Онлайн-курси БПР — 2026

Учасники здобудуть навички оцінки та моніторингу стану пацієнта за стандартизованими шкалами, профілактики й лікування пролежнів, догляду за венозними катетерами та пацієнтами зі стомами. Програма охоплює безпечне поводження з лікарськими засобами, респіраторну підтримку, ведення медсестринської документації, комунікацію з пацієнтами та родичами, а також застосування принципів інфекційного контролю, асептики й антисептики. Програма заходу • Оцінка та моніторинг стану пацієнта за стандартизованими шкалами (Глазго, ВАШ, Морзе, Norton). • Алгоритми профілактики та лікування пролежнів I-IV стадій згідно з міжнародними настановами. • Техніка та протоколи догляду за центральними і периферичними венозними катетерами, профілактика катетер-асоційованих інфекцій. • Правила безпечного поводження з лікарськими засобами: розрахунок доз, техніки введення, менеджмент побічних реакцій. • Протоколи догляду за пацієнтами з трахеостомою, гастростомою та іншими типами стом. • Основи респіраторної підтримки та догляду за пацієнтом на ШВЛ. • Ведення медсестринської карти спостереження та іншої нормативної документації. • Навички ефективної комунікації з пацієнтом та родичами в кризових станах. • Застосування принципів інфекційного контролю, асептики та антисептики в щоденній практиці. • Які сучасні алгоритми використовуються для профілактики тромбоемболічних ускладнень у лежачих пацієнтів? • Як юридично коректно вести медсестринську документацію для уникнення правових колізій? • Якою є роль медичної сестри в ранньому виявленні та менеджменті сепсису? • Особливості нутритивної підтримки пацієнтів: протоколи ентерального та парентерального харчування. • Як диференціювати типи больового синдрому та застосовувати немедикаментозні методи його корекції? • Протокол догляду за пацієнтом в післяопераційному періоді: моніторинг, дренажні системи, профілактика ускладнень. • Які психологічні аспекти роботи з пацієнтами в термінальних стадіях та їхніми родинами? • Як організувати безпечний простір для пацієнта з високим ризиком падінь? • Стандартизовані операційні процедури (СОПи) в медсестринстві: розробка та впровадження. • Заняття • 16:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Розлади харчової поведінки (РХП) часто залишаються недооціненими, незважаючи на їхню клінічну значущість та високий ризик хронізації й летальності. Вони можуть маскувати або супроводжувати інші психічні порушення: від депресивних та тривожних розладів до обсесивно-компульсивного спектра й емоційно нестабільної особистості. Особливої уваги вартий той факт, що зміни в харчовій поведінці можуть бути першими помітними симптомами психопатології, особливо у дітей та підлітків. Окрім цього, фармакотерапія психічних розладів може сама викликати порушення апетиту й маси тіла, що ускладнює ведення пацієнтів. В умовах оновлених класифікацій МКХ-11 та DSM-5, лікарю необхідно опанувати сучасні підходи до виявлення, діагностики та лікування РХП як основного, так і коморбідного стану. Навчальний захід «Розлад харчової поведінки: між синдромом і діагнозом» буде присвячений вивченню патогенезу, класифікаційних підходів і клінічних проявів РХП в контексті широкого спектра психіатричних захворювань. Учасники розглянуть епідеміологію, сучасні діагностичні критерії та диференційно-діагностичні маркери, що дають змогу відрізнити РХП як синдром або окрему нозологію. Окрему увагу буде приділено впливу психотропних препаратів на метаболізм, механізмам зміни маси тіла й апетиту, а також стратегіям медикаментозного лікування. • Актуальність теми в сучасних умовах • Епідеміологія та сучасні тренди • Патогенез розладів харчової поведінки • Сучасна класифікація: МКХ-11, DSM-5 • Порушення харчової поведінки як симптом інших психічних розладів • Вплив психотропних препаратів на апетит і масу тіла • Принципи діагностики та лікування розладів харчової поведінки • Розгляд клінічних кейсів • Q&A-сесія. Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці.

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики етіології емболічних інсультів: кардіогенної, артеріо-артеріальної та парадоксальної емболії. Учасники опанують застосування ЕхоКГ, Холтер-ЕКГ, КТ/МР-ангіографії для ідентифікації джерела емболії та використання шкал CHA₂DS₂-VASc і HAS-BLED для обґрунтування терапевтичної тактики. Розглядаються вибір антитромботичної терапії, терміни початку антикоагулянтної терапії після гострого ішемічного інсульту, ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь та емболічним інсультом невизначеного походження (ESUS), а також показання до ендоваскулярного закриття відкритого овального вікна (ВОВ). Обговорюються діагностичні алгоритми при криптогенному інсульті, переваги та ризики НОАК порівняно з антагоністами вітаміну К, роль тривалого моніторингу серцевого ритму, баланс ризиків тромбоемболії та геморагічних ускладнень і стратегії вторинної профілактики. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення голосу не завжди мають органічну причину — часто проблема криється у функції, а не в структурі. За таких дисфоній складно виявити, що призвело до захворювання, адже при здоровій, на перший погляд, гортані пацієнт втрачає голос. А від точності діагностики залежить подальша ефективність лікування та реабілітації. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики функціональних дисфоній: від клінічних ознак до інструментальних методів (відеостробоскопії, високошвидкісної ендоскопії та відеоларингоскопії). Учасники навчаться оцінювати функцію голосових складок, відрізняти функціональні порушення від органічних, а також розуміти, коли необхідна участь фоніатра, логопеда чи психотерапевта. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі фонастенії, гіпотонусної, спастичної дисфонії, функціональної афонії чи перенапруження голосу. • Визначення дисфонії. • Функціональні дисфонії. Визначення та класифікація: • гіпотонусна дисфонія; • фонастенія; • функціональна афонія; • спастична дисфонія. • Етіопатогенетичні механізми виникнення функціональних дисфоній. • Діагностика функціональних дисфоній: • інструментальні методи дослідження; • види ендоскопічних методів дослідження гортані. • Лікування функціональних дисфоній. • Фонопедія як провідний метод корекції. • Відповіді на запитання

Даний Курс БПР присвячений темі ведення пацієнтів з безпліддям. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобувають навички диференційної діагностики різних форм чоловічого та жіночого безпліддя, вибору оптимальної тактики лікування — від консервативної терапії до ДРТ, а також персоналізації протоколів контрольованої оваріальної стимуляції (КОС). Розглядаються клінічні протоколи ведення пацієнток з ендометріозом, СПКЯ та зниженим оваріальним резервом, сучасні підходи до діагностики та корекції чоловічого фактора безпліддя. Окрему увагу приділено показанням та інтерпретації результатів преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ), оцінці та підготовці ендометрію до імплантації ембріона, веденню пацієнтів з повторними невдачами імплантації та звичним невиношуванням. Також вивчаються аспекти психологічного супроводу та консультування пар на етапах лікування безпліддя. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Абдомінальна мігрень у дітей – це поширене, але часто недооцінене захворювання. Епізодичні болі в животі, які супроводжуються нудотою, блювотою, блідністю або анорексією, легко сплутати з гастроентерологічними чи хірургічними патологіями. Якщо не знати про особливості цього розладу, це призводить до зайвих обстежень, помилкових призначень та підвищеної тривожності у батьків. На цьому заході ви отримаєте алгоритмічні знання щодо розпізнавання абдомінальної мігрені, застосування діагностичних критеріїв, оцінювання психіатричної коморбідності, а також проведення психоедукації дитини і родини. Ви дізнаєтеся, як планувати немедикаментозну й медикаментозну терапії, уникати надмірних обстежень і покращувати якість життя пацієнта навіть у разі повторних епізодів. Після навчання вам буде легше орієнтуватись у випадках епізодичного болю в дітей. Ви зможете впевнено проводити діагностику, підбирати терапевтичні стратегії і давати практичні рекомендації сім’ї, мінімізуючи ризик хронізації симптомів. • Визначення та поширеність • Абдомінальна мігрень як окремий тип дитячої мігрені. • Частота й недооцінення захворювання. • Механізми патогенезу • Нейроваскулярні та нейромедіаторні механізми. • Генетична схильність та роль тригерів. • Критерії діагностики • Епізодичний біль у животі 1–72 год. • Нудота, блювання, блідість, анорексія. • Нормальний стан між нападами. • Виключення гострої хірургічної та нефрологічної патології. • Коморбідні психіатричні розлади • Тривожність, депресія, соматоформні порушення. • Вплив на перебіг і відповідь на лікування. • Складнощі діагностики та виклики • Неспецифічні симптоми й тривога батьків. • Ризик зайвих обстежень і хронізації стану. • Немедикаментозні методи лікування • Психоедукація дитини та родини. • Модифікація способу життя, уникнення тригерів. • Лікування нападу і профілактика • Симптоматична терапія під час епізодів. • Медикаментозна профілактика у разі частих/тяжких нападів. • Прогноз • Сприятливий прогноз у разі ранньої діагностики та комплексного ведення. • Покращення якості життя дитини і родини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Периферичні мононейропатії – одна з найпоширеніших форм ураження периферичної нервової системи, яка суттєво впливає на повсякденне життя й працездатність пацієнтів. За даними досліджень з журналу “Nature”, загальна поширеність периферичної нейропатії становить 2,4%, але серед осіб, старших 60 років, зростає до 8%, а серед людей 80+ – до 42,4% (Prevalence of peripheral neuropathy defined by monofilament insensitivity in middle-aged and older adults in two US cohorts). Найвищий ризик – у пацієнтів з цукровим діабетом. Вже через 10 років після встановлення діагнозу нейропатія уражає майже половину хворих. Найчастіші форми мононейропатій – це синдром карпального каналу, ураження ліктьового та малогомілкового нервів. Крім діабету, до основних факторів ризику належать: вік, гіпертензія та дефіцит вітамінів певної групи. Якщо нейропатію не виявити вчасно і не розпочати лікування, то наслідки можуть бути тяжкими, адже такі пацієнти мають обмеження у повсякденній активності. Навчальний майстер-клас «Периферичні мононейропатії кінцівок: клінічні маркери, діагностика, мультидисциплінарна стратегія» буде присвячений вивченню анатомо-фізіологічних особливостей периферичних нервів та клінічної семіотики мононейропатій. Учасники розглянуть основні прийоми клінічного огляду й навчаться застосовувати діагностичні тести. Будуть розглянуті поширені методи виявлення недуги: електронейроміографія, УЗД нервів і лабораторна діагностика. Особлива увага буде приділена диференційній діагностиці та вибору ефективної терапії – як медикаментозної, так і немедикаментозної. Також буде висвітлено принципи мультидисциплінарного підходу та профілактики рецидивів. • Вступ • Анатомо-фізіологічні особливості периферичних нервів. • Клінічна семіотика мононейропатій. • Діагностика мононейропатій • Клінічний огляд: основні прийоми та діагностичні тести. • Інструментальна діагностика: • електронейроміографія (ENMG); • ультразвукова діагностика нервів. • Лабораторна діагностика: коли і що призначати. • Диференційна діагностика • Лікування периферичних мононейропатій • Медикаментозна терапія: НПЗЗ, кортикостероїди, нейропротектори. • Фізіотерапія та реабілітація: ЛФК, електростимуляція, ортезування. • Корекція рухових звичок, профілактика. • Мультидисциплінарний підхід: коли і кого залучати. • Відповіді на запитання.

Пацієнти очікують від вас точного діагнозу, навіть коли симптоми приховані. Пропустити ранні стадії атеросклерозу чи рідкісні патології – означає поставити пацієнта під загрозу серйозних ускладнень. Сучасні УЗД-методики дозволяють точно оцінити судини, уникнути типових помилок і спланувати правильну клінічну тактику. На цьому майстер-класі ви дізнаєтесь, як визначати покази до УЗД судин дуги аорти, навчитесь оцінювати як часті, так і рідкісні патології (атеросклероз, ангіодисплазії, системні васкуліти, «Steal-syndrome») та точно оцінювати ступінь стенозу. Ви одразу зможете інтегрувати ці знання у щоденну практику для своєчасної діагностики та мінімізації ризиків ускладнень. Ви отримаєте знання, які дійсно покращують клінічний результат та впевненість у власних рішеннях. • Покази до проведення УЗД судин дуги аорти. • Основна патологія – атеросклероз, ангіодисплазії, оклюзії. • Менш часта патологія - системні васкуліти, «Steel - syndrome». • Оцінка ступеню стенозу артерії – планіметричні та гемодинамічні методики, особливості. • Проведення, «сильні та слабкі» сторони кожної з методик. • Класифікація атеросклеротичних змін артерій дуги аорти. • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання. • Відповіді на питання учасників

У повсякденній практиці саме медична сестра першою контактує з пацієнтом, бере участь у зборі анамнезу, здійснює інформування щодо шляхів передачі ВІЛ, спростовує поширені міфи, а також формує довірливу атмосферу для обговорення чутливих питань. Від рівня її професійної підготовки залежить своєчасність направлення на тестування, коректність дій при підозрі на інфікування та якість подальшого супроводу пацієнта. Окремого значення набувають питання формування прихильності до антиретровірусної терапії, підтримки пацієнта на етапі початку лікування та забезпечення інфекційної безпеки медичного персоналу. Медична сестра повинна володіти чіткими алгоритмами дій у разі професійного контакту з біологічними рідинами, знати принципи постконтактної профілактики та дотримуватися стандартів універсальних запобіжних заходів. Водночас проблема стигматизації людей, які живуть з ВІЛ, залишається актуальною. Професійна комунікація без упереджень і дискримінації є невід’ємною складовою якісної медичної допомоги та етичної практики. Майстер-клас спрямований на оновлення знань відповідно до сучасних клінічних підходів, формування чітких алгоритмів професійної поведінки та підвищення ролі медичної сестри як активної учасниці системи раннього виявлення, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції. • Вступ: актуальність теми в Україні. • Роль медичної сестри у виявленні пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. • ВІЛ-інфекція: зміни, які виникають в організмі, спричинені вірусом. • Шляхи передавання та міфи. • Алгоритм дій медичної сестри у разі підозри на ВІЛ: коли варто рекомендувати тестування. • Супровід пацієнта: початок лікування і формування прихильності до терапії. • Професійна безпека медичної сестри. • Комунікація без стигми. • Відповіді на запитання.

Які лінзи підійдуть вашому пацієнту? Відповідь не можна шукати методом «підбираємо на око». Сучасна контактологія ставить на перше місце індивідуальні анатомічні, фізіологічні та біомеханічні особливості ока. Лише у такий спосіб можна забезпечити не просто корекцію зору, а комфорт, безпеку й довготривалу ефективність для кожного пацієнта. На цьому заході ви розглянете, як правильно застосовувати м’які, склеральні, кастомізовані й ортокератологічні лінзи, оцінювати стан слізної плівки, мейбомієвих залоз та рогівки, а також прогнозувати переносимість контактної корекції в різних клінічних ситуаціях. Розбір практичних кейсів допоможе вам відпрацювати інтерпретацію даних і прийняття правильних рішень. Після навчання ви знатимете, як персоналізована контактна корекція стає науково обґрунтованою стратегією ведення пацієнта. Ви навчитеся вибирати необхідні лінзи, контролювати їхню посадку й ефективність корекції, а також уникати типових помилок. • Концепція персоналізованої контактної корекції • Сучасний підхід до підбору контактних лінз відповідно до індивідуальних анатомічних, біомеханічних та поведінкових характеристик пацієнта. • М’які контактні лінзи – базовий інструмент сучасного контактолога • Принципи біометричного підбору. • Вплив параметрів рогівки, слізної плівки та способу життя на вибір лінз. • Нові матеріали: силікон-гідрогелеві та водоградієнтні технології. • Ортокератологічна терапія (Ortho-K) • Склеральні лінзи – терапевтична й оптична вершина контактології • Показання: нерегулярна, рубцева рогівка, кератоконус, пост-LASIK зміни. • Переваги у відновленні зорової якості та комфорту. • Кастомізовані контактні лінзи • Технології виготовлення на основі топографії та OCT-даних. • Можливості налаштування кривизни, торичності, зони оптики. • Інструменти діагностики й контролю посадки лінз • Використання кератотопографії, оцінювання Meibomian glands, флюоресцеїнової проби, tear osmolarity. • Оцінювання стабільності посадки як показник довготривалого успіху. • Клінічні аспекти персоналізації вибору • Перспективи розвитку персоналізованої контактології в Україні • Відповіді на запитання

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Формування плану лабораторного скринінгу для дітей першого року життя відповідно до вікових періодів та груп ризику. • Інтерпретація результатів загального аналізу крові, сечі, біохімічних маркерів у немовлят. • Побудова оптимального графіка консультацій суміжних спеціалістів (невролог, ортопед, офтальмолог) на основі клінічних протоколів. • Стратифікація ризиків розвитку дефіцитних станів (залізодефіцит, дефіцит вітаміну D) та їх рання діагностика. • Призначення та корекція доз препаратів для профілактики рахіту та залізодефіцитної анемії згідно з актуальними рекомендаціями. • Володіння технікою диференційної діагностики на основі даних анамнезу, фізикального огляду та параклінічних досліджень. • Імплементація сучасних клінічних протоколів та настанов у щоденну практику ведення здорової дитини. Питання, що розглядаються: • Який обов’язковий перелік лабораторних досліджень для дитини першого року життя та в які декретовані терміни їх проводити? • Які показання до проведення нейросонографії та УЗД кульшових суглобів у немовлят? • Тактика ведення пацієнта при виявленні відхилень у загальному аналізі крові (анемія, тромбоцитоз). • Як обрати оптимальну профілактичну дозу вітаміну D для доношених та недоношених дітей? • Які «червоні прапорці» під час огляду дитини є показанням для консультації вузького спеціаліста? • Як тип вигодовування впливає на тактику профілактики залізодефіциту? • Сучасні підходи до діагностики та профілактики дефіциту ключових мікронутрієнтів. • Алгоритм диференційної діагностики неонатальних жовтяниць. Програма заходу • Заняття 1 • 02:45:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ювенільні аномальні маткові кровотечі — це клінічна ситуація, де межа між фізіологією та патологією є особливо тонкою. Незрілість регуляторних механізмів поєднується з ризиком пропустити серйозні причини кровотечі. Саме тому одна з найнебезпечніших порад у цій ситуації — «почекати, поки цикл встановиться». Цей захід — про те, як діяти чітко та ювелірно в умовах цієї невизначеності. Чіткі алгоритми та практичні рішення — усе, що потрібно для впевненого ведення підлітків із аномальними матковими кровотечами! Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Чим ювенільні АМК відрізняються від «варіанту норми» • Менеджмент аномальних маткових кровотеч: які опції доступні та ефективні? • КОК при АМК: коли це лікування, а не контрацепція • Чому вичікувальна тактика може бути помилкою • Коли кровотеча — це симптом системного захворювання • АМК як причина дефіциту заліза у підлітків Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Морфологічні особливості спонгіозних та псоріазіформних дерматитів нерідко стають джерелом діагностичних труднощів. Висновок гістологічного дослідження без зіставлення з клінічною картиною може призводити до неправильного трактування результатів біопсії, водночас відсутність розуміння патоморфологічних змін з боку клініциста ускладнює побудову диференційно-діагностичного алгоритму. Помилкова інтерпретація псоріазіформного патерну як псоріазу, недостатня клініко-морфологічна кореляція або необґрунтоване призначення повторних біопсій можуть спричиняти затримку встановлення діагнозу та нераціональну тактику лікування. На цьому заході ви розглянете патогенез і морфологічні особливості спонгіозних та псоріазіформних дерматитів і навчитеся зіставляти гістологічні зміни з клінічними проявами захворювання. Ви детально проаналізуєте типові нозології, зокрема екзему, атопічний дерматит, грибкові ураження, псоріаз і хворобу Девержі, а також найбільш поширені діагностичні пастки, які виникають під час інтерпретації біопсійного матеріалу. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати патогістологічного дослідження, проводити диференційну діагностику між основними еритематозно-лускатими дерматозами та раціонально використовувати морфологічну верифікацію в складних клінічних випадках. • Патогенез спонгіозних дерматитів. • Морфологічні ознаки спонгіозних дерматитів. • Нозології на прикладі екземи, грибкового ураження, атопічного дерматиту тощо. • Патогенез псоріазіформних дерматитів. • Морфологічні ознаки псоріазіформних дерматитів. • Нозології на прикладі псоріазу, хвороби Девержі тощо. • Відповіді на запитання.

Постійні переживання за навчання, здоров’я близьких чи майбутні події можуть стати для дитини фоном повсякденного життя. Такі діти часто виглядають надмірно відповідальними, напруженими або «занадто дорослими», однак за цим стоїть виснажлива тривога, яка потребує професійної уваги. Стан часто маскується під соматичні скарги, проблеми зі сном або поведінкові труднощі. Через недооцінку симптомів діти можуть жити з постійною напругою, що впливає на навчання, стосунки в родині та психоемоційний розвиток. В умовах хронічного стресу, невизначеності та травматичних подій в Україні актуальність теми лише зростає. Клінічні кейси, практичні поради для щоденної роботи лікаря та актуальні міжнародні рекомендації — для впевнених рішень без зайвих сумнівів. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Ранні клінічні прояви та вікові особливості симптомів • Сучасні критерії діагностики та інструменти скринінгу в амбулаторній практиці • Диференційна діагностика з соматичними станами, РДУГ та депресивними розладами • Роль сімейних факторів і шкільного середовища у формуванні тривоги • Доказові підходи до психотерапії та покази до фармакотерапії • Алгоритм комунікації з батьками та довготривале ведення пацієнта • Клінічні кейси та практичні поради для щоденної роботи лікаря • Актуальні міжнародні рекомендації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Якісне знеболення у паліативних пацієнтів – це результат правильної організації лікувального процесу. У час, коли існують е-рецепти, програми реімбурсації та клінічні настанови, важливо бути впевненим, що ви все робите правильно і пацієнт отримає своєчасне і безпечне знеболення. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми виписки е-рецептів для паліативних пацієнтів, дізнаєтесь про актуальні зміни в законодавстві та програмі «Доступні ліки», а також навчитеся правильно обирати препарати і дозування відповідно до індивідуальних потреб пацієнта. Після лекції ви зможете безпомилково забезпечувати паліативне знеболення, оперативно реагувати на відсутність ліків в аптеках і надавати пацієнтам безперервну та безпечну терапію. • Огляд нормативної бази та останніх оновлень • Законодавчі підстави для е-рецепта в Україні: роль eHealth/МІС у формуванні е-рецепта. • Останні зміни щодо можливості призначення знеболювальних паліативним пацієнтам через програму реімбурсації «Доступні ліки». • Статус е-рецепта на наркотичні/психотропні препарати: хронологія змін. • Роль Національної служби здоров’я (НСЗУ) та Програми медичних гарантій у покритті паліативної допомоги. • Державні програми, за якими призначаються опіоїди • Програма «Доступні ліки»: умови участі пацієнта (статус паліативного пацієнта, критерії), які препарати додано для знеболення. • Альтернативні механізми забезпечення (спеціальні програми МОЗ/НСЗУ для пацієнта зі злоякісними новоутвореннями та з іншими захворювання). • Логістика відшкодування: як аптека бачить і реалізує е-рецепт у системі. • Перелік опіоїдів, доступних у програмі реімбурсації «Доступні ліки» • Конкретний перелік опіоїдних анальгетиків, що на момент оновлення додані до переліку лікарських засобів та медичних виробів, які підлягають реімбурсації. • Алгоритм дій, якщо в аптеці немає препарату (альтернативи, аналоги). • Особливості вибору дозування в МІС (медична інформаційна система). • Алгоритм виписки рецептів на безоплатні препарати. • Інструменти пошуку ліків для пацієнта. • Розгляд клінічних кейсів.

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Травма – одна з головних причин дитячої смертності. Більшості цих випадків можна було б запобігти, але найчастіше все вирішує перша хвилина: чи правильно оцінено стан, чи розпізнано загрозу, чи виконано базові дії. Ці навички гарантують вам впевненість під час надання допомоги дитині з травмою. На цьому заході ви навчитеся проводити первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE, розглянете основні анатомо-фізіологічні відмінності дитячого організму, а також відпрацюєте специфічні життєрятувальні втручання на кожному етапі. Особливий акцент буде на командній взаємодії, роботі з батьками й адаптації дорослих протоколів до педіатрії. Після заходу ви будете впевнено діяти в перші хвилини після отримання травми, навіть у стресових умовах. • Первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE. • Анатомічні та фізіологічні особливості дитячого віку, які впливають на надання допомоги травмованій дитині. • Життєрятувальні втручання на кожному етапі огляду. • Базові препарати для надання допомоги травмованій дитині на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. • Особливості взаємодії з травмованою дитиною та її батьками/опікунами. Виклики, з якими стикаються лікарі під час надання допомоги травмованій дитині. • Демонстрація первинного огляду травмованої дитини з життєрятувальними втручаннями. • Деконструкція демонстрації з розбором клінічного випадку. • Сесія запитань та відповідей. • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Хронічне обструктивне захворювання легень є однією з провідних причин захворюваності й смертності у світі. Основна роль у його ранньому виявленні, діагностиці й довготривалому веденні належить лікарям первинної ланки. Незважаючи на наявність чітко визначених діагностичних критеріїв, зберігаються труднощі в інтерпретації симптомів, використанні стандартизованих шкал та визначенні доцільності проведення спірометрії. Це призводить до значної частки недіагностованих випадків і затримки у встановленні діагнозу. На цьому заході ви навчитеся вести пацієнтів з ХОЗЛ відповідно до рекомендацій Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (оновлення 2026 року). Ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику, зокрема тютюнопаління, а також особливості клінічного перебігу захворювання. Окрім цього, ви проаналізуєте чинні діагностичні шкали, принципи оцінювання функціонального статусу пацієнта і значення спірометрії у підтвердженні діагнозу. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів з підозрою на ХОЗЛ, правильно застосовувати діагностичні інструменти й інтерпретувати результати обстежень. • Епідеміологія ХОЗЛ у світі та в Україні. • GOLD як джерело сучасних рекомендацій у веденні пацієнтів з ХОЗЛ. Рекомендації GOLD 2026. • Вплив тютюнопаління на розвиток та перебіг ХОЗЛ. • Клінічний перебіг ХОЗЛ. Основні діагностичні шкали. Критерії встановлення непрацездатності. • Спірометрія як золотий стандарт діагностики ХОЗЛ. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між’ядерної офтальмоплегії та інших видів окорухових порушень, застосування знань анатомії медіального поздовжнього пучка для топічної діагностики, розпізнавання ключових клінічних патернів і півторасиндрому. Учасники навчаться формувати алгоритм діагностичного пошуку етіології, клінічно розрізняти однобічну та двобічну між’ядерну офтальмоплегію й інтерпретувати дані МРТ при підозрі на ураження медіального поздовжнього пучка та суміжних структур. Програма заходу • Заняття — 16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • 1. Проводити диференційну діагностику між’ядерної офтальмоплегії (МЯО) та інших видів окорухових порушень, зокрема уражень III та VI пар черепних нервів. • 2. Застосовувати знання анатомії медіального поздовжнього пучка (МПП) для топічної діагностики рівня ураження стовбура мозку (міст, середній мозок). • 3. Розпізнавати ключові клінічні патерни МЯО: парез аддукції ока на боці ураження МПП та монокулярний ністагм абдукуючого ока. • 4. Ідентифікувати півторасиндром як комбінацію ураження МПП та іпсилатерального центру горизонтального погляду (PPRF). • 5. Формувати алгоритм діагностичного пошуку етіології (ішемія, демієлінізація, пухлина, травма) при виявленні даних синдромів. • 6. Клінічно розрізняти однобічну та двобічну між’ядерну офтальмоплегію та їх найбільш часті етіологічні кореляти. • 7. Інтерпретувати дані нейровізуалізаційних досліджень (МРТ) у пацієнтів з підозрою на ураження МПП та суміжних структур. • Яка анатомічна структура та функціональна роль медіального поздовжнього пучка у забезпеченні узгоджених горизонтальних рухів очей? • Які патофізіологічні механізми лежать в основі парезу приведення (аддукції) та дисоційованого ністагму при між’ядерній офтальмоплегії? • Як провести клінічну диференціацію між ураженням МПП та ураженням ядра або стовбура окорухового нерва (n. oculomotorius)? • Чому двобічна між’ядерна офтальмоплегія є високоспецифічною ознакою розсіяного склерозу у пацієнтів молодого віку? • Яке поєднане ураження анатомічних структур (МПП та парамедіанної ретикулярної формації моста) призводить до розвитку півторасиндрому? • Які основні етіологічні фактори розвитку МЯО та півторасиндрому превалюють у різних вікових групах (судинні, демієлінізуючі, неопластичні)? • Що таке синдром WEBINO (Wall-Eyed Bilateral Internuclear Ophthalmoplegia) і яка його топічна та клінічна значущість? • Які сучасні підходи до лікування та реабілітації пацієнтів із зазначеними нейроофтальмологічними розладами? • Завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера