Вебінари та онлайн-заходи БПР — 2026

Якість проведеної МРТ починається з правильного планування серій. На цьому етапі формується діагностична цінність майбутнього дослідження, адже вибір площин, орієнтирів, зони охоплення та правильної візуалізації анатомічних структур безпосередньо впливає на точність клінічного висновку. Навіть найкраще обладнання не компенсує технічних помилок планування, які можуть призвести до втрати важливих деталей, появи артефактів або хибної інтерпретації патології. На цьому заході ви розглянете базові та поглиблені принципи планування МРТ-серій, навчитеся правильно використовувати анатомічні орієнтири й адаптувати протоколи до складних клінічних ситуацій. Також ви засвоїте практичні алгоритми контролю серій до завершення сканування й методи системного зменшення ризику технічних помилок у щоденній роботі. Після навчання ви зможете покращити якість МРТ-візуалізації, адаптувати планування серій до нестандартних клінічних випадків та забезпечувати правильну підготовку дослідження для подальшої інтерпретації. • Вплив планування МРТ-серій на діагностичну цінність дослідження. • Як технічні рішення на етапі планування визначають якість та клінічну інформативність МРТ. • Побудова МРТ-серій від анатомічних орієнтирів: базові принципи. • Правильне використання анатомічних структур як основи для стандартизованого планування. • Визначення зони інтересу та збереження критично важливої анатомії. • Як не втрачати діагностично важливі структури. • Типові помилки у плануванні серій та виборі площин сканування. • Найпоширеніші технічні прорахунки та їхній вплив на якість зображення. • Атипова анатомія та нестандартні клінічні ситуації. • На що звертати увагу перед запуском протоколу, коли стандартні підходи не працюють. • Коли неправильна орієнтація зрізів спотворює або імітує патологію. • Артефакти планування як джерело діагностичних помилок. • Контроль серій до завершення сканування: як вчасно розпізнати помилку. • Практичні підходи: чеклісти, подвійна верифікація планування, навчання персоналу та системне зменшення ризику помилок у щоденній практиці. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Подія відбуватиметься на платформі YouTube. У день проведення ви отримаєте персональне посилання на трансляцію. Нагадування з доступами буде надіслано на email, SMS і Viber за день до події, у день події зранку, за 2 години до початку та за 30 хвилин до старту. Запис події буде доступний протягом 30 днів. Сертифікат буде надіслано на вашу електронну пошту наступного дня після події. Програма заходу • Вступ: покази та протипокази до КТ головного мозку. • Основи фізики КТ • Режими візуалізації: принципи вибору та клінічне застосування • Анатомічна орієнтація та оцінка структур головного мозку: взаємозв'язок з патологією • Клінічні кейси Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я. Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації. • Вступ • Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026). • Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди • Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр. • Хто і де має проводити скринінг • Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади. • Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта • Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає. • Комплексна оцінка після позитивного скринінгу • Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо. • Індивідуальний план безпеки • Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану. • Підходи до лікування та супровід • Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності. • Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання • Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації. • Рефлексія та підведення підсумків • Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід.

Косоокість є поширеною патологією дитячого віку, що трапляється у 2-5% людей і є однією з провідних причин розвитку амбліопії та порушення формування бінокулярного зору. Клінічне ведення таких пацієнтів потребує чіткої страбізмологічної діагностики, оскільки неправильний вибір оптичної корекції може не лише не покращити стан, а й ускладнити перебіг окремих форм косоокості. Водночас несвоєчасне направлення на хірургічне лікування зменшує ймовірність відновлення повноцінного бінокулярного зору, тоді як частина пацієнтів взагалі не потребує активного втручання, обмежуючись спостереженням. На цьому заході ви засвоїте сучасний підхід до страбізмологічної діагностики з акцентом на визначення типу косоокості, диференційну діагностику та побудову поетапного алгоритму ведення пацієнта. Ви розглянете роль оптичної корекції як першого терапевтичного етапу, критерії вибору тактики спостереження, консервативного або хірургічного лікування, а також розберете реальні клінічні кейси з типовими діагностичними й тактичними помилками. Після навчання ви зможете виконувати базову діагностику косоокості, обґрунтовано визначати показання до оптичної корекції, спостереження або оперативного втручання, а також приймати рішення на основі структурованого алгоритму. • Сучасний погляд на косоокість: чому рання діагностика має значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з косоокістю. • Диференційна діагностика різних форм косоокості. • Оптична корекція як перший етап лікування. • Спостерігати чи лікувати/оперувати: прийняття клінічного рішення. • Алгоритми ведення основних типів косоокості. • Практичні клінічні кейси та розбір типових помилок. • Відповіді на запитання.

Рентгенограма в ургентній медицині часто є першим інструментом швидкої діагностики. В умовах обмеженого часу, ресурсів та відсутності доступу до більш складних візуалізаційних методів саме базова рентгенологічна інтерпретація визначає подальшу тактику ведення пацієнта. Від здатності лікаря розпізнати основні патологічні зміни залежить своєчасність прийняття рішень, а в деяких випадках і прогноз життя пацієнта. На цьому заході ви розглянете базові рентгенологічні патерни, з якими лікар найчастіше стикається в ургентній практиці. Ви опануєте алгоритм розпізнавання червоних прапорців, навчитеся диференціювати пневмоторакс, гідроторакс, ателектаз, ознаки вільного газу в черевній порожнині, кишкову непрохідність, травматичні ураження скелета й наявність сторонніх тіл, а також уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете швидко і структуровано аналізувати рентгенограми в умовах невідкладної допомоги, визначати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшої тактики лікування або маршрутизації. • Вступ • Пошук "Red Flags" на ОГК • Пневмоторакс та напружений пневмоторакс • Гемоторакс + особливості у положенні лежачи • Сторонні тіла та трубки • Абдомінальний та тазовий хаос: пневмоперитонеум, кишкова непрохідність, нестабільний таз • Приховані травми хребта та кінцівок • Кейси та демонстрація знімків з приймального відділення • Висновки та алгоритм дій

Лептоспіроз є однією з найпоширеніших зоонозних інфекцій, яка щороку реєструється в Україні, особливо в літньо-осінній період та після паводків. Захворювання має широкий спектр клінічних проявів — від легкого грипоподібного стану до тяжкого поліорганного ураження із розвитком синдрому Вейля, що часто призводить до діагностичних помилок на етапі первинного звернення. Через неспецифічність ранніх симптомів лептоспіроз легко маскується під ГРВІ, пієлонефрит, гострий гепатит або навіть сепсис. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього розпізнавання, діагностики та ведення пацієнтів із лептоспірозом із фокусом на синдромний аналіз. Ви дізнаєтесь більше про епідеміологічні ризики, ключові шляхи інфікування, механізми поліорганного ураження, клінічні форми захворювання та критерії тяжкості. Також ви навчитесь проводити диференційну діагностику етіологічних причин гарячки, жовтяниці, гострого ураження нирок та геморагічного синдрому. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити лептоспіроз у пацієнтів із гарячкою неясного генезу та епідеміологічним ризиком, правильно інтерпретувати поєднання жовтяниці, ниркової недостатності та тромбоцитопенії, а також визначати показання до початку специфічної терапії. • Вступне слово • Лептоспіроз як актуальний зооноз із тяжким перебігом і високою летальністю. • Сучасні епідеміологічні виклики та значення ранньої діагностики. • Етіологія, епідеміологія та патогенез • Сучасна таксономія Leptospira, джерела інфекції та шляхи передачі. • Групи ризику та роль довкілля (вода, ґрунт, тварини). • Сучасні епідеміологічні ризики: повені, кліматичні зміни, війна в Україні, руйнування інфраструктури, підвищений контакт із гризунами та контамінованим середовищем. • Механізми розвитку поліорганного ураження. • Клінічні прояви • Двофазний перебіг лептоспірозу. • Основні клінічні синдроми (гарячковий, жовтяничний, нирковий, геморагічний, менінгеальний). • Синдром Вейля як класична тяжка форма лептоспірозу. • Інші тяжкі форми (легеневий геморагічний синдром, ГРДС, поліорганна недостатність). • Діагностика та диференційна діагностика • ПЛР, серологічні та молекулярні методи. • Оцінка ураження органів і тяжкості стану. • Синдромний підхід до диференційної діагностики (жовтяниця, гостре ураження нирок, геморагічний синдром, менінгоенцефаліт, гарячка неясного генезу, сепсис). • Лікування та профілактика • Антибактеріальна терапія та принципи інтенсивного лікування тяжких форм. • Ведення пацієнтів із синдромом Вейля та поліорганною недостатністю. • Профілактика лептоспірозу та концепція міжсекторального підходу (One Health). • Клінічні випадки • Типовий перебіг лептоспірозу. • Тяжкий лептоспіроз (синдром Вейля, поліорганна недостатність). • Відповіді на питання

Аутоімунний тиреоїдит є однією з найпоширеніших причин звернення до ендокринолога, однак гіпердіагностика та необґрунтовані призначення трапляються нерідко. Неправильна інтерпретація антитиреоїдних антитіл, надмірне використання левотироксину, йоду, біологічно активних добавок та необґрунтовані дієтичні обмеження можуть призводити до помилкового ведення пацієнтів, особливо під час планування вагітності та при субклінічному гіпотиреозі. На цьому заході ви навчитесь точно інтерпретувати антитиреоїдні антитіла та значення ТТГ, визначати показання до призначення левотироксину, розглянете сучасні підходи до ведення субклінічного гіпотиреозу та особливості менеджменту пацієнток із АІТ під час планування вагітності. Ви також розглянете доказові підходи до харчування, роль селену, йоду та інших біологічно активних добавок, взаємодію левотироксину з їжею та лікарськими засобами, а також найпоширеніші причини гіпердіагностики та клінічних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати та коригувати терапію левотироксином, надавати пацієнтам доказові рекомендації щодо харчування та добавок, а також уникати поліпрагмазії. • Коли АІТ не є показанням до призначення левотироксину. • Значення антитиреоїдних антитіл та роль ТТГ у прийнятті клінічних рішень. • Субклінічний гіпотиреоз: сучасні підходи до ведення та показання до лікування. • Особливості ведення пацієнток із АІТ при плануванні вагітності. • Доказові підходи до харчування при АІТ і гіпотиреозі. • Середземноморська дієта та інші харчові моделі: що підтверджено доказами. • Безглютенова дієта: показання та поширені міфи. • Роль селену, йоду та біологічно активних добавок у веденні пацієнтів з АІТ. • Взаємодія левотироксину з їжею, лікарськими засобами та харчовими добавками. • Найпоширеніші помилки та причини гіпердіагностики у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Практичні клінічні кейси та алгоритми прийняття рішень. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Гніздова алопеція є одним із найпоширеніших аутоімунних захворювань волосся, яке характеризується різноманітними клінічними формами, непередбачуваним перебігом та суттєвим впливом на якість життя пацієнтів. Це одна з тих патологій, де помилки на етапі первинної оцінки, інтерпретації трихоскопії або вибору тактики лікування стають причиною хронізації процесу або неефективності терапії. Особливу складність становлять резистентні форми та випадки у дітей, де клінічна картина часто є атиповою. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнтів із гніздовою алопецією, інтерпретувати трихоскопічні ознаки, визначати доцільність лабораторних обстежень, а також будувати покроковий алгоритм терапії — від топічних методів до системного лікування. Також ви розглянете принципи ведення пацієнтів із резистентними формами та найчастіші помилки, які призводять до неефективності стандартних схем. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику різних форм алопеції, обирати обґрунтовану тактику лікування відповідно до сучасних рекомендацій та своєчасно коригувати підхід у випадках недостатньої відповіді на терапію. • Гніздова алопеція: клінічні прояви. • Трихологічна картина при ГА. • Лабораторна діагностика: необхідно чи ні? • Топічна терапія гніздової алопеції у дорослих • Осбливості топічної терапії ГА у дітей • Системна терапія гніздової алопеції. • Резистентні до терапії алопеції - помилки в лікуванні та як їх уникати. • Відповіді на запитання.

Паліативна допомога — це сфера, де клінічні процеси нерозривно пов’язані з комунікацією. Медична сестра часто стає першою точкою контакту для пацієнта в термінальному стані та його родини. Під час роботи з такими пацієнтами виникають найскладніші запити — про прогноз, страх, біль, втрату контролю і смерть, які рідко мають «правильні» відповіді. Без навичок структурованої комунікації ці розмови легко перетворюються або на уникання, або на слова, що підсилюють тривогу і дезорієнтацію пацієнта. На цьому заході ви отримаєте чіткі комунікативні алгоритми для роботи з пацієнтами в термінальних станах і їхніми родинами: як відповідати на складні емоційні запити, як підтримувати пацієнта без надмірних обіцянок чи уникання, як вести розмови про погіршення стану та фінальні рішення. Ви навчитесь розпізнавати комунікативні помилки в реальному часі, вибудовувати підтримувальний контакт і знижувати емоційну напругу без втрати професійних меж, а також працювати з власним ресурсом у високонавантажених ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено комунікувати з пацієнтами у паліативному періоді, структурувати складні розмови з родичами, мінімізувати конфлікти та емоційні зриви у спілкуванні, а також підтримувати професійний етикет у найскладніших ситуаціях. • Поняття термінального стану та роль медичної сестри в наданні паліативної допомоги. • Етичні та деонтологічні аспекти спілкування з пацієнтами в термінальних станах. • Психологічні особливості пацієнтів із невиліковними захворюваннями. • Ефективна комунікація медичної сестри з пацієнтами в термінальному періоді життя. • Особливості взаємодії з родичами та близькими пацієнта. • Надання психологічної підтримки пацієнтам та членам їхніх сімей. • Профілактика професійного вигорання медичних сестер під час роботи з паліативними пацієнтами. • Розбір клінічних ситуацій та аналіз типових помилок у професійній комунікації. • Відповіді на питання.

Аномальні вагінальні виділення не завжди свідчать про одну й ту саму патологію, хоча клінічні прояви різних вагінітів часто майже не відрізняються. Важливо розуміти принципи функціонування вагінального мікробіому, володіти алгоритмами диференційної діагностики та приймати клінічні рішення на основі доказових підходів. Недостатня обізнаність у цій темі може призвести до призначення неефективної терапії, необґрунтованого використання антибактеріальних чи протигрибкових препаратів і труднощів у веденні пацієнток із рецидивними симптомами. На цьому заході ви навчитеся диференціювати найпоширеніші причини патологічних вагінальних виділень, інтерпретувати зміни вагінального мікробіому, розпізнавати бактеріальний вагіноз, аеробний і десквамативний вагініти, вульвовагінальний кандидоз та трихомонадну інфекцію. Ви дізнаєтесь, як обирати оптимальну лабораторну діагностику, уникати типових діагностичних помилок, оцінювати доцільність лікування чи спостереження та ефективно вести пацієнток із рецидивними скаргами. Також ви розберете взаємозв’язок вагінального мікробіому зі стресом та іншими чинниками, що впливають на перебіг захворювань. Після навчання ви зможете впевненіше приймати клінічні рішення у пацієнток із патологічними вагінальними виділеннями, швидше проводити диференційну діагностику та уникати необґрунтованого призначення препаратів. • Нормальний вагінальний мікробіом: коли лікувати не потрібно • Бактеріальний вагіноз: сучасний погляд на мікробіом, механізми розвитку та клінічні наслідки • Аеробний та десквамативний вагініт: як не переплутати зі схожими захворюваннями • Вульвовагінальний кандидоз: розвиток інфекційного процесу та принципи контролю • Трихомонадний вагініт: клінічні маркери, лабораторна верифікація та лікування • Аномальні вагінальні виділення: покроковий алгоритм клінічного рішення, стандартизовані та перспективні підходи до лікування • Розбір клінічних кейсів: найбільш поширені діагностичні помилки та способи їх уникнення • Вагінальний мікробіом і хронічний стрес: нейроендокринні механізми та роль дефіциту магнію • Сесія відповідей на запитання

Контурні і функціональні ускладнення після естетичних операцій часто визначають кінцевий результат лікування та задоволеність пацієнта. Багато проблем проявляються не в ранньому післяопераційному періоді, а через тижні або місяці після втручання, коли помилки легко сплутати з нормальним процесом загоєння. Своєчасне розпізнавання сером, рубцевих змін, фіброзу, контурних деформацій чи асиметрій дозволяє обрати правильну тактику та уникнути повторних операцій. На цьому заході ви навчитеся відрізняти фізіологічні післяопераційні зміни від ускладнень, визначати причини формування контурних деформацій після абдомінопластики, ліпосакції, брахіопластики та інших втручань, обирати між консервативною і хірургічною тактикою корекції, а також аналізувати типові технічні помилки, які призводять до ревізійних операцій. Ви розберете реальні клінічні кейси, сучасні методи корекції та алгоритми прийняття рішень на практиці. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати віддалені результати естетичних операцій, своєчасно виявляти ускладнення, правильно визначати момент, коли ще можливе консервативне ведення, а коли необхідна ревізійна корекція. • Абдомінопластика: коли результат “псується з часом” • контурні деформації та їх механізми виникнення • рубцеві зміни та їх вплив на естетику • деформації пупка як маркер технічних помилок • хронічні та капсулізовані сероми • Тактика корекції після абдомінопластики • коли працює консервативний підхід • покази до ревізійної хірургії • як обрати правильну стратегію • Типові помилки при абдомінопластиціі • надмірна напруга тканин • помилки планування резекції • Ліпосакція: ціна “агресивної техніки” • нерівномірність контурів і хвилеподібність шкіри • оverresection vs underresection • фіброз, індурація, adhesions (tethering) • асиметрія як наслідок технічних рішень • Причини ускладнень після ліпосакції • рівень виконання (superficial vs deep) • агресивність техніки • якість тканин пацієнта • Тактика корекції після ліпосакції • ліпофілінг як інструмент відновлення об’єму • субцизія при tethering • робота з фіброзом (хірургічні та energy-based підходи) • Типові помилки при ліпосакції • поверхнева агресивна ліпосакція • недооцінка якості тканин • Брахіопластика: проблема виражених рубців • особливості рубцювання • розширення та гіпертрофія рубців • видимість як естетичний компроміс • Тайтопластика: контурні та функціональні ускладнення • деформації контурів • ризики неправильного планування розрізів • вивертання статевих губ як наслідок помилок • Типові помилки в body contouring хірургії • неправильні вектори натягу • агресивна резекція • ігнорування якості тканин • помилки дизайну розрізів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Алгоритм діагностики болю у вусі – від анамнезу та отоскопії до виявлення неочевидних причин оталгії та прийняття рішення: лікувати, направляти чи діяти негайно. Програма заходу • 14:00 – Реєстрація • 14:30 – Вітальне слово • 14:40 – Що ми насправді лікуємо • «Болить вухо» – це скарга, а не діагноз. Чому в половині випадків джерело болю знаходиться за межами вуха • 15:00 – Причини болю у вусі • Гострий та зовнішній отит, іррадіація від тонзиліту, дисфункція СНЩС, невралгія трійчастого нерва, новоутворення • 15:30 – Алгоритм на прийомі • Покрокова діагностика болю у вусі за обмежений час прийому: що запитати в анамнезі, що оглянути першим, в якій послідовності виключати причини • 16:00 – Отоскопія: бачити правильно • Техніка отоскопії, яка дає достовірну картину, а не артефакти. Типові помилки огляду, хибні знахідки та ознаки, які легко пропустити або інтерпретувати неправильно • 17:00 – Тактика лікаря • Коли достатньо призначити лікування самостійно, коли направити до ЛОРа або суміжного спеціаліста, і коли ситуація вимагає невідкладних дій • 17:30 – Розбір кейсів • Розбір клінічних випадків, де діагноз виявився неочевидним. Покроково, з аналізом логіки рішень, помилок та несподіваних знахідок • 18:00 – Питання та відповіді • Ви можете отримати відповіді на запитання в прямому ефірі • 19:00 – Підсумкове оцінювання • 22:00 – Завершення заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера