Онлайн-курси БПР — 2026

Симпатоміметики — ключовий інструмент гемодинамічної стабільності, яким має впевнено володіти кожен анестезіолог. У реальній клінічній практиці саме ці препарати часто стають вирішальними для підтримки адекватної перфузії органів, корекції гіпотензії та забезпечення безпечного перебігу анестезії. Головне завдання анестезіолога — правильно обрати препарат, дозу та момент застосування для досягнення гемодинамічної стабільності без надмірної вазоконстрикції чи тахікардії. Окремо обговоримо практичні підходи до титрації симпатоміметиків, алгоритми швидкої корекції гіпотензії та клінічні ситуації, де вибір препарату критично впливає на результат. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • фармакологія ключових симпатоміметиків: норадреналін, фенилефрин, адреналін, допамін • адренергічні рецептори та клінічні ефекти їх стимуляції • алгоритм вибору препарату при інтраопераційній гіпотензії • болюсне введення vs інфузія: коли і що ефективніше • типові помилки використання вазопресорів та їх клінічні наслідки • гемодинамічні сценарії в анестезії: вазодилатація, гіповолемія, депресія міокарда Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасна нейробіологія доводить, що біль є результатом складної центральної обробки, де вирішальну роль відіграють нейрональні мережі загрози, афекту й очікувань, а не лише периферичне ушкодження тканин. Якщо не знати про ці механізми, це призводить до необґрунтованої ескалації анальгетиків, поліпрагмазії та прогресування функціональної інвалідизації пацієнта. Особливо актуальними ці знання стають у разі хронічного, генералізованого або диспропорційного болю, що не має чіткої кореляції з об’єктивними знахідками. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про нейробіологію болю, роль центральної сенситизації та взаємодії ноцицептивних, емоційних і когнітивних компонентів. Ви розглянете принципи ідентифікації сенситизації, оцінювання психіатричної коморбідності й фенотип-орієнтованого підбору терапії, зокрема використання психофармакологічних і психотерапевтичних підходів. Після навчання ви зможете диференціювати типи болю відповідно до центральних механізмів та формувати мультимодальний індивідуалізований план лікування, коли монотерапії анальгетиками недостатньо. • Сучасне розуміння болю • Загроза та когнітивна інтерпретація визначають інтенсивність та хронізацію болю. • Біопсихосоціальна модель болю • Інтеграція нейрональних, психологічних і соціальних факторів у формуванні болю. • Нейроанатомія та функціональні мережі болю • Таламо-кортикальне передання та роль ACC, інсули і PFC у формуванні афективного і когнітивного компонента болю. • Лімбічна система й низхідне гальмування забезпечують емоційне забарвлення та регуляцію болю. • Центральна сенситизація • Підвищена збудливість ЦНС та порушення гальмівних механізмів – ключ до хронізації болю. • Гліальні клітини та нейрозапалення підтримують патологічні нейрональні мережі. • Клінічні прояви сенситизації • Генералізований біль, алодинія та гіпералгезія. • Сенсорне перевантаження й уникання руху як поведінкова реакція. • Нейропсихіатричні аспекти болю • Спільні мережі болю та депресії, тривожність, катастрофізація. • Травматичний досвід і дисрегуляція автономної нервової системи, соматизація. • Психофармакологія у нейропсихіатрії болю • Антидепресанти й протисудомні препарати модулюють центральні антиноцицептивні шляхи. • Фенотип-орієнтований підбір терапії та інтеграція фармакологічних і нефармакологічних методів. • Психотерапевтичні втручання та нейропластичність • Когнітивно-поведінкова терапія та ACT для корекції страху й уникання. • Усвідомленість, регуляція уваги та психоосвіта для зміни больових патернів. • Інтегрований клінічний алгоритм та обговорення • Визначення типу болю, ознак центральної сенситизації та психіатричної коморбідності. • Побудова мультимодального індивідуального плану лікування та розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Часто персистуюча анемія та цитопенії в літніх пацієнтів або не діагностуються, або помилково списуються на «вікові зміни». Мієлодиспластичний синдром (МДС) – одна з найпоширеніших причин таких станів. Раннє розпізнавання і своєчасне направлення до гематолога є важливим для планування ефективної тактики лікування. Чи знаєте ви, на які зміни в загальному аналізі крові та мазку потрібно звертати увагу, щоб швидко відрізнити МДС від дефіциту B12 або фолатів, залізодефіциту чи медикаментозно-індукованих цитопеній? На цьому заході ви детально розглянете цитоморфологію крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, дизгранулоцитоз, гігантські тромбоцити та інші характерні зміни при МДС. Ви отримаєте актуальні алгоритми оцінювання ризику (IPSS-R/IPSS-M) простою мовою та зʼясуєте, як вони впливають на вибір стратегії спостереження або лікування. Після навчання ви зможете швидко і точно ідентифікувати пацієнтів, у яких підозра на МДС обґрунтована, відрізняти її від інших причин цитопеній та анемії, супроводжувати терапію і контролювати інфекційні ризики. • Коли підозрювати МДС: макроцитоз/панцитопенія, персистенція >6–8 тижнів, червоні прапорці в ЗАК та мазку. • Лаб-погляд: ретикулоцити ↓, дисгранулопоез/дисеритропоез у мазку, бласти; типові помилки преаналітики. • Диференціація з частими причинами: B12/фолати, залізодефіцит, медикаментозні цитопенії, апластична анемія, ІТП. • Що робити на первинній ланці: мінімальний алгоритм обстежень та чіткі критерії термінового направлення до гематолога. • Коли потрібен кістковий мозок: аспірат/біопсія, цитогенетика, NGS – що саме впливає на діагноз. • IPSS-R/IPSS-M просто: як оцінка ризику змінює тактику спостереження й лікування. • Базові підходи до терапії: спостереження, переливання, ESA/залізо, гіпометилюючі, трансплантація – що має знати негематолог. • Інфекції, вакцинація та поліфармація: практичні поради ведення на амбулаторному етапі. • Комунікація з пацієнтом: як пояснювати хронічний перебіг, прогноз та цілі лікування. • Відповіді на запитання.

Пренатальний скринінг – основа сучасної перинатальної діагностики. Він дає змогу вчасно виявити ризики генетичних синдромів та вад розвитку плода, спрогнозувати перебіг вагітності й уникнути необґрунтованих інвазивних втручань. Неправильна інтерпретація результатів може коштувати здоров’я матері й дитини, а для лікаря – репутації та довіри пацієнтів. На заході ви навчитеся правильно оцінювати показники біохімічного скринінгу, розглянете відмінності між Prisca та ASTRAIA, дізнаєтеся, коли доцільний НІПТ, PLGF чи додатковий скринінг другого триместру. Також отримаєте чіткі алгоритми дій у разі підозри на трисомії, структурні вади розвитку плода, ранні ознаки прееклампсії чи багатоплідну вагітність. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати результати пренатального скринінгу, уникати критичних діагностичних помилок і правильно обирати тактику ведення пацієнток: від пояснення результатів парі до направлення на інвазивні методи чи консультацію генетика. • Історія пренатального скринінгу, його інформативність, фактори, що впливають на результати • Як акушеру-гінекологу правильно інтерпретувати показники пренатального біохімічного скринінгу, порівняння методів Prisca та ASTRAIA • Аналіз на плацентарний фактор росту (PLGF), доцільність скринінгу ІІ триместру, можливості та показання до проведення НІПТ • Вади розвитку плода та як не помилитися з інвазивною діагностикою • Пренатальний скринінг вагітних 35+ років та у разі застосування допоміжних репродуктивних технологій • Клінічні приклади • Відповіді на запитання учасників

Вагітність після ДРТ належить до категорії складних спостережень, оскільки супроводжується підвищеною частотою акушерських ризиків, необхідністю індивідуалізованого підходу і часто – вже розпочатою підтримувальною терапією. На етапі первинного прийому формується подальша тактика ведення, тож якість збору анамнезу й оцінювання факторів ризику безпосередньо визначає безпеку матері та плода. На цьому заході ви навчитеся проводити точне оцінювання пацієнтки з вагітністю після ДРТ на етапі поставлення на облік, зокрема розглянете деталізований збір анамнезу безпліддя, оцінювання методу лікування та його потенційного впливу на перебіг вагітності. Ви засвоїте принципи ведення пацієнток під час передання з ДРТ-центрів в амбулаторну практику, показання й терміни підтримувальної терапії, а також особливості інтерпретації комбінованого пренатального скринінгу. Після навчання ви зможете структурувати первинний прийом пацієнтки після ДРТ, обґрунтовано приймати рішення щодо продовження або корекції підтримувальної терапії та формувати чіткий алгоритм ведення вагітності. • Чому вагітність після ДРТ – окрема ризикова категорія? • Роль лікаря на етапі первинного прийому: деталізувальний опитувальник щодо визначення факту безпліддя в анамнезі • Визначення методу лікування та потенційні наслідки під час вагітності • Особливості передання пацієнтки від ДРТ-відділення до жіночої консультації • Оптимальний термін поставлення на облік • Підтримувальна терапія: показання, терміни, потреба в пролонгації • Особливості комбінованого пренатального скринінгу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 10 годин. Бали БПР: 10. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання

Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини часто передують встановленню основного діагнозу або визначають прогноз захворювання, тому важливо вміти правильно інтерпретувати рентгенологічні зміни. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати характерні радіологічні патерни, проводити диференційну діагностику із запальними та пухлинними процесами й поєднувати дані візуалізації з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевненіше виявляти системні захворювання легень та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Загальні уявлення про колагенози • Основи патологічного процесу • "Мішені" патології • Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини • Позалегеневі радіологічні ознаки сполучнотканинних захворювань • Диференційна діагностика • Клінічні випадки • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю у дорослих – один із найбільш недооцінених і неправильно діагностованих психічних розладів. У дорослому віці РДУГ часто маскується під депресивні, тривожні розлади або розлади особистості, що призводить до тривалої терапевтичної резистентності, поліпрагмазії та формування групи так званих «складних» пацієнтів з низьким комплаєнсом. Перехід до МКХ-11 змінює підходи до діагностики та розуміння РДУГ як нейророзвиткового розладу, що потребує перегляду звичних клінічних алгоритмів. На цьому заході ви розглянете сучасні уявлення про етіологію і патогенез РДУГ, особливості клінічних проявів у дорослому віці та як симптоми еволюціонують з дитинства, а також принципові відмінності діагностичних підходів за МКХ-10 і МКХ-11. Окремий акцент – на диференційній діагностиці з депресією, тривожними й особистісними розладами, а також на клінічному значенні коморбідних станів. Після навчання ви зможете обґрунтовано запідозрити РДУГ, уникнути помилкових діагнозів та правильно вибудовувати персоналізовану терапевтичну стратегію. • 1. Актуальність проблеми РДУГ у дорослих пацієнтів. • 2. Сучасні уявлення про етіологію і патогенез РДУГ як нейророзвиткового розладу. • 3. Клінічні прояви РДУГ у дорослому віці та їхня еволюція з дитинства. • 4. Особливості класифікації та діагностики РДУГ відповідно до МКХ-10 і МКХ-11. • 5. Основні принципи диференційної діагностики РДУГ з іншими психічними розладами. • 6. Коморбідність при РДУГ: клінічне значення, типові поєднання та їхній вплив на перебіг і відповідь на терапію. • 7. Сучасні підходи до лікування РДУГ у дорослих. • 8. Особливості фармакотерапії та ведення пацієнтів з РДУГ за наявності коморбідної психічної патології. • 9. Прогноз, довгострокові наслідки та значення своєчасної діагностики для персоналізованої терапії. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

Цистит чи пієлонефрит? А може, це вже уросепсис? Правильна відповідь тут вирішує подальший прогноз для пацієнта. На заході ви розглянете повний шлях інфекцій сечової системи: від банальних циститів до критичних станів. Дізнаєтесь, як швидко відрізнити просте ураження від небезпечного, коли підозрювати приховані анатомічні проблеми у чоловіків та дітей, і як діяти у разі фебрильної лихоманки незрозумілого походження. Після лекції ви зможете впевнено підбирати антибіотики навіть на тлі резистентності, застосовувати алгоритм ведення уросепсису, уникати лікарських помилок та знижувати ризик повторних госпіталізацій. Ці знання ви одразу зможете застосувати на практиці, де б ви не працювали: від амбулаторії до відділення інтенсивної терапії. • Вступ та цілі: чому інфекції сечових шляхів залишаються викликом + ключові епідеміологічні дані. • Патогенез і класифікація інфекцій сечовидільної системи (цистит → пієлонефрит → уросепсис). • Як розпізнати вчасно. Клініка та діагностика: аналізи, посіви й сучасні методи візуалізації. • Раціональна антибіотикотерапія: емпіричні стратегії, таргетний підхід та принципи антимікробного стюардшипу. • Уросепсис під контролем: ознаки, алгоритм дій, інтенсивна підтримка. • Профілактика та контроль: як зменшити ризики і запобігти рецидивам. • Обговорення клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Запальні захворювання жіночих статевих органів залишаються однією з провідних причин звернення до гінеколога, становлячи до 82% усіх гінекологічних діагнозів. Найбільш поширеним прикладом є запальні захворювання органів малого тазу, які можуть призводити до серйозних ускладнень, як-от безпліддя, хронічний тазовий біль та позаматкова вагітність. Патоморфологія відіграє головну роль у діагностиці та лікуванні цих недуг, даючи змогу відрізнити гострі, підгострі та хронічні процеси, а також специфічні й неспецифічні запалення. Це є обов’язковою умовою для запобігання ускладненням, наприклад формуванню спайок, що можуть призвести до трубного безпліддя або позаматкової вагітності. Крім того, хронічне запалення може сприяти розвитку передракових станів, зокрема дисплазії шийки матки або гіперплазії ендометрія. Це підкреслює важливість ранньої й точної діагностики. Навчальний майстер-клас «Патоморфологія запалення в гінекології» буде присвячений вивченню патоморфологічних змін при запальних захворюваннях у гінекології, з акцентом на їхній патогенез та клінічне значення. Учасники розглянуть класифікацію запалення (гостре й хронічне), основні етіологічні чинники та характерні морфологічні ознаки у разі ендометриту, сальпінгіту, оофориту, цервіциту й вагініту. Окрему увагу буде приділено диференційній діагностиці між різними формами запалення відповідно до морфологічних критеріїв. Також будуть розглянуті сучасні методи морфологічної діагностики – світлова мікроскопія, імуногістохімія, молекулярні підходи – та їхнє практичне застосування. Учасники дізнаються, як інтерпретація морфологічних змін впливає на вибір лікувальної тактики, прогнозування перебігу захворювання й оцінювання ризику ускладнень. • Вступ • Актуальність проблеми запальних процесів у гінекології • Класифікація і патогенез запальних процесів у гінекології • Гостре та хронічне запалення • Основні етіологічні чинники • Патоморфологічні зміни при основних гінекологічних запальних захворюваннях • Ендометрит • Сальпінгіт, оофорит • Цервіцит, вагініт • Морфологічні критерії гострого і хронічного запалення • Особливості диференційної діагностики • Сучасні методи морфологічної діагностики • Світлова мікроскопія • Імуногістохімічні та молекулярні методи • Клінічне значення патоморфологічних змін • Прогностичне значення • Відповіді на запитання

УЗД часто стає першим методом, який дозволяє виявити новоутворення нирок, сечового міхура чи передміхурової залози. Правильна інтерпретація ультразвукових знахідок визначає подальшу тактику: коли достатньо динамічного спостереження, коли необхідне дообстеження, а коли пацієнта слід невідкладно направити до онкоуролога. Недостатнє знання ультразвукової семіотики, можливостей доплерографії, еластографії, CEUS, мультипараметричного УЗД та сучасних підходів до оцінки утворень може призводити до пропуску злоякісних процесів, неправильної інтерпретації кістозних і солідних змін, необґрунтованих інвазивних втручань або, навпаки, небезпечного відтермінування лікування. На цьому заході ви навчитеся впевнено оцінювати ультразвукові ознаки найпоширеніших онкоурологічних захворювань, проводити диференційну діагностику утворень нирок, сечового міхура та передміхурової залози, інтерпретувати складні клінічні випадки та визначати подальший маршрут пацієнта. Ви розберете практичні можливості CEUS, еластографії, мультипараметричного УЗД і Fusion-біопсії, дізнаєтеся, коли використовувати додаткові методи візуалізації, як оцінювати результати лікування та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати утворення нирок, визначати ультразвукові ознаки злоякісного потенціалу, правильно оцінювати внутрішньоміхурові утворення й зміни передміхурової залози, співставляти результати УЗД із даними mpMRI та лабораторних досліджень, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого обстеження, біопсії, направлення до профільного спеціаліста або динамічного спостереження. • Роль ультразвукової діагностики в сучасній онкоурології. Можливості та обмеження методу при виявленні пухлин нирок, сечового міхура та передміхурової залози. • Ультразвукова семіотика пухлин нирок: солідні та кістозні утворення, ангіоміоліпоми, складні кісти, ознаки злоякісного потенціалу. • Диференціальна діагностика фокальних утворень нирок: пухлина, кіста, псевдопухлина, запальні зміни, післяопераційні зміни. • Можливості доплерографії, еластографії та CEUS у характеристиці ниркових утворень. УЗ-навігація біопсії пухлин нирки. • Ультразвукова діагностика пухлин сечового міхура: папілярні утворення, інфільтративні зміни стінки, пухлини в ділянці трикутника та шийки сечового міхура. • Диференціальна діагностика внутрішньоміхурових утворень: пухлина, згусток крові, камінь, запальні та післяопераційні зміни. • Ультразвукова оцінка передміхурової залози при підозрі на онкопроцес: периферична та транзиторна зони, підозрілі вогнищеві зміни, ознаки екстракапсулярного поширення. • Мультипараметричне УЗД простати: B-mode, доплерографія, еластографія, 3D-реконструкція. Кореляція УЗД з mpMRI та PI-RADS. • MRI/US Fusion-біопсія передміхурової залози: принципи, показання, технічні особливості, типові помилки та клінічне значення. • УЗ-контроль після оперативного, променевого та малоінвазивного лікування онкоурологічних захворювань. • Розгляд клінічних кейсів пухлин нирок, сечового міхура та простати з демонстрацією ультразвукових зображень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів. Курс розрахований на практичне опанування методик місцевого знеболення у стоматології. Програма заходу • Блок 1. Місцеве знеболення в стоматології • Урок 1 — Місцеве знеболення в стоматології • Вибір анестетика для проведення знеболення стоматологічних втручань. • Методики виконання провідникової анестезії на верхній щелепі. • Методики виконання провідникової анестезії на нижній щелепі. • Особливості техніки знеболення у пацієнтів дитячого віку. • Інфільтраційна або провідникова анестезія — недоліки та переваги кожного методу. • Поради для проведення ефективного і безпечного знеболення. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Інфекційний контроль в сучасному стаціонарі є базовим елементом безпеки пацієнтів і медичного персоналу, оскільки він визначає ефективність профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, професійних заражень та поширення мультирезистентних збудників. Медична сестра є головною ланкою впровадження цих заходів: забезпечує дотримання гігієни рук, правильне використання засобів індивідуального захисту, організацію чистих і брудних потоків, а також контроль за виконанням протоколів у відділенні. На цьому заході ви дізнаєтеся про практичні індикатори інфекційної безпеки у відділенні, зокрема гігієну рук в клінічних ситуаціях, правильний вибір і використання ЗІЗ, поводження з медичними відходами та білизною, догляд за пацієнтами з інвазивними пристроями, а також організацію безпечного середовища для виконання процедур. Окрім цього, ви засвоїте алгоритми оброблення поверхонь і медичних виробів залежно від рівня ризику, безпечне виконання інвазивних маніпуляцій, документування процесів інфекційного контролю та проаналізуєте типові помилки. Після навчання ви зможете застосовувати принципи інфекційного контролю в щоденній роботі, своєчасно виявляти і коригувати порушення протоколів, ефективно реагувати на аварійні ситуації та організовувати інфекційну безпеку у відділенні. • Медичні працівники як ключова ланка щоденного впровадження інфекційного контролю. • Практичні індикатори безпеки у відділенні: • дотримання гігієни рук в клінічних ситуаціях; • правильний вибір і використання ЗІЗ; • поводження з медичними відходами; • догляд за пацієнтом з девайсами; • відповідність інфраструктури відділень вимогам інфекційної безпеки; • поводження з медичною білизною тощо. • Принципи організації безпечного простору для виконання процедур. • Оброблення поверхонь, обладнання та медичних виробів: алгоритм дій залежно від рівня ризику. • Безпечне виконання ін’єкцій та профілактика професійних інфікувань. • Документування процесів інфекційного контролю. • Аналіз типових помилок у відділеннях та шляхи їх усунення. • Підсумки та практичні інструменти: що впровадити у відділенні вже завтра. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Остеонекроз нижньої кінцівки починається непомітно та закінчується ампутацією. Це одна з головних причин болю і втрати працездатності у відносно молодих пацієнтів. Рання діагностика дає шанс зберегти суглоб та уникнути інвалідності. Але початкові стадії виявити дуже складно. На заході ви розглянете, як не проґавити перші симптоми, коли незворотних змін ще немає. Навчитеся відрізняти остеонекроз від остеоартрозу, правильно застосовувати класифікації Ficat, Steinberg, ARCO та уникати типових помилок у рентгенологічній інтерпретації. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі болей у коліні, кульшовому чи гомілковостопному суглобі в пацієнтів із травмами, тривалим прийманням стероїдів, алкоголізмом чи системними захворюваннями. Знатимете, коли потрібно підозрювати остеонекроз та які інструменти діагностики залучати. • Субхондральна ішемія як основа етіопатогенезу остеонекрозу • Морфопатологія остеонекрозу • Поширені локалізації аваскулярного некрозу кісток нижньої кінцівки • Асептичний некроз голівки стегнової кістки у дорослих та у дітей – основна причина інвалідизації пацієнтів молодого віку • Хвороба Альбека: ознаки на рентгенограмі • Остеонекроз кісток стопи, його різновиди та променева діагностика • Рентгенологічне стадіювання остеонекрозу (Ficat classification of osteonecrosis, Steinberg staging of osteonecrosis of the femoral head, ARCO classification of femoral head osteonecrosis) • Помилки в інтерпретації рентгенограм у пацієнтів з остеонекрозом • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

Порушення гемопоезу нерідко є першими маркерами тяжких системних процесів. Морфологічні зміни в периферичній крові можуть вказувати на інфекції, аутоімунні хвороби, онкогематологію або дефіцитні стани. Якщо інтерпретувати аналізи неправильно, то можна проґавити ранні прояви захворювань, а це супроводжується високим ризиком ускладнень. На цьому заході ви навчитесь оцінювати не тільки цифри, а й безпосередньо саму морфологію формених елементів крові. Ви дізнаєтесь, як оцінити периферійний мазок у неоднозначних випадках, розпізнавати атипові клітини навіть за найменшими відмінностями, оцінювати лейкоцитарну формулу та визначати, коли потрібна термінова консультація гематолога. Формат навчання охоплює розбір реальних клінічних випадків з акцентом на практичну користь від розуміння морфології. Після заходу ви будете впевнено діяти у разі анемії, лейкопенії, нейтропенії, лімфоцитозу, панцитопенії та мієлопроліферативних процесів. • Анемії: класифікація, клініко-лабораторні діагностичні маркери, диференційна діагностика. • Патологія мієлопоезу: нейтропенії, мієлопроліферативні стани, червоні прапорці для лікаря. • Порушення лімфопоезу: імунодефіцитні стани, лімфопроліферативні хвороби. • Лейкози: етіологія, класифікація, поняття атипії, патогенез, клінічні синдроми. • Основні лабораторні маркери диференційної діагностики гострих і хронічних лейкозів, мієлодних та лімфоїдних варіантів. • Клінічні кейси: від симптомів до діагнозу. • Відповіді на запитання.