Онлайн-курси БПР — 2026

Скринінг раку шийки матки – один із найефективніших інструментів профілактики онкопатології. Його основне завдання – раннє виявлення передракових змін, що дозволяє уникнути агресивного лікування, втрати репродуктивної функції та тяжких ускладнень. Сучасна медицина робить акцент на регулярних оглядах та тестуванні – завдяки широкому застосуванню ПАП-тесту в країнах із добре налагодженими програмами скринінгу значно знизилася смертність від раку шийки матки. Недостатні знання з цієї теми можуть мати серйозні наслідки: від гіпердіагностики до пропущених передракових змін, втрати довіри пацієнтки або навіть необґрунтованого хірургічного втручання. Лікар має бути підготовленим до консультування жінок із сумнівними результатами, уміти пояснити подальшу тактику ведення та уникати діагностичних помилок. Навчальний курс «Ведення пацієнток після скринінгу шийки матки: клінічні підходи та кольпоскопія» буде присвячений вивченню особливостей ведення жінок після отримання результатів скринінгових тестів. Учасники розглянуть ефективність сучасних програм скринінгу раку шийки матки та їхній вплив на захворюваність і смертність, зокрема в умовах організованої системи охорони здоров’я. Будуть проаналізовані основні причини занедбаних випадків, включно з типовими системними та клінічними помилками, а також прогалинами в маршрутизації та спостереженні пацієнток. Окремо розглядатиметься кольпоскопія як уточнювальний метод діагностики, включно з її значенням у верифікації патології шийки матки та перспективами застосування. Практичний блок майстер-класу включатиме аналіз складних клінічних випадків. • Скринінг раку шийки матки: актуальність та ефективність скринінгових програм на сучасному етапі • Вплив організованого скринінгу на захворюваність і смертність • Причини занедбаних випадків раку шийки матки: поширені системні та клінічні помилки, прогалини в маршрутизації та спостереженні пацієнток • Кольпоскопія як уточнюючий метод діагностики: історія та роль методу у верифікації патології шийки матки • Показання до проведення кольпоскопії, сучасна класифікація та перспективи застосування • Аналіз складних та нетипових клінічних випадків • Помилки діагностики та шляхи їх уникнення • Сесія запитань та відповідей

Головний біль у дитини не завжди є маркером неврологічної патології. Часто він виникає через шкільний стрес, тривогу, порушення сну, емоційне виснаження або хронічне перевантаження, яке прийнято списувати на перехідний вік чи зловживання екранним часом. Важливо вміти своєчасно відрізнити мігрень від функціонального болю та не пропустити супутню психічну патологію, адже у разі помилок пацієнт може тривалий час приймати симптоматичну терапію, яка не матиме задовільного ефекту. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до діагностики головного болю в дітей відповідно до ICHD-3, розглянете центральні механізми виникнення болю та психоемоційні тригери формування симптоматики, а також навчитеся будувати повноцінну біопсихосоціальну модель ведення пацієнта. Ви отримаєте практичні алгоритми оцінювання психоемоційного стану дитини і зможете правильно комбінувати медикаментозні й немедикаментозні методи терапії. Після навчання ви будете впевнено працювати з дітьми та підлітками, які мають хронічний або рецидивний головний біль чи супутні психоемоційні порушення, і планувати ефективну терапевтичну стратегію. • Визначення та поширеність головного болю в дітей як одного з найчастіших неврологічних синдромів у дитячій практиці. • Ймовірні механізми патогенезу з акцентом на нейробіологічні та центральні механізми болю. • Критерії діагностики відповідно до сучасної класифікації ICHD-3 та клінічних підходів. • Роль психоемоційних факторів у формуванні й тригерах головного болю в дітей. • Біопсихосоціальна модель розвитку головного болю відповідно до багатофакторності процесу. • Коморбідні психіатричні розлади як фактор ускладнення та хронізації симптоматики. • Складнощі діагностики й типові клінічні помилки у веденні пацієнтів. • Немедикаментозні та фармакологічні методи лікування нападів і профілактики. • Прогноз перебігу головного болю в дітей залежно від своєчасності діагностики й підходу до лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Операційна медична сестра – це ключова фігура всієї операційної команди. Від неї залежить безперервність та безпечність оперативного втручання. Швидка реакція в ургентній ситуації, дотримання стерильності й чітке координування процесу є обов’язковими навичками. В умовах підвищення складності хірургічних втручань та постійного часового тиску медсестра має мислити наперед, запобігати помилкам і підтримувати команду в критичні моменти. Незнання або невпевненість у діях можуть обернутися серйозними наслідками: порушенням асептики, збоєм у логістиці інструментів, затримками в операційному процесі або навіть ризиком для життя пацієнта. Особливо це актуально в екстрених випадках: у разі кровотечі, перфорації, політравми, нестабільного стану хворого. В такі моменти операційна медсестра має не тільки точно виконувати свої функції, а й підтримувати спокій і контроль над ситуацією. Навчальний майстер-клас «Участь медсестри в екстрених та планових операціях: алгоритми дій» буде присвячений вивченню структури операційної команди й ролі медичної сестри в ній. Ви розглянете покроковий алгоритм дій перед плановим хірургічним втручанням на прикладі реального клінічного випадку. Окрема увага буде приділена особливостям роботи в умовах екстрених операцій, коли зростає важливість швидкості та безпеки. Будуть обговорені стандарти асептики й антисептики як зона персональної відповідальності медсестри. Наприкінці майстер-класу буде проведений аналіз типових помилок і практичні способи їх уникнення. • Структура операційної команди: ролі та відповідальність медичної сестри. • Алгоритм дій перед плановим хірургічним втручанням. Розгляд клінічного кейсу. • Участь медсестри під час операції: послідовність дій та критичні моменти. • Особливості екстрених операцій: швидкість, пріоритети, безпека. Розгляд клінічного кейсу. • Асептика й антисептика в операційній: персональна відповідальність медсестри. • Участь у підрахуванні інструментів, матеріалів, тампонів. Розгляд клінічного кейсу. • Аналіз типових помилок та шляхів їх уникнення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Ультразвукова діагностика органів шиї вимагає досконалого знання топографічної анатомії фасцій, м’язів і трикутників, які визначають поширення патологічних процесів та дають змогу точно локалізувати відхилення. Виявлення відмінностей між нормальними варіантами будови й патологією під час візуалізації слинних залоз, гортані, кореня язика та шийних лімфатичних вузлів є основою первинної діагностики. На цьому заході ви розглянете ультразвукову анатомію та семіотику органів шиї, навчитеся візуалізувати слинні залози, лімфатичні вузли, гортань та суміжні анатомічні утворення. Ви дізнаєтеся, як диференціювати сіалолітіаз, сіаладеніт, пухлини та кісти (серединні й бокові), а також оцінювати ультразвукові критерії доброякісних і злоякісних змін лімфатичних вузлів. Після навчання ви зможете точно визначати походження утворень у підщелепній та привушній ділянках, проводити оцінювання змінених шийних лімфатичних вузлів та своєчасно виявляти ознаки запальних і неопластичних процесів. • Ультразвукова семіотика органів шиї. Фасції, м’язи, трикутники шиї. • Ультразвукова візуалізація органів шиї: слинні залози, хрящі шиї, корінь язика, голосові зв’язки, лімфатичні вузли. • Ультразвукова діагностика патології підщелепних та привушних залоз: пухлини, кісти, слинокам’яна хвороба, сіалоденіт. • Серединні та бокові кісти шиї. • Ультразвукові характеристики змінених шийних лімфатичних вузлів. • Розгляд клінічних кейсів різноманітної патології органів шиї. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Порушення з боку ендокринної системи часто маскуються під інші патології, що ускладнює встановлення правильного діагнозу. Наприклад, інциденталома наднирника виявляється випадково у 3–10% пацієнтів, які проходять КТ з іншої причини, але до 20% таких утворень можуть бути гормонально активними або злоякісними. А типовий симптом гіпертиреозу – тривожність – легко сплутати з психоемоційними розладами. За таких умов можна пропустити клінічні прояви або призначити застарілі чи неефективні схеми лікування, що підриває довіру пацієнтів. Сучасна клінічна практика вимагає від лікаря впевненості у веденні складних випадків: від первинної діагностики до раціонального маршруту пацієнта. Так, оновлені рекомендації Американської діабетологічної асоціації (ADA) акцентували увагу на необхідності скринінгу на моногенний діабет у молодих пацієнтів із нехарактерним перебігом. А виявлення гіперкальціємії вимагає диференціації її причин не лише з гіперпаратиреозом, а й з онкологічними процесами. Знання нових підходів важливі для дотримання міжнародних стандартів та ефективної допомоги пацієнтам. Навчальний майстер-клас «Останні досягнення ендокринології 2025 року» буде присвячений вивченню найсвіжіших змін у підходах до діагностики та профілактики ендокринних захворювань. Будуть розглянуті нові рекомендації щодо ведення пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Окрему увагу буде приділено впливу навколишнього середовища на ендокринну систему. Учасники майстер-класу дізнаються про останні відкриття у сфері репродуктивної ендокринології: буде обговорений найновіший гайдлайн щодо цукрового діабету вагітних. Також у фокусі – оновлений погляд на захворювання паращитоподібних залоз та наднирників. • Зміна парадигми в діагностиці та профілактиці цукрового діабету 1 типу. • Новини в діагностиці та лікуванні СПКЯ. • Як навколишнє середовище впливає на наші гормони. • New у світі репродуктивної ендокринології. • Презентація гайдлайну щодо цукрового діабету у вагітних. • Як ми можемо допомогти дітям, хворим на генетичне ожиріння? • Нове в ендокринології: акценти на наднирники та паращитоподібні залози з Європейського конгресу. • Відповіді на запитання учасників

Професійна гігієна в стоматології – це головна процедура для профілактики карієсу та захворювань ясен. А крім цього, це також важливий фактор стабільного спостереження пацієнта і формування довіри, що забезпечує його повернення в клініку. Але це лише у тому разі, якщо пацієнт буде задоволений процедурою. На цьому заході ви розглянете сучасні протоколи й алгоритми професійної гігієни, навчитесь обирати метод та інструментарій під конкретну ситуацію: ультразвукове очищення, повітряно-абразивну обробку, полірування або ручні інструменти. Окремо ви дізнаєтеся про роботу з особливими категоріями пацієнтів: з імплантами й ортопедичними чи ортодонтичними конструкціями, діти, вагітні. Після навчання ви зможете виконувати професійну гігієну ефективно і впевнено, уникати типових помилок та ускладнень і забезпечувати стабільну якість обслуговування та профілактику стоматологічних захворювань. • Сучасні алгоритми та протоколи гігієни. Порівняння, переваги і недоліки. Як обрати відповідно до клінічної ситуації? • Ультразвукова/звукова технологія. Вибір обладнання, насадок. Правила безпечної роботи. • Повітряно-абразивна обробка. Від очищення до полірування. Правила постановки наконечника. • Класифікація порошків для ейрфлоу. Правила роботи по різних поверхнях (емаль, реставрації, коронки). • Використання ручних інструментів в межах гігієнічного прийому. Лайфхаки клінічної роботи. • Сучасні методи полірування: показання та практичне використання. • Гігієна в особливих категоріях пацієнтів: діти, вагітні, пацієнти з ортодонтичними та ортопедичними конструкціями; робота з імплантами. • Аналіз поширених помилок та профілактика ускладнень. • Відповіді на запитання.

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Навіть крихітне кістозне утворення підшлункової залози – це лотерея. Спочатку воно доброякісне, але згодом може перерости у злоякісну пухлину або метастазувати. Вчасна діагностика й розуміння природи процесу визначають ефективність вашої лікувальної тактики й виживаність пацієнта. На цьому заході ви навчитеся розрізняти кісту, псевдокісту й кістозну пухлину, грамотно інтерпретувати дані УЗД, КТ, МРТ та ЕУС, а також уникати поширених помилок, які можуть коштувати пацієнту життя. Ви будете знати про типові клінічні пастки і зможете швидко визначати показання до хірургічного чи ендоскопічного втручання. Після заходу ви діятимете впевнено в будь-якій ситуації, адже чітко будете розуміти, коли спостерігати, а коли негайно проводити втручання. • Кісти, псевдокісти й кістозні пухлини підшлункової залози: • сучасні класифікації, морфологічні особливості та клінічне значення. • Клінічна картина й перебіг захворювань: • основні симптоми, типові та нетипові прояви, діагностичні «пастки». • Інструментальна діагностика: • роль УЗД, КТ, МРТ й ЕУС у визначенні характеру уражень; • діагностичні алгоритми в реальній клінічній практиці. • Диференційна діагностика: • як відрізнити псевдокісти від кіст та кістозних пухлин; • клінічні критерії, маркери та діагностичні підказки. • Лікувальна тактика: • консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи; • сучасні протоколи, показання до втручання, вибір оптимальної стратегії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Цукровий діабет – виклик, який щодня вимагає уваги, розуміння й підтримки. Медична сестра найчастіше стає тією людиною, що допомагає пацієнтові впоратися з хворобою, зберегти контроль і впевненість у власних силах. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти догляду, навчитеся говорити з пацієнтом однією мовою, підтримувати його мотивацію та своєчасно реагувати на зміни стану. Розберемо техніку ін’єкцій, правила ведення щоденника, методи профілактики ускладнень і реальні клінічні випадки. Після навчання ви зможете діяти впевнено, спираючись на сучасні стандарти, і стати для пацієнта не тільки фахівцем, а й союзником у боротьбі з хворобою. • Вступна частина. Актуальність проблеми цукрового діабету в сучасному суспільстві. • ЦД: види та основні механізми розвитку захворювання. • Фактори ризику: спадковість, ожиріння, малорухливий спосіб життя, харчування. • Роль медичної сестри в догляді за пацієнтами: спостереження та контроль, підготовка до проведення інʼєкції інсуліну, догляд за шкірою і профілактика діабетичної стопи, режим дня та харчування (збалансоване харчування й підрахунок хлібних одиниць). • Навчання пацієнта: самоконтроль рівня глюкози, ведення щоденника, розпізнавання ознак гіпо- чи гіперглікемії. • Ускладнення цукрового діабету: дії медичної сестри. • Комунікація з пацієнтом: формування довірливих стосунків між медичною сестрою та пацієнтом, мотивація до змін способу життя. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Курс охоплює важливі практичні теми, з якими лікарі стикаються щодня. Ви дізнаєтеся, як знання про функції клітин крові допомагають у діагностиці різних патологій, та розберетеся у діагностичному пошуку при еритроцитозі. Курс включає практичні рішення для роботи з ЕДТА-залежною псевдотромбоцитопенією, логічну послідовність диференційної діагностики усіх типів анемій, а також ключові аспекти тромбоцитопенії у вагітних. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Тривалість — 6 академічних годин. Сертифікат надає 6 балів БПР. Програма заходу • Лекція 1. Як працюють клітини крові • Лекція 2. Гемопоез еритроцитів. Еритроцитоз & Еритропенія • Лекція 3. MCV, MCHC, MCH : як правильно інтерпретувати • Лекція 4. ЕДТА-залежна псевдотромбоцитопенія • Лекція 5. Диференційна діагностика анемій • Лекція 6. Анемія під час вагітності: особливості, діагностика, лікування • Лекція 7. Залізодефіцитна анемія у дітей перших років життя. Скринінг та менеджмент • Лекція 8. Тромбоцитопенія у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Розлади скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та жувальної мускулатури – одна з найпоширеніших причин болю та порушення жування. Вони часто маскуються під невралгії, отоларингологічні чи стоматологічні проблеми. Своєчасна і точна діагностика за допомогою МРТ дозволяє виявити структурні та функційні зміни на ранніх стадіях, що значно підвищує ефективність лікування та допомагає уникнути хронізації процесу. Цей майстер-клас допоможе вам отримати комплексне бачення: від оцінки морфології суглоба до функційної оцінки жувальних м’язів і оклюзії. Ви навчитесь диференціювати структурні ураження, м’язові дисфункції, психоемоційні тригери та оклюзійні порушення, які можуть проявлятися болем, клацанням, обмеженням відкривання рота, головними болями чи оталгією. На прикладі реального клінічного випадку ви побачите логіку прийняття терапевтичних рішень та результати функційного лікування. Після лекції ви зможете чітко визначати, де норма, а де патологія на КТ та МРТ, а також проводити високоточну диференційну діагностику причин розладів СНЩС. • Проблема актуальності патології СНЩС у дітей • МРТ як золотий стандарт у діагностиці СНЩС • Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) і СНЩС • Анатомія та біомеханіка СНЩС в нормі й патології та вікові варіації положення диска • Основні патологічні зміни, виявлені на МРТ • Класифікація Wilkes: базова система стадіювання • Методика проведення МРТ СНЩС • Оцінювання результатів та основні параметри інтерпретації • Особливості проведення дослідження • Клінічне значення МРТ СНЩС • Вступ • Диференційна діагностика патологій СНЩС • Функційна анатомія СНЩС. Кути, площини рухи щелепи • Акт жування людини в нормі та патології • Роль МРТ в лікуванні патологій СНЩС • Метод опорного штифта • Функційні сплінти • Висновки

Патологічні зміни в ділянці шиї та обличчя можуть зовні виглядати однаково, але їхня етіологія і тактика лікування принципово різні. Знання анатомії, розуміння типових запальних процесів та об’ємних утворень дозволяє лікарю швидко диференціювати стан, вчасно виявити небезпечні зміни та спрямувати пацієнта на правильне лікування. На заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати запальні та обструктивні процеси у слинних залозах, виявляти та диференціювати об’ємні утворення шкіри та підшкірної клітковини, оцінювати зміни лімфатичних вузлів і приймати обґрунтовані рішення навіть у складних клінічних випадках. Ви навчитесь уникати діагностичних помилок і вибирати оптимальний обсяг обстежень та лікування. Після лекції ви зможете впевнено вести пацієнтів із набряками, болем, ущільненнями чи новоутвореннями в ділянці шиї та обличчя. • Анатомія шиї та обличчя. • Анатомічні особливості поверхневих органів (слинні залози та лімфатичні вузли). • Запальні процеси, об'ємні утворення шкіри та ПЖК. • Запальна й обструктивна патологія слинних залоз. • Вибрані питання утворів слинних залоз. • Реактивні й запальні зміни лімфатичних вузлів голови та шиї. • Відповіді на запитання учасників.

Критичні емболічні ускладнення в акушерстві – одні з найбільш небезпечних і непередбачуваних клінічних ситуацій у практиці лікаря. Тромбоемболія легеневої артерії є однією з найпоширеніших причин материнської смертності у світі, водночас емболія навколоплідними водами – рідкісний, але катастрофічний стан, що виникає раптово. Своєчасне розпізнавання цих ускладнень і правильна тактика ведення є важливими для надання ефективної допомоги та збереження життя матері. На цьому дводенному навчальному заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування тромбоемболії легеневої артерії у вагітних і в післяпологовому періоді відповідно до оновлених міжнародних рекомендацій щодо ведення венозного тромбоемболізму (AHA 2026). Ви детально розберете патофізіологію, фактори ризику, клінічні прояви, алгоритми діагностики і стратифікації ризику, а також сучасні підходи до лікування, зокрема тромболізис, катетерні методи і застосування ECMO у критичних випадках. Окрім цього, ви дізнаєтеся більше про емболію навколоплідними водами, її етіопатогенез і клінічні критерії та опануєте сучасні підходи до терапії. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати емболічні стани у вагітних і породіль, проводити обґрунтовану діагностику та приймати своєчасні й правильні рішення. • Вступ: чому тема критично важлива • Патофізіологія та фактори ризику • Клінічна презентація: коли потрібно підозрювати ТЕЛА • Сучасна діагностика ТЕЛА у вагітних • Ризик-стратифікація і категоризація тяжкості • Лікування ТЕЛА під час вагітності • ТЕЛА високого ризику: тромболізис, катетерні методи, ECMO • Перипартальне введення • Розгляд клінічного кейсу • Відповіді на запитання • Вступ: чому ЕНВ залишається діагнозом-викликом • Сучасне уявлення про патофізіологію • Клінічні критерії та диференційна діагностика • Діагностика: що реально може допомогти, а що ні • Невідкладне ведення в перші хвилини • Коагулопатія та масивна трансфузія • Специфічні терапевтичні підходи • ЕНВ і ТЕЛА: фінальний диференційний блок • Розгляд клінічного кейсу • Відповіді на запитання

Опанування сучасних підходів до тотальної реабілітації у дитячій стоматології є важливим, оскільки ранній карієс та значне руйнування коронкової частини тимчасових зубів часто потребують комплексного відновлення. У таких ситуаціях локальні втручання є недостатніми, а помилки у виборі методу лікування можуть призводити до повторних уражень карієсом, ускладнень з боку пульпи, передчасної втрати зубів і порушення розвитку зубощелепної системи. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до лікування раннього дитячого карієсу та принципи тотальної реабілітації. Ви навчитеся приймати правильні рішення під час вибору між реставраціями та повним покриттям тимчасових зубів коронками, а також робити обґрунтований вибір матеріалів для відновлення фронтальної та жувальної груп зубів. Окрім цього, ви проаналізуєте реальні клінічні кейси, що дасть змогу побачити на власні очі практичну реалізацію підходів та оцінити фактори, які впливають на довготривалий прогноз лікування. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до різних методів відновлення, знижувати ризик ускладнень і досягати стабільних прогнозованих результатів лікування у пацієнтів дитячого віку. • Сучасні підходи до лікування раннього дитячого карієсу. • Показання до реставрацій та повного покриття тимчасових зубів коронками. • Вибір матеріалів для відновлення фронтальної та жувальної груп зубів у дітей. • Алгоритм клінічного прийняття рішення: реставрація чи коронка. • Тотальна реабілітація у дітей з високим ризиком карієсу. • Клінічні кейси комплексного відновлення зубів у дитячій стоматології. • Помилки й ускладнення під час лікування тимчасових зубів та способи їх уникнення. • Роль гігієни, харчування та співпраці батьків у довготривалому результаті лікування. • Прогноз і довгострокове спостереження після тотальної реабілітації. • Практичні рекомендації для лікарів-стоматологів на основі клінічного досвіду та доказової медицини.

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

Синдром хронічної втоми – це не просто стан, коли «немає сил». Це виснаження, яке не минає після сну, порушує концентрацію, пам’ять і навіть заважає виконувати звичні повсякденні дії. Пацієнти довго шукають відповіді, ходять від одного спеціаліста до іншого, а справжня причина лишається невиявленою. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (МЕ/СХВ) від інших схожих хвороб. Ви зрозумієте, чому симптоми часто доповнюються депресією, фіброміалгією чи неврозами і не пропустите цей діагноз навіть у складних випадках. Ви отримаєте практичні алгоритми обстеження, критерії діагностики та розуміння, коли залучати мультидисциплінарну команду. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати синдром хронічної втоми, будувати ефективну стратегію лікування та координувати роботу з неврологами, психіатрами, фізіотерапевтами й імунологами. Це допоможе пацієнтам повернутися до нормального життя, зменшить ризик хронізації стану й полегшить психоемоційний тягар від «невидимого» захворювання. • Визначення поняття міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми • Загальна характеристика захворювання • Теоретичні аспекти міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Епідеміологія • Етіологія • Патофізіологія (центральна, вегетативна, імунна системи, метаболізм, мікробіом) • Класифікація • Клінічна картина та діагностика міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Клінічні прояви (втома, когнітивна дисфункція, сон, вегетативні розлади) • Фактори ризику • Діагностичний підхід у дорослих (зокрема з post-COVID fatigue) • Обстеження • Диференціальна діагностика • Критерії (Канада, IOM/NAM, NICE) • Менеджмент і лікування • Загальний підхід • Варіанти лікування (фармакологічні, немедикаментозні) • Емпіричні та нові методи • Моніторинг • Ускладнення • Прогноз • Міждисциплінарний підхід • Роль команди (невролог, імунолог, психіатр, фізіотерапевт тощо) • Координація та комунікація для покращення результатів • Відповіді на запитання

Раннє розпізнавання порушень мови та мовлення – ключ до своєчасної діагностики нейророзвиткових порушень у дітей. Лікар первинної ланки має вміти відрізнити варіант норми від патології, розуміти вікові межі формування мовлення та критичні періоди розвитку. Це дасть змогу уникнути затримок у направленні до спеціалістів та зайвих медикаментозних призначень, а також своєчасно взяти ситуацію під контроль. На цьому заході ви отримаєте структуровані знання щодо сучасних уявлень про мовну функцію, нейропсихологічні основи, вікові норми та ранні ознаки порушень. Ви проаналізуєте реальні клінічні сценарії: від відсутності фразового мовлення після 2 років і регресу мовлення до порушень розуміння зверненої мови та підозр на РАС чи РДУГ. Окрім цього, ви розглянете алгоритми первинного скринінгу та базової диференційної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти критичні порушення мови та мовлення, а також організовувати ефективний план лікування пацієнта, базуючись на сучасних стандартах і досвіді провідних спеціалістів. • Мова та мовлення: сучасні уявлення про структуру мовної функції, нейропсихологічні основи та клінічне значення розмежування понять. • Норми розвитку мовлення у дітей: етапи формування мовлення, вікові показники та критичні періоди розвитку. • Ранні клінічні маркери порушень: червоні прапорці затримки мовленнєвого розвитку та їхнє прогностичне значення. • Класифікація порушень мовлення і мови: основні нозологічні форми, сучасні підходи до систематизації. • Первинний етап обстеження: алгоритм дій лікаря первинної ланки, роль педіатра та сімейного лікаря, необхідність аудіологічного скринінгу. • Спеціалізована діагностика: роль невролога, дитячого психіатра та логопеда у встановленні діагнозу. • Психометричні інструменти: стандартизовані шкали, опитувальники й методики оцінювання мовленнєвого розвитку. • Маршрут пацієнта: мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування порушень мовлення. • Диференційна діагностика й типові клінічні помилки: наслідки гіпо- та гіпердіагностики, приклади клінічних сценаріїв. • Класифікаційні підходи та діагностичні помилки: відмінності МКХ-10 та МКХ-11, проблема некоректних і нефахових діагностичних формулювань.

Абдомінальна мігрень у дітей – це поширене, але часто недооцінене захворювання. Епізодичні болі в животі, які супроводжуються нудотою, блювотою, блідністю або анорексією, легко сплутати з гастроентерологічними чи хірургічними патологіями. Якщо не знати про особливості цього розладу, це призводить до зайвих обстежень, помилкових призначень та підвищеної тривожності у батьків. На цьому заході ви отримаєте алгоритмічні знання щодо розпізнавання абдомінальної мігрені, застосування діагностичних критеріїв, оцінювання психіатричної коморбідності, а також проведення психоедукації дитини і родини. Ви дізнаєтеся, як планувати немедикаментозну й медикаментозну терапії, уникати надмірних обстежень і покращувати якість життя пацієнта навіть у разі повторних епізодів. Після навчання вам буде легше орієнтуватись у випадках епізодичного болю в дітей. Ви зможете впевнено проводити діагностику, підбирати терапевтичні стратегії і давати практичні рекомендації сім’ї, мінімізуючи ризик хронізації симптомів. • Визначення та поширеність • Абдомінальна мігрень як окремий тип дитячої мігрені. • Частота й недооцінення захворювання. • Механізми патогенезу • Нейроваскулярні та нейромедіаторні механізми. • Генетична схильність та роль тригерів. • Критерії діагностики • Епізодичний біль у животі 1–72 год. • Нудота, блювання, блідість, анорексія. • Нормальний стан між нападами. • Виключення гострої хірургічної та нефрологічної патології. • Коморбідні психіатричні розлади • Тривожність, депресія, соматоформні порушення. • Вплив на перебіг і відповідь на лікування. • Складнощі діагностики та виклики • Неспецифічні симптоми й тривога батьків. • Ризик зайвих обстежень і хронізації стану. • Немедикаментозні методи лікування • Психоедукація дитини та родини. • Модифікація способу життя, уникнення тригерів. • Лікування нападу і профілактика • Симптоматична терапія під час епізодів. • Медикаментозна профілактика у разі частих/тяжких нападів. • Прогноз • Сприятливий прогноз у разі ранньої діагностики та комплексного ведення. • Покращення якості життя дитини і родини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Курс про показання до призматичної корекції, тонкощі її підбору, комунікації з пацієнтами, тактику ведення пацієнтів з гетерофоріями. Програма заходу • Типи порушень вергенції, гетерофорії • Методи діагностики порушень вергенції • Тонкощі підбору призматичної корекції методом Хаасе • Умови та вимоги до призматичної корекції • Практична частина включає*: • Визначення величини гетерофорії під контролем cover-test • Визначення величини гетерофорії за допомогою циліндра Меддокса • Визначення величини гетерофорії за допомогою скелець Баголіні • Визначення фузійних резервів • Визначення величини гетерофорії та підбір призматичної корекції методом Хаасе з поляризаційними фільтрами • * для учасників повного курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера