Електронні навчальні курси БПР — 2026

Метаболічний синдром напряму пов’язаний з розвитком серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та передчасних ускладнень. Попри це, його часто ведуть фрагментарно: окремо артеріальну гіпертензію та окремо дисліпідемію чи порушення вуглеводного обміну. Кого і коли варто скринінгувати? Які критерії справді мають клінічну цінність? Де межа між достатнім контролем на первинній ланці та необхідністю залучення вузького спеціаліста? Цей майстер-клас для лікарів первинної ланки, які хочуть працювати доказово, уникати гіпердіагностики та хаотичних призначень, системно оцінювати ризики й впевнено супроводжувати пацієнтів із метаболічним синдромом у довгостроковій перспективі. Для тих, хто прагне чітких алгоритмів, клінічної логіки та практичних інструментів, що реально працюють в амбулаторній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • кого слід активно скринінгувати на метаболічний синдром і з чого починати обстеження • які діагностичні критерії та показники реально допомагають у клінічних рішеннях • як оцінювати сумарний кардіометаболічний ризик і визначати пріоритети ведення • коли достатньо немедикаментозних втручань, а коли потрібна фармакотерапія • чіткі маркери, коли і до кого скеровувати пацієнта • роль сімейного лікаря в міждисциплінарному веденні пацієнта Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс ОКТ та ОКТ-ангіографія у клінічній практиці офтальмолога: від простого до складного. Передбачені основні відеолекції, додаткові відеоматеріали за темою та практичні навчальні матеріали. Програма заходу • Курс складається з основних відеолекцій, додаткових відеоматеріалів за темою та практичних навчальних матеріалів. • Вивчення особливостей візуалізації нормальної та патологічної структури сітківки • У яких ситуаціях потрібна оптична когерентна томографія і чим вона може бути корисною • Які обмеження цього методу діагностики • Як виглядають різні патології сітківки на ОКТ • Оптична когерентна томографія у діагностиці глаукоми • Практична робота на оптичному когерентному томографі* • Оцінка стану Вашого очного дна за допомогою оптичної когерентної томографії* • *для слухачів повного курса Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений темі ведення пацієнтів з безпліддям. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобувають навички диференційної діагностики різних форм чоловічого та жіночого безпліддя, вибору оптимальної тактики лікування — від консервативної терапії до ДРТ, а також персоналізації протоколів контрольованої оваріальної стимуляції (КОС). Розглядаються клінічні протоколи ведення пацієнток з ендометріозом, СПКЯ та зниженим оваріальним резервом, сучасні підходи до діагностики та корекції чоловічого фактора безпліддя. Окрему увагу приділено показанням та інтерпретації результатів преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ), оцінці та підготовці ендометрію до імплантації ембріона, веденню пацієнтів з повторними невдачами імплантації та звичним невиношуванням. Також вивчаються аспекти психологічного супроводу та консультування пар на етапах лікування безпліддя. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 4 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Дерматовенерологія, Ендокринологія, Загальна практика - сімейна медицина, Хірургічна дерматологія, Лікувальна справа. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фармакотерапія в стоматології безпосередньо впливає на перебіг лікування. Помилки у виборі препаратів, несвоєчасне або надмірне призначення, ігнорування коморбідних станів призводять до медикаментозних ускладнень та погіршення загального стану пацієнта. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до призначення нестероїдних протизапальних препаратів та антибіотиків у стоматологічній практиці. Ви дізнаєтеся більше про адитивні ефекти НПЗП, принципи безпечної мультимодальної анестезії, пре- і постмедикацію в ендодонтії, а також сучасні дані щодо застосування антибіотиків у пародонтології та ендодонтії на основі рекомендацій Cochrane (2024). Після навчання ви зможете обґрунтовано підбирати фармакологічну підтримку лікування відповідно до клінічної ситуації та супутніх захворювань, мінімізувати ризик ускладнень і підвищити рівень безпеки й ефективності стоматологічної допомоги. • Все про НПЗП: групи препаратів, критерії вибору залежно від клінічної ситуації, порядок призначення. Ризики та ускладнення. • Адитивний ефект у разі призначення НПЗП. • Протоколи безпечного призначення НПЗП у пацієнтів з коморбідними станами: серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, розлади ШКТ тощо. • Мультимодальна анестезія в стоматології. Безпечна та ефективна комбінація. • Пре- і постмедикація больового синдрому в ендодонтії. • Призначення антибіотиків: дані бази даних Cohrane 2024: • - особливості призначення в ендодонтії; • - особливості призначення в пародонтології. • Застосування канабіноїдів у стоматології. • Поліпрагмазія (множинне призначення препаратів). Наслідки та ускладнення. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування сучасної класифікації ILAE для епілептичних нападів та епілепсій. 2. Інтерпретація ключових патернів ЕЕГ, специфічних для педіатричних епілептичних синдромів. 3. Алгоритмізація диференційної діагностики епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів. 4. Вибір протиепілептичних препаратів (ПЕП) першої та другої лінії на основі доказової бази. 5. Ведення та моніторинг побічних ефектів ПЕП у педіатричній популяції. 6. Ідентифікація пацієнтів-кандидатів для немедикаментозних методів лікування (кетогенна дієта, VNS, хірургія). 7. Розробка терапевтичних планів для дітей з фармакорезистентною епілепсією. 8. Консультування батьків щодо прогнозу, лікування та модифікації способу життя дитини. Питання, що розглядаються: Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Програма заходу: завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Заповніть реєстраційну форму, щоб долучитися до освітнього заходу щодо поводження з медичними відходами у закладах охорони здоров’я. 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Заповніть реєстраційну форму, щоб долучитися до освітнього заходу щодо поводження з медичними відходами у закладах охорони здоров’я. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини є одним із найбільш інформативних методів сучасної променевої діагностики. Використання мультипараметричних МРТ-протоколів, зокрема T1-, T2-зважених зображень, DWI та динамічного контрастування, дає змогу складати детальну тканинну характеристику патологічних утворень, оцінювати їхню васкуляризацію, поширення та відповідь на лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізичні й технічні можливості методу, принципи побудови алгоритму інтерпретації МРТ органів черевної порожнини та особливості структурованого опису результатів дослідження. Ви навчитеся проводити МРТ-діагностику патології печінки, панкреатобіліарної зони, селезінки, нирок, наднирників, кишківника й очеревини. Також ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пухлинних процесів та диференціювання доброякісних і злоякісних утворень. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати основні патологічні зміни органів черевної порожнини за допомогою МРТ-візуалізації та значно покращити ефективність лікування. • Вступ • Фізичні й технічні можливості методу • Алгоритм інтерпретації МРТ ОЧП і структурований протокол опису • МРТ печінки: можливості та алгоритми • МРТ панкреатобіліарної зони • МРТ селезінки, нирок, наднирників • МРТ кишківника та очеревини • Висновки

Цукровий діабет – виклик, який щодня вимагає уваги, розуміння й підтримки. Медична сестра найчастіше стає тією людиною, що допомагає пацієнтові впоратися з хворобою, зберегти контроль і впевненість у власних силах. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти догляду, навчитеся говорити з пацієнтом однією мовою, підтримувати його мотивацію та своєчасно реагувати на зміни стану. Розберемо техніку ін’єкцій, правила ведення щоденника, методи профілактики ускладнень і реальні клінічні випадки. Після навчання ви зможете діяти впевнено, спираючись на сучасні стандарти, і стати для пацієнта не тільки фахівцем, а й союзником у боротьбі з хворобою. • Вступна частина. Актуальність проблеми цукрового діабету в сучасному суспільстві. • ЦД: види та основні механізми розвитку захворювання. • Фактори ризику: спадковість, ожиріння, малорухливий спосіб життя, харчування. • Роль медичної сестри в догляді за пацієнтами: спостереження та контроль, підготовка до проведення інʼєкції інсуліну, догляд за шкірою і профілактика діабетичної стопи, режим дня та харчування (збалансоване харчування й підрахунок хлібних одиниць). • Навчання пацієнта: самоконтроль рівня глюкози, ведення щоденника, розпізнавання ознак гіпо- чи гіперглікемії. • Ускладнення цукрового діабету: дії медичної сестри. • Комунікація з пацієнтом: формування довірливих стосунків між медичною сестрою та пацієнтом, мотивація до змін способу життя. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Точна лабораторна діагностика важлива для визначення причин алопецій та вибору правильної тактики лікування. Від уміння інтерпретувати лабораторні показники залежить, чи вдасться уникнути зайвих обстежень та наскільки вдалим буде результат терапії. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми лабораторної діагностики для різних видів алопецій: запальна, гостре телогенове випадіння, андрогенетична, гніздова та рубцева. Ви дізнаєтесь, як поєднувати клінічний огляд, трихоскопію, лабораторні дослідження та панч-біопсію для точного встановлення діагнозу, а також як діяти у разі аномальних показників. Після навчання ви зможете швидко і впевнено застосовувати алгоритми лабораторної діагностики алопецій та підвищувати ефективність лікування пацієнтів. • Огляд основних видів алопеції та їхніх клінічних ознак, що визначають необхідність лабораторної діагностики. • Перелік обов’язкових лабораторних показників при кожному виді алопеції та обґрунтування вибору. • Алгоритми трактування лабораторних показників та їхній вплив на тактику лікування. • Тактика дій у разі аномальних лабораторних відхилень під час лікування. • Роль панч-біопсії у трихології: показання, діагностична цінність, плюси та обмеження методу. • Клінічні кейси, що демонструють поєднання клінічного огляду, трихоскопії, лабораторної діагностики й патогістологічних досліджень для підтвердження типу алопеції. • Побудова покрокового алгоритму діагностики випадіння/порідіння волосся для лікаря-трихолога. • Відповіді на запитання.

Дистанційний курс з використанням електронних навчальних ресурсів тривалістю 3 ак 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційний курс з використанням електронних навчальних ресурсів тривалістю 3 ак. години українською мовою. У програмі розглядаються анатомія гайморової пазухи, показання та протипоказання до синус-ліфтингу, порівняння відкритого й закритого методів, інструментарій та матеріали, покрокові хірургічні протоколи, ускладнення та післяопераційний супровід. Програма заходу • Блок 1. Синус-ліфтинг: анатомія, показання та техніки у практиці стоматолога • Урок 1 - Синус-ліфтинг без паніки: анатомія, показання та техніки у практиці стоматолога • Що таке синус-ліфтинг і навіщо він потрібен? • Типи синус-ліфтингу: відкритий vs. закритий, комбінований • Інструментарій та матеріали для синус-ліфтингу • Хірургічний етап: покроковий протокол • Ускладнення: профілактика ускладнень • Післяопераційний супровід і реабілітація пацієнта • Практичні кейси: як ухвалити правильне клінічне рішення? Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Як швидко та ефективно діагностувати і лікувати різні типи шоків? Електронний навчальний курс надасть необхідні знання для менеджменту пацієнтів у стані шоку. Алгоритми дій, створені на основі сучасної літератури, допоможуть приймати оптимальні рішення в критичних ситуаціях. Курс стане цінним ресурсом для лікарів, які прагнуть удосконалити свої навички в інтенсивній терапії та надавати якісну допомогу в екстрених випадках. Навчання відбувається у власному темпі та у зручний час. Учасники отримують доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Внутрішні хвороби, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Кардіологія, Акушерство і гінекологія, Нейрохірургія, Інфекційні хвороби, Алергологія, Загальна практика - сімейна медицина. Програма заходу • Тампонаду серця, напружений пневмоторакс, тромбоемболію легеневої артерії • Геморагічний шок • Критичну гіповолемію без кровотечі • Анафілактичний шок • Септичний шок • Нейрогенний шок • Кардіогенний шок • Лекція 1. Класифікація шоків; патогенез обструктивного шоку. Діагностика та лікування в межах кількох хвилин • Лекція 2. Страшне слово ТЕЛА. Стандарт лікування в гострому періоді • Лекція 3. Анафілактичний шок • Лекція 4. Септичний шок • Лекція 5. Нейрогенний шок: особливості та менеджмент • Лекція 6. Кардіогенний шок • Лекція 7. Гіповолемічний шок. Геморагічний шок у цивільній медицині • Лекція 8. Дегідратаційний шок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке може уражати будь-який його сегмент: від ротової порожнини до прямої кишки. Через неспецифічність початкових симптомів, як-от діарея, абдомінальний біль, метеоризм і субфебрилітет, вона нерідко маскується під інші патології травної системи. Вчасне виявлення захворювання є критично важливим для запобігання тяжким ускладненням: норицям, абсцесам, стриктурам, кишковій непрохідності. Для цього лікар має знати сучасні підходи до діагностики, що охоплюють ендоскопію, гістологічне дослідження, лабораторні та візуалізаційні методи. Крім кишкових уражень, хвороба Крона має системний характер і може проявлятися артритом, увеїтом, вузлуватою еритемою чи первинним склерозивним холангітом. Позакишкові прояви значно ускладнюють діагностику та потребують мультидисциплінарного підходу. Додаткових труднощів завдає необхідність індивідуалізованої терапії, консультування щодо вакцинації, способу життя, а також оцінювання ризиків під час планування вагітності. Навчальний майстер-клас «Запальні захворювання кишечника: актуальні виклики та рішення» буде присвячений вивченню клінічного перебігу хвороби Крона й типових діагностичних труднощів, з якими стикається лікар. Будуть розглянуті інструменти для раннього виявлення та ефективного моніторингу захворювання й специфічні біомаркери, які відіграють важливу роль у контролі активності хвороби та прийнятті клінічних рішень. Учасники детально ознайомляться з підходом treat-to-target як сучасним стандартом ведення пацієнтів. Окремий акцент буде зроблений на біологічній терапії, її можливостях і показаннях. Також буде розглянута діагностика й лікування позакишкових проявів та значення мультидисциплінарної співпраці у веденні пацієнтів з хворобою Крона. • Клінічний перебіг та діагностичні труднощі • Основні інструменти раннього виявлення та моніторингу хвороби Крона • Значення біомаркерів у менеджменті хвороби Крона • Treat-to-target як стандарт ведення • Роль біологічної терапії • Позакишкові прояви: виклики діагностики та лікування • Мультидисциплінарний підхід – запорука ефективного ведення пацієнта з хворобою Крона • Відповіді на запитання учасників • Рекомендації щодо проведення ендоскопії • Інтервали спостереження • СПК/ЗЗК (IBS/IBD) та інші коліти: як правильно диференціювати? • Сучасні рекомендації щодо лікування та ведення пацієнтів із ВК • Відповіді на запитання учасників

Кардіологічні захворювання під час вагітності становлять ризик для матері й плода, а правильна тактика залежить від своєчасної оцінки стану та сучасних клінічних рекомендацій. На цьому заході ви навчитеся оцінювати кардіоваскулярний ризик, обирати оптимальну тактику ведення вагітності, розродження та знеболення, а також розберете алгоритми дій у складних клінічних ситуаціях. Після навчання ви зможете приймати точні рішення, що допоможуть мінімізувати ризики у пацієнток із кардіологічною патологією. • 1. Вступ та актуалізація проблеми • 2. Диференційна діагностика та «червоні прапорці» • Диференційний діагноз за симптомами: біль у грудях та кашель, набряки, синкопе, тахікардія, задишка • «Червоні прапорці» задишки та початкова оцінка • 3. Фізіологія та інструментально-лабораторна база • Фізіологічні зміни гемодинаміки. • Діагностичний мінімум: лабораторні показники (оцінка BNP, інтерпретації D-димера та газів крові ) та інструментальна безпека (безпечність рентгенографії ОГК та КТ-ангіографії під час вагітності) • 4. Класифікація ризику та планування розродження • Оцінка ризику за класифікацією mWHO 2.0 • Метод розродження та знеболення пологів • 5. Менеджмент окремих клінічних станів • Гострий коронарний синдром (ГКС) та інфаркт міокарда • Аритмії під час вагітності • Покроковий алгоритм лікування найпоширеніших аритмій у вагітних • Кардіоміопатії та вади серця • ТЕЛА та легенева гіпертензія • 6. Резюме та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Лікування меланоми не починається одразу з операційної – воно починається під час першого огляду лікаря. На етапі первинного контакту формується подальший маршрут: від клінічної підозри до хірургічного втручання, гістологічного підтвердження і стадіювання. Неправильний перший крок призводить до вибору невідповідного методу втручання, що суттєво ускладнює подальше лікування і ставить життя пацієнта під загрозу. На цьому заході ви розглянете практичні рішення, які приймаються на початку діагностичного шляху, та дерматоскопічні критерії клінічної підозри на меланому, навчитеся відрізняти ситуації, коли доцільна біопсія, від тих, де стандартом є ексцизійне видалення. Також будуть висвітлені технічні аспекти первинної хірургії, принципи формування гістологічного запиту й параметри, які мають бути відображені у патоморфологічному висновку для правильного визначення подальшої тактики. Після навчання ви зможете сформувати чіткий алгоритм дій у ситуаціях клінічної підозри на меланому, що дасть вам змогу безпомилково планувати подальший маршрут пацієнта. • Коли починається “маршрут меланоми” • Клінічна підозра: дерматоскопічні критерії. • Часті діагностичні помилки на первинному етапі. • Первинна діагностика: що можна і чого не можна робити • Роль дерматоскопії та фотодокументації. • Коли показана біопсія, а коли – одразу ексцизія. • Чого уникати: shave, деструкції тощо. • Правильна первинна хірургія • Ексцизійна біопсія як стандарт. • Відступи й технічні нюанси. • Типові помилки первинного висічення. • Патоморфологія як ключовий етап • Що має бути в гістологічному висновку. • Як результати змінюють подальшу тактику. • Стадіювання і маршрутизація пацієнта • Коли потрібне дообстеження та яке. • Роль мультидисциплінарного підходу. • Розширене хірургічне лікування • Wide local excision: принципи відступів. • Біопсія лімфатичних вузлів: кому і коли. • Хто має виконувати наступний етап. • Часті клінічні помилки • Неповні ексцизії. • Затягування маршруту пацієнта. • Комунікація з пацієнтом після діагнозу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером