Онлайн-курси БПР — 2026

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

Просто про складне в нейроофтальмології. Курс складається з основних відеолекцій, додаткових відеоматеріалів за темою та практичних навчальних матеріалів. Програма заходу • Питання анатомії та фізіології зорового аналізатора • Офтальмологічна симптоматика у топічній діагностиці ураження центральної нервової системи • Особливості офтальмологічної симптоматики при черепно-мозковій травмі різного ступеня важкості • Особливості офтальмологічної симптоматики при вогнищевому ураженні, судинній патології головного мозку • Ретельний аналіз особливостей перебігу захворювань зорового шляху • Сучасні підходи до класифікації та тактики ведення пацієнтів • Принципи та сучасні методи обстеження зорового аналізатора, такі як МРТ, периметрія, ОКТ та ОКТ-ангіографія • Диференціальна діагностика та лікувальна тактика при оптичних нейропатіях різного генезу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення системи гемостазу можуть миттєво призвести до критичних станів. Коагулограма – це ваш головний інструмент для швидкої діагностики та прийняття правильних рішень. Вміння правильно інтерпретувати показники крові дає змогу запобігти масивним кровотечам, тромбозам та ДВЗ-синдрому, підвищуючи рівень безпеки ваших пацієнтів у найскладніших клінічних ситуаціях. На заході ви дізнаєтесь, як бачити у коагулограмі цілісну картину, оцінювати ризики кровотеч та тромбозів, контролювати антикоагулянтну терапію та вести пацієнтів із системними захворюваннями, підготовкою до операцій або пологів. Ви навчитеся вчасно розпізнавати критичні стани й ухвалювати обґрунтовані клінічні рішення. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати APTT, PT/INR, фібриноген, D-димер та інші показники, уникати найпоширеніших помилок та ефективно допомагати пацієнтам з кровотечами, тромбозами чи ризиком ДВЗ-синдрому. • Механізми згортання крові у фізіологічному аспекті • Патофізіологія тромбозів і кровотеч крізь призму лабораторної діагностики • Основні показники коагулограми (APTT, PT/INR, фібриноген, D-димер тощо), підходи до обґрунтованого призначення • Роль коагулограми у скринінгу, передопераційній підготовці, контролі лікування та діагностиці • Поширені клінічні помилки під час інтерпретації коагулограми • Практичний розбір кейсів: від лабораторного аналізу до дії • Відповіді на запитання учасників

Пігментні порушення становлять 30-50% дерматологічних консультацій і від точної діагностики залежить ефективність лікування. Для цього необхідно вміти чітко розрізняти різні пігментні стани, оцінювати ризики ускладнень та вибирати оптимальні терапевтичні стратегії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати мелазму після вагітності, постзапальну пігментацію після акне, вітиліго на обличчі та гіпомеланоз кінцівок. Ви навчитеся застосовувати лампу Вуда, дерматоскопію та сучасні методи лікування – від топічної терапії та пілінгів до лазерних і NB-UVB-процедур – відповідно до протипоказань, обмежень і доказової ефективності. Після навчання вам буде легше проводити диференційну діагностику пігментних порушень і уникати помилок, що призводять до хронізації або автоімунних ускладнень. • Патогенез та класифікація гіпо- й гіперпігментних станів. • Диференційна діагностика: мелазма, постзапальна гіперпігментація, вітиліго, гіпомеланоз та ін. • Сучасні алгоритми обстеження. • Доказові протоколи лікування: топічна терапія, системні підходи, пілінги, апаратні методики. • Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання.

Застосування лазерних технологій в офтальмології ґрунтується на чіткому розумінні фізичних принципів взаємодії випромінювання з тканинами ока. Без знання фізичної основи дії лазера та його параметрів неможливо безпечно використовувати такі методики. Недостатній рівень підготовки може призвести до розвитку ятрогенних ускладнень, зокрема пошкодження структур сітківки й інших анатомічних елементів ока, що суттєво погіршує функціональні результати лікування. На цьому заході ви розглянете теоретичні та клінічні аспекти застосування лазерів в офтальмології. Ви засвоїте фізику лазерного випромінювання, його основні властивості й параметри, що визначають характер впливу на тканини. Окрім цього, ви дізнаєтеся про різні види лазерів, які використовуються в офтальмологічній практиці, а також сучасні підходи до лікування, зокрема класичні, селективні й мікроімпульсні методики. Після навчання ви зможете диференційовано підходити до вибору методу лікування при патології сітківки, зокрема периферичних дегенераціях, діабетичній ретинопатії, макулярних набряках, тромбозах вен сітківки, центральній серозній хоріоретинопатії та віковій макулодистрофії. • Лазер в офтальмології: що це таке. • Фізична основа дії лазера. • Властивості лазерного випромінювання. • Основні параметри лазерного випромінювання. • Види лазерів, які застосовуються в офтальмології. • Класичне, селективне й мікроімпульсне лазерне лікування: що, де, коли. • Лазерне лікування сітківки: показання, види, протипоказання, параметри. • Клінічні приклади лікування різних патологій сітківки. • Ускладнення лазерного лікування та як їм запобігти. • Відповіді на запитання.

Глибока кома починається з дрібниць. Завдання медсестри – помітити їх. На цьому заході для медичних сестер ви навчитеся системно оцінювати свідомість, мовлення, рухи, зіничні реакції та інші важливі параметри. Зʼясуєте, як користуватися шкалою ком Глазго та іншими інструментами, щоб уникнути суб’єктивності. Дізнаєтеся, як правильно документувати результати й оперативно передавати лікарю дані для прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі післяопераційних ускладнень, інсульту, ЧМТ, судомних станів чи прогресувальних порушень свідомості. Ви знатимете, які зміни є критичними та як на них реагувати покроково. • Значення моніторингу: чому регулярне оцінювання неврологічного статусу є критично важливим для життя та прогнозу пацієнта. • Основні параметри оцінювання: свідомість, мовлення, рухова активність, реакція зіниць, чутливість, координація. • Інструменти та шкали: шкала ком Глазго, оцінювання зіничних реакцій, тестування когнітивних функцій. • Роль медсестри: постійне спостереження, швидке виявлення змін та своєчасне інформування лікаря. • Документування результатів: значення чіткого і систематичного запису даних у медичній документації. • Практичні навички: точність, уважність, уміння проводити швидке оцінювання в різних клінічних ситуаціях. • Навчання та підвищення кваліфікації: постійні тренінги й практичні заняття для удосконалення компетентності медсестри. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Оновлений календар щеплень 2026 року суттєво змінить щоденну роботу медичної сестри. Виносяться нові вікові групи, додаються комбіновані вакцини, оновлюються схеми КПК та перехід на ІПВ. Відповідальність за техніку виконання й точність документації буде вищою. Помилки більше не припустимі. Під час цього заходу ви розглянете основні зміни календаря, техніку вакцинації, вимоги до «холодового ланцюга», правила поєднання вакцин та алгоритми дій у складних ситуаціях. Головний акцент зустрічі буде на практиці: як уникати помилок, як коректно інформувати пацієнтів, як реагувати на побічні реакції та як підтримувати безперервність і точність обліку. Після навчання ви будете готовими до впровадження нового календаря щеплень та будете швидко і впевнено орієнтуватися в дозах, комбінаціях та несприятливих подіях після вакцинації. • 1. Нормативно-правова база. • 2. Основні оновлення Календаря профілактичних щеплень, затвердженого Наказом МОЗ України від 5 березня 2025 року № 396. • 3. Організація вакцинаційної сесії. • 4. Дотримання «холодового ланцюга». • 5. Техніка приготування та введення вакцин. • 6. Поєднання вакцин. • 7. Протипоказання до щеплень. • 8. Несприятливі події після імунізації. • 9. Невідкладна допомога. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Психіатричні розлади: від симптомів до лікування (онлайн) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у зручний час для працівників сфери охорони здоров’я. Програма заходу • 1. Мала та велика психіатрія. Ознаки та різниця. Межі компетенцій психолога та психіатра. • 2. Депресія: види, форми, особливості роботи спеціаліста. Антидепресанти: міфи та реальність. • 3. Біполярний афективний розлад: ознаки, види, лікування. • 4. Тривожні розлади. ОКР. Стратегії терапії. • 5. СДУГ та аутистичний спектр у дорослих. Як розпізнати та допомогти? • 6. ПТСР, КПТСР, гострий стресовий розлад. Особливості терапії. • 7. Особливості роботи з клієнтами з межовим розладом особистості. • 8. Розлади харчової поведінки. Професійний клінічний супровід. • 9. Шизофренія, шизотиповий, шизоафективний розлади Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний курс «Гестаційний цукровий діабет» (Pro) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Гестаційний цукровий діабет — це стан, що потребує уважного контролю та сучасних підходів у веденні вагітності й пологів. Раннє виявлення та контроль рівня глюкози допомагають знизити ризики для матері й дитини, запобігти ускладненням під час вагітності та пологів і забезпечити безпечний розвиток плода. Саме тому акушер-гінеколог та ендокринолог відіграють ключову роль у своєчасній діагностиці, підборі оптимальної тактики ведення та підтримки пацієнтки на всіх етапах вагітності. Запрошуємо приєднатися до заходу, де розглянемо ключові аспекти проблеми — від діагностики та критеріїв постановки діагнозу до дієтотерапії, тактики інсулінотерапії та ведення після пологів. Сучасно. Практично. Evidence-based.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Киснева терапія – базовий компонент надання допомоги пацієнтам з гіпоксемією та невідкладними станами, що супроводжуються порушенням оксигенації. Правильний вибір методу подання кисню, своєчасне підключення відповідних систем та правильна інтерпретація показників сатурації допомагають швидко й ефективно стабілізувати стан пацієнта. Недотримання принципів терапії може призводити як до недостатньої оксигенації, так і до ускладнень, пов’язаних із надлишковим поданням кисню. На цьому заході ви розглянете показання до кисневої терапії, принципи оцінювання дихання та сатурації, а також сучасні види кисневих систем, зокрема назальні канюлі, прості та резервуарні маски й системи Вентурі. Ви засвоїте алгоритми підключення кисню, правила вибору потоку, зволоження й основи безпеки в роботі з киснем. Окрім цього, ви опануєте методи контролю SpO₂, а також навчитеся профілактувати ускладнення, зокрема сухість слизових оболонок, опіки, CO₂-реінгаляцію та ушкодження шкіри. Після навчання ви зможете ефективно діяти в типових клінічних ситуаціях, як-от гострий респіраторний дистрес-синдром, загострення хронічної обструктивної хвороби легень, постопераційна гіпоксія та серцева недостатність із набряком легень. • Показання до кисневої терапії: оцінювання дихання, сатурації, типові ситуації в практиці медсестри. • Види кисневих систем: носові канюлі, прості та резервуарні маски, Вентурі; вибір залежно від потреб пацієнта. • Алгоритм підключення кисню: правильний дебіт, правила зволоження, безпека роботи з киснем. • Контроль SpO₂: як правильно знімати показники, робота з пульсоксиметром, фактори похибок. • Профілактика ускладнень кисневої терапії: сухість слизових, опіки, CO₂-реінгаляція, пролежні від масок. • Практичний модуль: встановлення кисневих систем, розбір помилок, робота з пацієнтом у стані задишки. • Відповіді на запитання.

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

У дітей з вродженими вадами серця (ВВС) респіраторна підтримка є одним із головних факторів впливу на гемодинаміку та виживаність. Сучасні підходи базуються на інтеграції рекомендацій AHA 2026, SSC 2021, NeoReviews та клінічних протоколів ACS NSQIP, що дає змогу формувати доказову прикладну модель ведення таких пацієнтів. Окрему важливість має концепція безпечної ШВЛ, яка передбачає оптимізацію вентиляційних параметрів відповідно до взаємодії серця та легень, а також впливу на системний і легеневий судинний опір. На цьому заході ви розглянете клінічну класифікацію ВВС з позиції анестезіолога, етапи хірургічної паліації при одношлуночковій гемодинаміці та підходи до стратифікації ризиків. Ви проаналізуєте фактори, які впливають на системний і легеневий судинний опір, а також механіку серцево-легеневої взаємодії при спонтанному диханні та штучній вентиляції. Окрім цього, ви отримаєте практичні рекомендації щодо респіраторної підтримки, зокрема налаштування ШВЛ, вибору стратегії вентиляції та фармакологічного супроводу із застосуванням інодилататорів (мілрінон), легеневих вазодилататорів (ілопрост, інгаляційний оксид азоту) й адаптованої седації. Після навчання ви зможете безпечно керувати респіраторною підтримкою у пацієнтів з ВВС, індивідуалізувати вентиляційні стратегії залежно від типу гемодинаміки та мінімізувати ризики гемодинамічної нестабільності. • Вступ та актуальність теми • Клінічна класифікація ВВС для анестезіологів • Етапи хірургічної паліації при одношлуночковій гемодинаміці • Стратифікація ризиків та визначення тактики • Фактори впливу на судинний опір (SVR та PVR) • Механіка серцево-легеневої взаємодії: спонтанне дихання vs ШВЛ • Практичні аспекти респіраторної підтримки • Резюме та висновки • Q&A-сесія – відповіді на запитання учасників

Ультразвукове дослідження лімфатичної системи допомагає своєчасно виявити системну патологію. Лімфатичні вузли реагують на інфекційні, запальні, аутоімунні та онкологічні процеси, виступаючи маркером як локальних, так і генералізованих змін. Під час проведення УЗД важливо розуміти клінічне значення лімфатичної системи, її анатомічні й топографічні варіанти. Це забезпечує правильну інтерпретацію УЗ-картини, дає змогу відрізнити фізіологічну або реактивну відповідь від початкових проявів злоякісного процесу та визначити, коли УЗД є методом першої лінії, а коли необхідне дообстеження з використанням КТ, МРТ, ПЕТ або морфологічної верифікації. На цьому заході ви розглянете ультразвукові критерії норми та патології лімфатичних вузлів, типові й атипові варіанти анатомії. Ви дізнаєтеся про діагностичні пастки, які можуть призводити до хибної інтерпретації реактивних змін як злоякісних та через які можна не помітити ранні ознаки метастатичного ураження чи лімфопроліферативних захворювань. Після навчання ви будете впевнено оцінювати лімфатичні вузли різних анатомічних груп, обґрунтовано проводити диференційну діагностику, а також формувати клінічно аргументований УЗ-висновок. • Клінічне значення лімфатичної системи. • Ембріогенез лімфатичної системи. • Анатомія та анатомічні варіанти. • Топографічна класифікація (зони). • Методика ультразвукового дослідження лімфатичних вузлів. • Нормальні лімфатичні вузли. • Запальні та реактивні ураження лімфатичних вузлів. • Доброякісні неінфекційні ураження. • Злоякісні ураження лімфатичних вузлів. • Захворювання з первинним ураженням лімфатичної тканини. • Реакція лімфатичних вузлів у разі патології органів. • Додаткові методи (еластографія, CEUS, пункційна навігація). • Типові діагностичні помилки і пастки. • Алгоритм УЗ-висновку. Клінічні кейси та інтеграція в практику. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Онлайн курс PRO: диференційна діагностика інфекційних висипів у дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Висип у дітей — один із найпоширеніших симптомів у практиці клініциста. Він може свідчити як про доброякісні, так і про небезпечні для життя стани, які потребують негайних рішень і дій. Цей вебінар буде корисним насамперед для спеціалістів, які надають допомогу дітям в амбулаторних і стаціонарних умовах: педіатрам і сімейним лікарям, а також усім лікарям із вузькою педіатричною спеціалізацією. Цікавим він буде й для лікарів, які працюють із дорослими, — для розширення знань про інфекційні висипи та погляду на тему під новим кутом. Мета заходу — надати чіткий алгоритм диференційної діагностики інфекційних і неінфекційних висипів у дітей. Після перегляду вебінару ви зможете структурувати підхід до оцінки висипів, відрізняти безпечні прояви від загрозливих станів та визначати показання до спостереження чи госпіталізації. Приєднуйтесь, щоб навчитися швидко й впевнено орієнтуватися в диференційній діагностиці дитячих висипів. Progress — впевненість, що базується на знаннях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Некаріозні ураження зубів: сучасний погляд на етіологію, діагностику та лікування: Актуальність проблеми некаріозних уражень у сучасній стоматології - Поширеність та тенденції (стрес, ГЕРХ, харчові звички, ортодонтичне лікування) Класифікація некаріозних уражень зубів - Вроджені ураження: гіпоплазія емалі, флюороз, спадкові порушення (amelogenesis imperfecta, dentinogenesis imperfecta – коротко) - Набуті ураження: ерозиї зубів, клиновидні дефекти, патологічне стирання, некроз твердих тканин зуба Етіологія та патогенез - Механічні фактори (абразія, бруксизм, оклюзійні перевантаження) - Хімічні фактори: ендогенні (ГЕРХ, блювання, розлади харчової поведінки), екзогенні (кислі напої, медикаменти) - Біологічні фактори (слиновиділення, буферна ємність слини) - Роль загальносоматичної патології Клінічні прояви та диференційна діагностика - Типові клінічні ознаки різних форм уражень - Відмінності між каріозними та некаріозними дефектами - Диференційна діагностика: - Ерозії vs клиновидні дефекти - Стирання vs абразія Сучасні підходи до діагностики - Збір анамнезу (харчування, шкідливі звички, соматичні захворювання) - Оцінка оклюзії та функціональних порушень - Фотопротокол - Тестування чутливості Принципи лікування некаріозних уражень (20 хв) - Етіотропний підхід: усунення причин - Неконсервативне лікування: ремінералізуюча терапія, десенсибілізуючі засоби - Малоінвазивні методи: інфільтрація - Герметизація дефектів - Реставраційні методи: вибір матеріалу - Показання до пломбування - Мультидисциплінарний підхід (гастроентеролог, ендокринолог) Профілактика та ведення пацієнтів - Індивідуальні рекомендації з гігієни - Корекція харчування - Контроль бруксизму (капи) - Динамічне спостереження Клінічні випадки 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу

Ваша операція може не лише врятувати життя, а й повернути пацієнтці впевненість у собі. Вони очікують не просто видалення пухлини та онкологічної безпеки, а й збереження форми, симетрії та жіночності. І тут на перший план виходять онкопластичні методики як доказ вашого професіоналізму й сучасного мислення. Цей захід навчить вас поєднувати радикальність лікування з естетикою – без компромісів. Ви дізнаєтесь, як обирати оптимальний обсяг резекції, уникати фіброзу, деформації та асиметрії, адаптувати техніку до анатомії пацієнтки й клінічної ситуації. Після лекції ви впевнено працюватимете з пацієнтками з раннім раком, філоїдними пухлинами, інтрадуктальними папіломами чи залишковими утвореннями після неповної резекції, а також зможете правильно планувати реконструкції та симетризацію. Ви здобудете глибокі знання, що стануть ефективними інструментами для щоденної практики. У програмі: сучасна класифікація онкопластичних методик, алгоритми планування резекції, вибір техніки залежно від типу і локалізації пухлини, взаємодія з радіологами й онкологами, розбір найчастіших помилок та реальні приклади клінічних випадків до/після. • Поняття онкопластичної хірургії: між радикальним втручанням та збереженням форми. • Класифікація онкопластичних методик: рівні складності, підходи (I–II рівень). • Планування резекції з онкопластичним компонентом: анатомічні та естетичні орієнтири. • Вибір методики: індивідуалізація рішень залежно від локалізації, об’єму резекції та типу молочної залози. • Взаємодія з радіологами й онкологами: мультидисциплінарний підхід. • Найчастіші помилки та ускладнення: як уникнути деформації, асиметрії, некрозу. • Післяопераційний нагляд та оцінювання косметичного результату. • Приклади клінічних кейсів з демонстрацією до/після. • Протоколи фотодокументації та інформованої згоди. • Сучасні тренди і перспективи розвитку онкопластичної хірургії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Хронічне обструктивне захворювання легень є однією з провідних причин захворюваності й смертності у світі. Основна роль у його ранньому виявленні, діагностиці й довготривалому веденні належить лікарям первинної ланки. Незважаючи на наявність чітко визначених діагностичних критеріїв, зберігаються труднощі в інтерпретації симптомів, використанні стандартизованих шкал та визначенні доцільності проведення спірометрії. Це призводить до значної частки недіагностованих випадків і затримки у встановленні діагнозу. На цьому заході ви навчитеся вести пацієнтів з ХОЗЛ відповідно до рекомендацій Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (оновлення 2026 року). Ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику, зокрема тютюнопаління, а також особливості клінічного перебігу захворювання. Окрім цього, ви проаналізуєте чинні діагностичні шкали, принципи оцінювання функціонального статусу пацієнта і значення спірометрії у підтвердженні діагнозу. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів з підозрою на ХОЗЛ, правильно застосовувати діагностичні інструменти й інтерпретувати результати обстежень. • Епідеміологія ХОЗЛ у світі та в Україні. • GOLD як джерело сучасних рекомендацій у веденні пацієнтів з ХОЗЛ. Рекомендації GOLD 2026. • Вплив тютюнопаління на розвиток та перебіг ХОЗЛ. • Клінічний перебіг ХОЗЛ. Основні діагностичні шкали. Критерії встановлення непрацездатності. • Спірометрія як золотий стандарт діагностики ХОЗЛ. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Лікарі здобудуть навички ідентифікації та класифікації ризиків, пов’язаних із застосуванням психотропних препаратів. Учасники навчаться застосовувати стандартизовані протоколи для безпечного переключення між різними класами психофармакологічних засобів, розробляти індивідуалізовані схеми поступового зниження дози для мінімізації ризику синдрому відміни, а також оцінювати й контролювати значущі лікарські взаємодії при поліфармакотерапії. Розглядаються діагностика, диференційна діагностика та терапевтична корекція синдрому відміни, стратифікація співвідношення ризик/користь при припиненні довготривалої підтримуючої терапії та консультування пацієнтів щодо потенційних ризиків і стратегій завершення лікування. Питання, що розглядаються: доказові стратегії переходу з одного антидепресанту на інший; диференціація симптомів рецидиву основного психічного розладу та синдрому відміни; протоколи титрування дози для відміни бензодіазепінів; профілактика, діагностика та невідкладна допомога при серотоніновому синдромі; управління метаболічними порушеннями, асоційованими з терапією атиповими антипсихотиками; предиктори тяжкого синдрому відміни; клінічні ситуації для депрескрайбінгу. Програма заходу • Заняття — 26:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів молекулярної алергодіагностики з розрізненням мажорних і мінорних алергенних компонентів. У програмі передбачено опанування диференційної діагностики між справжньою полісенсибілізацією та перехресною реактивністю на основі профілю сенсибілізації до білкових родин. Розглядається стратифікація ризиків розвитку системних анафілактичних реакцій залежно від специфічних молекул, зокрема LTP, PR-10 і профілінів. Учасники навчаться обґрунтовувати вибір пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії на основі виявлення сенсибілізації до мажорних алергенів. Окрему увагу приділено розробленню індивідуалізованих дієтичних рекомендацій для пацієнтів із харчовою алергією з урахуванням термостабільності алергенних компонентів, а також формуванню раціонального алгоритму обстеження пацієнта з алергологічним анамнезом на первинній ланці. Питання, що розглядаються: клінічні сценарії для призначення компонентної алергодіагностики на первинній ланці; розмежування справжньої сенсибілізації до пилку та перехресної реактивності на харчові продукти; значення одночасної сенсибілізації до профілінів і полікальцинів; клінічне значення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів; вплив результатів компонентної діагностики на вибір препарату для АСІТ і прогноз її ефективності; молекулярні компоненти, асоційовані з високим ризиком системних реакцій при харчовій алергії; інтерпретація результатів при негативному шкірному прик-тесті та позитивних sIgE до специфічних компонентів; роль компонентної діагностики у веденні пацієнтів із синдромом «пилок-їжа». Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Які сучасні критерії діагностики та класифікації гострого бронхіту в дитячому віці? Як провести 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Які сучасні критерії діагностики та класифікації гострого бронхіту в дитячому віці? Як провести диференційну діагностику між гострим бронхітом і пневмонією. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Низькопотокова анестезія (LFA) – це сучасний стандарт, який об’єднує економічність, екологічність і безпеку пацієнта. Але справжня цінність методу відкривається тоді, коли ви опанували його на рівні, прийнятому у світовій практиці. Це підвищує вашу професійну конкурентоспроможність і відчиняє двері до міжнародної співпраці. На заході ви навчитеся впевнено працювати з LFA: від вибору інгаляційного анестетика і налаштування моніторингу до алгоритму безпечного зниження потоку свіжого газу. Ви зрозумієте фізіологічні відмінності між LFA та TIVA, розглянете клінічні кейси й отримаєте практичні інструменти, які використовують у провідних клініках світу. Особливість заходу – Голос Medvoice д-р Андрій Варвінський, анестезіолог із Великобританії, який поділиться власним міжнародним досвідом і сучасними підходами до LFA. Лекція проходитиме англійською мовою з синхронним перекладом, тож ви одночасно покращите практичні навички й професійну англійську. • Актуальність низькопотокової анестезії в сучасній практиці • Історичний розвиток і перспективи застосування • Теоретичні основи LFA (Low-flow anaesthesia) • Визначення та основні параметри низькопотокової анестезії • Оптимальні рівні потоку свіжого газу (FGF < 3 л/хв) • Особливості під час індукції та підтримки анестезії • Технічні аспекти • Вибір інгаляційного анестетика (севофлуран, ізофлуран, десфлуран) • Вимоги до анестезіологічного апарату • Обладнання для моніторингу: роль газоаналізатора, EtCO₂, FiO₂, MAC • Технічні виклики й методи їх подолання • Практичне застосування • Клінічні приклади з інгаляційної індукції • Підтримання анестезії на низьких потоках • Алгоритм безпечного зниження потоку свіжого газу • Порівняння LFA та TIVA • Фармакокінетичні й фармакодинамічні особливості • Переваги та обмеження обох методів • Клінічні й економічні фактори у виборі техніки • Переваги та недоліки LFA • Економічна вигода і зменшення витрат • Зменшення впливу на навколишнє середовище • Переваги для пацієнта (тепло- й вологозбереження) • Обмеження: повільна індукція, ризик гіперкарбії/гіпоксії, технічні вимоги • Q&A