу загрозливих станів. • Ведення пацієнтів із бронхолегеневою дисплазією та іншими хронічними захворюваннями недоношених на амбулаторному етапі. • Як розрахувати та використовувати скоригований вік для оцінки росту та психомоторного розвитку? • Які критерії вибору нутритивної стратегії (збагачувачі грудного молока, спеціалізовані суміші) після виписки? • Як оптимізувати дотацію заліза та вітаміну D для профілактики дефіцитних станів? • Які особливості календаря щеплень для глибоко недоношених немовлят? • Які протипоказання до вакцинації у даної когорти пацієнтів? • Як проводити відбір пацієнтів та адміністрування палівізумабу для профілактики РСВ-інфекції? • Які «червоні прапорці» у неврологічному статусі є показанням для направлення до спеціаліста? • Як вести пацієнтів з ускладненнями (БЛД, ретинопатія, НЕК) на амбулаторному етапі? • Заняття — 02:51:21 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гострий коронарний синдром Інсульт: як не пропустити і не втратити час Судоми: алгоритм допомоги при першому нападі Анафілактичний шок: швидка діагностика і адреналін Бронхообструкція: екстрена інгаляційна терапія СЛР: оновлені рекомендації та базові навички Дефібрилятор (АЗД): коли і як застосувати Кровотеча: зупинка масивної крововтрати в амбулаторії

​Рефракційна заміна кришталика є тією галуззю офтальмохірургії, яка постійно розвивається й доповнюється. З’являються нові рішення для корекції пресбіопії, високого ступеня аметропії та рефракційних ускладнень після попередніх втручань. Згідно з даними Американської академії офтальмології, понад 26 мільйонів людей у США страждають на пресбіопію, і ця цифра продовжує зростати з віком населення. Імплантація сучасних інтраокулярних лінз (ІОЛ), зокрема мультифокальних та EDOF, дозволяє пацієнтам відновити якість зору без потреби в окулярах, проте ефективність таких втручань безпосередньо залежить від точності біометричних розрахунків і правильного вибору ІОЛ. Без корекції формул розрахунку може трапитись помилка у визначенні сили ІОЛ, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу. Врахування стилю життя та анатомічних особливостей пацієнта є обов’язковим для успішного результату та попередження післяопераційних порушень, зокрема дісфотопсій або залишкового астигматизму. Майстер-клас «Рефракційна заміна кришталика: сучасні рішення. Розбір клінічного випадку» буде присвячений вивченню сучасного підходу до рефракційної заміни кришталика: від показань до вибору цієї методики до індивідуалізованого підбору типу ІОЛ (монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF) з урахуванням потреб пацієнта. Учасники детально розглянуть роль біометричних приладів, алгоритми планування втручання, технології фемтолазерної підтримки, інтраопераційної візуалізації та навігації. Особливу увагу буде приділено післяопераційному веденню, профілактиці ускладнень і мінімізації ризиків. Практичну цінність курсу забезпечить розбір клінічного випадку імплантації мультифокальної ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Показання до рефракційної заміни кришталика. • Типи інтраокулярних лінз (ІОЛ): монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF. • Алгоритм підбору ІОЛ залежно від потреб пацієнта. • Роль сучасних біометричних приладів у плануванні операції. • Технології фемтолазерної підтримки під час РЗХ. • Вибір пацієнтів: коли РЗХ краща за лазерну корекцію. • Інтраопераційні технології візуалізації та навігації. • Післяопераційне ведення та профілактика ускладнень. • Клінічний випадок: мультифокальна ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Потенційні ризики та шляхи їх мінімізації. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027867. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей і всіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Спірометрія є одним із найважливіших інструментів у діагностиці підгострого та хронічного кашлю і його основних причин, як-от бронхіальна астма, ХОЗЛ, первинний легеневий фіброз та саркоїдоз. Це дослідження дає змогу не лише підтвердити діагноз, але й обрати найефективнішу тактику лікування, оцінити динаміку захворювання та своєчасно скоригувати терапію. Важливо, що інтерпретація спірограм необхідна не тільки пульмонологам, а й лікарям загальної практики, адже пацієнти зі скаргами на кашель і задишку звертаються спочатку до них, зокрема з таким складним станом, як «кашльова» бронхіальна астма. За даними дослідження American College of Chest Physicians, до 30% випадків хронічного кашлю в дорослих пов’язані саме з цією формою астми, але залишаються недіагностованими через відсутність базової функціональної діагностики легень. Саме тому спірометрія має стати рутинною практикою для сімейних лікарів. Навчальний захід буде присвячений вивченню основних положень методу спірометрії, показань до проведення дослідження й умов отримання якісних результатів. Учасники майстер-класу детально розглянуть основні показники спірограми, правила проведення бронходилатаційного тесту і рекомендації щодо інтерпретації результатів. Здобуті знання будуть закріплені під час практичного модулю з аналізу спірограм. • Вступ, основні положення методу спірометрії. Показання до проведення, використання в клінічній практиці. • Умови проведення якісної спірограми. Підготування до дослідження. • Основні показники спірограми. Бронходилатаційний тест. Рекомендації щодо інтерпретації результатів. • Практичний модуль: аналіз спірограм. • Відповіді на запитання учасників

Дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів у зручний для вас час. Зареєстровано в Центрі якості освіти МОЗ України за номером 1030392 — напрямок «етичні питання». Для всіх лікарських спеціальностей, спеціальностей професіоналів, фахівців і фармацевтичних спеціальностей. У сертифікаті буде зазначено вид заходу — Електронний навчальний курс. Сертифікат підтверджує успішне проходження навчання, організованого провайдером БПР №2528 — ТОВ «ФармОсвіта». Програма заходу • 1. Відеолекція • Що можна говорити, а що ні • Відповідальність за розголошення • Соцмережі і кейси пацієнтів • Робота з фото/відгуками • Телемедицина і онлайн-консультації • Чи законно консультувати онлайн • Як оформити прийом • Ризики дистанційного лікування • 2. Підсумкове тестування • Перевірка засвоєння навчального матеріалу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Наша мета — відреагувати на воєнні злочини сексуального характеру серед різних вікових груп українців. Кількість балів: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) з 1 січня 2025 року замінила звичну для лікарів систему МСЕК. Для первинної ланки це означає нові підходи до направлення пацієнтів, інший акцент в оцінці стану та роботу з електронною системою оцінювання. На майстер-класі розглянемо, як працює система ЕКОПФО та яку роль у ній відіграє лікар первинної ланки. Основна увага буде приділена практичним аспектам: коли варто думати про направлення, як оцінювати функціональний стан пацієнта та які документи необхідно підготувати. Мета майстер-класу - дати лікарям первинної ланки зрозумілий практичний алгоритм роботи з ЕКОПФО, допомогти впевнено орієнтуватися в новій системі та уникати типових помилок у щоденній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ✅ покроково розглянемо алгоритми роботи з документацією з Електронною системою охорони здоров'я; • ✅ що таке ЕКОПФО та чим нова система відрізняється від МСЕК; • ✅ коли сімейний лікар має розглядати направлення на оцінювання; • ✅ практичний алгоритм дій лікаря перед направленням; • ✅ підготовку медичної документації та роботу з електронною системою; • ✅ типові помилки та складні ситуації у взаємодії з пацієнтами; • ✅ розмежування тимчасової непрацездатності, стійкого порушення функцій та втрати працездатності. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кишкову мікробіоту слід розглядати як повноцінний регуляторний орган, який впливає на мозок, нервову систему та психічне здоров’я. Зміни мікробіоти пов’язані з депресією, тривожністю, когнітивними порушеннями, аутизмом, мігренню, хворобою Паркінсона та Альцгеймера. Розуміння цієї взаємодії відкриває нові шляхи терапії та дає змогу інтегрувати мультидисциплінарний підхід у повсякденну практику. На цьому заході ви навчитесь оцінювати вплив кишкової мікробіоти на неврологічні й психічні стани, зважати на вісь кишківник–мозок, корелювати кишкові симптоми з депресією, тривожними розладами, нейродегенеративними і нейророзвитковими порушеннями. Ви дізнаєтеся про ефективні способи корекції: дієтичні стратегії, пробіотики й пребіотики, фекальну трансплантацію, поведінкові та вегетативні практики. Після навчання ви зможете інтегрувати знання про мікробіом у щоденну практику, планувати мультидисциплінарне лікування та вчасно помічати взаємозв’язок кишківник–мозок у пацієнтів з комбінованими симптомами. • Актуальність теми. • Мікробіом та мікробіота. • Вісь кишківник-мозок • Структурні компоненти вісі кишківник-мозок. • Нейробіологічні механізми впливу мікробіоти. • Мікробіота як фактор ризику та модифікатор неврологічних захворювань • Нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона). • Демієлінізувальні захворювання. • Головний біль. • Розлади нейророзвитку (РДУГ, аутизм). • Психіатричні стани (депресія, ГТР). • Корекція мікробіому • Дієтичні інтервенції. • Пробіотики й пребіотики. • Фекальна мікробіотна трансплантація. • Вегетативні та поведінкові практики. • Висновки. • Відповіді на запитання.