Онлайн-курси БПР — 2026

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Вакцинація дорослих є не менш важливою, ніж дитяча, адже імунітет із часом слабшає, а незроблені в юності щеплення можуть обернутись небезпечними інфекційними захворюваннями. Наприклад, за даними ВООЗ, кожен третій дорослий не має захисту від дифтерії через відсутність ревакцинації, що створює ризик спалахів навіть у країнах із розвиненою медициною. Крім цього, спостерігається збільшення кількості випадків кору серед дорослих в Україні у 2025 році. Це тривожний сигнал про наслідки прогалин у вакцинації, адже тільки в січні було зареєстровано 192 випадки кору. А це вже 50% від загальної кількості зареєстрованих випадків за 2024 рік. Попри доступність вакцин, рівень охоплення щепленнями серед дорослого населення залишається низьким. У цій ситуації саме сімейний лікар має найбільший вплив на прийняття пацієнтом такого рішення. Завдяки персоналізованому підходу лікар не лише пояснює необхідність вакцинації, а й допомагає подолати страхи та гарантує безпечне щеплення. Навчальний майстер-клас «Вакцинація дорослих: що має знати сімейний лікар» буде присвячений розгляду оновленого календаря профілактичних щеплень для дорослих в Україні з акцентом на обов’язкові та рекомендовані вакцини, а також останні зміни в нормативній базі. Окремо будуть висвітлені особливості вакцинації людей різного віку, вагітних жінок та пацієнтів з хронічними захворюваннями. Також учасники знатимуть правила щеплення груп ризику: медичних працівників, мандрівників та осіб з імунодефіцитами. Будуть розглянуті техніки введення вакцин, порядок внесення даних до електронної системи охорони здоров’я та алгоритм дій у разі несприятливих подій після імунізації. Завершальна частина буде присвячена ефективним методам комунікації з пацієнтами: як відповідати на запитання, руйнувати міфи та формувати довіру до щеплень. • Оновлений календар профілактичних щеплень для дорослих в Україні: обов’язкові та рекомендовані вакцини, зміни останніх років. • Вакцини для різних вікових груп дорослих, вагітних, людей з хронічними захворюваннями. • Показання та протипоказання до вакцинації дорослих, підготовка пацієнта до щеплення. • Ревакцинація: необхідність, терміни, особливості проведення. • Вакцинопрофілактика для груп ризику: медичні працівники, мандрівники, пацієнти з імунодефіцитами. • Види вакцин і техніка їх введення: внутрішньом’язово, підшкірно, орально. • Внесення даних про щеплення в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). • Несприятливі події після імунізації (НППІ): профілактика, алгоритм дій, інформування пацієнта. • Методи інформування та раціоналізації: як проводити освітню бесіду, відповідати на запитання пацієнтів, пояснювати важливість і безпеку щеплень. • Відповіді на запитання.

Збільшення кількості аугментаційних мамопластик закономірно супроводжується підвищенням частоти пізніх ускладнень, які часто мають мультифакторний характер. Щоб уникнути їх, необхідно досконало розуміти патогенез, клінічну еволюцію змін і принципів ревізійної хірургії. Неправильна інтерпретація причин деформації, болю або асиметрії та помилки у виборі тактики безпосередньо впливають на результати лікування, частоту повторних втручань і задоволеність пацієнтки. На цьому заході ви навчитеся вести пізні ускладнення мамопластики, як-от капсулярна контрактура, мальпозиція імплантів, контурні деформації, пізні сероми та гематоми. Ви матимете змогу приділити окрему увагу онконастороженості, зокрема діагностиці та маршрутизації в разі підозри на BIA-ALCL, а також сучасним уявленням про Breast Implant Illness. Практичний акцент заходу полягає у принципах revision surgery: вибір методу корекції, зміна площини імпланта, використання додаткових матеріалів та запобігання рецидивам. Після навчання ви сформуєте алгоритми оцінювання та ведення пацієнток з пізніми ускладненнями після мамопластики та зможете досягати більш стабільних естетичних результатів навіть у складних випадках. • Як мислити у разі пізнього ускладнення • Що є справжнім ускладненням, а що очікуваною зміною тканин • Часові сценарії: 3 місяці, 1 рік, 5+ років • Алгоритм аналізу: імплант / кишеня / тканини / пацієнт • Капсулярна контрактура: сучасний погляд • Патогенез: запалення, біоплівка, механіка • Класифікація Baker та її практична цінність • Коли чекати, коли оперувати • Capsulectomy чи capsulotomy • Мальпозиція та деформації • Латеральна, нижня, верхня міграція імпланта • Double bubble: справжній vs псевдо • Bottoming out • Rippling: профілактика і корекція • Пізні сероми, гематоми, рідина навколо імпланта • Диференційна діагностика • Коли достатньо УЗ-контролю • Коли потрібна пункція/операція • Які випадки не можна пропустити • Онконастороженість у практиці пластичного хірурга • BIA-ALCL без паніки: кому реально загрожує ризик • Пізня серома як сигнал • Обстеження, цитологія, CD30 • Маршрутизація пацієнта • Breast Implant Illness • Сучасні дані доказової медицини • Коли explantation виправданий • Юридичні та комунікаційні ризики • Revision surgery: коли і як виправляти • Показання до повторної операції • Зміна площини імпланта • ADM / сітки / внутрішній бюстгальтер • Explant + mastopexy • 10 помилок, які призводять до пізніх ускладнень • Помилки вибору імпланта • Неправильна кишеня • Слабка фіксація inframammary fold • Переоцінення якості тканин • Ігнорування ранніх симптомів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців, присвячений нейрогенним порушенням функції нижніх сечових шляхів. Лікарі здобувають навички застосування діагностичних алгоритмів, інтерпретації даних комплексного уродинамічного дослідження та стратифікації ризиків ураження верхніх сечових шляхів. У межах курсу розглядаються підбір і титрування фармакотерапії, показання та протипоказання до ін’єкцій ботулотоксину типу А, принципи чистої періодичної катетеризації, профілактика ускладнень і довгострокове мультидисциплінарне ведення пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інструментальний сетап є невіддільною складовою ефективності роботи операційної бригади. Від правильного підбору, структурування та організації інструментів безпосередньо залежать тривалість оперативного втручання, обсяг крововтрати й ризик інфекційних ускладнень. Операційна медична сестра виконує головну роль у підготовці до втручання, забезпечуючи безперервність процесу, оптимальний темп роботи і злагоджену командну роботу. Важливо знати не тільки стандартні набори, але й формувати клінічне мислення, щоб прогнозувати перебіг операції та діяти проактивно. У складних клінічних ситуаціях, зокрема в разі ускладнень або зміни тактики втручання, недоліки підготування сетапу можуть призводити до подовження тривалості анестезії та підвищення ризику для пацієнта. На цьому заході ви розглянете принципи формування раціонального інструментального сетапу відповідно до типу оперативного втручання, клінічної ситуації та доступних ресурсів. Ви опануєте підходи до швидкого аналізу операції перед підготовкою, концепцію мінімально достатнього набору, побудову сетапу з орієнтацією на критичні етапи втручання, а також інтеграцію інструментів та обладнання в єдиний робочий процес. Ви знатимете алгоритми дій у планових та ургентних ситуаціях, зокрема у разі інтраопераційних ускладнень, конверсії доступу та в умовах обмеженого часу. Після навчання ви зможете ефективно орієнтуватися в стандартних і нестандартних клінічних ситуаціях, забезпечувати своєчасне подання інструментів та адаптувати сетап відповідно до перебігу втручання. • Сетап як частина безпеки пацієнта. • Швидкий аналіз операції перед збором. • Мінімально достатній набір (концепція «lean сетапу»). • Побудова сетапу від критичних моментів. • Інструменти + обладнання = один процес. • Логіка роботи на столі. • Динамічний сетап під час операції. • Планові операції: що має бути «за замовчуванням». • Ургентні ситуації: збір за 5 хвилин. • Практичні інструменти для щоденної роботи. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Рання діагностика ектопічної вагітності є важливою для безпеки пацієнток, адже клінічні прояви часто мінімальні або неспецифічні. Ультразвукове дослідження є основним інструментом у визначенні локалізації вагітності й виборі подальшої тактики. Розуміння діагностичних алгоритмів та уміння приймати рішення в неоднозначних ситуаціях дають змогу своєчасно виявити патологічний стан й обрати правильну лікувальну тактику. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про ультразвукову діагностику ектопічної вагітності. Ви розглянете сучасну класифікацію, алгоритми оцінювання вагітності неясної локалізації (PUL), принципи ефективного трансвагінального УЗД й технічні аспекти дослідження. Окремо ви проаналізуєте реальні клінічні кейси для підвищення точності діагнозу та обґрунтованого вибору тактики ведення. Після навчання ви зможете ефективно діагностувати ектопічну вагітність, визначати оптимальну тактику в разі вагітності неясної локалізації, оцінювати ризики і швидко приймати клінічні рішення у пацієнток з ранніми симптомами. • Сучасна класифікація ектопічної вагітності • Вагітність неясної локалізації (PUL): діагностичні критерії та покроковий алгоритм дій • Принципи ефективної ультразвукової діагностики ектопічної вагітності • Технічні аспекти трансвагінального УЗД у пацієнток з підозрою на позаматкову вагітність • Розбір клінічних випадків відповідно до класифікації: практичні висновки для підвищення діагностичної точності • Сесія відповідей на запитання

Психічні розлади під час вагітності та в післяпологовому періоді належать до клінічно значущих, але часто недооцінених станів перинатальної медицини. Їхні прояви нерідко маскуються під фізіологічні зміни вагітності, втому або емоційні коливання, що ускладнює своєчасне розпізнавання. Від клінічної настороженості акушера-гінеколога чи сімейного лікаря залежить рання діагностика та безпека матері й дитини, адже ці фахівці найчастіше першими помічають порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, підходаи до оцінки психіатричних ризиків на етапі планування вагітності, а також особливості ведення пацієнток у різні триместри та після пологів. Ви засвоїте підходи до диференційної діагностики післяпологових психічних розладів, дізнаєтесь більше про сучасні дані щодо безпечності психофармакотерапії під час вагітності та грудного вигодовування, а також доказові методи психотерапевтичної підтримки. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний стан вагітних і жінок у післяпологовому періоді, своєчасно виявляти тривожні симптоми та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо тактики ведення. • Особливості прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, баланс між ризиками лікування та нелікування для матері й плода. • Психічні розлади під час вагітності:реальна поширеність, причини гіподіагностики та типові помилки на стику спеціальностей. • Нейробіологія материнства: зміни мозку, гормональна перебудова та їхній вплив на емоційну регуляцію під час вагітності. • Планування вагітності та перший триместр: оцінка психіатричних ризиків, ведення психофармакотерапії та концепція нелікованого психічного розладу як фактора ризику. • Другий, третій триместр і пологи: токофобія, заперечення вагітності, гострі психічні стани та сучасні можливості лікування під час вагітності. • Післяпологові психічні розлади: диференційна діагностика бебі-блюзу, післяпологової депресії, післяпологового психозу та перинатального ОКР. • Психофармакотерапія без міфів: сучасні дані щодо безпечності психотропних препаратів під час вагітності та грудного вигодовування. • Психотерапія в перинатальному періоді: доказові підходи до роботи з депресією, тривогою, токофобією, ОКР та материнською амбівалентністю. • Алгоритм спільного ведення пацієнтки: скринінг, міждисциплінарна взаємодія, червоні прапорці та маршрутизація жінок із психічними розладами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс у форматі онлайн тривалістю 8 академічних годин. У курсі зібрано все, що потрібно знати про отоларингологію в практиці лікаря загальної практики. Розглянуто ефективні дії при зовнішньому та середньому отиті, сірчаній пробці, сторонніх тілах у вусі, а також розпізнавання та лікування стоматитів, інфекцій «червоного горла» і лімфаденопатії. Курс також охоплює питання гострих риносинуситів і носових кровотеч, що допоможе надавати якісну та комплексну медичну допомогу пацієнтам. Передбачено навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Сертифікат надає 8 балів БПР. Програма заходу • Лекція 1. Диференційна діагностика та лікування середніх отитів • Лекція 2. Сірчані пробки, сторонні тіла вуха. Зовнішній отит • Лекція 3. Стоматити - різновиди та менеджмент • Лекція 4. Інфекційні причини, що приховуються за червоним горлом • Лекція 5. Діагностичний пошук при лімфаденопатії • Лекція 6. Носові кровотечі • Лекція 7. Гострий риносинусит: діагностика та лікування Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс для медичних фахівців. Формат участі: онлайн. Тривалість: 8 академічних годин. Навчання охоплює сучасні підходи до аналізу КТ, запальні процеси, перфорації, обструкцію, ішемію та інші ургентні стани. Для лікарів спеціальностей: загальна практика – сімейна медицина, внутрішні хвороби, гастроентерологія, хірургія, проктологія, онкологія, радіологія, рентгенологія, урологія, акушерство і гінекологія, ендокринологія, інфекційні хвороби, судинна хірургія, ядерна медицина, медицина невідкладних станів, радіаційна онкологія, онкохірургія. Програма заходу • Основні патерни аналізу КТ органів черевної порожнини та сучасний глосарій • Локальні запальні процеси (апендицит, дивертикуліт, холецистит, епіплоїчний апендажит) • Дифузні запалення та перфорації (перфорації ШКТ, панкреатит, перитоніт) • Обструкція, ішемія та ургентні стани (непрохідність, ішемія, кровотеча, судинні, урологічні та гінекологічні причини) Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 120 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Лікарські / фармацевтичні спеціальності: Медична психологія, Наркологія, Неврологія, Організація і управління охороною здоров’я, Клінічні дослідження. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чи замислювалися ви, скільки дорослих пацієнтів роками живуть із відчуттям «я недостатньо стараюсь», «я лінивий» або «я не можу сконцентруватись на задачі»? Скільки з них проходять через кабінети різних спеціалістів, не отримуючи відповіді, що пояснила б їхні труднощі з увагою, організацією та саморегуляцією? Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю у дорослих — тема, яка в Україні лише набирає належної уваги. Через недостатню обізнаність і стигматизацію багато пацієнтів роками живуть без правильного діагнозу, отримуючи неефективне лікування. В умовах хронічного стресу та воєнного часу прояви РДУГ можуть посилюватися, ускладнюючи професійну діяльність і міжособистісні стосунки. Практичні кейси, клінічні інструменти та тільки доказова база — без міфів і спрощень. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • сучасні діагностичні критерії та клінічні «червоні прапорці» • диференційну діагностику: як відрізнити РДУГ від тривожних і афективних розладів • особливості коморбідності та типові помилки в клінічній практиці • доказові підходи до фармакотерапії • роль психотерапії у довгостроковій підтримці • алгоритм ведення пацієнта в умовах української системи охорони здоров’я Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тремор є одним із найчастіших рухових розладів, з яким пацієнти звертаються до лікарів різних спеціальностей. Його клінічна варіабельність та подібність до проявів інших захворювань ускладнюють діагностику вже на етапі первинного огляду. Важливо вміти швидко класифікувати тремор за клінічними ознаками, щоб своєчасно визначити подальшу тактику ведення пацієнта, оскільки тип тремору безпосередньо впливає на вибір плану обстеження та лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації тремору, принципи диференціювання ізольованих та поєднаних форм, а також алгоритми діагностики відповідно до клінічних особливостей. Окрім цього, ви навчитеся відрізняти типи тремору, визначати показання до інструментальних і лабораторних методів обстеження, зокрема нейровізуалізації та нейрофізіологічних досліджень. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати клінічні прояви тремору, уникати діагностичних помилок та призначати обґрунтовану терапію. • Сучасна класифікація та етіологія тремору. • Клінічні синдроми тремору. • Підходи до менеджменту найпоширеніших типів тремору: есенційного та паркінсонічного. • Хірургічне лікування тремору: кому, коли і як? • Клінічні випадки.

Електронний курс PRO: диференційна МР-діагностика розсіяного склерозу 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Точність інтерпретації МРТ-зображень — ключ до ранньої діагностики, правильного ведення пацієнтів і запобігання помилковим діагнозам розсіяного склерозу. Сучасні методи нейровізуалізації допомагають не лише виявляти демієлінізуючі вогнища, а й диференціювати їх від судинних, інфекційних або метаболічних змін. Цей майстер-клас допоможе вам опанувати сучасні критерії діагностики розсіяного склерозу (McDonald), зрозуміти роль контрастного підсилення у виявленні активності процесу та навчитися розпізнавати зміни, що імітують демієлінізацію, уникаючи типових помилок інтерпретації. Під час навчання розглядаються критерії діагностики розсіяного склерозу (оцінка поширення в просторі та часі, використання контрасту, клініко-радіологічна кореляція), диференційна діагностика (як відрізнити демієлінізуючі ураження від судинних, інфекційних і метаболічних процесів), а також типові помилки при оцінці МРТ та як їх уникати в щоденній практиці. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Кардіологічні захворювання під час вагітності становлять ризик для матері й плода, а правильна тактика залежить від своєчасної оцінки стану та сучасних клінічних рекомендацій. На цьому заході ви навчитеся оцінювати кардіоваскулярний ризик, обирати оптимальну тактику ведення вагітності, розродження та знеболення, а також розберете алгоритми дій у складних клінічних ситуаціях. Після навчання ви зможете приймати точні рішення, що допоможуть мінімізувати ризики у пацієнток із кардіологічною патологією. • 1. Вступ та актуалізація проблеми • 2. Диференційна діагностика та «червоні прапорці» • Диференційний діагноз за симптомами: біль у грудях та кашель, набряки, синкопе, тахікардія, задишка • «Червоні прапорці» задишки та початкова оцінка • 3. Фізіологія та інструментально-лабораторна база • Фізіологічні зміни гемодинаміки. • Діагностичний мінімум: лабораторні показники (оцінка BNP, інтерпретації D-димера та газів крові ) та інструментальна безпека (безпечність рентгенографії ОГК та КТ-ангіографії під час вагітності) • 4. Класифікація ризику та планування розродження • Оцінка ризику за класифікацією mWHO 2.0 • Метод розродження та знеболення пологів • 5. Менеджмент окремих клінічних станів • Гострий коронарний синдром (ГКС) та інфаркт міокарда • Аритмії під час вагітності • Покроковий алгоритм лікування найпоширеніших аритмій у вагітних • Кардіоміопатії та вади серця • ТЕЛА та легенева гіпертензія • 6. Резюме та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників

Антибіотикорезистентність стала щоденною клінічною реальністю, яка напряму впливає на виживання пацієнтів, частоту ускладнень і навантаження на систему охорони здоров’я. В українських реаліях проблему поглиблює нераціональна антибіотикопрофілактика, широке емпіричне призначення без подальшої деескалації та фрагментарне впровадження принципів антимікробного стюардшипу. Умови воєнного часу, поєднання цивільної та бойової травм лише погіршують наслідки цих помилок. На цьому заході ви отримаєте структуроване бачення антибіотикопрофілактики й антибіотикотерапії згідно з міжнародними рекомендаціями ASHP, ВООЗ та IDSA відповідно до нашого національного контексту. Ви розглянете механізми формування резистентності, навчитесь уникати типових помилок і зважати на ризики емпіричного підходу. Окремо ви дізнаєтеся про принципи антимікробного стюардшипу, а також про особливості антибіотикопрофілактики у разі цивільної та бойової травм. Після навчання ви зможете обґрунтовано підбирати антибактеріальні препарати, їхні дози й тривалість курсу, уникати надмірної профілактики та своєчасно коригувати терапію на основі клінічних і лабораторних даних. • Вступ • Актуальність антибіотикопрофілактики й антибіотикотерапії в сучасній медицині. • Глобальна загроза антибіотикорезистентності. • Цілі майстер-класу: підвищення обізнаності, формування практичних навичок, розуміння стратегії стюардшипу. • Антибіотикорезистентність: глобальний та локальний контекст • Стан проблеми в Україні станом на кінець 2025 року. • Основні механізми розвитку резистентності. • Роль надмірного та нераціонального використання антибіотиків у створенні «супербактерій». • Короткий огляд статистики й клінічних наслідків. • Антибіотикопрофілактика: принципи та помилки • Раціональна профілактика: коли вона потрібна, коли – ні. • Проблеми профілактики в низькоризикових процедурах. • Невикористання рекомендацій ASHP, ВООЗ та наслідки для резистентності. • Приклади нераціональної профілактики в клінічній практиці. • Антибіотикотерапія: емпіричний підхід та деескалація • Емпіричне призначення антибіотиків: ризики й обмеження. • Значення ранньої деескалації і таргетної терапії. • Випадки, коли емпірична терапія призводить до ускладнень та формування резистентності. • Стюардшип антибіотиків • Що таке антимікробний стюардшип. • Основні завдання та принципи впровадження у медичній практиці. • Виклики та бар’єри: клінічні, організаційні, психологічні. • Приклади успішних програм. • Регуляторні й міжнародні рекомендації • Основні міжнародні документи: ASHP, ВООЗ, IDSA. • Вітчизняні накази та регламентуючі документи. • Практичні алгоритми антибіотикопрофілактики і терапії за цими рекомендаціями. • Антибіотикопрофілактика бойової та цивільної травм • Основні правила профілактики у бойовій травмі. • Відмінності між цивільною та бойовою травмами. • Препарати, що не рекомендуються для профілактики, і причини. • Клінічні кейси та практичні приклади. • Раціональна антибіотикотерапія: основні принципи • Вибір препарату, дози, тривалості курсу. • Контроль ефективності й побічних ефектів. • Приклади алгоритмів для поширених клінічних ситуацій. • Підсумки та обговорення • Основні висновки. • Глобальні наслідки нераціонального застосування антибактеріальних засобів. • Інтерактивний розбір клінічних кейсів • Q&A

Трансплантація печінки – справжнє випробування для анестезіолога та всієї команди. На цьому заході ви детально розглянете основні аспекти анестезіологічного забезпечення пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю: патофізіологію печінки, зміни фармакодинаміки й фармакокінетики препаратів, периопераційний менеджмент та сучасні методи гемостатичної підтримки. Будуть висвітлені реальні клінічні приклади, які допоможуть закріпити знання та навчать приймати обґрунтовані рішення у складних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів під час трансплантації печінки, координувати командну роботу й застосовувати сучасні методи моніторингу і трансфузійної підтримки, забезпечуючи стабільність та безпеку пацієнта на всіх етапах операції. • Прикладна анатомія та фізіологія печінки • Кровопостачання печінки: подвійна судинна система (портальна вена та печінкова артерія). • Особливості мікроциркуляції. • Метаболічні функції печінки: вуглеводний, білковий, ліпідний обміни. • Роль печінки в коагуляції, детоксикації, метаболізмі лікарських засобів. • Патофізіологічні зміни при печінковій недостатності. • Зміна фармакодинаміки та фармакокінетики анестезіологічних препаратів у пацієнтів з печінковою недостатністю • Вплив гіпоальбумінемії на зв’язування препаратів. • Зміни об’єму розподілу та кліренсу. • Вибір інгаляційних та внутрішньовенних анестетиків. • Використання міорелаксантів (атракуріум, цисатракуріум, рокуроній). • Опіоїди при печінковій недостатності: особливості застосування. • Практичні приклади й алгоритми вибору. • Особливості периопераційного менеджменту пацієнта з печінковою недостатністю (реципієнта печінки) на прикладі клінічних випадків • Передопераційна підготовка (MELD, Child–Pugh). • Критерії оцінювання функціонального резерву печінки. • Моніторинг: стандартний і розширений (TEE, PiCCO, veno-venous bypass). • Ведення водно-електролітного балансу та кислотно-лужного стану. • Клінічний кейс. • Сучасна концепція менеджменту гемостазу в пацієнтів з печінковою недостатністю • Коагулопатія при цирозі та печінковій недостатності. • Використання тромбеластографії (TEG, ROTEM). • Роль антифібринолітичної терапії (транексамова кислота). • Протоколи трансфузійної підтримки: еритроцити, плазма, тромбоцити, концентрати факторів згортання. • Клінічний кейс: кровотеча у пацієнта з печінковою недостатністю після гемігепатектомії. • Основні етапи трансплантації печінки та їх анестезіологічний менеджмент • Інсталяція пацієнта: катетеризація, доступи, моніторинг. • Індукція в анестезію: препарати, гемодинамічна стабільність. • Підтримка анестезії: баланс між анестезією та гемодинамікою. • Безпечінковий період: глибокі порушення метаболізму та гемодинаміки, тактика корекції. • Re-flow (реперфузія): ризик гіперкаліємії, ацидозу, серцево-судинних ускладнень. • Вихід з анестезії: екстубація, переведення в реанімацію. • Клінічний кейс: анестезіологічний менеджмент трансплантації печінки у реципієнта з вираженою портальною гіпертензією. • Q&A

Ваша операція може врятувати життя людини без впливу на темп подальшого відновлення. Пацієнти очікують, що втручання буде максимально безпечним, ефективним і технічно досконалим. І ви можете дати їм цей результат. На перший план виходять малоінвазивні методи, які демонструють ваш професіоналізм та сучасний підхід. Цей захід навчить вас правильно обирати тип операції, уникати поширених помилок і швидко оцінювати інтраопераційні ситуації. Ви дізнаєтесь, як планувати гастректомії та резекції відповідно до анатомії та стадії пухлини, а також навчитеся виконувати основні етапи малоінвазивних втручань. Ви отримаєте практичні інструменти для щоденної роботи: класифікації та технічні нюанси малоінвазивних операцій, pearls & pitfalls, алгоритми передопераційної підготовки та розбір реальних клінічних випадків. • Види хірургічних втручань на шлунку • Pearls & pitfalls в малоінвазивній хірургії шлунка • Показання та критерії відбору пацієнтів • Технічні особливості • Розбір кейсів • Відповіді на запитання учасників

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Суглобовий біль є однією з найчастіших причин звернення людей до сімейних лікарів. Цей симптом часто приховує серйозні проблеми, і від вашого правильного підходу залежить, чи отримає пацієнт своєчасну діагностику та лікування. Цей захід навчить вас відрізняти остеоартрит від ревматоїдного артриту, правильно інтерпретувати лабораторні та інструментальні дані й будувати чіткий алгоритм ведення пацієнта від першого візиту до направлення до ревматолога. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати червоні прапорці при болю в суглобах, оцінювати ранкову скутість, набряклість та деформації, відрізняти запальний біль від механічного й обирати правильні діагностичні тести. Після лекції ви зможете застосовувати алгоритми стартового менеджменту пацієнта, уникати необґрунтованого призначення гормонів і підвищити свою клінічну настороженість у випадках ранніх проявів ревматичних хвороб. • Червоні прапорці при болю в суглобах: коли діяти негайно • Клінічний портрет пацієнта з остеоартритом • Клінічний портрет пацієнта з ревматоїдним артритом • Диференційна діагностика ОА та РА: головні відмінності в огляді та скаргах • Лабораторна та інструментальна діагностика (розгляд основних аналізів (ШОЕ, СРБ, РФ, АЦЦП), аналіз рентгенограм) • Алгоритм дій лікаря: від підозри до обґрунтованого скерування до ревматолога • Розбір клінічних випадків: від простого до складного • Стартова терапія та головна помилка: чому не варто призначати гормони до встановлення діагнозу та як допомогти пацієнту • Відповіді на запитання учасників

Сучасна клінічна практика рідко має справу з ізольованими нозологіями. Натомість доводиться працювати з коморбідним пацієнтом, у якого поєднуються серцево-судинні, ендокринні, нефрологічні та метаболічні порушення. У таких умовах стандартні клінічні протоколи часто не враховують взаємний вплив захворювань, що підвищує ризик помилкових рішень. На цьому заході ви розглянете основні принципи ведення коморбідних пацієнтів, причини неефективності стандартних протоколів у разі поєднання кількох захворювань, а також типові клінічні помилки, зокрема поліпрагмазію та конфлікт рекомендацій між різними спеціалістами. Ви навчитеся діяти в ситуаціях, коли лікування одного стану погіршує перебіг іншого або коли наявні дані є суперечливими чи недостатніми. Після навчання ви зможете системно оцінювати складного пацієнта, визначати пріоритети лікування та вибудовувати індивідуальну тактику ведення, зважаючи на всі супутні патології. • Хто такий коморбідний пацієнт у реальній клінічній практиці, а не в протоколах. • Чому клінічні протоколи “ламаються” у разі поєднання кількох захворювань. • Типові помилки лікаря у веденні пацієнта з 3–5 діагнозами. • Поліпрагмазія: коли лікування шкодить більше, ніж хвороба. • Конфлікт рекомендацій різних спеціалістів: як з цього вийти. • Клінічне мислення vs формальне дотримання протоколів. • Пріоритети лікування: що лікувати першим, а що – відкласти. • Реальні клінічні кейси коморбідних пацієнтів. • Алгоритм прийняття рішень щодо складного пацієнта. • Сесія запитання-відповіді.