Онлайн-курси БПР — 2026

Травма ока – це ситуація, коли не можна дозволити собі неуважність чи зволікання. Один непомічений симптом, несвоєчасно прийняте рішення – і зір вже не повернути. На цьому заході ви дізнаєтеся про найпоширеніші травми органа зору: від проникних і непроникних пошкоджень до опіків та контузій. Ви побачите, як виглядають такі випадки на ОКТ, УЗД, КТ й МРТ, і навчитеся швидко відрізняти критичні стани, що вимагають негайного втручання. Після лекції ви зможете чітко визначати тактику лікування: коли достатньо консервативного підходу, а коли потрібна хірургія (від кератопластики й факоемульсифікації до вітректомії та ретинопексії). Ці знання допоможуть вам не лише вчасно запобігати ускладненням, а й покращити якість життя ваших пацієнтів. • 1. Класифікація травматичних уражень ока. • 2. Сучасні методи діагностики травматичних уражень ока. • 3. Клінічна картина травм переднього відділу ока. • 4. Клінічна картина травм заднього відділу ока. • 5. Невідкладна допомога в разі травм ока. • 6. Сучасне хірургічне лікування переднього відділу. • 7. Вітреоретинальна хірургія в разі травм заднього відділу. • 8. Прогноз та профілактика ускладнень. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Оцінка патології колінного суглоба не завжди обмежується стандартною рентгенографією у двох проекціях. У багатьох клінічних ситуаціях функціональні укладки, дослідження під навантаженням та методи рентгеноморфометрії дозволяють побачити зміни, які можуть бути непомітними на рутинних знімках. Розуміння можливостей спеціальних проекцій і принципів цифрових вимірювань є важливою складовою сучасної променевої та ортопедичної діагностики, оскільки від точності оцінки біомеханіки суглоба та осі кінцівки залежить подальша тактика ведення пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати якість стандартних укладок, опануєте базові принципи рентгеноморфометрії та розрахунку основних індексів. Ви розглянете принципи діагностики дегенеративних змін, пателофеморальної патології, прихованої нестабільності та особливості передопераційного планування. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати рентгенограми колінного суглоба, використовувати функціональні укладки у складних випадках, виконувати необхідні морфометричні вимірювання та формувати коректні висновки. • Вступ: чому 99.9% обстежень колінного суглоба — це лише дві проекції (пряма та бічна). • Анатомія колінного суглоба на рентгенограмі. • Пряма проекція (Anteroposterior): анатомічні орієнтири та критерії правильної укладки «золотого стандарту». • Бічна проекція (Lateral): тонкощі укладки для точної оцінки суглобової щілини та взаєморозташування кісток. • Рентгеноморфометрія: базові вимірювання. • Рентгеноморфометрія: індекси. • Клінічні кейси. • Висновки.

Ортостатичні порушення часто залишаються поза увагою – до першої травми внаслідок падіння. Вони можуть з’являтися будь-коли, але особливо небезпечні для літніх людей. Запаморочення, зомління, хиткість ходи – це фактори, які підвищують ризик травм, знижують рівень автономності, а подекуди призводять до інвалідності чи навіть смерті. Внаслідок цього у пацієнтів виникає тривога, страх підводитись на ноги, виходити з дому й бути самостійними. За ортостатичними розладами часто стоїть складна комбінація причин, серед яких може бути діабетична нейропатія, хвороба Паркінсона та навіть побічна дія препаратів. Якщо ці стани своєчасно не діагностувати, можна пропустити серйозну патологію, помилитися з лікуванням і створити додаткові проблеми для пацієнта. Точне оцінювання дає змогу не тільки покращити якість життя, а й уникнути зайвих призначень та госпіталізацій. Навчальний захід «Ортостатичні порушення в неврологічній практиці» буде присвячений вивченню клінічних підходів до ортостатичних порушень: від простого запаморочення до складних нейрогенних випадків. Ви дізнаєтесь, як не проґавити серйозну причину за буденними скаргами, на що звернути увагу під час огляду та які обстеження дійсно потрібні. Окрема увага буде приділена роботі з літніми людьми, пацієнтами після інсульту, хворими на цукровий діабет, хворобу Паркінсона та полінейропатії. Цей захід допоможе лікарю краще орієнтуватися в причинах ортостатичних порушень і приймати обґрунтовані рішення щодо лікування. • 1. Вступ • Значення ортостатичних порушень у неврології • Клінічне значення: ризик падінь, зниження толерантності до навантажень, інвалідизація • 2. Короткий огляд поширеності • Статистика по вікових групах, неврологічних діагнозах • Актуальність на тлі Long COVID, Паркінсонізму, автономних невропатій, діабету та дефіцитних станів • 3. Фізіологічні та патофізіологічні основи • Регуляція артеріального тиску в ортостазі: барорефлекс, симпатична активація • Порушення: дисфункція вегетативної нервової системи, неадекватна вазоконстрикція • 4. Класифікація ортостатичних порушень • Ортостатична гіпотензія – клінічні форми • Постуральна ортостатична тахікардія (POTS) • Ортостатичні порушення без гіпотензії • 5. Нейрогенні і не нейрогенні варіанти • Множинна системна атрофія, Паркінсонізм, Діабетична автономна нейропатія, CIDP, Гієна-Барре • Дефіцит об’єму циркулюючої крові, кардіологічні, ендокринні та дефіцитні стани • 6. Медикаменти, що провокують ортостатичні порушення • Антигіпертензивні препарати, антидепресанти, седативні засоби, антипсихотики • 7. Клінічні прояви • Симптоматика та провокуючі фактори • 8. Диференційна діагностика • Синкопе, вертіго, епілепсія, психогенне запаморочення, головокружіння, атаксія • 9. Діагностичний підхід • Методика проведення ортостатичних проб, моніторинг артеріального тиску та частоти серцевих скорочень • Рекомендації щодо обстеження пацієнтів різних вікових груп • 10. Підходи до лікування та профілактики • Немедикаментозні методи • Медикаментозна терапія: показання, препарати першої та другої лінії • Відповіді на запитання учасників.

Після завершення спеціалізованого лікування онкогінекологічних захворювань настає етап спостереження, який визначає своєчасність виявлення рецидиву та подальший прогноз пацієнтки. Сучасний follow-up базується на принципах доказової медицини та чітко диференціюється залежно від нозології, що відображено в рекомендаціях NCCN та ESMO. Недотримання цих підходів призводить до гіпердіагностики, нераціонального використання візуалізаційних методів або, навпаки, до пізнього виявлення рецидивів. На цьому заході ви розглянете сучасну концепцію нагляду після завершення спеціального онкологічного лікування раку яєчників, ендометрію, шийки матки, сарком тіла матки та рідкісних онкогінекологічних пухлинах. Ви отримаєте чітке розуміння логіки нагляду для різних нозологій, актуальних графіків спостереження, показань до візуалізації та інтерпретації онкомаркерів. Також ви навчитеся використовувати цитологічні методи діагностики та сучасні підходи до оцінювання мінімальної залишкової хвороби (ctDNA, ctRNA, MRD). Після навчання ви зможете застосовувати структурований доказовий підхід до спостереження за пацієнтками після онкологічного лікування, уникати необґрунтованих обстежень і своєчасно виявляти рецидиви. • Вторинна онкопревенція після завершеного лікування: що справді важливо для гінеколога? • Сучасна логіка follow-up: чому універсальний протокол не працює. Консенсус ESMO/ESGO/ASCO/NCCN: symptom-driven + risk-adapted. • “Сигнали”, які не можна ігнорувати: симптоми та ситуації, що змінюють план дій між плановими візитами. • Візуалізація: коли, який метод і як уникнути надлишкових або хибнозаспокійливих обстежень. • Верифікація нових знахідок і неочевидні сценарії: коли потрібна морфологія, second-look лапароскопія. • Маркери й нові технології: CA-125, SCC-Ag, HPV-DNA, ctDNA — користь vs очікування. • Що показали великі дослідження: чому “частіше” не означає “краще”? • Практичні кейси та тактичні рішення у follow-up. • Нозологічні акценти, QoL після лікування та відповіді на запитання. • Сесія відповідей на запитання.

Алгоритми опису та аналізу знімків КТ (електронний курс) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Базові алгоритми опису та аналізу КТ-знімків допомагають лікарю структурувати висновок і не пропустити важливі деталі. Вони включають послідовну оцінку технічних параметрів дослідження, анатомічних структур та виявлених патологічних змін. Такий підхід дозволяє формувати чіткий, логічний і зрозумілий опис, який є основою для подальшої клінічної інтерпретації. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Кожна пацієнтка після кесаревого розтину — це окрема історія, де важливо знайти баланс між безпекою та можливістю фізіологічних пологів. Алгоритми, клінічні акценти та практичні рішення — усе, що потрібно для ефективного ведення ВПКР у щоденній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ВПКР чи повторний кесарів розтин: як приймати зважене рішення? • Портрет ідеальної кандидатки для ВПКР: критерії відбору, що працюють; • Рубець на матці: що справді важливо при оцінці? • Індукція пологів при рубці на матці: міф про абсолютну заборону чи керований ризик? • Менеджмент пологів із рубцем на матці; • Аналіз основних причин невдач ВПКР; • Чому в Україні рівень ВПКР залишається нижчим за європейські показники? • Інформована згода як частина клінічного протоколу: як правильно говорити з пацієнткою? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування клінічних діагностичних критеріїв для ідентифікації пацієнтів з підозрою на спадкові нервово-м’язові захворювання та складання диференційно-діагностичного плану при синдромі “в’ялої дитини” й інших м’язових гіпотоніях. Учасники навчаться інтерпретувати дані специфічних лабораторних маркерів, зокрема КФК і ЛДГ, а також результати ЕМГ, ЕНМГ та МРТ м’язів. Програма охоплює визначення показань до молекулярно-генетичної діагностики, зокрема MLPA та секвенування нового покоління, інтерпретацію її результатів, а також оцінювання доцільності біопсії м’язів і нервів. Розглядаються індивідуалізовані терапевтичні стратегії із застосуванням сучасних можливостей патогенетичного та симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання й ефективності терапії, а також управління респіраторними, ортопедичними та кардіологічними ускладненнями. Окрему увагу приділено медико-генетичному консультуванню родин пацієнтів зі спадковими нервово-м’язовими захворюваннями. Програма заходу • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Даний Курс БПР присвячений темі ведення пацієнтів з безпліддям. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобувають навички диференційної діагностики різних форм чоловічого та жіночого безпліддя, вибору оптимальної тактики лікування — від консервативної терапії до ДРТ, а також персоналізації протоколів контрольованої оваріальної стимуляції (КОС). Розглядаються клінічні протоколи ведення пацієнток з ендометріозом, СПКЯ та зниженим оваріальним резервом, сучасні підходи до діагностики та корекції чоловічого фактора безпліддя. Окрему увагу приділено показанням та інтерпретації результатів преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ), оцінці та підготовці ендометрію до імплантації ембріона, веденню пацієнтів з повторними невдачами імплантації та звичним невиношуванням. Також вивчаються аспекти психологічного супроводу та консультування пар на етапах лікування безпліддя. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

.168 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Імплант може бути встановлений ідеально, але від стану м’яких тканин залежить, чи залишиться він стабільним через роки. Недостатня кератинізація ясен відкриває шлях бактеріям, провокує рецесію, остеолітичну деструкцію та компрометує естетику, навіть якщо ортопедична робота виконана бездоганно. Важливо опанувати техніки м’якотканинної пластики, щоб сформувати повноцінний біологічний бар’єр, забезпечити довгострокову функцію імплантату й передбачуваний результат лікування. На цьому заході ви розглянете анатомію м’яких тканин у хірургічному контексті, навчитесь обирати інструментарій, виконувати розрізи, зважаючи на кровопостачання та загоєння, а також застосовувати сучасні шовні техніки. Окрім цього, ви дізнаєтеся про правила роботи з трансплантатами й засвоїте методи м’якотканинної пластики, зокрема рол-техніку, VISTA-доступ і метод шашлика. Після навчання ви зможете формувати стабільну зону кератинізованих ясен навколо імплантатів, знижувати ризик периімплантиту, забезпечувати комфортну гігієну для пацієнта й високий рівень природної естетики. • 1. Анатомія м'яких тканин в контексті хірургічних втручань. • 2. Інструментарій: як обрати, щоб працювати зручно та якісно. Особливості розрізів. Вплив на кровопостачання та загоєння. • 3. Шви в м'якотканинній пластиці: види, використання, покрокові алгоритми. • 4. Трансплантант: батл «бугор-піднебіння». • 5. Техніки м'якотканинних пластик. Показання, протипоказання, покрокові алгоритми: • рол-метод; • метод VISTA; • метод шашлика. • 6. Застосування композитної пов’язки. • 7. Коли пішло не за планом. Як зупинити ріст трансплантанта? Кератинізація. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Даний курс БПР присвячений застосуванню пробіотиків у клінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники аналізуватимуть ключові відмінності між пробіотичними штамами, видами та родами, а також їхнє клінічне значення. Курс допоможе застосовувати критерії доказовості для вибору пробіотика, інтерпретувати дані рандомізованих клінічних досліджень і мета-аналізів та формувати штамоспецифічні протоколи пробіотикотерапії. Розглядаються підходи до лікування пацієнтів різних вікових груп, диференційований підбір препаратів при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, а також доцільність призначення синбіотиків і постбіотиків. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо тривалості курсу, дозування та правил прийому пробіотиків для досягнення максимального клінічного ефекту й комплаєнсу. Програма заходу • Заняття №1: Можливості застосування пробіотичних препаратів при інфекціях дихальних шляхів • Патогенетичні механізми концепції осі «кишківник-легені» та її роль у респіраторному здоров’ї • Штами пробіотиків із доведеною клінічною ефективністю у профілактиці та лікуванні респіраторних інфекцій • Вплив пробіотиків на вроджений та адаптивний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів • Результати РКД та мета-аналізів щодо зниження частоти й тяжкості ГРВІ у дітей та дорослих • Докази ефективності пробіотиків у пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою • Оптимальні дозування, тривалість курсу та критерії вибору пробіотичних препаратів • Інтеграція пробіотикотерапії в клінічні протоколи лікування респіраторних інфекцій і профілактики антибіотик-асоційованої діареї • Потенційні ризики та протипоказання, зокрема для імуноскомпрометованих пацієнтів • Заняття №2 • Пробіотичні штами з найвищим рівнем доказовості при профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї • Механізми дії Saccharomyces boulardii при інфекції Clostridioides difficile • Диференційоване призначення пробіотиків при СПК-Д та СПК-З • Доказові дані щодо підтримки ремісії при виразковому коліті та хворобі Крона • Застосування пробіотиків при ерадикації Helicobacter pylori та синергічний ефект з антибіотикотерапією • Оптимальні дози та тривалість пробіотикотерапії згідно з рекомендаціями WGO та ESPGHAN • Критерії якості та безпеки комерційних пробіотичних препаратів: КУО, життєздатність, стабільність • Роль пробіотиків у корекції мікробіоти при метаболічному синдромі та неалкогольній жировій хворобі печінки • 02:56:39 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Матеріали для самостійного опрацювання • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Протоколи ERAS є міжнародним стандартом периопераційного ведення пацієнтів і невіддільною складовою сучасної хірургії. Вони поєднують передопераційну оптимізацію, інтраопераційну тактику та післяопераційне відновлення в єдину доказову систему, спрямовану на зниження частоти ускладнень, скорочення тривалості госпіталізації та покращення клінічних результатів. Особливо актуальним є впровадження підходів ERAS в умовах українських стаціонарів, адже стандартизація процесів дає змогу підвищити ефективність лікування навіть за обмежених ресурсів. На цьому заході ви розглянете сучасні рекомендації ERAS Society, принципи мультимодального периопераційного ведення, підходи до профілактики післяопераційної нудоти і блювання, оптимізації інфузійної терапії, мультимодальної аналгезії, ранньої мобілізації та харчування. Також ви дізнаєтеся про критерії безпечної виписки, показники ефективності ERAS-програм (LOS, readmission rate, complications rate, patient satisfaction) та засвоїте практичні аспекти адаптації міжнародних протоколів до реалій українських медичних закладів. Після навчання ви зможете сформувати системний підхід до периопераційного ведення пацієнтів та покращити результати хірургічного лікування. • Концепція ERAS: чому “fast-track surgery” стала новим стандартом • Історія розвитку ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) • Основні принципи мультимодального підходу • Як ERAS змінює результати лікування • Які операції сьогодні переводяться у формат “one day surgery” • Передопераційна підготовка: фундамент швидкого відновлення • Patient optimization (анемія, нутритивний статус, контроль глікемії, smoking cessation) • Prehabilitation у хірургії • Освітня підготовка пацієнта • Сучасний підхід до голодування перед операцією • Вуглеводне навантаження (carbohydrate loading): кому і навіщо • Інтраопераційні ERAS-стратегії • Мінімально інвазивна хірургія як основа fast-track recovery • Goal-directed fluid therapy • Нормотермія пацієнта • Профілактика PONV • Мультимодальна аналгезія • Післяопераційне ведення без “старих догм” • Рання мобілізація: коли починати і як контролювати безпеку • Ранній початок харчування • Відмова від рутинних дренажів та зондів • Pain management без надлишкових опіоїдів • Хірургія одного дня: критерії безпечної виписки • Відбір пацієнтів для ambulatory/day surgery • Які втручання найбільш придатні • Критерії безпечної виписки • Red flags після виписки • Роль телемедицини та онлайн-супровід пацієнта • ERAS у різних напрямах хірургії: що реально працює • Короткий огляд актуальних рекомендацій ERAS Society • Практичне впровадження ERAS в українській лікарні • Найчастіші бар’єри • Як створити ERAS-команду • KPI ефективності (LOS, readmission rate, complications, patient satisfaction) • Клінічні кейси та типові помилки впровадження • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Пропущена трансфузійна реакція може коштувати пацієнту життя. Гостра гемолітична реакція, TRALI, TACO, алергічні або фебрильні прояви – усе це вимагає від лікаря глибоких знань та готовності діяти за секунди. Молоді спеціалісти й чергові лікарі часто першими стикаються з такими ситуаціями, і вони повинні вміти швидко оцінити стан, зупинити трансфузію та надати допомогу. На заході «Трансфузіологія. Реакції та стани після переливання компонентів донорської крові» ви дізнаєтесь, як розпізнавати основні типи посттрансфузійних ускладнень, чітко розрізняти TRALI й TACO, не плутати посттрансфузійні реакції з невідкладними станами і знати, які кроки важливо зробити у перші хвилини. Також ви опануєте алгоритми дій, критерії диференційної діагностики, принципи профілактики й документування. Після заходу ви зможете діяти швидко та впевнено у кожному випадку посттрансфузійної реакції. • Вступ. Значення посттрансфузійних ускладнень у клінічній практиці. Чому це важливо? • Поширеність та клінічна значущість. Частота реакцій, їхній вплив на перебіг захворювання та безпеку пацієнта. • Класифікація посттрансфузійних реакцій: за часом та механізмом виникнення. • TRALI й TACO. Патогенез, клінічні прояви. Диференційна діагностика. Принципи ведення пацієнта. • Тактика лікаря у разі підозри на реакцію. Алгоритм дій у разі трансфузійної реакції. Коли зупиняти трансфузію, які обстеження призначити. • Профілактика посттрансфузійних ускладнень. Правильний підбір компонентів крові. Лейкофільтрація, інактивація плазми, обмеження показань. • Документування й аналіз випадків. Ведення медичної документації. Роль клініко-трансфузійних комісій у розборі інцидентів. • Запитання та відповіді.