Онлайн-курси БПР — 2026

Післяопераційний біль є клінічним фактором, що безпосередньо впливає на гемодинамічну стабільність, частоту ускладнень, тривалість госпіталізації та ризик хронізації больового синдрому. Ефективна аналгезія – це питання безпеки та якості періопераційного ведення, що може забезпечити ранню мобілізацію, швидке відновлення та позитивний кінцевий результат лікування. В умовах відсутності універсальної схеми аналгезії персоніфікований підхід є необхідністю сучасної клінічної практики та складовою протоколів ERAS. На цьому заході ви розглянете концепцію персоніфікованої аналгезії як системного підходу, що передбачає індивідуальний підбір методів і препаратів відповідно до типу оперативного втручання, очікуваної інтенсивності болю, віку, супутніх захворювань, наявності хронічного больового синдрому та психоемоційного стану пацієнта. Ви дізнаєтеся про основні принципи мультимодальності, процедуроорієнтовані стратегії згідно з рекомендаціями PROSPECT і перспективи фармакогенетики у виборі анальгетиків. Після навчання ви зможете впевнено планувати післяопераційну аналгезію, застосовуючи базові препарати і ад’юванти, інтегрувати нефармакологічні методи, PCA-помпи та проводити сучасний моніторинг ефективності знеболення. • Актуальність проблеми • Післяопераційний біль: ключовий фактор відновлення. • Відсутність універсальної схеми аналгезії. • Ризик хронізації гострого болю. • Персоніфікована аналгезія: концепція • Індивідуальний підбір методів і препаратів. • Основні фактори: тип операції, інтенсивність болю, вік, стать, супутні захворювання, наявність хронічного болю, психоемоційний стан. • Основні принципи • Мультимодальність (поєднання різних механізмів дії). • Індивідуальний підхід. • Процедуроорієнтована стратегія (PROSPECT). • Перспективи фармакогенетики. • Інструменти реалізації • Регіонарна аналгезія (епідуральна, блокади). • Базові препарати: парацетамол, НПЗП. • Ад’юванти: кетамін, габапентиноїди. • Опіоїди – за показаннями. • Нефармакологічні методи. • PCA-помпи та сучасний моніторинг. • Фактори ризику інтенсивного болю • Хронічний больовий синдром. • Попереднє приймання анальгетиків. • Недостатній контроль гострого болю. • Висновки • Відповіді на запитання від учасників

Магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини є одним із найбільш інформативних методів сучасної променевої діагностики. Використання мультипараметричних МРТ-протоколів, зокрема T1-, T2-зважених зображень, DWI та динамічного контрастування, дає змогу складати детальну тканинну характеристику патологічних утворень, оцінювати їхню васкуляризацію, поширення та відповідь на лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізичні й технічні можливості методу, принципи побудови алгоритму інтерпретації МРТ органів черевної порожнини та особливості структурованого опису результатів дослідження. Ви навчитеся проводити МРТ-діагностику патології печінки, панкреатобіліарної зони, селезінки, нирок, наднирників, кишківника й очеревини. Також ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пухлинних процесів та диференціювання доброякісних і злоякісних утворень. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати основні патологічні зміни органів черевної порожнини за допомогою МРТ-візуалізації та значно покращити ефективність лікування. • Вступ • Фізичні й технічні можливості методу • Алгоритм інтерпретації МРТ ОЧП і структурований протокол опису • МРТ печінки: можливості та алгоритми • МРТ панкреатобіліарної зони • МРТ селезінки, нирок, наднирників • МРТ кишківника та очеревини • Висновки

Медсестра щодня витрачає багато часу та емоційних ресурсів на спілкування в роботі. З пацієнтами, їхніми родичами, колегами та керівництвом. Вона часто стає першим «буфером» емоцій, тривог і претензій. І, на жаль, діяти спокійно та професійно у стресових ситуаціях буває дуже складно. Цей захід допоможе вам навчитися розпізнавати комунікативні ризики, керувати власними емоціями та реагувати з холодною головою. Особливо, коли пацієнт – агресивний, його родич – маніпулює, а колега – тисне. І все водночас. Ви отримаєте чіткі алгоритми спілкування під час конфлікту, техніки короткої саморегуляції, а також знання юридичних меж відповідальності. Після навчання ви зможете впевнено діяти у будь-яких комунікативно складних ситуаціях, зберігаючи професійні межі та не вигораючи емоційно. • Комунікативна безпека як професійна компетентність • Види комунікативних ризиків: емоційні, етичні, юридичні • Психологічна вразливість медичної сестри у системі вертикальних і горизонтальних відносин • Як виглядає здорова професійна комунікація в команді • Конфлікт у медичній практиці: структура, фази, тригери • Механізм формування конфлікту: від емоції до дії • Як розпізнати момент, коли конфлікт ще можна зупинити • Професійні тригери медсестри: провина, безпорадність, контроль, авторитет • Алгоритм дій у конфліктних ситуаціях. Практичний інструментарій • 5 кроків професійної комунікації під час конфлікту • Техніки короткої психологічної саморегуляції • Маніпуляції, тиск і межі • Як розпізнати маніпуляцію у зверненні пацієнта або колеги • Техніки утримання власних меж • Як відмовити, не викликаючи агресії • Профілактика емоційного вигорання через безпечну комунікацію • Поняття психологічного імунітету • Стратегії коротких відновлень під час зміни • Юридичні аспекти конфліктних ситуацій • Межі відповідальності медсестри • Як правильно фіксувати конфліктну ситуацію в медичній документації • Комунікація з агресивним пацієнтом/родичем: правові нюанси • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Повномасштабна війна докорінно змінила профіль травматологічних пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров’я України. Лікарні, які раніше не мали системного досвіду лікування бойових ушкоджень, сьогодні регулярно стикаються з вогнепальними, вибуховими та мінно-осколковими травмами, що характеризуються високою енергією ураження, масивним забрудненням та комбінованими пошкодженнями кісток, м’яких тканин і судин. Застосування традиційних алгоритмів цивільної травматології в таких умовах часто є недостатнім або помилковим і може призводити до тяжких ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до лікування бойової травми з акцентом на ортопластичну концепцію. Будуть висвітлені особливості бойових ушкоджень і типові помилки терапевтичних та хірургічних рішень, принципи радикального дебридменту відповідно до світових стандартів та його адаптація до умов обмежених ресурсів. Ви дізнаєтеся більше про роль апаратів зовнішньої фіксації як базису лікування, їх використання як тимчасового або кінцевого методу стабілізації, а також сучасні підходи до лікування кісткових і м’якотканинних дефектів. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо обсягу дебридменту, вибору методу стабілізації переломів, тактики закриття дефектів м’яких тканин і реконструкції кісткових дефектів. • Особливості бойової травми. Забруднення, енергія ураження, комбіновані ушкодження. Типові помилки у терапевтичних алгоритмах. • Дебридмент. Світові стандарти. Практична реалізація в умовах обмежених ресурсів. Коли «менше» – гірше, ніж «більше». • АЗФ як базис лікування. Стабільність фіксації. Максимально анатомічна репозиція. АЗФ як можливий кінцевий метод лікування. • Кісткові дефекти. Кістковий транспорт. Техніка Masqulet. • Дефекти м’яких тканин. • - VAC як підготовчий етап. • - М’язові клапті: gastrocnemius, soleus. • - Клапті на живлячій ніжці. • - Ортопластичний підхід. • Кейс-блок: показові клінічні випадки, головні рішення і результати. • Відповіді на запитання.

​Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) – це комплексне порушення, яке може суттєво впливати на якість життя пацієнта. За даними метааналізу, опублікованого в Journal of Clinical Medicine у 2024 році, загальна поширеність дисфункцій СНЩС у дорослих становить близько 34%, з найвищими показниками в Південній Америці (47%), Азії (33%), Європі (29%) та Північній Америці (26%). Ці порушення проявляються болем у щелепі, обмеженням рухливості, клацанням під час відкривання рота, головними болями та болем у вусі. Симптоми розладів СНЩС можуть маскуватись під інші захворювання, що ускладнює діагностику й може призвести до неправильного лікування. Особливо важливо брати до уваги ці аспекти під час диференціальної діагностики болю в ділянці обличчя, скроні, привушної та завушної зон. Зважаючи на значну поширеність та потенційні ускладнення, знання про дисфункцію СНЩС є важливими для лікарів різних спеціальностей. Своєчасна діагностика і правильне лікування можуть запобігти хронізації процесу та незворотним наслідкам для пацієнта. Навчальний захід «УЗД скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м’язів» буде присвячений вивченню УЗ-анатомії СНЩС, жувальних м’язів та прилеглих м’яких тканин. Буде приділено увагу біомеханіці жувального апарату. У фокусі – розгляд запальних і дегенеративних змін суглобів, а також характерних динамічних порушень. • Анатомія скронево-нижньощелепних суглобів • Анатомія та біомеханіка жувальних м’язів • Анатомія прилеглих м’яких тканин • Нормальна УЗ-анатомія скронево-нижньощелепних суглобів та динаміка • Патологічні зміни (запальні й дегенеративні зміни скронево-нижньощелепних суглобів) • Динамічні порушення скронево-нижньощелепних суглобів • Порушення функції жувальних м’язів • Відповіді на запитання учасників

Імунограма – один із базових інструментів оцінки стану імунної системи, однак її інтерпретація найчастіше викликає труднощі в клінічній практиці. Неправильне трактування показників може призводити до діагностичних помилок, необґрунтованого призначення імуномодулюючих препаратів або до пропуску імунної недостатності. Це ускладнює вибір лікувальної тактики та підвищує ризик хронізації процесу. На цьому майстер-класі ви у режимі онлайн-зустрічі у Google Meet дізнаєтесь про практичне використання імунограми на прикладі реальних клінічних випадків. Ви дізнаєтесь, в яких ситуаціях імунограма дійсно потрібна, як оцінювати її результати в клінічному контексті та коли достатньо тільки динамічного спостереження. Ви навчитесь диференціювати первинні і вторинні імунодефіцити, а також уникати поширених помилок – зокрема рутинного призначення імуномодуляторів «про всяк випадок». Після навчання ви зможете обґрунтовано працювати з імунограмою у щоденній практиці, правильно визначати показання до дослідження, критично оцінювати відхилення в аналізах та формувати індивідуальний план ведення пацієнтів із частими інфекціями, затяжним перебігом хвороб, алергічними або аутоімунними проявами. • I. Роль імунограми у клінічній практиці • II. Основні показники імунограми та їх трактування • III. Клінічні випадки з практики лікаря (аналіз реальних медичних ситуацій) • Покроковий розбір імунограми • Прийняття рішень на основі результатів • Критерії вибору між спостереженням, дообстеженням та лікуванням • IV. Часті помилки у роботі з імунограмою • V. Розбір клінічних випадків учасників заходу та відповіді на запитання

Навіть крихітне кістозне утворення підшлункової залози – це лотерея. Спочатку воно доброякісне, але згодом може перерости у злоякісну пухлину або метастазувати. Вчасна діагностика й розуміння природи процесу визначають ефективність вашої лікувальної тактики й виживаність пацієнта. На цьому заході ви навчитеся розрізняти кісту, псевдокісту й кістозну пухлину, грамотно інтерпретувати дані УЗД, КТ, МРТ та ЕУС, а також уникати поширених помилок, які можуть коштувати пацієнту життя. Ви будете знати про типові клінічні пастки і зможете швидко визначати показання до хірургічного чи ендоскопічного втручання. Після заходу ви діятимете впевнено в будь-якій ситуації, адже чітко будете розуміти, коли спостерігати, а коли негайно проводити втручання. • Кісти, псевдокісти й кістозні пухлини підшлункової залози: • сучасні класифікації, морфологічні особливості та клінічне значення. • Клінічна картина й перебіг захворювань: • основні симптоми, типові та нетипові прояви, діагностичні «пастки». • Інструментальна діагностика: • роль УЗД, КТ, МРТ й ЕУС у визначенні характеру уражень; • діагностичні алгоритми в реальній клінічній практиці. • Диференційна діагностика: • як відрізнити псевдокісти від кіст та кістозних пухлин; • клінічні критерії, маркери та діагностичні підказки. • Лікувальна тактика: • консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи; • сучасні протоколи, показання до втручання, вибір оптимальної стратегії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Травма – одна з головних причин дитячої смертності. Більшості цих випадків можна було б запобігти, але найчастіше все вирішує перша хвилина: чи правильно оцінено стан, чи розпізнано загрозу, чи виконано базові дії. Ці навички гарантують вам впевненість під час надання допомоги дитині з травмою. На цьому заході ви навчитеся проводити первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE, розглянете основні анатомо-фізіологічні відмінності дитячого організму, а також відпрацюєте специфічні життєрятувальні втручання на кожному етапі. Особливий акцент буде на командній взаємодії, роботі з батьками й адаптації дорослих протоколів до педіатрії. Після заходу ви будете впевнено діяти в перші хвилини після отримання травми, навіть у стресових умовах. • Первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE. • Анатомічні та фізіологічні особливості дитячого віку, які впливають на надання допомоги травмованій дитині. • Життєрятувальні втручання на кожному етапі огляду. • Базові препарати для надання допомоги травмованій дитині на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. • Особливості взаємодії з травмованою дитиною та її батьками/опікунами. Виклики, з якими стикаються лікарі під час надання допомоги травмованій дитині. • Демонстрація первинного огляду травмованої дитини з життєрятувальними втручаннями. • Деконструкція демонстрації з розбором клінічного випадку. • Сесія запитань та відповідей. • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Неможливо поставити точний діагноз при гематологічних захворюваннях без правильної інтерпретації кістково-мозкових досліджень. Навчання на цьому заході допоможе вам уникнути типових помилок на преаналітичному етапі, навчить відрізняти норму від патології завдяки ключовим маркерам гемопоезу, згідно з віковими особливостями пацієнтів. Ви отримаєте чіткі алгоритми оцінювання стану кісткового мозку, зокрема розглянете забір та оброблення матеріалу, мікроскопію, цитохімію та імунологічні маркери, а також стандартизацію процесу згідно з міжнародними протоколами. Після лекції ви зможете впевнено працювати з пацієнтами з анеміями, лейкозами, апластичними та мієлодиспластичними синдромами, оцінювати ефективність хіміотерапії або трансплантації кісткового мозку, відрізняти норму від патології у дітей та літніх людей, а також запобігати помилковим діагнозам і невиправданому лікуванню. Ви будете знати, як правильно інтерпретувати співвідношення мієлоїдних та еритроїдних клітин і застосовувати сучасні стандарти лабораторної діагностики. • 1. Правильний забір матеріалу. • 2. Преаналітичний етап. • 3. Вікові особливості системи кровотворення. • 4. Мікроскопія кісткового мозку: оцінювання клітинного складу, співвідношення мієлоїдних та еритроїдних клітин. • 5. Маркери еритропоезу, мієлопоезу та лімфопоезу. • 6. Цитохімічні реакції та імунологічні маркери. • 7. Стандартизація лабораторних методів вивчення кровотворення згідно з міжнародними протоколами (WHO, ICCS, ISLH). • 8. Відповіді на запитання учасників.

​Підготовка пацієнта до транспортування в умовах бойових дій чи надзвичайних ситуацій є важливою умовою для виживання та збереження стабільного стану потерпілого. Війна, часті катастрофи, теракти й масові ураження створюють постійну потребу в готовності медиків – як військових, так і цивільних – діяти швидко, грамотно та відповідно до сучасних протоколів. Стандартизовані підходи до евакуації, засновані на рекомендаціях TCCC та JTS, дають змогу не лише уникнути погіршення стану пацієнта під час транспортування, а й знизити рівень летальності протягом перших годин після травми. Освоєння цих алгоритмів стає обов’язковою навичкою для медичних працівників, які перебувають в зоні бойових дій або можуть бути залучені до роботи під час надзвичайних подій, особливо в умовах обмежених ресурсів і нестабільного середовища. Навчальний майстер-клас «TCCC у дії: алгоритми підготовки пацієнта до транспортування» буде присвячений вивченню адаптації алгоритмів тактичної медицини (TCCC, MARCH, MIST) до потреб цивільних лікарів у надзвичайних ситуаціях, зокрема в разі масових уражень та міжлікарняних перевезень. Учасники отримають практичні рекомендації зі стабілізування стану пацієнта до транспортування, планування маршруту й оснащення відповідно до обставин, а також забезпечення безперервності лікування за допомогою стандартизованого передавання інформації. Особлива увага буде приділена запобіганню ускладненням у дорозі: гіпотермії, вторинним травмам і порушенню життєвих функцій. • Вступ: актуальність та основи TCCC/JTS у підготовці до транспортування. • Алгоритм підготовки пацієнта до транспортування: безпека, доступ, організація. • Практика: оцінювання стану за MARCH, протокол MIST, контрольний список підготовки. • Підготовка обладнання, медикаментів, документації. • Організація командної роботи та комунікації (9-line, MIST). • Особливості транспортування в умовах бойових дій та цивільних катастроф. • Розгляд типових помилок та кейсів. • Q&A-сесія.

Неінвазивне пренатальне тестування – важлива частина сучасного пренатального скринінгу. Це один із головних інструментів виявлення хромосомних аномалій плода, проте його широке використання породжує нові клінічні виклики: як правильно обрати тест, як інтерпретувати результати та як пояснити їх пацієнтці без хибних очікувань. Важливо чітко розуміти можливості й обмеження цього методу, адже від цього залежить подальша тактика ведення вагітності. На цьому заході ви розглянете клінічне застосування неінвазивного пренатального тестування, принципи вибору НІПТ серед доступних на ринку варіантів та особливості інтерпретації результатів у різних клінічних ситуаціях. Ви дізнаєтеся про можливості тестування не лише для поширених анеуплоїдій, а й для рідкісних хромосомних змін, а також про сучасні міжнародні рекомендації щодо практичного використання НІПТ. Після навчання ви зможете орієнтуватись у показаннях до призначення НІПТ, правильно трактувати «позитивні», «негативні» та «невизначені» результати тестування, а також консультувати пацієнток щодо подальших кроків обстеження. • Розуміння клінічного застосування НІПТ. • Порівняльний аналіз НІПТ-тестів, представлених на ринку України. • НІПТ поза межами поширених анеуплоїдій. • Аналіз обмежень та викликів неінвазивного пренатального тестування на клінічних прикладах. • Огляд останніх клінічних настанов Міжнародних профільних товариств щодо застосування НІПТ у клінічній практиці. • Відповіді на запитання.

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Електронний курс PRO: розлади годування у дітей — путівник для педіатра 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади годування у дітей — це більше, ніж просто «вибагливість» за столом. Йдеться про складні патерни харчової поведінки, які можуть мати підґрунтя у сенсорній, моторній або психологічній сферах. Для педіатра це водночас виклик і можливість — вчасно помітити, спрямувати, підтримати. Без узагальнень і зайвої теорії — лише про важливе: факти, алгоритми та реальні клінічні кейси. Запрошуємо долучитися до розмови про те, як не сплутати симптоми та вчасно виявити проблему, як помилки на етапі діагностики можуть коштувати часу, що вважати віковою нормою, а що — «червоним прапорцем», та як розпізнати, коли «відмова їсти» є сигналом тривоги. Окремо розглядається роль мультидисциплінарної команди у роботі з розладами харчування, зокрема хто входить до неї для ефективної корекції, та як стиль годування й батьківські реакції можуть провокувати або посилювати харчові труднощі у дітей. Курс сфокусований на практичному сучасному підході на стику педіатрії, гастроентерології та психології.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Вагітність — один із найбільш потужних фізіологічних «стрес-тестів» природи для серцево-судинної системи жінки. Уже з перших тижнів гестації запускаються складні гормональні та гемодинамічні механізми адаптації, які досягають піку в ІІІ триместрі та різко змінюються в перипартальному періоді. Для більшості жінок ці зміни залишаються фізіологічними. Проте саме вагітність може стати моментом маніфестації або декомпенсації серцево-судинних захворювань, а іноді — вимагати складних клінічних рішень щодо ведення вагітності та оцінки ризиків для матері. Приєднуйтеся, щоб отримати сучасні знання та практичні інструменти для ведення пацієнток на перетині кардіології та акушерства. Ключові особливості: теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів; без води — тільки доказові знання, що мають значення; до 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику; перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги; зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Системні зміни організму під час вагітності — від І до ІІІ триместру та в перипартальному періоді • Клінічні виклики: гіпертонічні розлади, аритмії, дисліпідемія, тромботичні ускладнення, кардіоміопатії під час вагітності • Коли вагітність може бути небезпечною: протипоказання до вагітності при серцево-судинних захворюваннях • Планування вагітності у пацієнток із ССЗ: консультування перед вагітністю, оцінка ризиків та вибір безпечної контрацепції Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички оцінки доцільності кожного лікарського засобу у пацієнта з мультиморбідністю та використання стандартизованих інструментів для виявлення потенційно невідповідних призначень, зокрема критеріїв STOPP/START і Бірса. Програма охоплює розробку індивідуалізованих стратегій депрескрайбінгу, ідентифікацію та менеджмент клінічно значущих лікарських взаємодій, корекцію терапії при поєднанні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ХХН та ІХС. Учасники опанують ефективну комунікацію з пацієнтом і його родиною щодо змін у схемі лікування, ведення медичної документації, аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних механізмів взаємодій, а також використання електронних ресурсів і баз даних для їх перевірки. Розглядаються стратегії менеджменту побічних реакцій, пов’язаних із взаємодіями антибіотиків, НПЗП і протигрибкових засобів, вплив взаємодій на терапію при ІХС, артеріальній гіпертензії, фібриляції передсердь і серцевій недостатності та методи запобігання ятрогенним ускладненням. Окремі навички стосуються пацієнтів із ЦД 2 типу: системного аналізу фармакотерапії, інтерпретації взаємодій за участі системи цитохрому P450, планування лабораторного моніторингу, консультування щодо самолікування та оцінки ризиків взаємодій цукрознижувальних, антигіпертензивних і гіполіпідемічних засобів. Також розглядаються стратифікація ризиків перед призначенням антидепресантів, вибір препарату з урахуванням профілю безпеки, титрація дози, менеджмент небажаних явищ, моніторинг серотонінового синдрому та суїцидального ризику, мінімізація синдрому відміни й аналіз клінічно значущих взаємодій антидепресантів. Програма заходу • Заняття 1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації • Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію? • Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря? • Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)? • Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями? • Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами? • Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу? • Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю? • Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів? • Заняття 2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)? • Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь? • Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок? • Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами? • Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)? • Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними? • Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків? • Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку? • Заняття 3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу • Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією? • Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції? • Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок? • Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)? • Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом? • Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів? • Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії? • Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу? • Заняття 4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах • Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією? • Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання? • Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами? • Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідкладна допомога та подальший менеджмент. • Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном? • Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”. • Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь. • Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами? • Навчальна програма: заняття 1 — 01:46:22. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

УЗД шийного відділу хребта дає змогу швидко виявляти м’язово-скелетні причини болю, оцінити дрібні суглоби, зв’язки, м’язи та міжхребцеві проміжки у режимі реального часу і без променевого навантаження. Чи легко ви можете відрізнити фізіологію від патології, визначити джерело болю та зрозуміти, коли необхідно направити пацієнта на МРТ або КТ? На цьому заході ви детально розглянете соноанатомію шийного відділу хребта й навчитеся точно оцінювати структури, що найчастіше стають причиною болю. Ви опануєте типові ультразвукові доступи і зможете уникати хибних висновків, що призводять до пропуску протрузій, гриж, лістезів та міофасціальних порушень. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм оцінювання шийного відділу й обирати правильну лікувальну тактику. • Анатомія шийного відділу хребта. • Біомеханіка шийного відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД шийного відділу хребта. • Соноанатомія норми шийного відділу хребта. • Патології, які ми достовірно здатні виявити за допомогою УЗД. • Грижі, протрузії. • Функціональні порушення хребта й навколишніх мʼязів. • Відповіді на запитання учасників.

​Лабораторна справа в Україні переживає системне оновлення: змінюється структура галузі, вводяться нові вимоги до посад. Цьогоріч МОЗ оновлює кваліфікаційні характеристики фахівців лабораторної медицини, а це означає появу низки практичних питань серед працівників — від того, як правильно обрати напрям безперервного професійного розвитку, до розуміння, які посадові обовʼязки відповідають новим нормативам. Усе це напряму впливає не лише на відповідність вимогам держави, а й на кар’єрні перспективи співробітників лабораторій у державному та приватному секторах. Навчальний курс «Нормативні документи, що регламентують роботу лабораторії в Україні» буде присвячений вивченню нових правил атестації медичних працівників відповідно до Наказу МОЗ України № 650. Учасники детально розглянуть процедуру присвоєння професійних кваліфікацій та особливості формування персонального портфоліо. Буде обговорено очікування системи охорони здоров’я від розробників професійних стандартів і практичні наслідки впровадження цих змін. Також будуть проаналізовані типові помилки при підготовці документів для атестації. • Нові правила атестації медичних кадрів згідно з Наказом МОЗ України № 650 • Особливості визначення й присвоєння професійних кваліфікацій • Чого галузь очікує від розробників професійних стандартів? • Які зміни передбачені для оформлення персонального портфоліо • Відповіді на запитання учасників

Патологія носової перегородки та носових раковин є причиною хронічної закладеності носа, рецидивних синуситів, головного болю та погіршення нюху. Важливо вміти діагностувати ці стани й чітко визначати, коли консервативне лікування неефективне і без хірургічного втручання вже не обійтись. На цьому заході ви дізнаєтесь, як оцінювати показання та протипоказання до операцій, правильно інтерпретувати КТ й ендоскопічні дані та обирати оптимальний метод лікування: від традиційної септопластики до ендоскопічних та комбінованих втручань. Ви розглянете реальні клінічні приклади й інтраопераційні ситуації, що допоможуть краще сформувати ваше власне клінічне мислення і точність прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з патологією носової перегородки та носових раковин і гарантувати їм безпечне й ефективне лікування. • Вступ. Основні показання й протипоказання до оперативного втручання • Анатомо-фізіологічні передумови • Будова перегородки носа та нижніх носових раковин. • Патофізіологія деформацій перегородки й гіпертрофії раковин. • Діагностика патології носової перегородки та носових раковин • Комп’ютерна томографія (КТ) • Септопластика • Традиційні та сучасні хірургічні техніки. • Ендоскопічні методи та їхні переваги. • Інтраопераційні аспекти • Вазотомія • Основні методики • Комбіновані втручання (септопластика + вазотомія) • Розбір клінічних випадків • Післяопераційний період та нагляд • Ранній післяопераційний період • Перший тиждень • Перший місяць • Пізній період • Довгостроковий нагляд • Відповіді на запитання

Ви здивуєтесь, але сучасна ідеальна усмішка починається не зі світлих пломб чи рівних зубів, а зі здорового скронево-нижньощелепного суглоба. Раніше проблемам СНЩС не приділяли уваги: пацієнти роками жили з болем, клацанням і дискомфортом. Але у 21 столітті гнатологія стрімко розвивається, і люди дедалі частіше приходять по вирішення саме цих скарг. На цьому заході ви детально розглянете анатомо-фізіологічні особливості СНЩС, дізнаєтесь про етіологію та патогенез розладів, вплив постуральних факторів і психоемоційного стану. Ви навчитеся використовувати сучасні методи діагностики: від клінічних тестів і міорелаксації до МРТ, КТ, УЗД та цифрових технологій (міографія, аксіографія). Після навчання ви зможете впевнено діагностувати дисфункції СНЩС та обирати оптимальну стратегію лікування залежно від клінічної ситуації. • Чому дисфункції СНЩС стали актуальною проблемою сучасної стоматології та медицини • Анатомо-фізіологічні особливості СНЩС • Будова та функціональні взаємозв’язки • Нейром’язова регуляція • Етіологія та патогенез дисфункцій • Біомеханічні, психоемоційні та системні фактори • Вплив постуральних порушень • Клінічна картина й діагностика • Симптоми: біль, клацання, обмеження рухів • Методи діагностики: клінічні тести, міорелаксація, МРТ, КТ, УЗД, цифрові технології: міографія, аксіографія • Сучасні підходи до лікування: • Консервативні методи • Мультидисциплінарний підхід • Клінічні випадки й аналіз практичних ситуацій • Запитання–відповіді

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань