Електронні навчальні курси БПР — 2026

Точність інтерпретації рентгенографії суглобів є ключем до ранньої діагностики ревматологічних захворювань, правильного ведення пацієнтів і запобігання пропущеним або хибним діагнозам. Сучасна рентгенологічна оцінка дозволяє не лише виявити структурні зміни суглобів, а й диференціювати запальні, дегенеративні, метаболічні та системні процеси. В умовах зростання кількості пацієнтів із хронічним болем у суглобах, ранніми артритами та атиповими клінічними проявами лікар повинен володіти чіткими рентгенологічними критеріями, розуміти можливості та обмеження методу й мислити як рентгенолог і клініцист одночасно. Цей майстер-клас допоможе вам: • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації рентгенографії суглобів при ревматологічних захворюваннях; • Навчитися розпізнавати рентгенологічні патерни різних артритів і артропатій; • Побачити ранні та тонкі ознаки запального ураження, які часто залишаються непоміченими; • Уникати типових помилок диференційної діагностики у щоденній практиці. На заході ви дізнаєтесь про: • Критерії оцінки суглобів на рентгені – правильні проекції та укладки, аналіз суглобової щілини, субхондральної кістки, ерозивних і проліферативних змін, периартикулярних проявів; • Диференційну діагностику рентген-змін – як відрізнити ревматоїдний артрит від остеоартриту, подагру від серонегативних артритів, запальні ураження від метаболічних і дегенеративних процесів; • Типові пастки інтерпретації рентгенограм суглобів – коли рентген може бути «нормальним» при активному процесі, які мінімальні зміни мають клінічне значення, і коли необхідно рекомендувати УЗД, КТ або МРТ. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Причини запаморочення й порушення рівноваги не завжди очевидні, але своєчасна діагностика рятує від помилок та ускладнень. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати вестибулярні порушення: від доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення до складних отоневрологічних станів. Ви зрозумієте, як правильно проводити специфічні позиційні проби, диференціювати вертеброгенні й отогенні порушення і складати чіткий алгоритм діагностики навіть у разі атипової клінічної картини. Запаморочення, шум у вухах і порушення координації можуть бути джерелом сумнівів. Після заходу ваші пацієнти завжди отримуватимуть своєчасну ефективну терапію, а ваша впевненість у прийнятті рішень зросте. • 1. Топічна анатомія та фізіологія вестибулярної системи. Роль вестибулоокулярного рефлексу. • 2. Від субʼєктивних симптомів до вестибулярних синдромів: • анамнез хвороби • тривалість запаморочення • що запитувати у пацієнта • 3. Отоневрологічне клінічне обстеження. Оцінювання окорухової функції. • 4. Види ністагму, локалізація порушення. • 5. HINTS-тест, позиційні тести, інші вестибулярні тести. • 6. Диференційна діагностика вестибулярних розладів: центр vs периферія, підводні камені. • 7. Додаткові інструментальні методи обстеження: відеоністагмографія, vHIT та коли проводимо МРТ головного мозку. • Відповіді на запитання учасників.

Часто персистуюча анемія та цитопенії в літніх пацієнтів або не діагностуються, або помилково списуються на «вікові зміни». Мієлодиспластичний синдром (МДС) – одна з найпоширеніших причин таких станів. Раннє розпізнавання і своєчасне направлення до гематолога є важливим для планування ефективної тактики лікування. Чи знаєте ви, на які зміни в загальному аналізі крові та мазку потрібно звертати увагу, щоб швидко відрізнити МДС від дефіциту B12 або фолатів, залізодефіциту чи медикаментозно-індукованих цитопеній? На цьому заході ви детально розглянете цитоморфологію крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, дизгранулоцитоз, гігантські тромбоцити та інші характерні зміни при МДС. Ви отримаєте актуальні алгоритми оцінювання ризику (IPSS-R/IPSS-M) простою мовою та зʼясуєте, як вони впливають на вибір стратегії спостереження або лікування. Після навчання ви зможете швидко і точно ідентифікувати пацієнтів, у яких підозра на МДС обґрунтована, відрізняти її від інших причин цитопеній та анемії, супроводжувати терапію і контролювати інфекційні ризики. • Коли підозрювати МДС: макроцитоз/панцитопенія, персистенція >6–8 тижнів, червоні прапорці в ЗАК та мазку. • Лаб-погляд: ретикулоцити ↓, дисгранулопоез/дисеритропоез у мазку, бласти; типові помилки преаналітики. • Диференціація з частими причинами: B12/фолати, залізодефіцит, медикаментозні цитопенії, апластична анемія, ІТП. • Що робити на первинній ланці: мінімальний алгоритм обстежень та чіткі критерії термінового направлення до гематолога. • Коли потрібен кістковий мозок: аспірат/біопсія, цитогенетика, NGS – що саме впливає на діагноз. • IPSS-R/IPSS-M просто: як оцінка ризику змінює тактику спостереження й лікування. • Базові підходи до терапії: спостереження, переливання, ESA/залізо, гіпометилюючі, трансплантація – що має знати негематолог. • Інфекції, вакцинація та поліфармація: практичні поради ведення на амбулаторному етапі. • Комунікація з пацієнтом: як пояснювати хронічний перебіг, прогноз та цілі лікування. • Відповіді на запитання.

ЕКМО є методом інтенсивної терапії, який рятує життя навіть у найтяжчих випадках, але ціна кожної помилки – дуже висока. Результат залежить не стільки від технічних характеристик обладнання, скільки від злагодженості дій мультидисциплінарної команди. Людський фактор, відсутність чітких алгоритмів і несинхронність дій найчастіше стають причиною критичних ускладнень, тому необхідно опанувати структуровані підходи до ініціації та моніторингу пацієнта на ЕКМО. На цьому заході ви розглянете основні етапи роботи з ЕКМО з акцентом на практичні аспекти: підготовка до ініціації, технічна перевірка системи, безпечна канюляція та запобігання раннім ускладненням. Ви засвоїте алгоритми безперервного моніторингу параметрів системи і стану пацієнта, зокрема контроль гемодинаміки, коагуляції та функцій органів. Також ви навчитеся правильно розподіляти ролі в команді та опануєте принципи швидкого реагування на критичні ситуації, як-от тромбоз, гемоліз та повітряна емболія. Після навчання ви зможете підвищити рівень контролю над процедурою ЕКМО, мінімізувати ризики ускладнень і тримати під контролем процеси інтенсивної терапії. • Підготовка до ініціації ЕКМО • Підготовка стерильного інструментарію, контуру та канюль. • Перевірка цілісності системи, заповнення контуру (priming). • Контроль наявності антикоагулянтної терапії. • Підготовка моніторингового обладнання. • Забезпечення асептики під час канюляції. • Моніторинг параметрів системи • Контроль швидкості потоку крові (blood flow), газового потоку (sweep gas), FiO₂. • Спостереження за тиском у контурі, ознаками тромбозу або гемолізу. • Оцінювання кольору крові у венозній та артеріальній частинах контуру. • Своєчасне виявлення повітря в системі або витоків. • Моніторинг пацієнта • Контроль гемодинаміки (АТ, ЧСС, ЦВТ SatO2). • Спостереження за неврологічним статусом. • Контроль діурезу, функції нирок. • Оцінювання ознак кровотечі або тромбозу. • Контроль стану канюляційних ділянок (кровотеча, інфекція, гематома). • Антикоагуляція та безпека • Адміністрування та контроль гепарину або альтернативних антикоагулянтів. • Регулярний моніторинг (забір) показників коагуляції. • Дотримання протоколів у разі підвищеного ризику кровотечі. • Профілактика ускладнень • Раннє виявлення механічних несправностей системи. • Контроль інфекційних ускладнень. • Профілактика пролежнів та тромбозів. • Безпечне транспортування пацієнта на ЕКМО. • Догляд за пацієнтом на ЕКМО • Проведення гігієнічного догляду відповідно до гемодинамічної стабільності. • Контроль положення канюль. • Командна взаємодія під час маніпуляцій і процедур. • Документація • Фіксація щогодинних параметрів системи. • Документування змін у стані пацієнта. • Реєстрація ускладнень та проведених втручань.

Даний курс БПР присвячений діагностиці, клінічним проявам і лікуванню гельмінтозів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації гельмінтів (нематоди, цестоди, трематоди) та вибору етіотропної терапії на основі механізму дії препаратів. Учасники навчаться інтерпретувати клінічні синдроми для диференційної діагностики, аналізувати життєві цикли гельмінтів, визначати шляхи інвазії, профілактичні заходи та діагностичну тактику. Програма охоплює призначення лабораторних досліджень залежно від фази, стадії інвазії та локалізації гельмінтозу, а також диференційну діагностику аскаридозу, ентеробіозу, трихінельозу, теніозу, теніаринхозу та опісторхозу. Розглядаються ускладнення гельмінтозів, зокрема кишкова непрохідність, механічна жовтяниця, цистицеркоз і міокардит, а також особливості позакишкових форм, зокрема очного токсокарозу та ехінококових кіст печінки й легень. Учасники опрацюють механізми дії, спектр активності та побічні ефекти антигельмінтних препаратів, протоколи лікування згідно з доказовими рекомендаціями WHO і CDC, а також підходи до лікування особливих груп пацієнтів, зокрема вагітних жінок. Програма заходу • Заняття 1: Аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз, теніоз, теніаринхоз, опісторхоз • Питання до заняття 1: Які ключові морфологічні та біологічні відмінності між нематодами, цестодами та трематодами визначають вибір діагностичної та лікувальної тактики? • Питання до заняття 1: Яке клінічне значення має диференціація міграційної (синдром Леффлера, еозинофілія) та кишкової фаз аскаридозу? • Питання до заняття 1: Який алгоритм вибору лабораторних методів (нативний мазок, методи збагачення, Parasep, серологія) при підозрі на кишкові та позакишкові гельмінтози? • Питання до заняття 1: Як диференціювати теніоз та теніаринхоз за клінічними проявами та епідеміологічними даними? Які ризики та діагностичні підходи при цистицеркозі? • Питання до заняття 1: Який патогенез основних клінічних синдромів при трихінельозі (набряки повік, міалгії, еозинофілія) та опісторхозі (холангіт, панкреатит)? • Питання до заняття 1: Які механізми дії основних антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел) та як вони корелюють із класом гельмінта? • Питання до заняття 1: Які критерії ефективності дегельмінтизації, зокрема при цестодозах, та як уникнути неповного лікування, залишивши сколекс? • Питання до заняття 1: Які сучасні підходи до лікування та профілактики гельмінтозів у вагітних згідно з міжнародними рекомендаціями (FDA, WHO)? • 01:46:16 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз • Питання до заняття 2: Які патогенетичні механізми лежать в основі клінічних проявів стронгілоїдозу, токсокарозу, дирофіляріозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу та ехінококозу? • Питання до заняття 2: Як життєвий цикл гельмінта (наявність кишкової та міграційної фаз) впливає на вибір методу лабораторної діагностики? • Питання до заняття 2: Коли доцільно призначати серологічні тести (ІФА), а коли – мікроскопічне дослідження калу (методи Като, Бермана, Parasept)? • Питання до заняття 2: Як інтерпретувати високі рівні еозинофілії у пацієнтів з підозрою на гельмінтоз? • Питання до заняття 2: Які принципи диференційної діагностики позакишкових гельмінтозів (ехінококозу, токсокарозу, дирофіляріозу)? • Питання до заняття 2: Який механізм дії, спектр активності та критерії вибору антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел)? • Питання до заняття 2: Яка тактика ведення пацієнтів з ехінококовими кістами печінки та легень? • Питання до заняття 2: Як лікувати гельмінтози у вагітних та дітей, враховуючи тератогенність препаратів? • Питання до заняття 2: Чому при дифілоботріозі розвивається В12-дефіцитна анемія і яка тактика її корекції? • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ішемічна хвороба серця розвивається поступово. На ранніх етапах зміни функції міокарда можуть бути непомітними під час стандартного ехокардіографічного оцінювання. Традиційні показники, зокрема фракція викиду лівого шлуночка, нерідко залишаються в межах норми навіть за наявності початкових порушень скоротливості. Використання сучасних методів оцінювання міокардіальної функції, зокрема ехокардіографії speckle-tracking та strain-аналізу лівого шлуночка й лівого передсердя, дає змогу виявляти субклінічні зміни скоротливості міокарда на ранніх стадіях захворювання. Це допомагає своєчасно визначити оптимальну тактику подальшого ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете можливості ехокардіографії speckle-tracking в оцінюванні функції міокарда в разі підозри на ішемічну хворобу серця та отримаєте системне розуміння анатомо-функціональних особливостей міокарда лівого шлуночка й коронарного кровотоку. Ви детально розглянете сучасну класифікацію ішемічної хвороби серця та принципи інтерпретації strain-показників. Після навчання ви знатимете, як діяти, коли пацієнт має біль у грудях при збереженій фракції викиду, коли є підозра на ранню або хронічну ішемічну хворобу серця, а також коли треба виконати оцінювання функціонального стану міокарда після перенесеного інфаркту. • Анатомя міокарда ЛШ та коронарного кровотоку. • Класифікація ішемічної хвороби серця. Сучасний погляд. • Сучасні рекомендації зі SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та передсердя. • Стрейн лівого шлуночка. Які можливості застосування в діагностиці ІХС. • Можливості діагностики ІХС за допомогою SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та лівого передсердя. • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків.

Інфекції області хірургічного втручання (ІОХВ) залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної медицини, особливо в умовах стрімкого зростання антибіотикорезистентності. Зміна мікробного пейзажу, поширення мультирезистентних штамів та нераціональне використання антибіотиків значно ускладнюють профілактику та лікування післяопераційних ускладнень. Сьогодні периопераційна антибіотикопрофілактика — це не просто рутинний етап підготовки до операції, а важлива складова стратегії антимікробного стюардшипу, яка напряму впливає на результати лікування та безпеку пацієнта. Запрошуємо вас взяти участь у майстер-класі, де ми розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти профілактики ІОХВ. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Реєструйтесь та вдосконалюйте свої знання для безпечної та ефективної хірургічної практики. Програма заходу • Як правильно обрати антибіотик залежно від типу операції та очікуваної мікрофлори • Коли і як вводити препарат для досягнення максимальної ефективності • Яка тривалість антибіотикопрофілактики є оптимальною • Як адаптувати підхід з урахуванням факторів ризику пацієнта • Які помилки найчастіше допускаються у щоденній практиці • Як впроваджувати принципи антимікробного стюардшипу у клінічну роботу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс: розширені реанімаційні заходи у дітей (ERC) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Складно уявити більш критичну ситуацію, ніж зупинка серця у дитини. Щоб кожна навичка, що може врятувати життя, досягала автоматизму, необхідно досконало знати алгоритм надання допомоги. Під час заходу ознайомимось із актуальними рекомендаціями European Resuscitation Council (ERC) щодо проведення розширених реанімаційних заходів у дітей: покроковим алгоритмом дій при зупинці кровообігу та особливостями ведення педіатричних пацієнтів. Окремо розглядаються сучасні підходи до дефібриляції, медикаментозної терапії та забезпечення прохідності дихальних шляхів. Особлива увага буде належати відмінностям педіатричної реанімації від дорослої: причинам зупинки кровообігу у дітей, вибору доз медикаментів, особливостям дефібриляції, а також алгоритмам роботи з різними ритмами. Будуть обговорені принципи командної взаємодії та прийняття рішень у критичних ситуаціях, щоб систематизувати знання та відпрацювати клінічне мислення для ефективних дій у невідкладних станах у дітей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація даних біохімічних маркерів енергетичного обміну та мітохондріальної функції. 2. Диференційна діагностика первинних та вторинних метаболічних порушень у педіатричній практиці. 3. Розробка індивідуалізованих схем метаболічної корекції з використанням цитопротекторів, кофакторів та субстратів. 4. Алгоритми ведення пацієнтів з ацетонемічним синдромом та іншими станами метаболічної декомпенсації. 5. Принципи розрахунку дозувань та моніторингу ефективності й безпеки препаратів метаболічної дії. 6. Застосування нутритивної підтримки як компонента комплексної метаболічної терапії. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Лабораторна справа в Україні переживає системне оновлення: змінюється структура галузі, вводяться нові вимоги до посад. Цьогоріч МОЗ оновлює кваліфікаційні характеристики фахівців лабораторної медицини, а це означає появу низки практичних питань серед працівників — від того, як правильно обрати напрям безперервного професійного розвитку, до розуміння, які посадові обовʼязки відповідають новим нормативам. Усе це напряму впливає не лише на відповідність вимогам держави, а й на кар’єрні перспективи співробітників лабораторій у державному та приватному секторах. Навчальний курс «Нормативні документи, що регламентують роботу лабораторії в Україні» буде присвячений вивченню нових правил атестації медичних працівників відповідно до Наказу МОЗ України № 650. Учасники детально розглянуть процедуру присвоєння професійних кваліфікацій та особливості формування персонального портфоліо. Буде обговорено очікування системи охорони здоров’я від розробників професійних стандартів і практичні наслідки впровадження цих змін. Також будуть проаналізовані типові помилки при підготовці документів для атестації. • Нові правила атестації медичних кадрів згідно з Наказом МОЗ України № 650 • Особливості визначення й присвоєння професійних кваліфікацій • Чого галузь очікує від розробників професійних стандартів? • Які зміни передбачені для оформлення персонального портфоліо • Відповіді на запитання учасників

Організація маніпуляційного кабінету безпосередньо впливає на безпеку пацієнтів і медичного персоналу. Має бути чітке зонування простору, правильне укладання інструментів і медикаментів, дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, щоб ефективно профілактувати внутрішньолікарняні інфекції, контамінації інструментарію та уникати професійних інцидентів. Медична сестра підтримує порядок у маніпуляційній зоні й фактично відповідає за щоденне дотримання стандартів інфекційного контролю. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи зонування «чистих» та «брудних» зон, логістику руху персоналу, пацієнтів і матеріалів, вимоги до оснащення й стандартизованих укладок. Ви розглянете алгоритми дій у разі порушень санітарного режиму, професійних уколів і контактів з біологічними рідинами, а також питання утилізації медичних відходів. Після навчання ви зможете знизити ризик інфекційних ускладнень, діяти чітко в екстрених ситуаціях, швидко виправляти організаційні помилки та ефективно взаємодіяти з системою інфекційного контролю. • Актуальність та мета вебінару. • Маніпуляційний кабінет як зона підвищеного ризику. • Принципи безпечного зонування простору. • Логістика руху персоналу, матеріалів і пацієнта. • Стандарти оснащення та укладки. • Алгоритми безпечної роботи медичної сестри. • Інфекційні ризики та їх профілактика. • Сортування медичних відходів. • Відповіді на запитання.

Формування стоми – не кінцевий етап лікування, а складова довготривалої реабілітації пацієнта, що потребує системного міждисциплінарного підходу. Підготовка фахівців до ведення таких пацієнтів часто є недостатньою в межах базових освітніх програм, а зростання частоти онкопатології кишківника й тяжких травматичних ушкоджень, зокрема мінно-вибухових, зумовлює збільшення кількості пацієнтів зі стомами, що підвищує актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей. Дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема стом-терапевтів, призводить до того, що значна частина відповідальності покладається на лікарів первинної ланки. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі аспекти ведення пацієнтів зі стомами. Ви дізнаєтеся про принципи формування стом та особливості догляду за ними на амбулаторному етапі. Також ви проаналізуєте технічні аспекти підбору засобів догляду, зокрема калоприймачів та засобів захисту шкіри, що є важливою складовою профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Після навчання ви зможете здійснювати комплексне ведення пацієнтів зі стомами на амбулаторному етапі, зокрема оцінювання стану стоми, підбір адекватного догляду та своєчасне виявлення ускладнень, як-от парастомальні грижі, стенози чи некротичні зміни. • Вступ. Актуальність теми і роль амбулаторного лікаря у веденні пацієнтів зі стомами. • Поняття стоми й загальні принципи її формування. • Основні види стом: гастростомія, трахеостомія, колостомія. • Показання до формування різних видів стом. • Базові принципи догляду за стомами на амбулаторному етапі. • Особливості догляду залежно від типу стоми (гастростома, трахеостома, колостома). • Найчастіші ускладнення. • Червоні прапорці та показання до направлення в стаціонар. • Клінічний випадок. • Висновки та практичні рекомендації для лікарів. • Запитання-відповіді.

Коли монітор раптом сигналізує про аритмію – секунди вирішують усе. Медична сестра першою помічає зміни, оцінює стан пацієнта і починає дії, які можуть врятувати життя. Гострі порушення ритму – це одна з найпоширеніших причин раптового погіршення стану в стаціонарах та операційних. Необхідно вміти діяти швидко і правильно. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми дій у разі бради- й тахіаритмій, розглянете основи розпізнавання небезпечних ритмів, навчитеся користуватися дефібрилятором, кардіостимулятором та підбирати необхідні препарати. Окрема увага буде приділена практичним ситуаціям: що робити, коли лікаря ще немає поруч, а рішення треба приймати негайно. Після заняття ви зможете впевнено реагувати на будь-які порушення серцевого ритму, уникати типових помилок та підтримувати стабільність пацієнта навіть у критичні моменти. • Вступ. Актуальність теми • Роль медичної сестри у ранньому виявленні змін ритму та своєчасному реагуванні. • Командний підхід до надання невідкладної допомоги. • Основи розпізнавання порушень ритму • Ознаки бради- й тахіаритмій. • Відмінності між небезпечними та відносно стабільними ритмами. • Моніторинг ЕКГ: що має знати медична сестра. • Алгоритм дій у разі аритмій • Первинне оцінювання стану пацієнта (A–B–C, пульс, свідомість, сатурація). • Коли розпочинати СЛР. • Виклик лікаря/команди реанімації. • Підготовка медикаментів та апаратури. • Препарати для невідкладної допомоги • Основні антиаритмічні засоби. • Підготовка шприців та дозування. • Зберігання й готовність лікарських засобів до введення. • Апаратура та дії при електричній терапії • Використання дефібрилятора: підготовка, безпечне застосування. • Кардіоверсія та пейсинг: роль медичної сестри. • Перевірка обладнання перед чергуванням. • Профілактика помилок і роль тренінгів • Типові помилки у роботі з аритміями. • Значення регулярних симуляційних занять для медсестринського персоналу. • Психологічна готовність до дій у критичній ситуації. • Підсумок та обговорення клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

SUPERBLOCK: електронний майстер-клас з нервових блокад 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Регіонарна анестезія стрімко розвивається, і лікарі потребують простих, надійних рішень у складних клінічних ситуаціях. Ми створили цей майстер-клас для анестезіологів будь-якого рівня підготовки — від інтернів до досвідчених фахівців. Його мета — представити системний підхід SUPERBLOCK: інструмент для безпечної, швидкої та ефективної роботи. Під час заходу ви розберете, хто такий SUPERBLOCK і як він змінює погляд на регіонарну анестезію, а також отримаєте структурований алгоритм дій — від «checklist» до протоколу. У матеріалах також розглядаються способи знизити ризик ускладнень за рахунок системності, інтеграція SUPERBLOCK у внутрішні клінічні протоколи та навчальні програми, а ще — що має знати лікар, щоб почуватися впевнено вже сьогодні. Ви отримаєте чіткий алгоритм виконання регіонарного блоку навіть в умовах обмеженого часу, готові інструменти для підвищення безпеки пацієнтів і покрокові рішення для впровадження у щоденну практику. SUPERBLOCK — коли знання працюють під тиском часу. Програма заходу • null Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера