Онлайн-курси БПР — 2026

Копрограма – базовий, доступний і водночас інформативний метод оцінювання стану шлунково-кишкового тракту. Вона дає змогу комплексно проаналізувати процеси травлення, всмоктування та виявити ознаки запалення, кровотечі або ферментної недостатності. На цьому заході ви розглянете етапи роботи з копрограмою: від преаналітичного до постаналітичного. Ви засвоїте підходи до оцінювання макроскопічних характеристик, хімічних реакцій та морфологічних елементів, навчитеся диференціювати нормальні та патологічні включення, а також зіставляти результати дослідження з клінічними синдромами, як-от діарея, закреп, мальабсорбція, мальдигестія чи запальні захворювання кишківника. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати копрограму, підвищити точність діагностики та своєчасно виявляти патологічні процеси у ШКТ. • Копрограма як базовий метод лабораторної діагностики ШКТ: значення в клінічній практиці та показання до проведення. • Стандартизація дослідження копрограми: преаналітичний, аналітичний та постаналітичний етапи. • Макроскопічне дослідження: вивчення кольору, консистенції, домішок. • Хімічні реакції у копрограмі. • Морфологічна ідентифікація клітинних елементів. • Диференціація нормальних та патологічних включень. • Поширені помилки в інтерпретації копрограми та методи їх уникнення. • Копрограма vs сучасні методи в діагностиці патологій ШКТ. • Відповіді на запитання.

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Точність інтерпретації рентгенографії приносових синусів є ключем до своєчасної діагностики запальних захворювань, правильного ведення пацієнтів і запобігання пропущеним або хибним діагнозам. Сучасна рентгенологічна оцінка дозволяє не лише виявити зміни пневматизації та стан слизової оболонки, а й диференціювати гострі та хронічні запальні процеси, травматичні зміни, а також об’ємні утворення. В умовах високої поширеності синуситів, рецидивуючих інфекцій та атипових клінічних проявів лікар повинен володіти чіткими рентгенологічними критеріями, розуміти можливості та обмеження методу й мислити як рентгенолог і клініцист одночасно. Цей майстер-клас допоможе вам: • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації рентгенографії приносових синусів; • Навчитися розпізнавати рентгенологічні патерни різних форм синуситів та інших патологічних станів; • Побачити ранні та тонкі ознаки ураження, які часто залишаються непоміченими; • Уникати типових помилок диференційної діагностики у щоденній практиці. На заході ви дізнаєтесь про: • Критерії оцінки приносових синусів на рентгені – правильні проекції та укладки, аналіз пневматизації, рівнів рідини, потовщення слизової оболонки, стану кісткових стінок; • Диференційну діагностику рентген-змін – як відрізнити гострий синусит від хронічного, варіанти норми від патології; • Типові пастки інтерпретації рентгенограм приносових синусів – коли рентген може бути «нормальним» при наявності симптомів, які зміни мають клінічне значення, і коли необхідно рекомендувати КТ або МРТ. Приєднуйтесь, якщо хочете тримати руку на пульсі сучасних оновлень у вашій галузі! Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

КОС крові – це один із найточніших проявів критичних збоїв в організмі. Один погляд на pH, pCO₂ і HCO₃⁻ може показати, що відбувається: дихальна недостатність, метаболічні порушення чи комбінований процес, який розвивається стрімко і потребує негайної корекції. На цьому заході ви навчитеся впевнено читати показники кислотно-основного стану, ніби відкриту книгу. Зрозумієте, коли ацидоз – це наслідок гіповентиляції, а коли – тяжкого метаболічного збою. Зʼясуєте, як оцінювати тяжкість стану в разі сепсису, шоку або поліорганної недостатності та як контролювати ефективність лікування. Після заняття ви зможете швидко визначити тип і ступінь порушення, спрогнозувати наслідки й прийняти рішення щодо корекції до того, як з’являться загрозливі ускладнення. • Методи визначення КОС (кислотно-основного стану) крові. • Фізіологічні межі рН різних біологічних рідин. • Буферні системи організму. • Порушення КОС: ацидози, алкалози. • Методи компенсації порушень КОС. • Відповіді на запитання учасників.

Мультимодальна анестезія у дітей потребує дотримання суворих правил безпеки та уваги до фізіологічних особливостей дитячого організму. Незрілі нейроендокринна, дихальна та ферментативна системи в новонароджених і немовлят вимагають особливо точного підходу до анестезії. Помилки можуть призвести до ускладнень у періопераційному періоді, а також до гірших післяопераційних результатів і тривалішого відновлення. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати біль у дітей різного віку, поєднувати системні та регіонарні методи, раціонально використовувати анальгетики й ад’юванти і будувати індивідуалізовану тактику знеболення. Ви дізнаєтесь, як утримувати стабільну гемодинаміку, досягати передбачуваного ефекту і контролювати біль на всіх етапах періопераційного ведення. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати комбінації методів і препаратів, знижувати ризик ускладнень та забезпечувати високу якість анестезіологічного супроводу дітей будь-якого віку. • Вступ та клінічна актуальність • Визначення мультимодальної анестезії • Обмеження монотерапії опіоїдами у дітей • Особливості застосування опіоїдів у новонароджених • Фізіологія та оцінювання болю в дітей • Особливості больової відповіді у дітей різного віку • Принципи визначення та моніторингу болю • Методи оцінювання болю, використання шкал • Клінічне значення правильного оцінювання болю • Концепція мультимодальної аналгезії • Визначення мультимодальної аналгезії • Патофізіологічне обґрунтування комбінованого підходу • Переваги мультимодальної аналгезії • Роль безопіоїдних стратегій • Фармакологічні компоненти мультимодальної анестезії • Парацетамол: механізм дії, дозування, безпека • НПЗП у дітей: показання та обмеження • Кетамін у низьких дозах • Лідокаїн (системний та регіонарний підхід) • Дексмедетомідин: аналгезія та седація • Особливості застосування у новонароджених та немовлят • Регіонарні методи як складова мультимодальної анестезії • Роль регіонарних блокад у мультимодальному підході • Поєднання з системною аналгезією • Зменшення потреби в опіоїдах • Безпека та вікові особливості • Клінічні приклади застосування • Мультимодальна безопіоїдна анестезія у дітей • Принципи безопіоїдної анестезії • Комбінації препаратів • Переваги для післяопераційного періоду • Обмеження та застереження • Відповіді на запитання

:null Програма заходу • 1. Які фізичні принципи, переваги та обмеження мамографії та УЗД в діагностиці захворювань молочних залоз? • 2. Як щільність молочної залози за класифікацією ACR впливає на вибір методу візуалізації та його діагностичну чутливість? • 3. Які специфічні рентгенологічні (кальцинати, порушення архітектоніки) та сонографічні (форма, контури, ехогенність) ознаки відповідають категоріям BI-RADS 4 та 5? • 4. У яких клінічних випадках (вік пацієнтки, симптоматика, сімейний анамнез) УЗД є методом першої лінії, а коли мамографія є безальтернативною? • 5. Який алгоритм дій при виявленні непальпованого утворення за допомогою одного з методів візуалізації? • 6. Тактика ведення пацієнток з дискордантними (суперечливими) результатами мамографії та УЗД. • 7. Яка роль доплерографії та еластографії як допоміжних методів при ультразвуковому дослідженні для диференційної діагностики утворень? • 8. Які сучасні протоколи скринінгу раку молочної залози для жінок різного віку та груп ризику згідно з міжнародними рекомендаціями? • Заняття №1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз в скринінговій та діагностичній практиці? • Як впливає тип щільності молочної залози за класифікацією ACR на інформативність мамографічного дослідження? • В яких клінічних ситуаціях УЗД є методом першого вибору, навіть у жінок старше 40 років? • Який діагностичний алгоритм є оптимальним для пацієнтки з пальпованим утворенням у молочній залозі? • Ключові диференційно-діагностичні ознаки злоякісних та доброякісних утворень за даними мамографії (кальцинати, структура, контури). • Сонографічні критерії малігнізації (форма, ехогенність, васкуляризація) та їхня прогностична цінність. • Що таке система BI-RADS і як її категорії визначають подальшу тактику ведення пацієнтки (динамічне спостереження, біопсія)? • Які артефакти та технічні помилки можуть призвести до хибнонегативних або хибнопозитивних висновків? • Заняття №2: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз згідно з сучасними клінічними настановами? • Як тип рентгенологічної щільності молочної залози за класифікацією ACR впливає на інформативність методів та вибір діагностичної тактики? • Які мамографічні ознаки злоякісності та їх ультразвукові кореляти? • Який діагностичний алгоритм при виявленні пальпованого утворення на тлі рентгенонегативних результатів мамографії? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати категорії BI-RADS для мамографії та УЗД для стандартизації висновків? • В яких клінічних ситуаціях комбіноване використання обох методів є обов’язковим для верифікації діагнозу? • Якою є тактика ведення пацієнток з дискордантними результатами мамографії та УЗД? • Які особливості скринінгу та діагностики у пацієнток з високим спадковим ризиком раку молочної залози та у жінок з імплантами? • Заняття №3: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз у різних вікових групах? • Як щільність тканини молочної залози (ACR-категорії) впливає на діагностичну точність мамографії та УЗД? • Які специфічні мамографічні та сонографічні ознаки дозволяють диференціювати фіброаденому від інвазивного раку? • У яких клінічних випадках доцільно застосовувати обидва методи дослідження одночасно? • Які критерії системи BI-RADS є ключовими для прийняття рішення про подальшу тактику ведення пацієнтки (спостереження vs. біопсія)? • Як уникнути хибнонегативних результатів при скринінгу раку молочної залози у жінок з високою щільністю тканини? • Яка роль еластографії як доповнення до стандартного УЗД у диференційній діагностиці утворень? • Як інтерпретувати результати при наявності імплантів молочних залоз? • Навчальна програма • Заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття 1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • 00:00 • Конспект до заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Заняття: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Клінічні задачі до курсу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасне ортодонтичне лікування виходить за межі самої лише корекції зубного ряду. Воно має ґрунтуватися на комплексному підході, який передбачає не лише естетику, а й функціональність: правильні оклюзійні співвідношення, стабільність у роботі скронево-нижньощелепного суглоба та загальний гармонійний вигляд обличчя. Гнатологія не має бути факультативною – вона має стати обов’язковою частиною підготовки кожного ортодонта. Якщо проігнорувати гнатологічні аспекти ортодонтичного лікування, то можуть трапитися рецидиви, функціональна нестабільність після завершення терапії та дискомфорт в суглобах. Це призводить до втрати довіри пацієнта. Оцінювання положення СНЩС, правильний вибір типу сплінта, своєчасна діагностика змін після стабілізації – усе це є необхідним для побудови ефективної стратегії лікування. Навчальний майстер-клас «Баланс прикусу: чому гнатологія обов'язкова для ортодонта» буде присвячений вивченню сучасних принципів гнатологічно орієнтованого ортодонтичного лікування. Учасники дізнаються, як виявити гнатологічні проблеми у пацієнта серед типових ортодонтичних випадків. Окрема увага буде приділена сплінт-терапії: показанням, типам, критеріям ефективності. Крім цього, будуть проаналізовані діагностичні зміни після стабілізації суглоба, алгоритми переходу до брекет-систем і реальні клінічні приклади з покроковим аналізом. • 1. Навіщо ортодонту знати гнатологію? • Визначення гнатології та її роль в міждисциплінарному лікуванні • Гнатологічний пацієнт: як його «побачити» серед ортодонтичних кейсів • Взаємозв'язок оклюзії, СНЩС та ортодонтичної стабільності • 2. Сплінт-терапія: коли, навіщо та як? • Показання до сплінт-терапії перед ортодонтичним втручанням • Типи сплінтів: стабілізаційний, діагностичний, репозиційний. • Як оцінити ефективність терапії перед стартом ортодонтичного етапу • 3. Діагностика після сплінт-терапії: точка відліку • Як змінюється клінічна картина після стабілізації СНЩС • 4. Клінічні кейси: від гнатології до брекет-систем • Діагностика → сплінт-терапія → стабілізація > ортодонтичне лікування → ретенція • Алгоритм переходу з гнатологічного лікування на ортодонтичне • Q&A — Розбір помилок і альтернативних рішень • «Що робити, якщо після сплінта пацієнт не хоче брекети?» • «Як перевести пацієнта з нестабільного стану в стабільний?» • Чекліст діагностики після сплінт-терапії

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати сучасні критерії класифікації лихоманки нез’ясованого генезу: класична, нозокоміальна, нейтропенічна, ВІЛ-асоційована. 2. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження для виявлення діагностичних ключів. 3. Формувати план диференційної діагностики, враховуючи основні групи причин: інфекції, новоутворення, системні захворювання сполучної тканини. 4. Інтерпретувати результати первинних та вторинних лабораторно-інструментальних досліджень, включаючи специфічні серологічні та імунологічні маркери. 5. Визначати показання та оптимальний час для проведення методів візуалізації: КТ, МРТ, ПЕТ/КТ. 6. Обґрунтовувати необхідність інвазивних діагностичних процедур: біопсія лімфатичних вузлів, печінки, кісткового мозку. 7. Розробляти раціональну стратегію ведення пацієнта на основі отриманих даних та уникати невиправданої терапії ex juvantibus. Програма заходу • Заняття • 02:24:30 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений диференційній діагностиці інфекційних і неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу — макули, папули, везикули, пустули та петехії — і оцінювання їхньої еволюції. Курс допоможе диференціювати вірусні екзантеми, бактеріальні ураження шкіри, алергічні дерматози, системні захворювання сполучної тканини та геморагічні васкуліти. Учасники навчаться виявляти патогномонічні симптоми та «червоні прапорці» тяжкого перебігу, оцінювати показання до лабораторної діагностики та розробляти тактику ведення пацієнтів відповідно до принципів доказової медицини. Програма заходу • Заняття 1: Диференційна діагностика інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. • Тривалість заняття 1: 02:03:51. • Ключові морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів. • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою. • Клінічні ознаки («червоні прапорці») у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису. • Клінічні ситуації, у яких слід запідозрити хворобу Кавасакі, та діагностичні критерії. • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки. • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот». • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах, зокрема хворобі Шенлейна-Геноха. • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона. • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка. • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів. • Диференціація кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу. • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі порівняно з кором. • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем, зокрема синдромів «рука-нога-ротик» і Бостонської екзантеми. • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки, «малиновим язиком» та симптомом Пастія. • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона на тлі екзантеми. • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ. • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору: вакцинація, імуноглобулін та терміни проведення. • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Конспект до заняття 2. • Клінічні задачі до заняття 2. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Керамічні накладки є одним із поширених лікувальних підходів у мінімально інвазивній реставраційній стоматології, що дає змогу відновлювати великі дефекти твердих тканин із максимальним збереженням власних структур зуба та високими естетико-функціональними результатами. Успішність таких реставрацій напряму залежить від точності відбору пацієнтів, правильного планування й дотримання клінічного протоколу на всіх етапах: від препарування до фіксації. На цьому заході ви навчитеся відбирати пацієнтів для встановлення керамічних накладок, планувати реставрацію та підготовлювати зуб відповідно до біомеханіки й клінічних показань. Ви опануєте протокол виготовлення та фіксації накладок, зокрема принципи препарування, ізоляції та адгезивної фіксації. Також ви розглянете особливості взаємодії із зуботехнічною лабораторією в умовах цифрового й аналогового workflow. Після навчання ви зможете впевнено планувати і виконувати реставрації керамічними накладками, мінімізувати ризик технічних та клінічних ускладнень і досягати стабільного естетико-функціонального результату. • Показання та відбір пацієнтів для керамічних накладок. • Планування лікування та підготовка зуба. • Клінічний протокол від А до Я. • Підготовка зуба: принципи препарування та ізоляції. • Протокол виготовлення та фіксації накладок. • Взаємодія із зуботехнічною лабораторією. • Особливості цифрового й аналогового workflow. • Типові помилки та ускладнення. • Розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Під час проведення скринінгу раку простати можна легко припуститися помилки, навіть якщо мати досвід. Це одна з найпоширеніших онкопатологій у чоловіків, за якої раннє виявлення визначає прогноз. Необхідно чітко знати сучасну епідеміологію, роль факторів ризику та логіку інтерпретації PSA, адже міжнародні рекомендації часто оновлюються. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з прикордонними значеннями PSA, коли потрібні додаткові показники, коли призначити mpМРТ і як правильно трактувати PI-RADS. Ви отримаєте алгоритми, які дадуть вам змогу уникнути зайвих обстежень та впевнено пояснювати пацієнтам, кому і коли скринінг справді показаний. Після навчання ви знатимете актуальні міжнародні підходи й послідовність дій у разі DRE-позитивних знахідок чи швидкого росту PSA. Ви зможете впевнено формувати зрозумілі та доказові рекомендації для ваших пацієнтів. • 1. Актуальність та поширеність раку простати: • сучасна епідеміологія; • вікові чинники й фактори ризику; • чому раннє виявлення має критичне значення. • 2. Скринінг новоутворень передміхурової залози: • PSA: показання, обмеження, інтерпретація результатів; • додаткові показники (free PSA, PSA density, PSA velocity); • роль мультипараметричної МРТ у скринінгу; • тактика у разі прикордонних та сумнівних значень PSA. • 3. Міжнародні рекомендації (AUA, EAU, NCCN): • вікові підходи і стратифікація ризику; • кому рекомендується скринінг, а кому – ні; • порівняння основних відмінностей між гайдлайнами; • практичні алгоритми для щоденної роботи лікаря. • 4. Профілактика новоутворень передміхурової залози: • доказові профілактичні стратегії; • роль способу життя, харчування та модифікації поведінкових факторів; • поради, які лікар може безпечно рекомендувати пацієнту. • 5. Висновки та узагальнення: • основні положення сучасного скринінгу; • типові помилки лікарів та як їх уникнути; • короткий алгоритм ведення пацієнта з підозрою на рак простати. • 6. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • 1. Стратифікація пацієнтів з метастатичним гормончутливим раком передміхурової залози (мГЧРПЗ) • 2. Чи завжди потрібна інтенсифікація комбінованого лікування мГЧРПЗ: місце дегареліксу в АДТ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • 3. Персоналізований підхід з метою  уникнення надмірного лікування та мінімізації пізньої токсичності • 4. Результати останніх клінічних досліджень, представлених на ASCO 2025 та ESMO 2025 • 5. Переваги анатагоністів ЛГРГ над агоністами у пацієнтів з ССЗ, з ризиками виникнення остеопорозу, переломами кісток та уникнення спалаху рівня тестостерону в крові • 6. Результати перших досліджень по використанню радіолігандної терапії у пацієнтів з мГЧРПЗ

Епілепсія є діагнозом, який здебільшого передбачає тривалу або пожиттєву фармакотерапію з потенційно значущими побічними ефектами. Помилки у диференціюванні епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів мають серйозні наслідки: від необґрунтованого призначення протиепілептичних препаратів і стигматизації пацієнта до несвоєчасного виявлення небезпечних соматичних станів, що можуть становити загрозу для життя. Цікаво, що серед пацієнтів із так званою резистентною епілепсією значна частка насправді має неепілептичні стани. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації епілепсії та пароксизмальних станів, а також клінічні маркери, що допомагають їх розрізнити. Ви дізнаєтеся про роль електроенцефалографії у діагностичному процесі, її можливості й обмеження та принципи інтерпретації результатів у контексті клінічної картини. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, типові діагностичні помилки й наслідки неправильної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати пароксизмальні стани, обґрунтовано приймати рішення щодо призначення або відтермінування терапії та своєчасно виявляти неепілептичні причини нападів. • Визначення й сучасна класифікація епілепсії, епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Клінічні маркери епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Роль ЕЕГ: золотий стандарт для підтвердження епілептичної природи пароксизму чи допоміжний інструмент? • Клінічні кейси для диференціації епілепсії та неепілептичних пароксизмальних станів. • Наслідки неправильної діагностики: • Фармакологічна агресія: призначення ПЕП при ПНЕН може погіршити стан (наприклад, фенітоїн або прегабалін іноді підвищують частоту психогенних атак). • Прогресування справжньої патології: ігнорування кардіогенних синкопе підвищує ризик раптової серцевої смерті. • Соціальна дезадаптація: втрата прав, роботи, депресія через помилковий ярлик хронічного неврологічного захворювання. • Клінічний алгоритм дій (Take-home message): • Детальний анамнез (опис початку нападу свідками). • Аналіз відеозапису зі смартфона (предиктори ПНЕН vs ЕН). • ЕКГ у всіх випадках першого нападу (виключення аритмій). • vEEG-моніторинг у разі підозри на резистентність. • МРТ за протоколом HARNESS (для пошуку структурної причини). • Відповіді на запитання.

У перші 18 місяців життя закладаються ключові моторні та функціональні навички дитини, і помилки в оцінці та методах втручання можуть коштувати втраченого часу і можливості оптимального розвитку. Захід призначений для педіатрів, сімейних лікарів, фізичних терапевтів та інших фахівців, які працюють з дітьми раннього віку. Головна ідея — дати чіткі доказові критерії направлення до фізичного терапевта, визначення «червоних прапорців» та вибору оптимального методу втручання. Приєднуйтесь, щоб приймати обґрунтовані рішення у веденні дітей раннього віку та не втрачати час, коли він має вирішальне значення. Практичний формат допоможе впевнено діяти у щоденній роботі. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Покази до направлення дітей 0–18 місяців до фізичного терапевта. • «Червоні прапорці», віхи та вікна розвитку: на що звертати увагу під час огляду. • Масаж чи фізична терапія: коли потрібна системна робота з функцією. • Доказові шкали та інструменти оцінки моторного розвитку. • Алгоритм дій для лікаря та мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Слухові порушення у дітей — невидимий бар’єр, що впливає на мовний, когнітивний і емоційний розвиток 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Слухові порушення у дітей — невидимий бар’єр, що впливає на мовний, когнітивний і емоційний розвиток. Саме тому систематичний скринінг — не формальність, а ключовий інструмент раннього втручання. PRO скринінг слуху — це більше, ніж перевірка: про попередження, партнерство з батьками та про дитину, яка отримає шанс чути світ повноцінно з перших років життя. Запрошуємо вас на професійний захід із акцентом на клінічну практику та міждисциплінарну взаємодію — без зайвої теорії. Програма заходу • Неонатальний скринінг: методи та повторне обстеження при непройденому тесті • Типові помилки в трактуванні результатів: коли «норма» — ще не норма • Які методи скринінгу слуху справді ефективні на різних вікових етапах — від новонароджених до підлітків • Ознаки, що мають насторожити педіатра та вказують на можливе порушення слуху у дитини віком до 1 року • Коли необхідно перевіряти слух з профілактичною метою, та чи потрібно взагалі • Фактори ризику зниження слуху у дітей дошкільного та шкільного віку • Групи ризику, які потребують особливої уваги щодо можливих проблем зі слухом • Маршрут пацієнта з порушенням слуху Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс БПР присвячений ранньому виявленню холери, її диференційній діагностиці, лабораторній верифікації та тактиці ведення пацієнтів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться застосовувати алгоритми клінічної діагностики на основі оцінки патогномонічних симптомів і ступеня дегідратації, проводити диференційну діагностику з іншими гострими кишковими інфекціями, інтерпретувати результати бактеріоскопії, бактеріологічного посіву, ПЛР-діагностики та серологічних тестів. Курс охоплює визначення ступеня ексикозу за клінічними шкалами, вибір оптимальної оральної або парентеральної регідратаційної терапії, збір та аналіз епідеміологічного анамнезу, використання експрес-тестів, організацію первинних протиепідемічних заходів і призначення етіотропної терапії відповідно до актуальних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність Vibrio cholerae. Також розглядаються діагностичний мінімум для закладів первинної та вторинної медичної допомоги, роль імунохроматографічних тестів, тактика регідратації при різних ступенях дегідратації, показання до антибактеріальної терапії, порядок сповіщення, госпіталізації та забору матеріалу, особливості перебігу у вагітних, дітей і пацієнтів із коморбідною патологією, профілактика та заходи в осередку інфекції. Програма заходу • Заняття — 01:58:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Антибіотикорезистентність при інфекціях, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), є однією з десяти найбільших загроз для глобального здоров’я, за даними ВООЗ. Незнання тенденцій резистентності призводить до неефективності лікування, ускладнень, повторних інфекцій та поширення «супербактерій», що особливо актуально в умовах війни та обмеженого доступу до нових препаратів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми вибору антибіотикотерапії при резистентних збудниках, навчитеся проводити моніторинг ефективності лікування та впроваджувати антимікробний стюардшип у щоденній практиці. Ви розглянете клінічні кейси гонореї та інших бактеріальних ІПСШ, зокрема мультирезистентні форми, а також заходи профілактики й ризики неправильного застосування антибіотиків. Після навчання ви зможете ефективно підбирати антибіотикотерапію при ІПСШ, а також уникати ускладнень та поширення резистентності. • Актуальність АМР при ІПСШ. • Гонорея: мультирезистентний лідер. • Інші бактеріальні ІПСШ. • Антимікробний стюардшип у кабінеті дерматовенеролога. • Профілактика, DoxyPEP і ризики резистентності. • Клінічні кейси та розбір протоколів. • Відповіді на запитання.

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли — ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У кожного десятого пораненого в умовах бойових дій діагностується торакальна травма – це третій за частотою тип уражень після травм кінцівок і голови. Рентгенографія при ураженнях грудної клітки часто проводиться прямо у приймальному покої, операційній або палаті інтенсивної терапії незалежно від часу доби. Так, адже для правильного вибору лікувальної тактики необхідна візуалізація ушкодження. Проте ефективність екстреного обстеження залежить не лише від наявності апаратури, а й від клінічного мислення лікаря: важливо знати, коли та яке дослідження показане і як інтерпретувати його результати. Нерідко саме рентгенографія дає змогу вчасно розпізнати небезпечні стани, наприклад напружений пневмоторакс, набряк легень або дислокацію катетерів і дренажів. Навчальний захід «Непрості випадки на звичайних рентгенограмах. Діагностика невідкладних станів органів грудної клітки» буде присвячений вивченню основних аспектів рентгенологічної діагностики невідкладних станів при ушкодженнях грудної клітки. Учасники розглянуть особливості візуалізації у разі закритих і відкритих травм, наприклад переломів, контузії легень та проникних поранень. Окремий блок буде присвячено кардіогенному та некардіогенному набряку легень, зокрема ГРДС. Також буде проаналізований аспіраційний синдром з поділом на ураження дихальних шляхів і паренхіми легень. Завершальною темою стане правильне й патологічне розташування катетерів і дренажів у грудній клітці, а також ускладнення внаслідок неправильного їхнього положення. • Травми органів грудної клітки. • 1. Закриті травми грудної клітки (переломи кісткового каркасу, контузія легень, розриви органів). • 2. Відкриті травми грудної клітки (непроникні та проникні травми). • Набряки легень. • 1. Кардіогенний набряк. • 2. Некардіогенний набряк, зокрема й гострий респіраторний дистрес-синдром. • Аспіраційний синдром. • 1. Захворювання з ураженням переважно дихальних шляхів (сторонні тіла). • 2. Захворювання з ураженням переважно легеневої паренхіми (аспіраційна пневмонія, аспіраційний пневмоніт, утоплення). • 3. Розташування катетерів і трубок в грудній клітці (нормальне розташування, неправильне розташування та ускладнення). • Відповіді на запитання.

Це сучасний погляд на діагностику та лікування ІПСШ в умовах сьогодення. Окрему увагу буде приділено феномену «Великого Імітатора» - сучасному баченню атипових проявів сифілітичних дерматозів, які часто маскуються під інші дерматологічні та урологічні захворювання. Поговоримо про складні клінічні випадки, діагностичні пастки та раціональний вибір терапії на основі доказової медицини. Сучасні підходи діагностики ІПСШ: ПЛР, серологія та алгоритми обстеження. Феномен «Великого Імітатора»: атипові прояви сифілітичних дерматозів та їх диференційна діагностика. Атипові та приховані форми перебігу ІПСШ. Коінфекції та їхній вплив на перебіг захворювання. Принципи раціонального антибактеріального лікування. Типові клінічні помилки та діагностичні пастки. Захід орієнтований на урологів, гінекологів, дерматовенерологів, сімейних лікарів та всіх фахівців, залучених у ведення пацієнтів з ІПСШ. Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Вид навчання: електронний навчальний курс. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Програма заходу • 1. ІПШС без міфів і масок: діагностика та лікування в умовах сьогодення — онлайн лекція • Причини зростання рівня захворюваності та профілактичні заходи, які можуть цьому зарадити • Трепонематоз як широка група захворювань, яка включає в себе і невенеричні ураження органів та систем • Сучасні алгоритми скринінгу пацієнтів з сумнівними результатами серологічного тестування • 2. Сифіліс - майстер маскування: як не помилитись під час огляду — онлайн лекція • Поширення доступних домашніх тестів на ЗПСШ для швидкого скринінгу та лікування • FDA затвердило два нових антибіотики для лікування стійкої до ліків гонореї • Нові настанови щодо посткоітальної профілактики хламідіозу та сифілісу для осіб з високим ризиком захворюваності • 3. Звірополіс під мікроскопом* — онлайн лекція • "Стій, хто йде" - чи всі лабораторні знахідки потребують лікування • Чого ми ще не знаємо про кандидоз • Чарівна пігулка - підхід "see@treat" • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Відповіді на питання.