Онлайн-курси БПР — 2026

Це сучасний погляд на діагностику та лікування ІПСШ в умовах сьогодення. Окрему увагу буде приділено феномену «Великого Імітатора» - сучасному баченню атипових проявів сифілітичних дерматозів, які часто маскуються під інші дерматологічні та урологічні захворювання. Поговоримо про складні клінічні випадки, діагностичні пастки та раціональний вибір терапії на основі доказової медицини. Сучасні підходи діагностики ІПСШ: ПЛР, серологія та алгоритми обстеження. Феномен «Великого Імітатора»: атипові прояви сифілітичних дерматозів та їх диференційна діагностика. Атипові та приховані форми перебігу ІПСШ. Коінфекції та їхній вплив на перебіг захворювання. Принципи раціонального антибактеріального лікування. Типові клінічні помилки та діагностичні пастки. Захід орієнтований на урологів, гінекологів, дерматовенерологів, сімейних лікарів та всіх фахівців, залучених у ведення пацієнтів з ІПСШ. Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Вид навчання: електронний навчальний курс. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Програма заходу • 1. ІПШС без міфів і масок: діагностика та лікування в умовах сьогодення — онлайн лекція • Причини зростання рівня захворюваності та профілактичні заходи, які можуть цьому зарадити • Трепонематоз як широка група захворювань, яка включає в себе і невенеричні ураження органів та систем • Сучасні алгоритми скринінгу пацієнтів з сумнівними результатами серологічного тестування • 2. Сифіліс - майстер маскування: як не помилитись під час огляду — онлайн лекція • Поширення доступних домашніх тестів на ЗПСШ для швидкого скринінгу та лікування • FDA затвердило два нових антибіотики для лікування стійкої до ліків гонореї • Нові настанови щодо посткоітальної профілактики хламідіозу та сифілісу для осіб з високим ризиком захворюваності • 3. Звірополіс під мікроскопом* — онлайн лекція • "Стій, хто йде" - чи всі лабораторні знахідки потребують лікування • Чого ми ще не знаємо про кандидоз • Чарівна пігулка - підхід "see@treat" • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Серцебиття, перебої в роботі серця, задишка або випадково виявлена аритмія — саме з такими ситуаціями лікарі щодня стикаються у практиці при веденні пацієнтів із фібриляцією передсердь. Водночас за цим поширеним порушенням ритму стоять складні клінічні рішення: контроль ритму чи частоти, вибір антиаритмічної терапії та оцінка ризику інсульту. Сучасний підхід до ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь потребує чіткого розуміння показань до терапії, індивідуалізації лікування та міждисциплінарної взаємодії між кардіологом і неврологом. Розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти теми: коли і кому показаний контроль ритму, як обрати антиаритмічний препарат залежно від клінічної ситуації, сучасні стратегії контролю ритму, оцінювання ризику інсульту та роль міждисциплінарного підходу у веденні пацієнтів. Цей захід допоможе вам впевнено орієнтуватися у виборі антиаритмічної терапії, приймати обґрунтовані рішення щодо стратегії лікування, своєчасно оцінювати ризик інсульту та запобігати ускладненням, а також підвищити ефективність ведення пацієнтів у щоденній практиці. Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні підходи, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Програма заходу • Антиаритмічні препарати: коли, які і для чого — Онлайн лекція — Писаревська Кіра • Сучасна стратегія контролю ритму при фібриляції передсердь: місце флекаїніду* — Онлайн лекція — Стасишена Оксана • Тема уточнюється — Онлайн лекція — Лебединець Дмитро • Еліквіс у фокусі: ефективність та безпека** — Онлайн лекція — Лебединець Дмитро • Тема уточнюється — Онлайн лекція — Спікер уточнюється • Антикоагулянтна терапія при ФП. Що важливо знати сімейному лікарю?** — Онлайн лекція — Романова Олена • Які підводні камені можуть стати перешкодою до ефективності та безпеки лікарського засобу?** — Онлайн лекція — Зайченко Ганна • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • **Доповідь здійснюється за підтримки компанії Pfizer та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) з 1 січня 2025 року замінила звичну для лікарів систему МСЕК. Для первинної ланки це означає нові підходи до направлення пацієнтів, інший акцент в оцінці стану та роботу з електронною системою оцінювання. На майстер-класі розглянемо, як працює система ЕКОПФО та яку роль у ній відіграє лікар первинної ланки. Основна увага буде приділена практичним аспектам: коли варто думати про направлення, як оцінювати функціональний стан пацієнта та які документи необхідно підготувати. Мета майстер-класу - дати лікарям первинної ланки зрозумілий практичний алгоритм роботи з ЕКОПФО, допомогти впевнено орієнтуватися в новій системі та уникати типових помилок у щоденній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ✅ покроково розглянемо алгоритми роботи з документацією з Електронною системою охорони здоров'я; • ✅ що таке ЕКОПФО та чим нова система відрізняється від МСЕК; • ✅ коли сімейний лікар має розглядати направлення на оцінювання; • ✅ практичний алгоритм дій лікаря перед направленням; • ✅ підготовку медичної документації та роботу з електронною системою; • ✅ типові помилки та складні ситуації у взаємодії з пацієнтами; • ✅ розмежування тимчасової непрацездатності, стійкого порушення функцій та втрати працездатності. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019946. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "цифрова компетентність". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гігієна рук — проста дія з великим ефектом. Чисті руки залишаються найефективнішим методом профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Незважаючи на простоту, саме цей крок часто визначає, чи отримає пацієнт безпечну медичну допомогу. На заході ми поговоримо про те, як перетворити гігієну рук на невід’ємну частину повсякденної клінічної практики — автоматичну, свідому та контрольовану. Ви отримаєте: Чіткі алгоритми гігієни рук відповідно до міжнародних і національних стандартів. Практичні підходи до навчання та аудиту. Інструменти для підвищення ефективності інфекційного контролю. Приєднуйтесь до заходу, щоб зробити гігієну рук інструментом безпеки у вашому закладі. Програма заходу • Сучасні стандарти: огляд актуальних міжнародних та національних рекомендацій з гігієни рук • Навчання гігієні рук: розглянемо найпоширеніші помилки серед медичного персоналу, їхні наслідки, практичні підходи до навчання, тренування і контролю навичок у щоденній роботі • Мотивація та поведінкові зміни: як сформувати культуру чистих рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяопераційний біль є клінічним фактором, що безпосередньо впливає на гемодинамічну стабільність, частоту ускладнень, тривалість госпіталізації та ризик хронізації больового синдрому. Ефективна аналгезія – це питання безпеки та якості періопераційного ведення, що може забезпечити ранню мобілізацію, швидке відновлення та позитивний кінцевий результат лікування. В умовах відсутності універсальної схеми аналгезії персоніфікований підхід є необхідністю сучасної клінічної практики та складовою протоколів ERAS. На цьому заході ви розглянете концепцію персоніфікованої аналгезії як системного підходу, що передбачає індивідуальний підбір методів і препаратів відповідно до типу оперативного втручання, очікуваної інтенсивності болю, віку, супутніх захворювань, наявності хронічного больового синдрому та психоемоційного стану пацієнта. Ви дізнаєтеся про основні принципи мультимодальності, процедуроорієнтовані стратегії згідно з рекомендаціями PROSPECT і перспективи фармакогенетики у виборі анальгетиків. Після навчання ви зможете впевнено планувати післяопераційну аналгезію, застосовуючи базові препарати і ад’юванти, інтегрувати нефармакологічні методи, PCA-помпи та проводити сучасний моніторинг ефективності знеболення. • Актуальність проблеми • Післяопераційний біль: ключовий фактор відновлення. • Відсутність універсальної схеми аналгезії. • Ризик хронізації гострого болю. • Персоніфікована аналгезія: концепція • Індивідуальний підбір методів і препаратів. • Основні фактори: тип операції, інтенсивність болю, вік, стать, супутні захворювання, наявність хронічного болю, психоемоційний стан. • Основні принципи • Мультимодальність (поєднання різних механізмів дії). • Індивідуальний підхід. • Процедуроорієнтована стратегія (PROSPECT). • Перспективи фармакогенетики. • Інструменти реалізації • Регіонарна аналгезія (епідуральна, блокади). • Базові препарати: парацетамол, НПЗП. • Ад’юванти: кетамін, габапентиноїди. • Опіоїди – за показаннями. • Нефармакологічні методи. • PCA-помпи та сучасний моніторинг. • Фактори ризику інтенсивного болю • Хронічний больовий синдром. • Попереднє приймання анальгетиків. • Недостатній контроль гострого болю. • Висновки • Відповіді на запитання від учасників

Хронічна спонтанна кропив’янка – захворювання із суттєвим впливом на якість життя, сон, психоемоційний стан і працездатність пацієнтів. Тривалий неконтрольований перебіг асоціюється з тривожністю, депресією та втратою продуктивності. Важливо своєчасно розпізнати ХСК, оскільки затримка діагностики або неправильна тактика ведення можуть посилювати інтенсивність симптомів і формувати недовіру пацієнта. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи діагностики та лікування хронічної спонтанної кропив’янки відповідно до міжнародних рекомендацій. Ви навчитеся відрізняти ХСК від індукованих форм кропив’янки, васкулітів, атопічного дерматиту й інших дерматозів, проводити діагностику без надмірного призначення обстежень, а також застосовувати покроковий терапевтичний підхід. Окремо ви розглянете ведення рефрактерних форм, оптимізацію антигістамінної терапії, використання біологічних препаратів та оцінювання контролю захворювання за валідованими шкалами. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з тривалим сверблячим висипом без очевидних тригерів, досягати кращого контролю симптомів, знижувати ризик ускладнень і покращувати якість життя пацієнтів. • Вступ • Актуальність ХСК, епідеміологія, вплив на якість життя та працездатність пацієнтів. • Класифікація кропив’янки: гостра, хронічна, спонтанна vs індукована, місце ХСК у спектрі захворювань. • Патогенез і фенотипи ХСК • Роль опасистих клітин, IgE, автоімунних механізмів, тригери. • Поняття активності захворювання, контролю та ремісії як цілей терапії. • Алгоритм діагностики ХСК • Клінічні критерії діагнозу ХСК, відмежування від індукованих форм та інших дерматозів. • Мінімально достатнє обстеження, червоні прапорці, показання до розширеної діагностики; шкали оцінювання тяжкості та контролю. • Сучасні підходи до лікування • Стандартний покроковий підхід: неседативні H1-антигістамінні (стартова доза → до 4-кратного підвищення), місце ГКС, чого уникати в рутині. • Біологічна терапія (омалізумаб: показання, дози, тривалість, контроль відповіді; особливості скасування) та роль циклоспорину в рефрактерних випадках. • Клінічні випадки та дискусія • Відповіді на запитання.

Якість цитологічного дослідження починається задовго до лабораторії, адже правильний забір матеріалу та розуміння принципів оцінювання мазка визначають достовірність результату. Недостатня увага до преаналітичного етапу може призводити до хибнонегативних висновків, повторних обстежень і затримки подальшої діагностики. Тому, гінекологу важливо розуміти логіку цитолога, критерії якості зразка та клінічне значення цитологічних категорій. На цьому заході ви розглянете принципи командної роботи гінеколога і цитолога, особливості правильного забору матеріалу, фактори, що впливають на інформативність ПАП-тесту, а також критерії задовільності мазка. Ви навчитесь інтерпретувати основні цитологічні висновки (від NILM до HSIL), а також зрозумієте типові помилки взаємодії між клінікою та лабораторією. Після навчання ви зможете усвідомлено підходити до забору цитологічного матеріалу, правильно реагувати на зауваження у лабораторному висновку та впевненіше визначати подальшу тактику ведення пацієнтки. • Цитологія – це командна робота. Якість результату залежить не лише від цитолога, а від кожного етапу: забору, фіксації, підготовки та клінічного контексту. • Преаналітичний етап, зокрема правильний забір матеріалу, є ключовим для інформативності ПАП-тесту. Навіть ідеальна лабораторія не врятує неправильно взятий мазок. • Коли мазок є задовільним, а коли – ні. Як цитолог оцінює якість зразка і чому це важливо для клінічного рішення. • Фактори, що заважають оцінюванню мазка: кров, слиз, запалення – і що з цим можна зробити ще до забору. • Як виглядає норма та патологія в цитології. NILM, ASC-US, LSIL, HSIL – без перевантаження термінами, але з клінічним сенсом. • Типові помилки й непорозуміння між лабораторією та клінікою. Як їх уникнути без взаємних претензій. • Відповіді на запитання.

MEDEVAC та алгоритм MARCH – готовність, що рятує життя. В сучасних умовах як військові, так і цивільні лікарі часто працюють з пораненими внаслідок бойових дій або вибухових травм. На заході ви опануєте першу частину алгоритму MARCH (MAR – Massive bleeding, Airway, Respiration), базові принципи MEDEVAC і категоризацію постраждалих (START, SALT), навчитеся ефективно стабілізувати стан пацієнтів, уникати фатальних помилок на догоспітальному етапі й організовувати допомогу в разі масових надходжень. Для цивільних лікарів це практичні знання для інтеграції тактичної медицини у щоденну роботу. Для військових – змога вдосконалити контроль кровотеч, роботу з дихальними шляхами, лікування пневмотораксу, знання ШВЛ і Prolonged Field Care, а також відпрацювати алгоритми категоризації у разі MASCAL. Цей захід розпочинає серію курсів з MEDEVAC. Ви отримаєте навички, які допоможуть ефективно застосовувати MAR у реальних бойових або критичних цивільних умовах. • MEDEVAC та алгоритм MARCH • Суть і завдання медичної евакуації • Етапи й можливі затримки при MEDEVAC • Пріоритети допомоги за алгоритмом MARCH (Massive bleeding, Airway, Respiration, Circulation, Head/ Hypothermia/ Hyperthermia) • Практичні акценти: контроль масивної кровотечі, дії під час евакуації • Категоризація постраждалих (MASCAL) • Категорії евакуації (термінова, пріоритетна, звичайна) • Алгоритми START і SALT: практичне застосування • Організація місця збору поранених (CCP) • Баланс між ресурсами та шансами на виживання • Масивна кровотеча • Контроль compressible і non-compressible кровотеч • Використання турнікетів, гемостатичних засобів, REBOA • Тактика лікування геморагічного шоку в польових умовах • Трансфузія крові в умовах MEDEVAC • Дихальні шляхи та дихання • Оцінювання та забезпечення прохідності дихальних шляхів (мануальні методи, NPA, OPA, надгортанні повітропроводи, інтубація, крікотиреотомія) • Діагностика та лікування напруженого пневмотораксу • Демонстрація технік: пункційна декомпресія, основи торакального дренування • Вентиляція та моніторинг (SpO₂, etCO₂) • Q&A-сесія

Якісне ведення медичної документації в операційному блоці є невіддільною частиною системи безпеки пацієнта й безперервності медичної допомоги. Структуровані, послідовні та відтворювані записи дають змогу команді операційного блоку координувати свої дії, забезпечувати простежуваність клінічного процесу й підтримувати єдиний інформаційний простір на всіх етапах оперативного втручання. У реальній практиці документація – це інструмент управління процесами, якістю медичної допомоги та здійснення інфекційного контролю. Недостатньо стандартизований підхід до ведення записів може призводити до розривів у клінічній інформації, втрати важливих даних, складнощів у відтворенні послідовності подій та ускладнення внутрішнього клінічного аналізу випадків. На цьому заході ви навчитесь організовувати documentation workflow в операційному блоці: від передопераційного етапу до післяопераційного супроводу пацієнта. Ви детально розглянете сучасні вимоги, ключові форми та журнали, принципи простежуваності стерильності й інфекційного контролю. Також ви дізнаєтеся про стандартизовані підходи до внесення даних, алгоритми корекції записів та інтеграцію електронної документації у щоденну практику операційного блоку. Після навчання ви зможете впевнено працювати з документаційними процесами в операційному блоці, забезпечувати послідовність і повноту клінічної інформації, підтримувати інфекційний контроль та ефективну взаємодію всередині команди. • Документація як частина системи безпеки в операційному блоці • Як записи підтримують клінічну безперервність • Документація як safety net для команди • Які процесні прогалини найчастіше створюють ризики • Нормативні вимоги як опора для безпечної практики • Актуальні стандарти й вимоги МОЗ • Які документи підтримують якість і простежуваність процесів • Як стандарти зменшують variability у роботі команди • Ключові документи операційного блоку: що підтримує безперервність процесу • Облік операцій • Документація стерилізації • Контроль інфекційних ризиків • Обов’язкові форми та журнали • Документаційний маршрут пацієнта • Передопераційний блок: підготовка та перевірка даних • Інтраопераційний супровід: фіксація критичних подій • Післяопераційний етап: передання інформації • Як знизити ризики у веденні записів • Стандартизовані підходи до внесення даних • Хронологія, повнота й читабельність • Алгоритм внесення корекцій • Чеклісти як інструмент зниження variability • Документація та інфекційний контроль • Простежуваність стерильності • Документування інфекційних ризиків • Як записи підтримують аудит • Сучасні рішення: цифровізація операційного блоку • Електронна документація • Цифрові чеклісти • Інтеграція documentation workflow у щоденну практику • Практичний блок: як уникнути помилок? • Розбір типових documentation gaps • Приклади безпечного заповнення документації • Розбір кейсів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Педіатрична реабілітація потребує не лише набору окремих терапевтичних методик, а системного розуміння механізмів нейропластичності та їх практичного застосування в клінічній роботі. Збільшення кількості дітей із наслідками перинатального ураження нервової системи, розладами моторного розвитку, аутизмом, генетичними синдромами та нейром’язовими захворюваннями формує потребу в доказово обґрунтованих підходах до раннього втручання та довгострокового супроводу. Водночас існує проблема пізнього виявлення порушень розвитку й побудови реабілітаційних програм без зважання на основні принципи нейропластичності: повторюваність, специфічність завдань, сенсорний досвід, мотивація дитини й активне залучення родини. На цьому заході ви навчитесь інтегрувати сучасні принципи нейропластичності в щоденну практику педіатричної реабілітації. Ви розглянете етапи формування нервової системи дитини, механізми становлення руху та роль моторного розвитку в когнітивному й соціальному функціонуванні. Також ви дізнаєтеся про критичні періоди розвитку мозку, «вікно можливостей» для втручання, вплив сенсорного середовища і стресу на нейророзвиток. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ранні ознаки порушень, будувати реабілітаційні програми відповідно до принципів нейропластичності й формувати прогнозовані функціональні результати у дітей з неврологічними й нейророзвитковими порушеннями. • Сучасні виклики педіатричної реабілітації: чому тема нейропластичності є критично важливою. Значення мультидисциплінарного підходу в педіатричній реабілітації. • Формування руху та організація нервової системи дитини. • Етапи розвитку нервової системи у дитячому віці. • Як формується рух: взаємодія мозку, сенсорної системи та опорно-рухового апарату. • Моторний розвиток як основа когнітивного та соціального розвитку. • Нормальні етапи моторного розвитку й червоні прапорці порушень. • Нейропластичність: базові механізми та основні принципи. • Поняття нейропластичності та її роль у розвитку дитини. • Критичні періоди розвитку мозку. • Основні принципи нейропластичності. • Фактори, що впливають на нейропластичність у дитячому віці. • Вік дитини та “вікно можливостей” для втручання. • Сенсорний досвід і середовище розвитку. • Вплив болю, стресу, депривації та госпіталізації. • Роль родини, гри та мотивації у формуванні нових навичок. • Сон, харчування й фізична активність як компоненти нейророзвитку. • Розвиток дитини: основні сфери, затримка розвитку та моніторинг. • Основні сфери розвитку. • Затримка розвитку: визначення, причини та клінічні прояви. • Скринінг та моніторинг розвитку дитини у практиці лікаря. • Інструменти раннього виявлення порушень. • Практичне застосування принципів нейропластичності у педіатричній реабілітації. • Побудова реабілітаційних цілей відповідно до віку та функціональних потреб дитини. • Моторне навчання та повторювані функціональні активності. • Сенсорно-орієнтовані підходи у реабілітації. • Інтеграція гри у терапевтичний процес. • Формування домашніх програм та залучення батьків. • Клінічні кейси та практичні алгоритми роботи. • Аналіз клінічних випадків дітей з різними порушеннями розвитку. • Типові помилки у реабілітаційних підходах. • Побудова індивідуального маршруту реабілітації. • Практичні рекомендації для щоденної клінічної роботи лікаря та реабілітаційної команди. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

💊Лікарські засоби здатні суттєво впливати на результати лабораторних досліджень. Частина змін є очікуваними та клінічно важливими, інші - мають характер аналітичної інтерференції. Необхідно правильно інтерпретувати виявлені зміни для зменшення ризику хибної діагностики. Ви отримаєте: ✅ Чітке розуміння, як лікарські засоби впливають на лабораторні показники ✅ Практичні алгоритми інтерпретації змін без хибної діагностики ✅ Інструменти для прийняття безпечних рішень без необґрунтованої відміни терапії Програма заходу • Значення лабораторного моніторингу: роль лабораторних показників у контролі ефективності та безпеки фармакотерапії • Механізми змін лабораторних показників: фармакодинамічні ефекти, фармакокінетичні взаємодії, аналітичні інтерференції • Зміни коагулограми: контроль МНВ при лікуванні варфарином, медикаментозні коагулопатії, вплив антикоагулянтів прямої дії • Ендокринні зміни: аміодарон та щитоподібна залоза, літій та щитоподібна залоза, вплив глюкокортикоїдів • Зміни печінкових функцій: холестатичні реакції, гепатоцелюлярний тип ушкодження • Лікарські засоби з нефротоксичною дією • Зміни у гематологічних показниках: цитопенії, лейкоцитоз, тромбоцитопенії • Специфічні інтерференції: антипсихотики та пролактин, антибіотики та серологічні тести • Розбір клінічних випадків Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мігрень належить до найбільш поширених хронічних больових синдромів. Вона характеризується складним патогенезом і значною варіабельністю клінічних проявів, нерідко поєднуючись із психічними розладами, зокрема депресією, тривожними станами, посттравматичним стресовим розладом і порушеннями сну. Важливо розуміти нейробіологічні механізми формування мігрені та її взаємозв’язок з психоемоційними факторами, щоб обрати ефективний план лікування. На цьому заході ви розглянете алгоритми діагностики мігрені відповідно до критеріїв ICHD-3, клінічні типи захворювання та принципи диференційної діагностики із вторинними цефалгіями. Ви засвоїте патофізіологічні аспекти недуги, зокрема роль тригеміноваскулярної системи, CGRP та центральної сенситизації. Також ви дізнаєтеся про взаємозвʼязок мігрені з психічними коморбідностями, вплив способу життя та опануєте сучасні підходи до ведення нападів і профілактичного лікування. Після навчання ви зможете проводити комплексне оцінювання пацієнтів з мігренню, своєчасно виявляти супутні психічні розлади та визначати фактори, що сприяють хронізації больового синдрому. • Мігрень і психічні розлади: депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад, порушення сну та їхній вплив на перебіг болю. • Сучасна діагностика: ICHD-3, діагностичні критерії, клінічні типи мігрені. • Мігрень як хронічний біль: центральна сенситизація, коморбідні больові синдроми. • Диференційна діагностика: коли це не мігрень. Червоні прапорці та вторинні головні болі. • Мігрень як нейробіологічний розлад: CGRP, тригеміноваскулярна система, центральна сенситизація. • Тригери та спосіб життя: стрес, гормональні фактори, сон, харчування, практичні підходи до модифікації, а не уникнення. • Купірування нападу: триптани, нестероїдні протизапальні засоби, гепанти, сучасні алгоритми і стратифікований підхід. • Профілактичне та немедикаментозне лікування. • Практичні кейси.

Акне у дорослих є хронічним дерматологічним захворюванням, яке часто вказує на глибші системні порушення. Його поява у жінок після 25 років може бути наслідком гіперандрогенії, полікістозу яєчників, стресу чи метаболічних змін. У таких випадках стандартні схеми лікування виявляються неефективними, що потребує більш глибокого підходу до діагностики і терапії. За даними Journal of Clinical and Aesthetic Dermatology, близько 50% жінок з акне в дорослому віці мають супутні гормональні порушення, які потребують ретельного лабораторного обстеження та мультидисциплінарного підходу до лікування. Ігнорування системного підґрунтя акне або призначення симптоматичного лікування без оцінювання супутніх станів може призвести до хронізації процесу, утворення рубців, постзапальної гіперпігментації та, що не менш важливо, психоемоційного виснаження жінки. За даними дослідження в British Journal of Dermatology, у пацієнтів із середнім та важким перебігом акне ризик розвитку депресії зростає на 63%, якщо порівнювати з людьми без висипань. Навчальний захід «Акне у дорослих пацієнток: від лабораторної оцінки до корекції терапії» буде присвячений вивченню акне у дорослих жінок як комплексного хронічного захворювання, зокрема його епідеміології, факторів ризику та клінічних особливостей. Розглядатимуться відмінності перебігу акне в підлітковому й дорослому віці, типові форми, локалізації та роль гормональних порушень у патогенезі. Особлива увага буде приділена диференційній діагностиці з іншими дерматозами та ситуаціям, коли пацієнтці потрібна консультація гінеколога або ендокринолога. У фокусі також будуть сучасні підходи до терапії: від топічного й системного лікування до косметологічних і апаратних методик. • Вступ • Актуальність проблеми акне у дорослих жінок • Епідеміологія: поширеність, фактори ризику • Клінічні особливості акне у жінок • Відмінності перебігу акне у підлітків і дорослих жінок • Класифікація та форми акне • Типові локалізації та морфологічні особливості • Роль гормональних факторів • Диференційна діагностика • Відмінності акне від інших дерматозів • Коли потрібна консультація гінеколога чи ендокринолога • Сучасні підходи до лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Косметологічні й апаратні методики • Відповіді на запитання

Періорбітальне омолодження не обмежується ізольованою блефаропластикою, оскільки вікові зміни в цій зоні формуються не лише через надлишок шкіри, а й внаслідок втрати об’єму, птозу м’яких тканин та зміни анатомічних контурів. Розуміння ролі ліпофілінгу й комбінованих підходів є важливим для досягнення природного, гармонійного і довготривалого результату. Недостатнє знання сучасних алгоритмів періорбітального омолодження може призводити до «перерезекції» тканин, скелетизації орбіти, неприродного вигляду й незадовільних естетичних результатів, навіть за технічно правильно виконаної операції. На цьому заході ви розглянете вікові зміни періорбітальної зони відповідно до анатомії SOOF, tear trough та орбітальних жирових пакетів. Ви навчитеся визначати роль дефіциту об’єму у формуванні «втомленого» погляду та обирати оптимальну тактику омолодження, а також дізнаєтеся про можливості й обмеження класичної блефаропластики, показання до ізольованої корекції та ризики надмірної резекції тканин. Окремо ви розберете комбінований підхід «блефаропластика + ліпофілінг», алгоритми прийняття рішень та практичні аспекти індивідуалізації хірургічної тактики на основі реальних клінічних кейсів. Після навчання ви зможете комплексно оцінювати анатомічні й вікові зміни періорбітальної зони, визначати показання до блефаропластики, ліпофілінгу або їх поєднання та формувати персоналізований план омолодження. • Вступ: сучасне бачення періорбітального омолодження • Еволюція підходів: від резекції до відновлення • Чому ізольована блефаропластика не завжди достатня • Анатомія та вікові зміни періорбітальної зони • Ключові анатомічні структури (SOOF, tear trough, орбітальні жирові пакети) • Вікові зміни: втрата об’єму, птоз, зміни якості шкіри • Блефаропластика: можливості й обмеження • Що вирішує класична техніка • Ризики “перерезекції” та скелетизації • Показання до ізольованої корекції • Ліпофілінг у періорбітальній зоні • Роль аутологічного жиру в омолодженні • Зони та рівні введення • Переваги: біосумісність, природність результату • Комбінований підхід: блефаропластика + ліпофілінг • Показання до поєднання • Таймінг: одночасно чи поетапно • Алгоритм прийняття рішень • Хірургічна техніка та основні нюанси • Принципи мікрофет-графтингу • Багаторівневе введення та контроль об’єму • Профілактика ускладнень • Клінічні кейси • Пацієнти “до/після” • Аналіз результатів • Типові помилки та їх корекція • Висновки • Синергія методик як новий стандарт • Індивідуалізація підходу • Фокус на природний довготривалий результат • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Онлайн навчальний курс PRO FAMILY: герпес — діагностика, лікування та профілактика 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Герпес — це не лише “звичайна застуда на губах”. Він може становити серйозну клінічну проблему у практиці сімейного лікаря: від типових рецидивів до уражень нервової системи та складних випадків, що потребують міждисциплінарного підходу. У програмі ви отримаєте алгоритми діагностики та ведення герпесвірусних інфекцій у дітей, вагітних і дорослих, практичні рекомендації щодо сучасної противірусної терапії та профілактики рецидивів, огляд доказової бази імуномодуляторів та вакцинації від герпесу, а також неврологічні аспекти (постгерпетична невралгія, “червоні прапорці”, коли направляти пацієнта в стаціонар) та комунікаційні інструменти — як відповідати на “незручні” питання. Навчання передбачає три експертні лекції від сімейного лікаря, інфекціоніста та невролога, розбір клінічних кейсів і інтеграцію знань у щоденну практику. Програма заходу • Три експертні лекції: сімейний лікар, інфекціоніст, невролог. • Розбір клінічних кейсів. • Інтеграція знань у щоденну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Сонографія периферичних нервів нижніх кінцівок – це сучасний, доступний та інформативний метод візуалізації, який дає змогу швидко й безпечно оцінити стан нервових структур. Знання їхнього анатомічного розташування та особливостей ультразвукової візуалізації є необхідними для точної діагностики нейропатій, визначення локалізації ураження й моніторингу ефективності лікування. Якщо лікар у своїй практиці стикається з пацієнтами із сенсомоторними розладами, слабкістю стопи, травматичними чи післяопераційними нейропатіями – знання топографії сідничного, стегнового, великогомілкового, малогомілкового та сурального нервів допоможе швидко визначити рівень і характер ураження й забезпечити високу якість медичної допомоги. Навчальний захід «Сонографія нервів нижніх кінцівок. Нормальна анатомія та особливості візуалізації. З демонстрацією на реальних пацієнтах» буде присвячений вивченню анатомічних та ультразвукових особливостей периферичних нервів нижніх кінцівок. Будуть розглянуті базові принципи будови й візуалізації нервової тканини, що є основними для правильної інтерпретації сонографічної картини. Окрема увага буде приділена послідовному аналізу анатомічного ходу й характерним сонографічним ознакам сідничного, великогомілкового, малогомілкового, стегнового та сурального нервів. На практичних прикладах буде показано, як ідентифікувати ці структури, диференціювати їх у складних анатомічних зонах та оцінювати патологічні зміни. • Особливості будови та візуалізації периферичних нервів. • Анатомічний хід та особливості візуалізації сідничного нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації великогомілкового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації малогомілкового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації стегнового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації сурального нерва. • Відповіді на запитання учасників